Великодня утреня, 1915 рік, Пимоненко Микола Корнилович. Перша картина була викрадена росіянами з Херсонського художнього музею.
Друга залишилася в Україні, адже вони зберігалися в різних містах.
Підписатися.
Друга залишилася в Україні, адже вони зберігалися в різних містах.
Підписатися.
Перше фото 1910-х років із Любешівщини (тепер Волинське Полісся) не просто дівочі розваги, а великодній (весняний) обряд — орелі або гойдалки.
Друге фото: Великдень в селищі Ясіня на Рахівщині. Листівка 1930-х років.
Третє фото: Великдень у селі Волосянка, Великоберезнянщина. 1940-ві роки
Підписатися
Друге фото: Великдень в селищі Ясіня на Рахівщині. Листівка 1930-х років.
Третє фото: Великдень у селі Волосянка, Великоберезнянщина. 1940-ві роки
Підписатися
Регіональні особливості писанкових орнаментів
Українці здавна любили індивідуальність та унікальність. Це легко відслідковується на елементах одягу, вишиванках та писанках.
Київщині характерні орнаменти великого розміру, тут однаково часто присутні: геометрія, солярні ("ружі", сварга) та рослинні мотиви. Насичене темне однотонне тло так само популярне, як і поєднання зеленого і червоного. Черкаси в цьому питанні наближені до Київщини за орнаментами, ми бачимо солярні знаки і рослинні орнаменти. В давнину переважно були однотонними, потім змінилися.
Писанки Західного Поділля легко впізнати за лаконічним "пустим" орнаментом, а також вкрапленнями контрастних кольорів у тлі. Тут переважають "божественні" символи. Також, у регіоні писали "кастомні" візерунки, залежно від професії людини, якій призначалася писанка.
Східне Полісся насичене геометрією з домінуючими природніми мотивами. Втім, притаманні йому і "божественні" символи, наприклад надзвичайно характеристична берегиня. Традиційна кольорова гамма: червоний, жовтий, чорний. Стосовно Житомирщини: Північ Житомирщини - це Полісся, південь і захід - Поділля.
Слобожанщина і Запоріжжя виділяються крупними орнаментами на стриманому тлі. Солярні мотиви переважно несиметричні та більш різноманітні за кольорами. На писанках практично відчутні дрібні елементи, притаманні регіонам з багатшою флорою.
Одещину і Причорномор'я можна впізнати за тенденцією "зонувати" простір, а ще за рідкісним поєднанням білого та зеленого. Рослинні, солярні та "божественні" мотиви вирізняються деталізацією всередині елементів, а ще - класичною симетрією та композицією. Приазов‘ю і Миколаївщині притаманні ті ж мотиви. Тут були поширені дряпанки, де яйце спершу фарбували, а потім вишкрябували голкою орнамент.
На Херсонщині писанки "кричать" про родючість землі. Багато геометрії, тож візерунки переважно симетричні, але також наявні рослинні та тваринні мотиви у стриманих кольорах. Такі ж писанки притаманні Кубані.
Українці здавна любили індивідуальність та унікальність. Це легко відслідковується на елементах одягу, вишиванках та писанках.
Київщині характерні орнаменти великого розміру, тут однаково часто присутні: геометрія, солярні ("ружі", сварга) та рослинні мотиви. Насичене темне однотонне тло так само популярне, як і поєднання зеленого і червоного. Черкаси в цьому питанні наближені до Київщини за орнаментами, ми бачимо солярні знаки і рослинні орнаменти. В давнину переважно були однотонними, потім змінилися.
Писанки Західного Поділля легко впізнати за лаконічним "пустим" орнаментом, а також вкрапленнями контрастних кольорів у тлі. Тут переважають "божественні" символи. Також, у регіоні писали "кастомні" візерунки, залежно від професії людини, якій призначалася писанка.
Східне Полісся насичене геометрією з домінуючими природніми мотивами. Втім, притаманні йому і "божественні" символи, наприклад надзвичайно характеристична берегиня. Традиційна кольорова гамма: червоний, жовтий, чорний. Стосовно Житомирщини: Північ Житомирщини - це Полісся, південь і захід - Поділля.
Слобожанщина і Запоріжжя виділяються крупними орнаментами на стриманому тлі. Солярні мотиви переважно несиметричні та більш різноманітні за кольорами. На писанках практично відчутні дрібні елементи, притаманні регіонам з багатшою флорою.
Одещину і Причорномор'я можна впізнати за тенденцією "зонувати" простір, а ще за рідкісним поєднанням білого та зеленого. Рослинні, солярні та "божественні" мотиви вирізняються деталізацією всередині елементів, а ще - класичною симетрією та композицією. Приазов‘ю і Миколаївщині притаманні ті ж мотиви. Тут були поширені дряпанки, де яйце спершу фарбували, а потім вишкрябували голкою орнамент.
На Херсонщині писанки "кричать" про родючість землі. Багато геометрії, тож візерунки переважно симетричні, але також наявні рослинні та тваринні мотиви у стриманих кольорах. Такі ж писанки притаманні Кубані.
Христос Воскрес!
Світлий Великдень — це час не лише очистити дім, а й думки. Повернутися до справжнього: до щирості, тепла, до коріння. І — до рідної, чистої мови, яка береже нас і в мирі, і в боротьбі.
Нехай це свято принесе вам спокій, надію й упевненість у завтрашньому дні. Нехай розквітає все справжнє: мова, любов і Україна.
З Великоднем! Слава Україні!
Світлий Великдень — це час не лише очистити дім, а й думки. Повернутися до справжнього: до щирості, тепла, до коріння. І — до рідної, чистої мови, яка береже нас і в мирі, і в боротьбі.
Нехай це свято принесе вам спокій, надію й упевненість у завтрашньому дні. Нехай розквітає все справжнє: мова, любов і Україна.
З Великоднем! Слава Україні!
У Канаді поблизу Едмонтона пожежа охопила скансен «Село спадщини української культури». 18 квітня виникла пожежа біля заповідника «Село спадщини української культури», що знаходиться в місті Едмонтоні, провінція Саскачеван. Вогонь виник через загоряння сухої трави, яку підпалили невідомі на полі поблизу музею. Внаслідок цього на території скансена вигоріли автентичні хати, збудовані українськими переселенцями в Канаді на межі 19-20 століть. Це величезна й неоціненна втрата для всієї світової української спільноти.
Історична довідка: "Село спадщини української культури" було створено у 1970-х роках як історико-культурний етнографічний комплекс для збереження й демонстрації побуту українців, котрі емігрували до Канади й мешкали там у період з 1892 по 1930 рік. Окрім відреставрованих українських хат, на території музею було встановлено памʼятник українському письменнику Василю Стефанику та памʼятник першим українським емігрантам в Канаді.
У 1960-х роках український художник-емігрант Олекса Булавицький першим почав зображати на полотнах українські поселення Канади, тим самим привертаючи до них увагу влади та сприяючи їхньому збереженню і подальшій музеєфікації. Сьогодні картини Булавицького з українськими канадськими архітектурними пейзажами експонуються в Музеї української діаспори, що знаходиться в Києві, на виставці «Я вернусь до своєї Вітчизни…».
Ті, хто зробили це, повинні сісти за грати довічно за спалення такої унікальної пам'ятки.
Історична довідка: "Село спадщини української культури" було створено у 1970-х роках як історико-культурний етнографічний комплекс для збереження й демонстрації побуту українців, котрі емігрували до Канади й мешкали там у період з 1892 по 1930 рік. Окрім відреставрованих українських хат, на території музею було встановлено памʼятник українському письменнику Василю Стефанику та памʼятник першим українським емігрантам в Канаді.
У 1960-х роках український художник-емігрант Олекса Булавицький першим почав зображати на полотнах українські поселення Канади, тим самим привертаючи до них увагу влади та сприяючи їхньому збереженню і подальшій музеєфікації. Сьогодні картини Булавицького з українськими канадськими архітектурними пейзажами експонуються в Музеї української діаспори, що знаходиться в Києві, на виставці «Я вернусь до своєї Вітчизни…».
Ті, хто зробили це, повинні сісти за грати довічно за спалення такої унікальної пам'ятки.
Регіональні особливості писанкових орнаментів. Частина 2
Українці здавна любили індивідуальність та унікальність, це легко відслідковується у елементах одягу, вишивці та на писанках. Більше того, мотиви на рушниках і писанках одного регіону перекликаються і взаємодоповнюються. Продовжуємо:
Вороніжчина та Курщина. Візерунки тяжіють до зображення природних явищ, поширені символи дощу. Також багато символів родючих земель: "розорані" сорокаклинки і рослинні мотиви.
Донеччина/Луганщина - традиційно панував крупний рослинний орнамент, переважали червоні кольори. Щоб побачити більше писанок, можна дивитися на Курщину і Вороніжчину, бо вони там не просто так взялися.
Чернігівщина квітла і пашніла, про що свідчать великі квіткові орнаменти. Практично відсутня деталізація, проте наявні горизонтальні чи вертикальні "пояски", що ділять писанку на дві симетричні сторони з ідентичними візерунками.
На Полтавщині любили впадати в крайнощі: червоне то любов, а чорне то журба. Тут вам і пташині мотиви, що були тісно пов'язані з потойбіччям, і древній меандр, і нетипова симетрія геометричних мотивів, яка кольоровою гаммою і деталями передавала насичену красу регіону.
Писанки Дніпропетровщини поєднують рослинні мотиви з геометрією, але також притаманні орнаменти, які називають "півонями", такі візерунки у регіоні писали на початку 20 сторіччя.
На Волині притримувалися класичного поєднання червоного, жовтого і чорного кольорів. Тут переважають геометричні та солярні мотиви, також на багатьох писанках регіону знаходиться прадавній меандр та його елементи, а також традиційні символи дощу.
Бойківщина - один з "нетипових" регіонів, часто прослідковуються "пояски" і солярні елементи. Переважно, писанки тут дарувалися з побажаннями довголіття, щастя і "нерозривності никти життя", що знайшло відображення у орнаментах.
Центральна Галичина мала дві крайнощі: або абсолютно симетричний геометричний орнамент на однотонному тлі, або дещо хаотичні рослинні та тваринні (пташині) мотиви. Тут писанки, крім глибоко закладених сенсів, могли нести суто декоративну роль.
Південна і північна Буковина добре ілюструють контраст у традиціях між близькими регіонами. Південна має більш класичні кольори і вільну форму, тоді як на Північний ми бачимо переважно геометрію, доповнену "захисними" мотивами, а також нетипове коричневе тло.
Східне Поділля відводило нечисту силу, як могло, тому тут ми бачимо багато "лабіринтоподібних" орнаментів. Кольорова гамма класична (червоний, чорний, жовтий), а деталізація переважно геометрична.
Унікальна Лемківщина! У них навіть писачок відрізняється від класичного, що легко можна помітити з першого погляду на орнаменти. Нехарактерні іншим районам симетричні візерунки з рослинною тематикою, а також ті, що відображають природні явища (наприклад, дощ).
Гуцульщина і Бойківщина - орнаменти підвищеної складності: деталізовані, багаті на геометричні складові. Вони надзвичайно інформативні та дозволяють прочитати цілі сюжети. Наповнені тваринними, рослинними і релігійними мотивами.
Закарпаття ввібрало у себе усього по трошку. Тут прослідковується мікс технік, кольорів і мотивів.
Прикарпаття характерне релігійними мотивами. Бачили хрести та церкви? Тут навіть додати нічого!
Писанки також знаходили на місцях поховання скіфів у східному Криму, але в цілому для півострова писанкарство не притаманне. Фото у коментарях
Підписатися
Українці здавна любили індивідуальність та унікальність, це легко відслідковується у елементах одягу, вишивці та на писанках. Більше того, мотиви на рушниках і писанках одного регіону перекликаються і взаємодоповнюються. Продовжуємо:
Вороніжчина та Курщина. Візерунки тяжіють до зображення природних явищ, поширені символи дощу. Також багато символів родючих земель: "розорані" сорокаклинки і рослинні мотиви.
Донеччина/Луганщина - традиційно панував крупний рослинний орнамент, переважали червоні кольори. Щоб побачити більше писанок, можна дивитися на Курщину і Вороніжчину, бо вони там не просто так взялися.
Чернігівщина квітла і пашніла, про що свідчать великі квіткові орнаменти. Практично відсутня деталізація, проте наявні горизонтальні чи вертикальні "пояски", що ділять писанку на дві симетричні сторони з ідентичними візерунками.
На Полтавщині любили впадати в крайнощі: червоне то любов, а чорне то журба. Тут вам і пташині мотиви, що були тісно пов'язані з потойбіччям, і древній меандр, і нетипова симетрія геометричних мотивів, яка кольоровою гаммою і деталями передавала насичену красу регіону.
Писанки Дніпропетровщини поєднують рослинні мотиви з геометрією, але також притаманні орнаменти, які називають "півонями", такі візерунки у регіоні писали на початку 20 сторіччя.
На Волині притримувалися класичного поєднання червоного, жовтого і чорного кольорів. Тут переважають геометричні та солярні мотиви, також на багатьох писанках регіону знаходиться прадавній меандр та його елементи, а також традиційні символи дощу.
Бойківщина - один з "нетипових" регіонів, часто прослідковуються "пояски" і солярні елементи. Переважно, писанки тут дарувалися з побажаннями довголіття, щастя і "нерозривності никти життя", що знайшло відображення у орнаментах.
Центральна Галичина мала дві крайнощі: або абсолютно симетричний геометричний орнамент на однотонному тлі, або дещо хаотичні рослинні та тваринні (пташині) мотиви. Тут писанки, крім глибоко закладених сенсів, могли нести суто декоративну роль.
Південна і північна Буковина добре ілюструють контраст у традиціях між близькими регіонами. Південна має більш класичні кольори і вільну форму, тоді як на Північний ми бачимо переважно геометрію, доповнену "захисними" мотивами, а також нетипове коричневе тло.
Східне Поділля відводило нечисту силу, як могло, тому тут ми бачимо багато "лабіринтоподібних" орнаментів. Кольорова гамма класична (червоний, чорний, жовтий), а деталізація переважно геометрична.
Унікальна Лемківщина! У них навіть писачок відрізняється від класичного, що легко можна помітити з першого погляду на орнаменти. Нехарактерні іншим районам симетричні візерунки з рослинною тематикою, а також ті, що відображають природні явища (наприклад, дощ).
Гуцульщина і Бойківщина - орнаменти підвищеної складності: деталізовані, багаті на геометричні складові. Вони надзвичайно інформативні та дозволяють прочитати цілі сюжети. Наповнені тваринними, рослинними і релігійними мотивами.
Закарпаття ввібрало у себе усього по трошку. Тут прослідковується мікс технік, кольорів і мотивів.
Прикарпаття характерне релігійними мотивами. Бачили хрести та церкви? Тут навіть додати нічого!
Писанки також знаходили на місцях поховання скіфів у східному Криму, але в цілому для півострова писанкарство не притаманне. Фото у коментарях
Підписатися
Ефект деномінації
Чому ми витрачаємо гроші на дрібниці, але боїмося розлучатися з крупними купюрами?
Крупні купюри здаються нам ціннішими, ми їх неохоче витрачаємо, бережемо. Коли ми тримаємо в руках, наприклад, купюру в 1000 гривень, вона здається нам "справжніми" грошима, які шкода витрачати. Але ті ж 1000 гривень у дрібних купюрах та монетах ми сприймаємо як звичайні, повсякденні витрати.
Як боротися з ефектом деномінації:
🔸 Не носіть багато дрібних грошей. Це захистить від легких, але частих витрат.
🔸 Візуалізуйте витрати. Ведіть фінансовий щоденник, відзначайте кожну витрату.
Чому ми витрачаємо гроші на дрібниці, але боїмося розлучатися з крупними купюрами?
Крупні купюри здаються нам ціннішими, ми їх неохоче витрачаємо, бережемо. Коли ми тримаємо в руках, наприклад, купюру в 1000 гривень, вона здається нам "справжніми" грошима, які шкода витрачати. Але ті ж 1000 гривень у дрібних купюрах та монетах ми сприймаємо як звичайні, повсякденні витрати.
Як боротися з ефектом деномінації:
🔸 Не носіть багато дрібних грошей. Це захистить від легких, але частих витрат.
🔸 Візуалізуйте витрати. Ведіть фінансовий щоденник, відзначайте кожну витрату.
Пам’яті Святішого Отця Франциска
† Ми готували день тиші й молитви після Великого Воскресіння Христового — свята перемоги життя над смертю. В ці пасхальні дні, коли світ ще лунає співом «Христос воскрес!», до нас прийшла звістка, що зупиняє час і наповнює серце важким молитовним зітхом: упокоївся Святіший Отець Франциск.
Його понтифікат був непростим. Його слова — неоднозначними. Його вчинки — збурювали серця як вірних, так і невірних. Але ніхто не може заперечити: це була Людина Великого Престолу — видимий намісник Невидимого Царя. І тепер, коли його земна подорож скінчилася, перед обличчям Всевишнього залишаються не політичні заяви, не людські судження — лише душа і вічність. «Бо ми знаємо, що коли наша земна хатина тіла руйнується, маємо житло від Бога — дім нерукотворний, вічний на небесах» (2 Кор. 5:1).
Він пішов у світлі Пасхи, немов під покровом Воскреслого Агнця. І ми віримо, що Христос, Який постав його на катедру Петра, нині веде його в Своє Царство. У часи війни, безвір’я, розбрату і новітнього язичництва, ми схиляємо голови перед Понтифіком, який молився за мир, за Церкву, за світ. Від імені всієї нашої адміністрації схиляємо коліна перед пам’яттю цього Божого служителя.
У час великого геополітичного безладдя, коли трон земних царів хитається, смерть Папи нагадує нам про Престол, який не хитається: Престол Небесного Єрусалима. Закликаємо всіх вірних і невірних, правих і лівих, багатих і убогих — не множити прокльонів, не хулити великих постатей, не блукати у пітьмі, а славити Бога у Його Промислі, Його Суді та Його Воскресінні.
Вічна пам’ять. Вічна шана. Вічне світло. Requiescat in pace, Petri Successor.
† Ми готували день тиші й молитви після Великого Воскресіння Христового — свята перемоги життя над смертю. В ці пасхальні дні, коли світ ще лунає співом «Христос воскрес!», до нас прийшла звістка, що зупиняє час і наповнює серце важким молитовним зітхом: упокоївся Святіший Отець Франциск.
Його понтифікат був непростим. Його слова — неоднозначними. Його вчинки — збурювали серця як вірних, так і невірних. Але ніхто не може заперечити: це була Людина Великого Престолу — видимий намісник Невидимого Царя. І тепер, коли його земна подорож скінчилася, перед обличчям Всевишнього залишаються не політичні заяви, не людські судження — лише душа і вічність. «Бо ми знаємо, що коли наша земна хатина тіла руйнується, маємо житло від Бога — дім нерукотворний, вічний на небесах» (2 Кор. 5:1).
Він пішов у світлі Пасхи, немов під покровом Воскреслого Агнця. І ми віримо, що Христос, Який постав його на катедру Петра, нині веде його в Своє Царство. У часи війни, безвір’я, розбрату і новітнього язичництва, ми схиляємо голови перед Понтифіком, який молився за мир, за Церкву, за світ. Від імені всієї нашої адміністрації схиляємо коліна перед пам’яттю цього Божого служителя.
У час великого геополітичного безладдя, коли трон земних царів хитається, смерть Папи нагадує нам про Престол, який не хитається: Престол Небесного Єрусалима. Закликаємо всіх вірних і невірних, правих і лівих, багатих і убогих — не множити прокльонів, не хулити великих постатей, не блукати у пітьмі, а славити Бога у Його Промислі, Його Суді та Його Воскресінні.
Вічна пам’ять. Вічна шана. Вічне світло. Requiescat in pace, Petri Successor.
Бомбардувальники B-17 379-ї бомбардувальної групи ВПС США у польоті під час нальоту на Швайнфурт (Schweinfurt).
ДСВ Українською #авіація
ДСВ Українською #авіація