«Я НЕ МАЮ ПРАВА ПІДВЕСТИ»: ІСТОРІЯ ВЕТЕРАНА ВІЙНИ ІЗ РУБІЖНОГО
Наша громада пишається своїми Героями. Один із них - Юрій Морозов, мешканець міста Рубіжне, людина з міцним характером і великим серцем. Сьогодні він – ветеран війни, який заплатив високу ціну за свободу. Та попри втрати, не втратив найважливішого - людяності та віри у майбутнє.
Юрій Морозов народився у Рубіжному. Тут пройшло його дитинство, шкільні роки у шостій школі, навчання в училищі №5, потім у технікумі. Потім - Донецький педагогічний інститут, де Юрій опанував фах виховника за напрямком етики та естетики. Мріяв стати коком, а у вільний час любив рибалити, працювати на дачі, збирати гриби в лісі. «Улюблене моє місце - Рубіжне. Там усе моє життя – я там народився, виріс. Я за ним дуже сумую», - зізнається Юрій.
Освіта і праця були важливою частиною його життя: він закінчив вечірній технікум за спеціальністю механіка. У рідному училищі №5 він вчив молодь металознавству, спецтехнологіям електрогазозварювання, працював майстром виробничого навчання. Та доля зробила крутий поворот.
Коли у 2014 році почалась війна, Юрій працював у ЖЕКу. «Я саме тоді ремонтував дах, коли почалося перше бомбардування. Пам’ятаю, як над головою свистіли кулі. Мозговий тоді зі своєю бригадою почав наступ з боку вокзалу. Це був початок першої, як то кажуть, війни», - пригадує він.
У 2016 році Юрій пішов служити добровольцем. Його позивний - Хасан. «Я прийняв іслам на Кавказі ще до війни. Так і закріпилось - Хасан. Перший день на службі - адреналін зашкалював. Але найголовніше, що підтримувало бойовий дух - це побратими. Вони не підводять тебе, і ти не маєш права підвести їх. Разом - ми сила».
Своїм талісманом на фронті Юрій називає маленьку ляльку, зроблену жінкою з 8-го мікрорайону в Рубіжному. «Вона робила ті маленькі ляльки своїми руками. Та лялька була зі мною скрізь - у КамАЗі, на БТРі. Вона пройшла зі мною всю війну. Поки не згорів БТР. Разом з лялькою. А потім, у бліндажі без неї… мене й накрило», - з болем розповідає Юрій.
Війна не пройшла безслідно - залишила не лише психологічний, а й фізичний слід. Серйозним наслідком для Юрія стала втрата функціональності руки. Два роки боротьби: численні операції, болісна реабілітація - і цей шлях ще не завершено. Попереду нові втручання, нові курси лікування та реабілітації.
Інвалідність, відсутність житла, сім’ї, неможливість працювати стали новими викликами. Попри все, Юрій не втрачає віри в майбутнє: «Після перемоги хочу допомагати відбудовувати наші міста й села. Дуже хочу повернутись додому - на могилку до батьків, зустрітись із сестрою, попоратись у городі. Дуже сумую за землею на дачі».
Світлана, головний спеціаліст відділу з питань ветеранської політики та соціального обслуговування населення управління соціального захисту населення, яка його супроводжує, розповідає: ««Юрій мріє про власний будинок, де буде тепло і спокійно. І про кішечку - дуже хоче маленького друга поруч. А ще він обожнює готувати. У Харкові, де проходить реабілітацію у нашому Центрі відновного лікування та реабілітації, майже щодня пригощає наших лікарів своїми кулінарними стравами. Каже, що кухня - його терапія. Він простий, щирий, мужній. Справжній приклад для нас усіх».
Він упевнений: допомога Україні - це справа кожного. «Хто хоче допомогти своїй країні - той допомагає. Чи на фронті, чи в тилу - це не має значення. Головне - щире бажання. І серце».
Ця історія про незламність. Про силу, яка живе не в м’язах, а в душі. Про любов до дому, що не згасає навіть після втрати. Про те, що справжні Герої - серед нас. Вони мріють не про славу, а про мирне небо і повернення додому. І про віру в те, що після темряви обов’язково буде світло. Щира вдячність від імені громади за мужність та незламність! Дякуємо за те, що в найтяжчий час стали на захист рідної землі.
Низький уклін усім, хто пройшов крізь вогонь війни заради майбутнього України. Шануємо. Пам’ятаємо. Пишаємось. Сила у єдності! Разом переможемо! 🇺🇦
Наша громада пишається своїми Героями. Один із них - Юрій Морозов, мешканець міста Рубіжне, людина з міцним характером і великим серцем. Сьогодні він – ветеран війни, який заплатив високу ціну за свободу. Та попри втрати, не втратив найважливішого - людяності та віри у майбутнє.
Юрій Морозов народився у Рубіжному. Тут пройшло його дитинство, шкільні роки у шостій школі, навчання в училищі №5, потім у технікумі. Потім - Донецький педагогічний інститут, де Юрій опанував фах виховника за напрямком етики та естетики. Мріяв стати коком, а у вільний час любив рибалити, працювати на дачі, збирати гриби в лісі. «Улюблене моє місце - Рубіжне. Там усе моє життя – я там народився, виріс. Я за ним дуже сумую», - зізнається Юрій.
Освіта і праця були важливою частиною його життя: він закінчив вечірній технікум за спеціальністю механіка. У рідному училищі №5 він вчив молодь металознавству, спецтехнологіям електрогазозварювання, працював майстром виробничого навчання. Та доля зробила крутий поворот.
Коли у 2014 році почалась війна, Юрій працював у ЖЕКу. «Я саме тоді ремонтував дах, коли почалося перше бомбардування. Пам’ятаю, як над головою свистіли кулі. Мозговий тоді зі своєю бригадою почав наступ з боку вокзалу. Це був початок першої, як то кажуть, війни», - пригадує він.
У 2016 році Юрій пішов служити добровольцем. Його позивний - Хасан. «Я прийняв іслам на Кавказі ще до війни. Так і закріпилось - Хасан. Перший день на службі - адреналін зашкалював. Але найголовніше, що підтримувало бойовий дух - це побратими. Вони не підводять тебе, і ти не маєш права підвести їх. Разом - ми сила».
Своїм талісманом на фронті Юрій називає маленьку ляльку, зроблену жінкою з 8-го мікрорайону в Рубіжному. «Вона робила ті маленькі ляльки своїми руками. Та лялька була зі мною скрізь - у КамАЗі, на БТРі. Вона пройшла зі мною всю війну. Поки не згорів БТР. Разом з лялькою. А потім, у бліндажі без неї… мене й накрило», - з болем розповідає Юрій.
Війна не пройшла безслідно - залишила не лише психологічний, а й фізичний слід. Серйозним наслідком для Юрія стала втрата функціональності руки. Два роки боротьби: численні операції, болісна реабілітація - і цей шлях ще не завершено. Попереду нові втручання, нові курси лікування та реабілітації.
Інвалідність, відсутність житла, сім’ї, неможливість працювати стали новими викликами. Попри все, Юрій не втрачає віри в майбутнє: «Після перемоги хочу допомагати відбудовувати наші міста й села. Дуже хочу повернутись додому - на могилку до батьків, зустрітись із сестрою, попоратись у городі. Дуже сумую за землею на дачі».
Світлана, головний спеціаліст відділу з питань ветеранської політики та соціального обслуговування населення управління соціального захисту населення, яка його супроводжує, розповідає: ««Юрій мріє про власний будинок, де буде тепло і спокійно. І про кішечку - дуже хоче маленького друга поруч. А ще він обожнює готувати. У Харкові, де проходить реабілітацію у нашому Центрі відновного лікування та реабілітації, майже щодня пригощає наших лікарів своїми кулінарними стравами. Каже, що кухня - його терапія. Він простий, щирий, мужній. Справжній приклад для нас усіх».
Він упевнений: допомога Україні - це справа кожного. «Хто хоче допомогти своїй країні - той допомагає. Чи на фронті, чи в тилу - це не має значення. Головне - щире бажання. І серце».
Ця історія про незламність. Про силу, яка живе не в м’язах, а в душі. Про любов до дому, що не згасає навіть після втрати. Про те, що справжні Герої - серед нас. Вони мріють не про славу, а про мирне небо і повернення додому. І про віру в те, що після темряви обов’язково буде світло. Щира вдячність від імені громади за мужність та незламність! Дякуємо за те, що в найтяжчий час стали на захист рідної землі.
Низький уклін усім, хто пройшов крізь вогонь війни заради майбутнього України. Шануємо. Пам’ятаємо. Пишаємось. Сила у єдності! Разом переможемо! 🇺🇦
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
З нагоди Дня хіміка — щирі вітання всім, хто пов'язав своє життя з хімією, наукою точності, пошуку і відкриттів!
Історія нашого міста Рубіжне нерозривно пов’язана з хімічною промисловістю. Саме будівництво хімічних підприємств стало початком становлення міста, яке з часом перетворилося на важливий промисловий центр України. Тисячі мешканців працювали на цих підприємствах, створюючи міцний фундамент для розвитку та процвітання.
Сьогодні, у День хіміка, ми вшановуємо вашу працю, відданість справі й науковий хист. Згадаємо разом славну історію нашого міста — перегортаючи сторінки архівних кадрів, що зберігають пам’ять про величну спадщину хіміків Рубіжного.
Просимо з розумінням поставитися до того, що архівне відео подано російською мовою. Саме таким воно збереглося в історичних джерелах. Ми поважаємо мовну ідентичність кожного та дякуємо за ваше розуміння.
Історія нашого міста Рубіжне нерозривно пов’язана з хімічною промисловістю. Саме будівництво хімічних підприємств стало початком становлення міста, яке з часом перетворилося на важливий промисловий центр України. Тисячі мешканців працювали на цих підприємствах, створюючи міцний фундамент для розвитку та процвітання.
Сьогодні, у День хіміка, ми вшановуємо вашу працю, відданість справі й науковий хист. Згадаємо разом славну історію нашого міста — перегортаючи сторінки архівних кадрів, що зберігають пам’ять про величну спадщину хіміків Рубіжного.
Просимо з розумінням поставитися до того, що архівне відео подано російською мовою. Саме таким воно збереглося в історичних джерелах. Ми поважаємо мовну ідентичність кожного та дякуємо за ваше розуміння.
МАЛЕНЬКА ЗІРОЧКА ВЕЛИКОГО СПОРТУ: ЗЛАТОСЛАВА КАРДАШ 🤸♀️
Знайомтеся - Златослава Кардаш, мешканка Рубіжанської громади, тендітна дівчинка з великим серцем і ще більшими мріями. Нещодавно їй виповнилося всього 6 рочків, але вона вже впевнено крокує спортивною стежкою, обираючи шлях витонченості, дисципліни та краси - художню гімнастику.
Цей місяць став для Златослави тріумфальним. На початку травня вона здобула перше місце на Всеукраїнському турнірі з художньої гімнастики ISADORA-CUP «Весняний бал» (м. Горішні Плавні, Полтавська область), а вже згодом - стала першою на всеукраїнському турнірі «Le-DiCup» (м. Черкаси).
Златослава продемонструвала свою майстерність в категорії «Дебют» перед широкою публікою. У її очах сяяло щастя, а в серці - гордість за перші кроки до великого спорту. Вона не просто виступила - вона вразила. Її рухи були точними, граційними, емоційними, і водночас такими щирими, як може бути тільки в дитини, яка справді любить те, що робить.
У цьому досягненні - підтримка найрідніших. Родина наразі мешкає в Черкасах, де тренується в Дитячо-юнацькій спортивній школі. Мама та тато завжди поруч, надихають, підтримують і вірять у доньку. У родині Кардаш панує тепло і любов, адже разом із Златославою підростає ще один скарб - молодший братик Захар, якому лише 2 рочки. Хто знає, можливо, і він у майбутньому підкорюватиме спортивні вершини?
Златослава - приклад того, як сила мрії, праця та родинна підтримка можуть творити дива навіть у такому юному віці. Її шлях тільки починається, але вже зараз видно - це шлях до зірок.
Вітаємо нашу юну спортсменку! Бажаємо Златославі нових звершень, натхнення та радості від кожного виступу. Нехай шлях до великого спорту буде світлим, цікавим і щасливим. І нехай ця маленька зірочка світить усе яскравіше - на радість родині, громаді та всій Україні! А ми підтримаємо!💙💛
Знайомтеся - Златослава Кардаш, мешканка Рубіжанської громади, тендітна дівчинка з великим серцем і ще більшими мріями. Нещодавно їй виповнилося всього 6 рочків, але вона вже впевнено крокує спортивною стежкою, обираючи шлях витонченості, дисципліни та краси - художню гімнастику.
Цей місяць став для Златослави тріумфальним. На початку травня вона здобула перше місце на Всеукраїнському турнірі з художньої гімнастики ISADORA-CUP «Весняний бал» (м. Горішні Плавні, Полтавська область), а вже згодом - стала першою на всеукраїнському турнірі «Le-DiCup» (м. Черкаси).
Златослава продемонструвала свою майстерність в категорії «Дебют» перед широкою публікою. У її очах сяяло щастя, а в серці - гордість за перші кроки до великого спорту. Вона не просто виступила - вона вразила. Її рухи були точними, граційними, емоційними, і водночас такими щирими, як може бути тільки в дитини, яка справді любить те, що робить.
У цьому досягненні - підтримка найрідніших. Родина наразі мешкає в Черкасах, де тренується в Дитячо-юнацькій спортивній школі. Мама та тато завжди поруч, надихають, підтримують і вірять у доньку. У родині Кардаш панує тепло і любов, адже разом із Златославою підростає ще один скарб - молодший братик Захар, якому лише 2 рочки. Хто знає, можливо, і він у майбутньому підкорюватиме спортивні вершини?
Златослава - приклад того, як сила мрії, праця та родинна підтримка можуть творити дива навіть у такому юному віці. Її шлях тільки починається, але вже зараз видно - це шлях до зірок.
Вітаємо нашу юну спортсменку! Бажаємо Златославі нових звершень, натхнення та радості від кожного виступу. Нехай шлях до великого спорту буде світлим, цікавим і щасливим. І нехай ця маленька зірочка світить усе яскравіше - на радість родині, громаді та всій Україні! А ми підтримаємо!💙💛
За період з 19 по 23 травня 2025 року мешканці Рубіжанської територіальної громади отримали 102 набори з продуктами харчування в гуманітарних хабах «Луганщина моя».
Спеціалістами УСЗН продовжено роботу по налагодженню зв'язків з благодійними організаціями і фондами для надання додаткової допомоги мешканцям Рубіжанської територіальної громади. Направлено звернення до благодійних фондів «Люди доброї волі», «Крапля крові», «Міцні духом», «БФ Київщина», «Світло на сході».
Протягом тижня спеціалісти управління надали допомогу 360 громадянам в оформленні документів для отримання фінансової допомоги відповідно до Програми надання одноразової грошової допомоги населенню Рубіжанської міської територіальної громади, Програми надання грошової допомоги Захисникам та Захисницям України та Програми надання одноразової грошової допомоги «Діти – серце громади».
За звітний період надано 681 послугу консультування та інформування мешканцям громади, які наразі є ВПО, з питання отримання соціальних виплат та гуманітарної допомоги, щодо реєстрації в формах, відкритих благодійними фондами, контактних телефонів гуманітарних хабів та установ соціальної сфери за місцем тимчасового перебування.
Проведено засідання комісії з надання грошової допомоги Захисникам і Захисницям України, на якому прийнято рішення про надання допомоги 46 мешканцям Рубіжанської громади, які з 24.02.2022 беруть участь у заходах, спрямованих на захист безпеки та інтересів держави, на загальну суму 1320 тис. грн.
Проведено засідання комісії з надання одноразової грошової допомоги населенню Рубіжанської міської територіальної громади, на якому прийнято рішення про надання грошової допомоги за рахунок місцевого бюджету 63 громадянам на загальну суму 395 тис. грн.
Протягом тижня спеціалісти управління взяли участь в онлайн - заході «Розробка та впровадження інформаційної платформи «РПД 1325» в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», онлайн-вебінарі «Захист прав ветеранів та військовослужбовців», організованому Українським ветеранським фондом; онлайн - вебінарі щодо розгляду питань соціального та пенсійного забезпечення ветеранів війни та членів їхніх сімей, організованому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, засіданні фахової мережі з питань соціального захисту на тему: «Надання соціальної послуги соціальної адаптації ветеранів війни та членів їхніх сімей», організованому Асоціацією міст України.
Спеціалістами УСЗН продовжено роботу по налагодженню зв'язків з благодійними організаціями і фондами для надання додаткової допомоги мешканцям Рубіжанської територіальної громади. Направлено звернення до благодійних фондів «Люди доброї волі», «Крапля крові», «Міцні духом», «БФ Київщина», «Світло на сході».
Протягом тижня спеціалісти управління надали допомогу 360 громадянам в оформленні документів для отримання фінансової допомоги відповідно до Програми надання одноразової грошової допомоги населенню Рубіжанської міської територіальної громади, Програми надання грошової допомоги Захисникам та Захисницям України та Програми надання одноразової грошової допомоги «Діти – серце громади».
За звітний період надано 681 послугу консультування та інформування мешканцям громади, які наразі є ВПО, з питання отримання соціальних виплат та гуманітарної допомоги, щодо реєстрації в формах, відкритих благодійними фондами, контактних телефонів гуманітарних хабів та установ соціальної сфери за місцем тимчасового перебування.
Проведено засідання комісії з надання грошової допомоги Захисникам і Захисницям України, на якому прийнято рішення про надання допомоги 46 мешканцям Рубіжанської громади, які з 24.02.2022 беруть участь у заходах, спрямованих на захист безпеки та інтересів держави, на загальну суму 1320 тис. грн.
Проведено засідання комісії з надання одноразової грошової допомоги населенню Рубіжанської міської територіальної громади, на якому прийнято рішення про надання грошової допомоги за рахунок місцевого бюджету 63 громадянам на загальну суму 395 тис. грн.
Протягом тижня спеціалісти управління взяли участь в онлайн - заході «Розробка та впровадження інформаційної платформи «РПД 1325» в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», онлайн-вебінарі «Захист прав ветеранів та військовослужбовців», організованому Українським ветеранським фондом; онлайн - вебінарі щодо розгляду питань соціального та пенсійного забезпечення ветеранів війни та членів їхніх сімей, організованому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, засіданні фахової мережі з питань соціального захисту на тему: «Надання соціальної послуги соціальної адаптації ветеранів війни та членів їхніх сімей», організованому Асоціацією міст України.
Підсумкові засідання міських методичних об’єднань педагогів
Травень – час підведення підсумків діяльності у поточному навчальному році. Педагоги закладів освіти Рубіжанської міської територіальної громади також аналізують свої здобутки за рік та ставлять завдання на майбутнє. З 15 по 22 травня 2025 року, згідно плану роботи центру професійного розвитку педагогічних працівників міста Рубіжного, відбулися підсумкові засідання професійних спільнот: заступників директорів з навчально-виховної роботи, вчителів природничої, мовно-літературної, мистецької, технологічної освітніх галузей, вчителів іноземних мов та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти.
Під час зустрічей відбулося обговорення питань:
● опрацювання нормативних документів щодо закінчення навчального року;
● реалізація діяльнісного підходу до навчання предметів природничого циклу через використання дистанційних технологій;
● організація дослідницької та проєктної діяльності учнів на уроках природничої галузі та у позаурочний час;
● подолання освітніх втрат;
● участь здобувачів освіти у конкурсах та олімпіадах, предметних івентах;
● впровадження інноваційних технологій;
● створення умов для розвитку творчості учнів;
● ефективна підготовка до НМТ;
● використання штучного інтелекту на уроках;
● використання інтерактивних методів навчання;
● планування роботи методичних об’єднань на 2025/2026 навчальний рік.
Засідання проходили в теплій атмосфері, що сприяло обговоренню нагальних питань. Педагоги мали можливість поділитися досвідом, підвищити свій професійний рівень, адаптувати методи викладання до сучасних інтерактивних викликів та вимог.
Детальна інформація про проведені засідання міських методичних об’єднань педагогів висвітлена на сайті центру (http://surl.li/lipfrj) та сторінці Facebook (https://www.facebook.com/groups/1108496123372051)
Травень – час підведення підсумків діяльності у поточному навчальному році. Педагоги закладів освіти Рубіжанської міської територіальної громади також аналізують свої здобутки за рік та ставлять завдання на майбутнє. З 15 по 22 травня 2025 року, згідно плану роботи центру професійного розвитку педагогічних працівників міста Рубіжного, відбулися підсумкові засідання професійних спільнот: заступників директорів з навчально-виховної роботи, вчителів природничої, мовно-літературної, мистецької, технологічної освітніх галузей, вчителів іноземних мов та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти.
Під час зустрічей відбулося обговорення питань:
● опрацювання нормативних документів щодо закінчення навчального року;
● реалізація діяльнісного підходу до навчання предметів природничого циклу через використання дистанційних технологій;
● організація дослідницької та проєктної діяльності учнів на уроках природничої галузі та у позаурочний час;
● подолання освітніх втрат;
● участь здобувачів освіти у конкурсах та олімпіадах, предметних івентах;
● впровадження інноваційних технологій;
● створення умов для розвитку творчості учнів;
● ефективна підготовка до НМТ;
● використання штучного інтелекту на уроках;
● використання інтерактивних методів навчання;
● планування роботи методичних об’єднань на 2025/2026 навчальний рік.
Засідання проходили в теплій атмосфері, що сприяло обговоренню нагальних питань. Педагоги мали можливість поділитися досвідом, підвищити свій професійний рівень, адаптувати методи викладання до сучасних інтерактивних викликів та вимог.
Детальна інформація про проведені засідання міських методичних об’єднань педагогів висвітлена на сайті центру (http://surl.li/lipfrj) та сторінці Facebook (https://www.facebook.com/groups/1108496123372051)
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🕯️ Минуло два роки з дня, коли Рубіжанська громада втратила свого хороброго сина, захисника - Максима Хохлова.
Максиму було лише 29… Він загинув 25 травня 2023 року в лікарні Києва від поранень, отриманих під час мінометного обстрілу. До останнього виконував бойове завдання, захищаючи Україну. Схиляємо голову перед його подвигом. Світла пам’ять і вічна слава Герою 🇺🇦
Максиму було лише 29… Він загинув 25 травня 2023 року в лікарні Києва від поранень, отриманих під час мінометного обстрілу. До останнього виконував бойове завдання, захищаючи Україну. Схиляємо голову перед його подвигом. Світла пам’ять і вічна слава Герою 🇺🇦
⚔️ 10 РОКІВ НЕЗЛАМНОСТІ. 10 РОКІВ МУЖНОСТІ. 10 РОКІВ БРИГАДІ «РУБІЖ»!
Сьогодні десята річниця створення 4-та Бригада оперативного призначення "Рубіж" Національної гвардії України. На її базі виросли справжні воїни. Ті, хто не вагається між життям і обов’язком. Ті, хто обирає Батьківщину.
Назва Бригади глибоко пов’язана з нашим містом і нашою історією. Вона тримала оборону в найважчі часи. Саме Рубіжне стало першим форпостом Луганщини у великій війні. І саме бійці цієї Бригади пройшли там понад два місяці пекла. Без романтики. Зі справжніми боями. З важкими втратами. З братами, яких не повернути. Через пекло Рубіжного пройшли Герої, які назавжди вписали свої імена у воєнну славу України.
Бойовий шлях Бригади - це дорога крізь кров і втрати, але й через честь, відвагу та перемоги. Кожен день служби - це виклик. Кожна перемога - це ціна, сплачена потом, болем і життями найкращих.
🕯️Світла пам’ять полеглим воїнам. Ми ніколи не забудемо ваш подвиг!
Дякуємо командуванню та особовому складу Бригади «Рубіж» за самовідданість, за вірність присязі, за професіоналізм і залізну витримку у найгарячіших точках. Ви не просто воюєте - ви творите історію.
Міцного здоров’я, браття, і якнайшвидшої перемоги! Ми мріємо й віримо: разом, пліч-о-пліч, ми обов’язково повернемося у рідне Рубіжне. І на кордони вже мирної, сильної, вільної України.
🫡 Честь і слава непереможній Бригаді «Рубіж»! Де «Рубіж» - там Україна!
Слава Україні! Героям слава!🇺🇦
Сьогодні десята річниця створення 4-та Бригада оперативного призначення "Рубіж" Національної гвардії України. На її базі виросли справжні воїни. Ті, хто не вагається між життям і обов’язком. Ті, хто обирає Батьківщину.
Назва Бригади глибоко пов’язана з нашим містом і нашою історією. Вона тримала оборону в найважчі часи. Саме Рубіжне стало першим форпостом Луганщини у великій війні. І саме бійці цієї Бригади пройшли там понад два місяці пекла. Без романтики. Зі справжніми боями. З важкими втратами. З братами, яких не повернути. Через пекло Рубіжного пройшли Герої, які назавжди вписали свої імена у воєнну славу України.
Бойовий шлях Бригади - це дорога крізь кров і втрати, але й через честь, відвагу та перемоги. Кожен день служби - це виклик. Кожна перемога - це ціна, сплачена потом, болем і життями найкращих.
🕯️Світла пам’ять полеглим воїнам. Ми ніколи не забудемо ваш подвиг!
Дякуємо командуванню та особовому складу Бригади «Рубіж» за самовідданість, за вірність присязі, за професіоналізм і залізну витримку у найгарячіших точках. Ви не просто воюєте - ви творите історію.
Міцного здоров’я, браття, і якнайшвидшої перемоги! Ми мріємо й віримо: разом, пліч-о-пліч, ми обов’язково повернемося у рідне Рубіжне. І на кордони вже мирної, сильної, вільної України.
🫡 Честь і слава непереможній Бригаді «Рубіж»! Де «Рубіж» - там Україна!
Слава Україні! Героям слава!🇺🇦
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🕯 09:00 – Хвилина мовчання для вшанування пам'яті загиблих внаслідок збройної агресії російських загарбників проти України
🕯️ Важко повірити, що минуло вже три роки з того дня, як Рубіжанська громада втратила свого Героя - Михайлова Дениса. Для когось він був побратимом, для когось другом, колегою, рідною людиною.
Він був із тих, хто не говорив про силу - він її втілював. У найважчі часи, коли місто здригалося від вибухів, Денис залишався там, де був потрібен найбільше - на передовій, серед своїх. Він не шукав слави. Він просто захищав. Своє місто. Свій дім. Він просто робив свою справу - чесно, гідно, як справжній чоловік і громадянин. Він стояв за Рубіжне, коли місто було на краю. І залишився вірним присязі аж до кінця.
Світла пам’ять про нього живе в серцях тих, хто працював з ним, кому він був другом, побратимом, прикладом. Біль не вщухає…Ми просто маємо пам’ятати. І говорити. І жити так, щоб бути гідними його подвигу.
Ти наша гордість, наш біль і наша надія.
Твоє ім’я житиме в кожному серці, де жива Україна. Твоя справа продовжується в кожному бійці, який зараз тримає рубіж.
Вічний спокій тобі, наш побратиме.
Нехай Бог обійме твою чисту і відважну душу. Слава Герою. Світла пам’ять. Ми не забудемо. Герої не вмирають. Вони живуть у нас, доки ми пам’ятаємо 🇺🇦
Він був із тих, хто не говорив про силу - він її втілював. У найважчі часи, коли місто здригалося від вибухів, Денис залишався там, де був потрібен найбільше - на передовій, серед своїх. Він не шукав слави. Він просто захищав. Своє місто. Свій дім. Він просто робив свою справу - чесно, гідно, як справжній чоловік і громадянин. Він стояв за Рубіжне, коли місто було на краю. І залишився вірним присязі аж до кінця.
Світла пам’ять про нього живе в серцях тих, хто працював з ним, кому він був другом, побратимом, прикладом. Біль не вщухає…Ми просто маємо пам’ятати. І говорити. І жити так, щоб бути гідними його подвигу.
Ти наша гордість, наш біль і наша надія.
Твоє ім’я житиме в кожному серці, де жива Україна. Твоя справа продовжується в кожному бійці, який зараз тримає рубіж.
Вічний спокій тобі, наш побратиме.
Нехай Бог обійме твою чисту і відважну душу. Слава Герою. Світла пам’ять. Ми не забудемо. Герої не вмирають. Вони живуть у нас, доки ми пам’ятаємо 🇺🇦