Валері сміється. Вона сміється голосно, нестримно, немов палає. Вже не може стояти на ногах, хитається, хапається за стіл, за живіт, стогне, але палахкотить тим сміхом.
Колись їй сказали, наче вона схожа на гранат; вже не пам'ятала, чим саме, але власне порівняння застрягло в пам'яті. Маленькі й червоні зернятка, немов краплини крові.
І запах солодкого гниття.
Вона хоче зламати і вбити. Розірвати на частини! Розжареним металом в мозок врізається лють. Жінка бажає спотворити та понівечити, пошкодити й поплямувати.
Розсипаним гранатом покрити стіни мозком й уламками черепа; великі плями й маленькі краплини-зернятка. Але зараз вона лише сміється.
Колись їй сказали, наче вона схожа на гранат; вже не пам'ятала, чим саме, але власне порівняння застрягло в пам'яті. Маленькі й червоні зернятка, немов краплини крові.
І запах солодкого гниття.
Вона хоче зламати і вбити. Розірвати на частини! Розжареним металом в мозок врізається лють. Жінка бажає спотворити та понівечити, пошкодити й поплямувати.
Розсипаним гранатом покрити стіни мозком й уламками черепа; великі плями й маленькі краплини-зернятка. Але зараз вона лише сміється.
❤3🔥2