Малюванням зараз займатися не особливо хочеться, знайшла зате квітневий запис створення частини дипломного проєкту.

20.06.24

Захистила диплом. Проєктом я займалася із захопленням, тож сильно його люблю, хоч не всім повністю вдоволена (проте се вже самокопання, тож неважливо).

Моя тема пов'язана із соціальною рекламою, а власне напрям вирішила я взяти про сексуалізоване насильство. Більш точно -- про звинувачення жертви. Я захотіла розкрити помилковість висловлень про жертв зґвалтувань.

Хоча, як глянути, все так просто: ґвалтувати не можна нікого. Людина п'яна? Не можна. Жінка носить коротку сукню? Так, не можна. Категорично.

Але!..

Я виросла на тому, що жертва винна сама. Так говорило мені оточення, таке я читала в інтернеті та в шкільних книгах. Так, велика кількість посібників з «Основ здоров'я» України пише, що жертви самі провокують злочини.

Але більшість людей просто мовчала. Вони взагалі нічого не говорили про жертв зґвалтування і про сам злочин.

Я вважаю звинувачення жертви неправильним, неетичним і нечесним -- аморальним, але до такого я змогла дійти тільки кілька років тому: певно, навіть не більше п'яти-шести.

Але мені не вистачало лише поштовху, аби я почала над тим просто замислюватися. З часом з'явилися переконання зовсім нові. Тож якщо для когось мій проєкт стане таким поштовхом -- він вже коштував кожного дня та кожної миті.

Всіх люблю.

Тримайте скетч. Намагаюся перемогти творчий застій...