Мельйоріс! Моє ніжне та кохане дитя.

Ся жінка має непростий норов: вона самовпевнена та вперта, запальна та холодна, а часом -- навіть жорстока. Але її аж ніяк не можна назвати психопатичною чи ненормальною, бо вона здатна на милість, має емпатію та може товаришувати, а, крім того, чітко знає, коли варто спинитися.

На жаль, теоретично. Адже Мельйоріс -- не зовсім людина, але виявлення волі богів. Першопричиною створення й основним завданням якої є нести боже світло, прославляти їх та правити храмами.

А тому вона не хворіє, практично не п'яніє, витривала, сильна, голосна. Практично всі почуття Мельйоріс зовсім тьмяні. Вона не може насолодитися смаком навіть хороших страв та напоїв, милуватися красою, творити, закохатися й ніжитися в теплі... Зі всіх почуттів, певно, зосталися лише злість, туга та спокій.

Тож вчинки зазвичай засновані на прагматичних помислах, за винятком зовсім малим.

Мельйоріс гарно про то знає, а також вона пам'ятає, що більш важлива за людей. Їх життя коротке, тож вона не має причини намагатися з ними мати хоч якісь стосунки. Особливо й тепер, коли вона втратила взагалі все.

Манюня для @Bulkaimak!!

(вона так часто літає вниз головою, що я давно вже хотіла щось таке замалювати)