Цікаво, що в цей день також печуть паски, які мають фалічний символ і обов'язково зображують зверху на калачах піну і насіння. Паски за формою такі ж самі як і треба-колода, зверху якої може кластися насіння-каша. Фалос виступає жертовним воїном, що після битви помирає, віддавши насіння для продовження життя.
Як бачимо створюється деякі змішання символів і обрядів. На жаль, ми не маємо відомостей про суто слов'янські обряди на ці свята, тому маємо розібратися з накладкою двох свят Великодня (також Благовіщення) і Рахманського Великодня, які юдо-євангелісти наклали в часі через різні календарні системи. Припускаємо, що через цю накладку звичай пекти паску перейшов на Великодень-рівнодення.
Література:
1. Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7531 (2023). – 192 с.
2. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
4. Раввин Исраэль-Меир Лау. Практика иудаизма в свете устной Торы. – Израиль: Масада, 1991. – 459 с.
5. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.
Малюнок Сонцеслава Крижанівського

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Рахмани #Права #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Пашник С.Д. Ляльник. 23 квітня
https://svit.in.ua/pra/4p4.htm
Свято Богині дівочої краси і розквіту природи. За аналогією до в інші періоди року припускаємо, що свято Ляльник присвячено весняному прояву Мокоші.
У місячно-сонячному календарі на цей період нічне світило приймає форму літери "С" – розкритого лона, тобто місячна чаша, що наповнена водою. Це підтверджується обрядом ушанування Лялі на лугу біля річки. Ми зміщуємо свято на один день календаря від поданого в народознавчій літературі (це стосується також свята Ярили), бо припускаємо, що дата 22 квітня виникла через короткий місяць в 29 днів при більш давнішому місячно-сонячному календарі.
Етнографічні джерела подають наступний опис свята:
По обіді на луках збираються хороводи. З-поміж гурту вибирають найвродливішу дівчину, прикрашають їй шию, руки, ноги й талію всілякою зеленню, а на голову одягають вінок зі свіжих квітів. Потім дівчину урочисто всаджують на "трон". Виготовляють його із свіжовикопаного дерну. Склавши одну на одну кілька плиток, створюють таким чином своєрідну лавчину. Поруч з "троном" ставлять глечик з молоком, сир, масло та інші молочні продукти. До ніг "Лялі" кожна дівчина кладе віночок.
Дівчата водять довкола "Лялі" хороводи й співають пісень, переважно веснянки.
Після цього "Ляля" роздає подругам гостинці та кидає присутнім по віночку. Дівчата намагаються упіймати їх на льоту і зберегти вдома до наступної весни. [1, 286; 4; 5].
Іноді віночок дівчині на голову кладе сама Ляля, промовляючи:
Будь щаслива і гожа, як сонце,
Весела, як весна,
Робоча як бджола,
Багата, як земля! [3, 168].
Натомість Степан Килимник цей же обряд Лялі ставить до описів Зеленого тижня. [2, 367].
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
3. Пістун Т.В. Рідні свята в Колі Сварожому: сценарії виховних заходів. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 224 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
5. Чубинський П.П. Мудрість віків: У 2 кн.: К.: Мистецтво, 1995.
Малюнок Олесі Вакуленко
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Ляльник #Мокоша #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
4. Маковій Г.П. Затоптаний цвіт: Народознавчі оповідки. – К.: Укр. Письменник, 1993. – 205.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
Малюнок Олесі Вакуленко

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Ярило #Юрій #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Пашник С.Д. Май. 1-2 травня
https://svit.in.ua/pra/5p1.htm
У багатьох європейських народів місяць травень має назву 'май'. Існує кілька пояснень щодо походження цієї назви. В нашій мові слово "май" означає зелень, найчастіше зелені гілки дерев: "І за образами май, і по гвіздочках май..." (з народної казки). Або: "А тут їде віз повен маю..." У Федьковича: "Підгір'я, що ся маєм крило, в шовкові трави спать ся клонило". [1, 292].
В українській мові є слова "маятися", "майорити", які пов'язані з душами предків, що приходять до нас під час Зелених свят, бо з 1 травня починається зелений тиждень, який завершується святом Трійці на 6 травня (сім шестиденних тижня після Великодня). Саме на початку травня свої перші листя розпускають дерева. Господар заносить до хати клечання і вона наповнюється особливим запахом, з яким до оселі приходять душі Предків. В перших числах травня їх з радістю зустрічають. У багатьох народів ще й досі зберігся звичай "маївки" – розваги, гуляння в гаю чи лісі.
Ці свята мають в Колі Сварожому відповідники в інші пори року: 1-2 серпня, листопада, лютого, коли ушановуються предки.
2 травня відбувається особливе дійство на 40-й день від заходу Коляди і появи Ярила – люди в супроводі духовних осіб, виходять у поле на освячення сходів ярових культур.
В античній мітології Мая (гр. Маіа) була дочкою Атланта і Плейони, одна з плеяд; мати Гермеса. Це також давньоітальська Богиня природи, на честь якої названо присвячений їй місяць травень (май). Іноді Маю вважали дружиною Вулкана, ототожнювали з Бона Деа, Фавною й ін. Пізніше її почали ототожнювати з грецькою Маєю й шанувати як матір Меркурія (Гермеса). [3, 173].
В індуїзмі Майя (Māyá – "Ілюзія") – це хибне знання, недосяжна енергія Бога, яка маскує, приховує реальний світ, підмінюючи його нереальним, ілюзорним. У "Ріґведі" слово "Майя" означає здатність надприродних істот – Богів чи демонів до чарівних, чаклунських перевтілень. Це поняття позитивне стосовно Богів і негативне щодо ворогів і різноманітних демонів. [2, 136].
У кельтів на 1 травня є свято Белтейн в честь Бога Беленуса, що нагадує нам Білобога. Протилежне свято Савань або Самайн 1 листопада (наше Діди). Відповідно по цій календарній лінії у них проходить поділ між літом і зимою. На свято Белтейн вночі запалювали величезне вогнище. У христосівців вшановують день св. Вальпурги, яку вважають покровителькою відьом. Цікаво, що в західній Європі прийнято на 1 травня встановлювати Майське дерево – це прикрашене дерево або високий стовп.
Література:
1. Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. – 456 с.
2. Калайда Г.І. "Рігведа" для спраглих. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 2009. – 220 с.
3. Словник античної мітології / Упоряд. Козовик I.Я., Пономарів О.Д. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2006. – 312с.
Малюнок Олесі Вакуленко

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Май #ЗеленийТиждень #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Водіння Тополі чи Куста
Марина Гримич подає обряд "Водіння Тополі", що проводився в Духів день (другий день Трійці). Дівчата обирали серед себе одну, котра буде зображувати Тополю. Вона піднімала руки догори, з'єднувала їх над головою. На них решта дівчат чіпляла намиста, стрічки, хустки таким чином, що голови взагалі не було видно з-під прикрас. Груди й стан "тополі" також прикрашали різнокольоровими плахтами. Для того, щоб дівчина не втомилася тримати руки над головою, до її тіла прикріплювали дві палички і зв'язували їх над головою докупи. Прибравши Тополю, дівчата водили її по селу від хати до хати. І в кожній хаті хазяїн мав почастувати дівчат. Обійшовши всі хати, дівчата ходили полями. Замість дівчини-Тополі могли використовувати деревце. Або робили дію, що називалася "віха", "дуб", "явір", для цього могли використати хрест чи щоглу, що прикрашалася зіллям. Біля цієї "віхи", що ставилася на галявині в селі чи поруч, і влаштовували народні гуляння: танці, співи, ігри. [1, 25]. Або на високу жердину насаджували колесо з возу, прикрашене зеленню, квітами, стрічками. [5, 72].
Світлана Творун повідомляє, що дівчата водили Тополю під супровід пісні:
Стояла тополя край чистого поля.
– Стій, тополенько, не розвивайся,
Буйному вітроньку не піддавайся.
На Поліссі на Зелені свята водили Куста. У неділю вранці вбирали дівчину в зелене віття і водили від хати до хати, вітаючи господарів, за що отримували гостинці:
Ми водимо Куста
Од хати до хати,
Щоб були всі люди
Щасливі, багаті. [5, 71-72].
Гали Лозко пише, що це дійство подібне до колядницького обходу на Різдво:
Ой ми були у великому лісі,
Нарядили Куста із зеленого клену,
Нарядили Куста із зеленого клену,
Вийди, господарю, із нового покою,
Вийди, господарю, із нового покою,
Винеси Кусту хоч по золотому...
Господарі зустрічали Куста перед порогом хати, перед яким стояв стіл з подарунками або господиня виносила дари на рушнику: хліб, яйця, пироги, солодощі, гроші. Склавши дари в торбину, дівчата дякували і йшли до наступного двору. [3, 38-39].
Закінчувалося водіння дівчини-Куста на тому самому місці, де її вбирали в зеленину. Дівчину перевдягали в звичайний одяг і, знятими з неї вітами та вінками, обвішували криницю або несли зілля в жито, щоб родило.
Література:
1. Гримич М.В. Зелені свята // Родовід. – 1993. – № 5. – С.21-29.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
3. Лозко Г.С. Русальна обрядовість у Рідній Вірі // Сварог. – № 24. – 2014. – С.35-41.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994. – Кн. 1.
5. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.
Малюнок Олесі Вакуленко

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Трійця #ЗеленийТиждень #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Слід також зазначити, що на цей час починається вигін худоби на полонини в Карпатах. Ці дійства приурочують часто до свята Юрія, який замінює Ярила і переважно пов'язується з весняними святами [4, 36]. Але тут трапилася накладка юліанського календаря на григоріанський, і замість дати ушанування Юрія 23 квітня вийшло 6 травня. Тому треба бути обережними з висновками, бо зі зміщенням ортодоксального церковного календаря на 16 діб від астрономічних подій змістилися і обрядові дії відповідно до господарських робіт.
Література:
1. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
2. Пашник С.Д. Іменослов – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
3. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.
4. Тиводар М.П. Весняні скотарські свята, обряди та вірування населення українських Карпат (друга половина ХІХ – середина 40-х років ХХ ст.) // НТЕ. – 1990. – № 5. С. 32-39.
Малюнок Петра Качалаби

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Велес #Микола #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Пашник С.Д. Русалчин (Мавчин) Великдень. Зільник. 10 травня
https://svit.in.ua/pra/5p4.htm
Свято Русалчин Великдень відзначається у четвер після Трійці. [1, 21]. За іншими витоками – на четвер перед Трійцею [7, 70], а то й взагалі "від Зеленої неділі аж по наступну – нявчин великдень" [4, 142]. Взагалі з цим питанням у різних авторів немає спільності. Проводимо аналогію з Навським Великоднем в четвер перед Великоднем або на іншу думку в четвер після Великодня, коли поминають предків. Тут виникає свято Зільника (церковне – Симона Зілота), яке за постійним календарем припадає на 10 травня. При шестиденному тижні це якраз і буде четвер після Трійці.
Щодо Зільника і його можливої тотожності з іншими Богами, то приведемо наступне свідчення. Абат Неплах з Опановиць (1322-1368) писав про язичницьких чеських князів, що "вони мали кумира, якого шанували як свого бога, називався ж цей кумир Зелу" (Zelu), тобто Zelun, Zelaun – від *zel (зелений). Відповідником цієї постаті можуть служити грецька Хлоя (зелена), руський Ярило й південнослов'янський Голе, а також – і це найцікавіше – давньоруський Зелус, про якого у XVIII ст. писав Матвій Преторій. [див. 6, 97; 2, 270].
Степан Килимник теж заплутав з поняттям Зеленого і Русального тижня. Але потім вивів окремий пункт "Мавський Великдень" і зазначив, що найстрашніший і найнебезпечніший день на Русальному тижні був Зелений Четвер. Лише у цей день русалки могли ходити по селу. У цей четвер уранці, до сходу сонця, також і ввечері по заході русалки справляли Великдень... І у перший понеділок після Русального тижня відбувалися проводи русалок. [3, 372-373]. Тобто виходить, що Русальний тиждень таки треба справляти після Трійці. Це має відповідати в христосівців післявеликодньому Світлому тижню, в понеділок після нього відбуваються Проводи.
На Русалчин Великдень до сходу Сонця, коли ще не спала роса, ходять збирати трави. Жінки йдуть до потаємних місць – де півня не чути і куди не доноситься собачий гавкіт. Відшукавши рослину, стають обличчям на схід і моляться:
Мати Божа ходила,
Зілля родила,
Відром поливала –
Нам на поміч давала!
чи: Трава-травиця, красна дівиця,
Не я тебе садила, не я й поливала:
Господь тебе садив,
Господь і поливав –
Всякому онукові на поміч давав!
Годилося цього дня митися в купелі з цілющих трав. [5].
Як повідомляє Марина Гримич, селяни вірили, що на русальному тижні русалки виходять із свої схованок (із лісу, з поля, з водоймищ, навіть з боліт) і влаштовують собі свято, яке буває раз на рік. І люди мусять поважати це свято: не працювати, не робити того, що може образити русалок, бути пильними, інакше ті можуть завдати якоїсь великої шкоди… Найчастіше про русалок говорили як про молодих дівчат, які з розпущеним волоссям (часом у вінках) святкують свій тиждень: роблять гойдалки, сплівши дві берези докупи, гойдаються, регочуть, ляскають по воді, співають. У Наддіпров'ї існувало повір'я, що там, де "майки" танцюють, краще росте трава і краще рута зеленіє. [1, 28].
Література:
1. Гримич М.В. Зелені свята // Родовід. – 1993. – № 5. – С.21-29.
2. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
4. Маковій Г.П. Затоптаний цвіт: Народознавчі оповідки. – К.: Укр. Письменник, 1993. – 205.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн.: К.: Перлина, 1994.
6. Слов’янські вірування. Писемні джерела до вивчення курсу "Релігієзнавство" для студентів гуманітарного факультету денної форми навчання / Укладач В. О. Артюх. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 130 с.
7. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Русалки #Мавки #Зільник #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Пашник С.Д. Проводи Русалок. 13 травня
https://svit.in.ua/pra/5p5.htm
Перший після русалчиного тижня понеділок вважається останнім днем "князівства русалок". Це є звичаєві проводи нявок з поля до лісу чи води. У такому урочистому дійстві беруть участь усі жінки й чимало чоловіків (за іншими джерелами тільки жінки [3, 72]). Дата свята виставляється за шестиденкою з прив'язкою до днів тижня.
Прикрасившись квітами та галузками з дерев, всі йдуть в поле, наспівуючи:
Ой проведу я русалочок до броду,
А сама вернуся додому.
- Ідіте, русалки, ідіте,
Да нашого жита не ломіте...
Да наше житечко в колосочку,
Да наші дівоньки в віночку.
... Проводили русалочки, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Да нашого житечка не ломили,
Да наших дівочок не ловили. [2, 374].
Як варіант, дівчата брали сухого маю (троїцька зелень, клечання) і йдуть до річки. Там вони роблять з маю ляльку, ніби дівку, називають її русалкою. Спочатку носять ту русалку з піснями по полю, а ввечері підходять до річки й кидають у воду. Це називається "топити русалок". [1, 159].
Жінки цього дня влаштовують для померлих поминальну трапезу, яка носить назву "Мнявку душити", "Шуляка гонити" або "Русалочку проводжати". Під час трапези в полі русалкам в жито кидають через голову шматочки хліба та інших страв, виливають вино і воду, роздають діткам солодощі, співають русальних пісень. По закінченні трапези жінки струшують зі скатерки крихти їжі в жито і починають махати нею над головою, інші махають невеликими хустинками, вигукуючи: "Гай! гай! гай! Тікай, шуляк, тікай". Так вони проганяють шуляка, який в народній уяві є символом передчасної наглої смерті. Це робиться для того, щоб відігнати від села пошесті, мор, голод, війну, які несуть передчасну смерть населенню. [3, 72].
Література:
1. Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк: Волинська обл. друк., 2005. – 310 с.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
3. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Русалки #Мавки #Проводи #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Ой вам трясця – не дівка.
Трясця вам, а не нам,
Трясця нашим ворогам.
Ой, у того Шума, Зеленая шуба...
На сплетені руки ставлять босоноге дитя років п'яти або шести, хлопця або дівчину – "аби шустре було, щоб шкереберть не полетіло". Дитя ходить по живому "плоті чи містку", а хор співає:
Шум ходить по діброві,
А Шумиха рибу ловить;
Що вловила, те й пропила,
Сукні дочці не купила.
Пожди, доню, до суботи,
Куплю сукню і чоботи.
Пожди, доню, понеділка,
Зів'ю вінок із барвінка.
Абож мені сукню крайте,
Абож мене заміж дайте.
В міру того, як "Шум" рухається вперед по руках хоровідниць, залишені позаду пари дівчат перебігають наперед і знову сплітають з своїх рук "місток". Таким чином "Шум" може йти і йти далі; так він звичайно рухається доти, доки не обійде навколо храму. [2, 308-310].
Література:
1. Войтович В.М. Сокіл-Род. Легенди та міфи стародавніх українців. – Рівне: Оріяна, 1997. – 332 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. – 456 с.
3. Губерначук С. Дажбог мене вислав... // Сварог. – 2001. – №11-12. – С. 34-38.
4. Цьось А.В. Українські народні ігри та забави: Навчальний посібник. – Луцьк: Надстир'я, 1994. – 96 с.
Малюнок Валерія Войтовича "Шум"

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Шум #Ліс #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Купальська ніч духовно єднає людину з природою, возвеличує побут, освячує почуття молодих сердець. Всю ніч біля вогнища проводяться ігрища, співаються пісні, розповідають усмішки, пригоди.
Ще вдосвіта люди йдуть вмитися джерелицею і набрати цілющої води у криницях чи джерелах, яка освячується волхвом. Після дійств біля криниці всі підіймаються на пагорб, щоб зустріти Сонце, вогнище вже більше не підтримують, воно само поступово гасне. На пагорбі проголошуються славні Сонцю, подяки Дажбогу за життя і молитви за добрий урожай.
У Купальську ніч польові та лісові трави набирають виняткових чарівних властивостей, великої лікувальної сили. Здебільшого збиранням зілля займаються літні люди, бо у них є найбільша потреба в допомозі лікарських рослин. Збирати траву виходять дуже рано. До рослин при збиранні промовляють молитви. Найпростіша з них: "Батьку-Небо, Земле-Мати, благословіть траву збирати" [5, 3-5].
Купалбог з цього часу вступає в свої повні права, наділяючи нас добрим врожаєм. Недарма його ще називають Раєм [3, 123], бо літня пора – це дійсно Рай на нашій Богом даній землі.
Література:
1. Волхвиня Зореслава, Проповідник Світлояр. Купайло – Бог земних радощів // Сварог, вип. 6. – К., 1997.
2. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
5. Купало / уклав Пашник С.Д. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 32 с.
6. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.
Малюнок Олесі Вакуленко

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Купало #Літнє_сонцестояння #Марена #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Із цих уривків бачимо, що Питар має чіткі ознаки фалічного символу, який запліднює і забезпечує вологу. Петро за народними легендами є ключником до воріт Раю. Враховуючи, що Рай символізує жіноче лоно, то відповідно ключ є чоловічим прутнем, що відчиняє ворота. [7, 17]. Звертаємо увагу, що смерть апостола Андрія, брата Петра, припадає на 30 листопада, а обрядодійство "Калита", розпочинається ввечері 29 листопада і теж пов'язується із заплідненням.
Можемо припустити, що має бути 12 апостолів-стовпів, що підтримують Небо. Стовпи стоять в кінці кожного місяця в річному колі. І коли Місяць якби заходить за стовп, то він стає невидимим (новим), а виходить від стовпа і ми бачимо молодик.
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – Т. ІІ. – К.: Оберіг, 1991. – 448 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – Кн.ІІ. – К.: Обереги, 1994.
5. Лозко Г.С. Коло Свароже: Відродження традицій. – К.: Укр. письменник, 2005. – 222 с.
6. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с.
7. Пашник С.Д. Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 64 с.
8. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993. – 208 с.

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Питар #Петро #Поп #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Пашник С.Д. Похорон Ярила. 1 липня
https://www.svit.in.ua/pra/7p1.htm
За аналогією до інших поховально-поминальних свят (Василя – 1січня, Проводи – 1 квітня, Покрова – 1 жовтня) на 9 день від смерті Ярила (8 день від народження Купала) проходить його Похорон. Маргарита Жуйкова зазначає, що подекуди похорон відбувається на другий день після Купала чи на початку Петрівки. [1, 48].
Ми виходимо із того, що при місячно-сонячному календарі, 1 липня – це поява молодика, який символізує човен у Небі, а також є образом труни чи колиски. У церковному календарі 1 липня відзначається свято Кузьми і Дем'яна, двох ковалів, які б мали означати Космос (верх) і Демон (низ) або косми (волосся) і домну (зад), а в човна відповідно – ніс і корму. Саме в цей час у древньому Єгипті починався Новий рік (молодик після літнього сонцестояння). Тому логічно, що 9 дня після смерті Ярила і Різдва Купала мають відбутися Проводи, як померлого, так і новонародженого у човні-місяці (труні чи колисці), що й символізує початок відліку часу – човен рушає рікою, звідси рік. Тому на зазначені вище точки Сварожого Кола у різних народів святкували Новий рік.
На похорон виготовляється лялька Ярила з підкресленим прутнем (геніталіями). [1, 48]. Її або спалюють (топлять), або ховають в землю, згідно місцевих звичаїв. Похорон супроводжуються ритуальним плачем за Ярилом, як і при звичайних поховальних процесіях.
Степан Килимник це свято описує (хоч сам свідків не бачив і не розібрався в образі Ярила), наступним чином: "… робили солом'яного бована в образі мужчини. Одягали його в сорочку, штани та оздоблювали зеленню. Свято це проводила молодь, хлопці й дівчата. Під час гри вибирали одну з дівчат, яка мусіла оплакувати "добре божество". Хлопці виносили це опудало у ліс чи до води. Несли як покійника. За ним ішла вся молодь і співала сумних пісень, на зразок тих, які співаються за Кострубоньком. Обрана дівчина вдає, що плаче й приговорює: "Помер Ярило, помер Ярило… Нема Ярила, нема Ярила… Де Ярило, де Ярило… Ой, Боже, його нема". Коли шестя приходило до води, то всі речитативом приказували: "Помер Ярило, нема Ярила…" Коли його вкидали в яму й засипали землею, всі кричали: "Поховали Ярила, поховали Ярила!" Коли ж топили у річці, то кричали: "Утонув Ярило, утонув Ярило! Виплинь, Ярилочку, виплинь Ярилочку!" Коли ж Ярила закопують, чи топлять – молодь веселиться, водить хороводи, співає веселих жартівливих пісень; хлопці зчиняють двобої, вдавану боротьбу. Вже смерком розходиться молодь з цих вдаваних похоронів-грищ." [2, 369,370].
Треба пояснити, що відповідно й до інших поховальних свят, під час обрядодійства має відбутися весілля Батька-Неба і Матері-Землі, для того, щоб поєднати душу й тіло, і померлий має знову воскреснути. Тому проводи в календарній системі одночасно давали початок весіллям, наприклад з Покрови, аналогічного свята – 9 день після "смерті" Купалбога. Чи назва свята Василя (Різдво Місяця), вказує на весільні обряди. Можливо, що похорон Ярила дублює спалення і топлення ляльок Купала і Марени під час купальських свят і треба роз'єднати ці обряди або визначити причину повторення.
Література:
1. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Ярило #Похорон #Кузьма_Дем'ян #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник