Легкий літак безпосередньої авіапідтримки Lynx (він же Cessna) Родезійських Повітряних Сил завдає удару по позиціям терористів.
Lynx був простим, дешевим та ефективним засобом підтримки наземних сил. Ці літаки діяли як в складі Фаєрфорсу, зазвичай 1 літак на 4 гелікоптера, так і окремо.
Будь який солдат (або навіть цивільний) що опинився в бою, міг радіостанцією попросити про допомогу: і якщо необхідна була вогнева потужність- найчастіше присилали якраз Lynx.
Lynx був простим, дешевим та ефективним засобом підтримки наземних сил. Ці літаки діяли як в складі Фаєрфорсу, зазвичай 1 літак на 4 гелікоптера, так і окремо.
Будь який солдат (або навіть цивільний) що опинився в бою, міг радіостанцією попросити про допомогу: і якщо необхідна була вогнева потужність- найчастіше присилали якраз Lynx.
Трохи про білу опозицію в Родезії.
Попри будь-які твердження з інтернету, Родезія таки була демократичною державою, в якій було безліч різноманітних політичних течій, які не обмежувалися лише родезійським націоналізмом або ж чорним комунізмом.
Янові Сміту, очільнику країни, вдалося консолідувати навколо ідеї родезійської незалежності більшість представників середнього класу, як білих, так і чорних.
Втім, в країні існувала і опозиція. Найбільшою білою партією опозиціонерів була так звана "Родезійська Партія"- політична сила ліберального спрямування. Вони мали серйозний намір перемогти на виборах та змінити курс країни.
Цього, звичайно не сталося. А над "вагою" подібних заяв іронізували навіть у опозиційних до влади Сміта газетах.
Попри будь-які твердження з інтернету, Родезія таки була демократичною державою, в якій було безліч різноманітних політичних течій, які не обмежувалися лише родезійським націоналізмом або ж чорним комунізмом.
Янові Сміту, очільнику країни, вдалося консолідувати навколо ідеї родезійської незалежності більшість представників середнього класу, як білих, так і чорних.
Втім, в країні існувала і опозиція. Найбільшою білою партією опозиціонерів була так звана "Родезійська Партія"- політична сила ліберального спрямування. Вони мали серйозний намір перемогти на виборах та змінити курс країни.
Цього, звичайно не сталося. А над "вагою" подібних заяв іронізували навіть у опозиційних до влади Сміта газетах.
Жорстокість Війни в Буші в одному фото.
"Демонстрація трофеїв" на одній з баз Фаєрфорсу, пізні сімдесяті. В результаті зіткнення Родезійської Легкої Піхоти і сил ЗІПРА останніх було перебито, а їх тіла та озброєння гелікоптерами перекинуто на базу з метою подальшої передачі поліції.
Поміж іншого, родезійцям вдалося взяти і полоненого- того самого чоловіка на фото.
І хоч може здатися, що нещасному кафіру пощастило зберегти свою шкуру, я б йому не заздрив. З точки зору родезійського законодавства він є не військовополоненим, а терористом.
А за тероризм в Родезії виносили лише два вироки: або довічне ув'язнення, або смерть. Суд в таких випадках- швидкий, чіткий та невблаганний.
Єдиним шансом для бойовика могли б стати Скаути Селуса, що могли виявити бажання завербувати його у свої ряди.
А могли і не виявити.
"Демонстрація трофеїв" на одній з баз Фаєрфорсу, пізні сімдесяті. В результаті зіткнення Родезійської Легкої Піхоти і сил ЗІПРА останніх було перебито, а їх тіла та озброєння гелікоптерами перекинуто на базу з метою подальшої передачі поліції.
Поміж іншого, родезійцям вдалося взяти і полоненого- того самого чоловіка на фото.
І хоч може здатися, що нещасному кафіру пощастило зберегти свою шкуру, я б йому не заздрив. З точки зору родезійського законодавства він є не військовополоненим, а терористом.
А за тероризм в Родезії виносили лише два вироки: або довічне ув'язнення, або смерть. Суд в таких випадках- швидкий, чіткий та невблаганний.
Єдиним шансом для бойовика могли б стати Скаути Селуса, що могли виявити бажання завербувати його у свої ряди.
А могли і не виявити.
Панове, дозвольте представити- Mine Protected Combat Vehicle (MPCV), також відомий як Spook.
Цей бронеавтомобіль, що був спроектований та виготовлявся в Родезії, є чудовою ілюстрацією того, що може придумати нудьгуючий інженер з обмеженими ресурсами. З першого погляду і не скажеш, але Spook побудований на базі вантажівки Mercedes Unimog.
Спеціально розроблений для протидії радянським протитанковим мінам, бронеавтомобілі вийшли настільки вдалими, що деякі з них ще на ходу.
Цей бронеавтомобіль, що був спроектований та виготовлявся в Родезії, є чудовою ілюстрацією того, що може придумати нудьгуючий інженер з обмеженими ресурсами. З першого погляду і не скажеш, але Spook побудований на базі вантажівки Mercedes Unimog.
Спеціально розроблений для протидії радянським протитанковим мінам, бронеавтомобілі вийшли настільки вдалими, що деякі з них ще на ходу.
В навздогін до минулого посту.
Цей Spook, під номером 20EZ7S, відтепер є моїм улюбленцем серед усіх виготовлених родезійцями MPCV.
Ну ви тільки гляньте- хіба не милота?
Цей Spook, під номером 20EZ7S, відтепер є моїм улюбленцем серед усіх виготовлених родезійцями MPCV.
Ну ви тільки гляньте- хіба не милота?
Народ, хто тут любить схеми і малюнки?
На каналі часто-густо з'являються фото прекрасних гелікоптерів Alouette, а також згадуються їх варіації та участь у операціях Fireforce.
От вам наглядна схема розміщення екіпажу та та короткий опис деяких особливостей компоновки в цих "робочих кониках" родезійської авіації)
На каналі часто-густо з'являються фото прекрасних гелікоптерів Alouette, а також згадуються їх варіації та участь у операціях Fireforce.
От вам наглядна схема розміщення екіпажу та та короткий опис деяких особливостей компоновки в цих "робочих кониках" родезійської авіації)
Скаути Грея під час патрулювання в Буші.
Греї зарекомендували себе витривалими і відважними вояками, що були готові невпинно переслідувати і знищувати ворогів.
Втім, їх любов до самостійних нападів на великі за чисельністю групи терористів інколи приводили до неприємностей: відмовляючись від вчасного виклику Фаєрфорсу, Кіннота самостійно залишала себе без підтримки з повітря.
Попри це, переважна більшість боєзіткнень з бойовиками завершувалася розгромом останніх.
Терористи часто виявлялися не готовими протидіяти швидким і агресивним атакам Греїв, які завдяки своїм коням завжди мали перевагу у маневрі.
Греї зарекомендували себе витривалими і відважними вояками, що були готові невпинно переслідувати і знищувати ворогів.
Втім, їх любов до самостійних нападів на великі за чисельністю групи терористів інколи приводили до неприємностей: відмовляючись від вчасного виклику Фаєрфорсу, Кіннота самостійно залишала себе без підтримки з повітря.
Попри це, переважна більшість боєзіткнень з бойовиками завершувалася розгромом останніх.
Терористи часто виявлялися не готовими протидіяти швидким і агресивним атакам Греїв, які завдяки своїм коням завжди мали перевагу у маневрі.
А хочете оповіданнячко про родезійський флот?) Так, всі ми прекрасно знаємо, що виходу до моря в Родезії не було. Але кордон із сусідньою, відверто ворожою, Замбією пролягав посередині озера Каріба- найбільшої рукотворної водойми південної Африки. Крім того, була і сама річка Замбезі, яка розділяла країну з сусідами. Через Карібу та прикордонні річки терористи перекидали свої сили на човнах. Саме тому родезійцям знадобилися власні бойові човни, аби протидіяти подібним діям ворогів.
У складі Родезійських Сил Безпеки був присутній невеличкий Інженерний Човновий Сквадрон, що базувався як раз у містечку Каріба (так, Карібою називалося і водосховище, і місто, і відома дамба). Саме на плечі Сквадрону було покладене завдання з протидії диверсійним групам ЗІПРА на воді. Інжеренри виконали велику кількість бойових операцій, що включали в себе справжні річкові битви. Крім того, човни сквадрону виконували завдання з транспортування бійців спеціального призначення в Замбію (і не тільки) тоді, коли з тих чи інших причин використовувати авіацію не було можливим. З метою ілюстрації родезійських човнових операцій, опишу одну з них, яка трапилася у 1977 році.
Отже, протягом цього року, спостерігачі Сил Безпеки почали час від часу спостерігати у на родезійській стороні озера переміщення надшвидкого спортивного катера, який бойовики використовували для перекидання невеличких груп через кордон. Довжиною у 10 метрів, човен рухався із такою швидкістю, що його перехоплення на воді інженерами Сквадрону вважалося задачею маломожливою. Бійці прозвали цей кораблик "Чорним човном" через його колір. Задача з його знищення стала найважливішим завданням Сквадрону: вони не могли дозволити ЗІПРІвцям і надалі безкарно перетинати озеро.
Врешті-решт, з ініціативи командира сквадрону, спільно з диверсантами з САС було розроблено план зі знищення "Чорного човна" вночі, прямо на стоянці у замбійському доці. Офіцери вирішили, що найкращим часом для виконання завдання стане ніч на суботу: суботній вечір був обраний з огляду на місячне світло та велику ймовірність того, що місцевий гарнізон Замбійської армії побалуває себе алкоголем одразу після дня виплати заробітної плати.
Під покровом темряви, родезійські 7-ми метрові човни тихим ходом наблизилися до невеличкої групи островів неподалік селища Чінепо, де і знаходився ворожий док. На одному з острівців, що служили родезійцям укриттям, було розгорнуто декілька розрахунків 81-мм мінометів зі складу САС. Це озброєння планувалося використати для створення загороджувального вогню. Коли підготовку було завершено, Човновий Сквадрон з САСівцями на борту максимально швидко наблизився до причалу, де і розпочався бій. Під прикриттям мінометів та кулеметного вогню з човнів, команда САС заклала на борт "Човного Човна" вибуховий пристрій і знищила його. Одразу після цього родезійці висунулись до остовів, де забрали свої мінометні розрахунки і відступили. В ході операції замбійцям було нанесено суттєвого удару, в той час як родезійці втрат не понесли.
У складі Родезійських Сил Безпеки був присутній невеличкий Інженерний Човновий Сквадрон, що базувався як раз у містечку Каріба (так, Карібою називалося і водосховище, і місто, і відома дамба). Саме на плечі Сквадрону було покладене завдання з протидії диверсійним групам ЗІПРА на воді. Інжеренри виконали велику кількість бойових операцій, що включали в себе справжні річкові битви. Крім того, човни сквадрону виконували завдання з транспортування бійців спеціального призначення в Замбію (і не тільки) тоді, коли з тих чи інших причин використовувати авіацію не було можливим. З метою ілюстрації родезійських човнових операцій, опишу одну з них, яка трапилася у 1977 році.
Отже, протягом цього року, спостерігачі Сил Безпеки почали час від часу спостерігати у на родезійській стороні озера переміщення надшвидкого спортивного катера, який бойовики використовували для перекидання невеличких груп через кордон. Довжиною у 10 метрів, човен рухався із такою швидкістю, що його перехоплення на воді інженерами Сквадрону вважалося задачею маломожливою. Бійці прозвали цей кораблик "Чорним човном" через його колір. Задача з його знищення стала найважливішим завданням Сквадрону: вони не могли дозволити ЗІПРІвцям і надалі безкарно перетинати озеро.
Врешті-решт, з ініціативи командира сквадрону, спільно з диверсантами з САС було розроблено план зі знищення "Чорного човна" вночі, прямо на стоянці у замбійському доці. Офіцери вирішили, що найкращим часом для виконання завдання стане ніч на суботу: суботній вечір був обраний з огляду на місячне світло та велику ймовірність того, що місцевий гарнізон Замбійської армії побалуває себе алкоголем одразу після дня виплати заробітної плати.
Під покровом темряви, родезійські 7-ми метрові човни тихим ходом наблизилися до невеличкої групи островів неподалік селища Чінепо, де і знаходився ворожий док. На одному з острівців, що служили родезійцям укриттям, було розгорнуто декілька розрахунків 81-мм мінометів зі складу САС. Це озброєння планувалося використати для створення загороджувального вогню. Коли підготовку було завершено, Човновий Сквадрон з САСівцями на борту максимально швидко наблизився до причалу, де і розпочався бій. Під прикриттям мінометів та кулеметного вогню з човнів, команда САС заклала на борт "Човного Човна" вибуховий пристрій і знищила його. Одразу після цього родезійці висунулись до остовів, де забрали свої мінометні розрахунки і відступили. В ході операції замбійцям було нанесено суттєвого удару, в той час як родезійці втрат не понесли.
Музична перерва)
Мене час від часу запитують про родезійську музику, як того часу, так і сучасну, що висвітлює тему. Що ж, от вам невеличка підбірка з YouTube, що включає в себе декілька пісеньок- від державного гімну і Едмонда, до крутяцької групи Rome.
1. Rise, o voices of Rhodesia - national anthem
https://youtu.be/LIMms9H2xr0
2. One fire - Rome
https://youtu.be/UkXEjzApCXo
3. I wish I was a blue job - John Edmond
https://youtu.be/clIjgSPRSqY
4. Battle of Bambezi - John Edmond
https://youtu.be/0r9vADFIVX4
5. Green leader - John Edmond
https://youtu.be/LJlP7t6n_2E
6. The great white tribe - John Edmond
https://youtu.be/cVrqEk4pwek
7. Salisbury town - John Edmond
8. George - Jhon Edmond
https://youtu.be/Ys2xk5Ca7Lk
9. Rhodies everywhere - John Edmond
https://youtu.be/h_s7L0vrjOI
10. It's a long way to Mukumbura - Mike Wescott & Leprechaun
https://youtu.be/Mf0cA0udjRk
11. I'm just a shumba drinker - Mike Wescott & Leprechaun
https://youtu.be/OlhiUSCO8cM
12. When the Saints go marching in - Quick March of RLI
https://youtu.be/Pcn7qAXHFuo
13. Rhodesians never die - Clem Tholet
https://youtu.be/41-dLH5YqeU
Мене час від часу запитують про родезійську музику, як того часу, так і сучасну, що висвітлює тему. Що ж, от вам невеличка підбірка з YouTube, що включає в себе декілька пісеньок- від державного гімну і Едмонда, до крутяцької групи Rome.
1. Rise, o voices of Rhodesia - national anthem
https://youtu.be/LIMms9H2xr0
2. One fire - Rome
https://youtu.be/UkXEjzApCXo
3. I wish I was a blue job - John Edmond
https://youtu.be/clIjgSPRSqY
4. Battle of Bambezi - John Edmond
https://youtu.be/0r9vADFIVX4
5. Green leader - John Edmond
https://youtu.be/LJlP7t6n_2E
6. The great white tribe - John Edmond
https://youtu.be/cVrqEk4pwek
7. Salisbury town - John Edmond
8. George - Jhon Edmond
https://youtu.be/Ys2xk5Ca7Lk
9. Rhodies everywhere - John Edmond
https://youtu.be/h_s7L0vrjOI
10. It's a long way to Mukumbura - Mike Wescott & Leprechaun
https://youtu.be/Mf0cA0udjRk
11. I'm just a shumba drinker - Mike Wescott & Leprechaun
https://youtu.be/OlhiUSCO8cM
12. When the Saints go marching in - Quick March of RLI
https://youtu.be/Pcn7qAXHFuo
13. Rhodesians never die - Clem Tholet
https://youtu.be/41-dLH5YqeU
YouTube
Rise, O voices of Rhodesia –National anthem of Rhodesia
Rise, O voices of Rhodesia
National anthem of Rhodesia from 1974 to 1979
RHODESIANS NEVER DIE!
National anthem of Rhodesia from 1974 to 1979
RHODESIANS NEVER DIE!
Фаєрфорс Родезійської Легкої Піхоти веде підрахунок вбитих терористів після чергової операції.
Тіла бойовиків завжди підраховувалися і передавалися в руки поліції із метою їх ідентифікації.
Зазомбовані комуністичною пропагандою злочинці гинули десятками щодня. Але їх лідери відправляли в Родезію все нові і нові групи: стратегія "народної війни" не включала в себе піклування про життя окремого солдата.
І якщо для захоплення влади необхідно було покласти десятки тисяч своїх прибічників- лідери терористів пішли б на це, не задумуючись.
Тіла бойовиків завжди підраховувалися і передавалися в руки поліції із метою їх ідентифікації.
Зазомбовані комуністичною пропагандою злочинці гинули десятками щодня. Але їх лідери відправляли в Родезію все нові і нові групи: стратегія "народної війни" не включала в себе піклування про життя окремого солдата.
І якщо для захоплення влади необхідно було покласти десятки тисяч своїх прибічників- лідери терористів пішли б на це, не задумуючись.
Фото другої хвилі фаєрфорсу RLI, що десантувалися парашутами.
У 1976 році, на коли інтенсивність бойових дій сягнула межі, коли самих лише гелікоптерів не вистачало, кількість стрибків з парашутів почала різко зростати.
При цьому, у тому самому 1976 році, бійці Легкої Піхоти вже отримали свої десантні комбінезони, але намертво відмовлялися їх використовувати. Вони виконували стрибки у своїх улюблених шортах, а десантні шоломи перед стрибком скидали я в купу в куті десантного відсіку "Дакоти".
Втім, зрештою, носіння комбінезону та шолому стало обов'язковим і десантників таки примусили їх вдягати.
У 1976 році, на коли інтенсивність бойових дій сягнула межі, коли самих лише гелікоптерів не вистачало, кількість стрибків з парашутів почала різко зростати.
При цьому, у тому самому 1976 році, бійці Легкої Піхоти вже отримали свої десантні комбінезони, але намертво відмовлялися їх використовувати. Вони виконували стрибки у своїх улюблених шортах, а десантні шоломи перед стрибком скидали я в купу в куті десантного відсіку "Дакоти".
Втім, зрештою, носіння комбінезону та шолому стало обов'язковим і десантників таки примусили їх вдягати.
Ну, раз вже на те пішло, от вам ще аніме дівчатко)
Втім, на фото присутній ряд неточностей. До прикладу, дівчинка озброєна британським варіантом FN FAL під індексом L1A1, в той час як родезійці її практично не використовували, маючи бельгійські та південноафриканські варіанти.
А от взуття, американські Jungle Boots, дійсно були популярними- але в основному у рядах американських добровольців. Самі ж родезійці носили тенісні туфлі/кеди, або ж шкіряні військові черевики десантної модифікації.
Втім, на фото присутній ряд неточностей. До прикладу, дівчинка озброєна британським варіантом FN FAL під індексом L1A1, в той час як родезійці її практично не використовували, маючи бельгійські та південноафриканські варіанти.
А от взуття, американські Jungle Boots, дійсно були популярними- але в основному у рядах американських добровольців. Самі ж родезійці носили тенісні туфлі/кеди, або ж шкіряні військові черевики десантної модифікації.
Бійці Родезійських Африканських Стрільців прибувають на навчання.
До питання перманентної підготовки в Родезії ставилися вельми серйозно. Курс підготовки не обмежувався навчальними центрами чи виїздами на полігон раз на рік: тренування переривалися тільки на час виконання бойових операцій. Щойно підрозділ повертався з бойового чергування/патруля, військовослужбовці отримували коротку відпустку. Після неї, вони поверталися до тренувань, за якими слідувала нова ротація.
До питання перманентної підготовки в Родезії ставилися вельми серйозно. Курс підготовки не обмежувався навчальними центрами чи виїздами на полігон раз на рік: тренування переривалися тільки на час виконання бойових операцій. Щойно підрозділ повертався з бойового чергування/патруля, військовослужбовці отримували коротку відпустку. Після неї, вони поверталися до тренувань, за якими слідувала нова ротація.