Джеймсон авеню, Солсбері, Родезія.

Черговий лонгрід, присвячений питанню мотивації африканців, які бажали захищати Родезію.

Якщо наспівувати під час читання "Sweet Banana"- стаття стає ще кращою)

https://telegra.ph/CHorn%D1%96-proti-terorizmu-chomu-voni-bilisya-05-06

Hawker Hunter Родезійських повітряних сил.

Родезійці охороняють гелікоптерний парк.

Кулемет, до речі, це Тайп 54- китайська копія ДШКМ.

Панове, я вам контенту підвіз.

Найкраще і найгірше рішення, з прийнятих Яном Смітом, прем'єр-міністром Родезії?

Питає ваш покірний слуга, відповідає- Джон ван Зіл, ветеран Родезійської Легкої Піхоти.

Військовослужбовець РАС з кулеметом BREN.

Певна кількість таких кулеметів знаходилась на озброєнні Родезії до кінця 60-х.

Продовжую публікувати фрагменти інтерв'ю, яке мені пощасливилось взяти у ветерана RLI, пана Джона ван Зіла.

Приголомшлива історія про випадок конфронтації між політизованими чорними та білою сім'єю ще до початку війни.

Загадка від Скотта-Донелана, на розгадку дається тридцять секунд:

Колона ЗІПРА...

ДЕ?

https://telegra.ph/V-Zamb%D1%96yu--%D1%96-dodomu-abo-%D1%96stor%D1%96ya-odn%D1%96yei-zas%D1%96dki-05-08

Військовослужбовець Родезійського Бронеавтомобільного Полку та його кулемет Браунінг .30

Рецепт від "Чорних дияволів":

Не вистачає одного кулемету?

Візьміть два.

​​Самолюбованія пост)

Панове, сьогодні постів не буде- маю маленьке особисте свято.

Мені виповнилося аж 26 рочків, і з цього приводу дозволю собі вихідний)

Наперед щиро дякую за привітання. Якщо хтось має непереборне, палке бажання зробити мені подарунок- можете підписатись на Патреон, посилання закріплене в описі каналу.

Там, щоправда, поки ніякого контенту нема- але як тільки я розберусь в тому, як працює ця страшна заморська технологія- почну робити спеціальний контент для патронів.

Анонсувати чогось конкретного не хотілося б, але натякну: вже скоро очікується невеличке, але приємне розширення асортименту родезійського мерчу. Планую також кілька спільних штук з іншими ТГ-каналами, які, як я сподіваюсь, вам зайдуть.

Також, маю до вас невеличке прохання: оцініть, будь ласка, додатковий формат, що з'явився на каналі: чи сподобались вам відеоролики, чи варто більше часу приділяти цій діяльності?)

Дуже дякую вам за увагу і підтримку,
Щиро ваш,
Автор.

П.С. З днем народження мене!

БРЕЙКІН НЬЮС!

Тут якісь хлопці роблять фільм про Родезію(!!!)

Зацініть перший тізер, який я люб'язно для вас переклав.

Як на мене, виглядає дуже круто!

Залишаю посилання на їх сайт- https://www.wosakafilm.com

Родезійський G-car на базі вертольоту Алуетт.

Самі родезійці вважають, що більшість терористів під час операцій фаєрфорсу гинуло саме від вогню кулеметів та гармат з повітря.

​​Як ви вже певно помітили, я великий фанат історій, які в тій чи іншій формі оповідав Девід Скотт-Донелан, найвідоміший з родезійських бойових слідопитів. Він, до речі, заснував школу бойових слідопитів у США, яка й досі успішно функціонує, але сьогодні не про це.

Сьогодні я розкажу вам історію, яка трапилася з Девідом та його бійцями на самому початку сімдесятих.

Отже, одного разу, вантажівка португальської армії була знищена радянською протитанковою міною неподалік броду на річці Мукумбура, що розділяла Родезію та Мозамбік. Власне, крім річки Мукумбурою ще називали два населених пункти- невеличке селище на родезійській стороні річки (яке фігурує в відомій пісні) та містечко на португальській стороні. В кожній з цих Мукумбур було по військовій базі- португальській та родезійській відповідно.

На наступний ранок після підриву, португальський військовий комендант звернувся до родезійців з проханням надіслати на місце вибуху команду скаутів-слідопитів, якщо такі є в наявності. Група Скотта-Донелана як раз перебувала на чергуванні, та радо відповіла на це прохання: родезійці завжди раді були попити португальського пива та роздобути португальських сухпаїв, які на всезагальну думку були куди краще родезійських.

Стік слідопитів під командуванням Девіда прибув на місце інциденту та невдовзі знайшов підозрілий слід однієї особи. Ця особа спершу підійшла до місця підриву, а потім пішла геть: скаути одразу зрозуміли, що це їх клієнт.

Сліди вели вздовж сухого русла річки- вниз за течією. Коли слідопити пройшли по ним кількасот метрів, для них стало очевидно, що особа пересувалася вночі: поодинокі кущі і траву невідомий не обходив, як би зробив вдень, а йшов прямо через них.

Метрів за 500 слід повернув строго наліво, та через невеличкий яр вивів скаутів прямо на стежку, яку використовували місцеві. Біля стежки виднівся відпечаток великої дупи на піску. Слідопити співставили розмір слідів та ширину та форму сідниць і прийшли до висновку, що вони вистежують жінку. Підозрювана зняла взуття і продовжила шлях боса, що свідчило про проходження нею базового тренування: терористи знали, що зміна взуття часто може заплутати слідопитів. Втім, цього разу родезійцям пощастило: одразу після вибуху португальські солдати оточили район та заборонили місцевим жителям покидати свої будинки під страхом смерті: таким чином, свіжі сліди могли належати тільки нічному підривнику. Скотт-Донелан прийняв рішення вирушити по сліду босих ніг, що вели в напрямку португальської Мукумбури.

Чи не єдиним, та найбільш популярним місцем в Мукумбурі був бар (за сумісництвом бордель) який всі називали "У Абу". Португальські солдати часто навідувались сюди і були основними клієнтами цього закладу. Слідопитам пощастило не втратити сліду, який привів їх прямо до чорного входу в це місце. Озброєні бійці зайшли до закладу, де їх зустрів сам Абу у супроводі своїх "дівчат". Родезійці прийняли провозицію поснідати (від послуг "дівчат" вони відмовились). Девід добре знав- допитувати Абу не має жодного сенсу: його вже неодноразово підозрювали в купі різноманітних оборудок і допитували багато разів- і жодного разу він не розколовся. Бійці спокійно попили пива, закусили сардинами та вирушили на військову базу, де чітко і ясно доповіли коменданту- одна з "робітниць" Абу і є нічним підривником.

Комендант скаутам не повірив. Лаючись португальськими матюками і бризкаючи слиною, Скотт-Донелан з бійцями були відправлені назад до Родезії (щоправда, кілька пайків у португальців вони таки випросили).

Набагато пізніше стало відомо, що комендант був партнером Абу по бізнесу. Він мав солідний відсоток від грошей, які його бійці витрачали в борделі, а Абу натомість не мав жодних проблем з португальською владою. Можливо саме тому він так сильно відмовлявся вірити висновкам слідопитів.

Фаєрфорс Родезійських Африканських Стрільців перед відправкою.

Більшість вважає, що операції фаєрфорсу були прерогативою виключно RLI, але це не так.

Зробив для вас переклад відео, присвяченого операції Еланд.

Хоч дещо поверхнево і неточно, воно описує найвідомішу операцію, проведену Скаутами Селуса. В найближчому майбутньому я обов'язково напишу про подробиці цієї тріумфальної перемоги Родезії.

Залишаю посилання на канал автора відеозапису. Хто знає англійську, підпишіться на молодого: йому буде приємно.
https://www.youtube.com/c/AnecdotesofHistory

Скаут Грея на фоні пожеж.

Греї, до речі, не любили, коли їх називали кавалерією і надавали перевагу терміну "кінна піхота", як би дивно це не звучало.

Карабін Kommando, розроблений в Родезії.

Застосовувався цивільними в ПАР та Родезії у якості зброї самооборони.

Продовження розмови з містером Ван Зілом.

Цього разу мова піде про рівень підготовки бойовиків і деякі особливості тренувань Родезійської Легкої Піхоти.

Гарного перегляду)

Жінка-співробітник поліцейського кінологічного підрозділу Британської Південноафриканської Поліції.

Поліціянти і військові широко використовували службових собак при вистеженні терористів і злочинців.