В навздогін до статті.

Коротко про історичну грамотність кацапських експертів у "родезійських патронах"

Командир стіку Родезійської Легкої Піхоти, одягнутий у китайський чест ріг.

Суха червона пляма на центральному підсумку м'яко натякає, де він її роздобув.

Панове, рекомендую до вашої уваги україномовний зброярський канал Bad Badger, що веде один з учасників нашої спільноти)

Огляди зброї та спорядження, тюнінг, тести бронеелементів та просто цікавий контент для кожного любителя зброї- ось що ви знайдете за посиланням.

Ви всі і так прекрасно знаєте, як Youtube ставиться до відео на зброярську тематику (та ще й українською). Підтримайте творця підпискою та вподобайкою- тим більш там дійсно є на що подивитись.

https://www.youtube.com/c/BadBadger

Бійці Родезійських Африканських Стрільців.

Звичайні сільські хлопці з зони племен, що стали на захист Родезії, не були вже і такими звичайними. Давня племінна традиція деяких шона з центральної частини країни приводила їх у лави RAR, де до них воювали їх батьки та діди.

Служба у Полку вважалася шляхетною справою. Велика кількість бійців були родичами- прямі рекомендації ветерана Полку значно полегшували для кандидата вступ у підрозділ.

Для цих солдатів RAR був сім'єю, в деяких випадках- буквально.

Скаут Селуса під час тренувань з бойового вистеження.

Основа контрпартизанської діяльності малих розвідувальних груп, вистеження, нерідко недооцінюється сучасними військовими та сприймається як щось застаріле.

Втім, перевірений інструмент (а слідопитство використовується людством мало не з часів неоліту) не обов'язково є неактуальним.

Цілковито замінити слідопита технікою на даному етапі розвитку технологій вважається неможливим. Але комбінація подібних навичок з новітніми досягненнями науки може дати надзвичайно високий результат у справі вистеження людини.

Фермери Дік та Енн Фраасен, з центральних районів Родезії, демонструють озброєння яке вони тримають вдома з метою захисту свого життя та власності.

Телефон призначений для зв'язку з поліцією та озброєними сусідами. Коли сім'я активує тривогу, сусіди поспішають на допомогу.

Сім'ю Фраасен неодноразово атакували. Один з атких нападів закінчився семигодинною перестрілкою з бандою терористів, що зайняли позиції усього у двадцяти метрах від будинку фермерів. На такий дистанції Дік навіть чув, як терористи перезаряджають свою зброю.

Облогу було знято спільними зусиллями солдатів, поліціянтів та сусідів, що прибули на броньованих автомобілях.

Матеріал з журналу СКОУП, Серпень 1975 року.

БТР-152 терористів ЗІПРА після знайомства з диверсійною групою родезійських САС.

Самі терористи теж частково (лол) присутні на фото.

Взагалі, заяви про погане оснащення терористів не витримують жодної критики. ЗІПРА, про-радянське крило бойовиків, мали не тільки БТР та танки, але навіть знаходилися у процесі формування власних Повітряних Сил. Але це вже тема для окремої розмови)

Залізничні патрулі такі залізничні)

Війна в Буші взагалі характеризується постійними диверсіями на залізниці з обох боків.

Недарма ЗАНЛА була озброєна АК, ох недарма...

Друзі, пропоную до вашої уваги воістину багатостраждальний подкаст, який ми з Ігорем, також відомим як Такжид, підготували спеціально для вас.

Півтори години цікавої бесіди у такому собі радіоформаті, які ми присвятили огляду і розбору найвідомішої статті про Родезію серед сучасних медіа. І вона нам, м'яко кажучи, не сподобалась.

Нульова толерантність, солдафонський гумор і паршиве технічне виконання- все це побачите/почуєте. Приємного прослуховування!

Лайки-підписки на Youtube вітаються. Так само, як і коментарі.

І на Ігора підписатись не забудьте, йому буде приємно.

https://www.youtube.com/watch?v=CbXcCMpsCtE

Родезійські пейзажі.

Кукурудзяне поле, на землі, що належала сім'ї чорних фермерів.

Вид на гори- прекрасний.

Автомобіль Mini Moke, що невеличкими партіями вироблявся в Умталі, Родезія.

Ці автомобілі використовувалися Британською Південноафриканською Поліцією в мирні часи.

Під час війни виробництво було фактично повністю згорнуто- спершу через торгове ембарго, а потім і через відтік населення з містечка.

Поліція була змушена відмовитися від Mini Moke, що аж ніяк не підходив для служби у військовий час.

Родезія… Це слово давно стало синонімом ностальгії за чимось величним, героїчним, мужнім і назавжди втраченим – і воно не перестає турбувати пильне око дослідника, попри відстань у 40 років і тисячі кілометрів.

Ми поговорили з одним із таких дослідників, автором унікального українського телеграм-каналу «Родезійський фронт».

https://plomin.club/rhodesia/

Легкий літак безпосередньої авіапідтримки Lynx (він же Cessna) Родезійських Повітряних Сил завдає удару по позиціям терористів.

Lynx був простим, дешевим та ефективним засобом підтримки наземних сил. Ці літаки діяли як в складі Фаєрфорсу, зазвичай 1 літак на 4 гелікоптера, так і окремо.

Будь який солдат (або навіть цивільний) що опинився в бою, міг радіостанцією попросити про допомогу: і якщо необхідна була вогнева потужність- найчастіше присилали якраз Lynx.

Трохи про білу опозицію в Родезії.

Попри будь-які твердження з інтернету, Родезія таки була демократичною державою, в якій було безліч різноманітних політичних течій, які не обмежувалися лише родезійським націоналізмом або ж чорним комунізмом.

Янові Сміту, очільнику країни, вдалося консолідувати навколо ідеї родезійської незалежності більшість представників середнього класу, як білих, так і чорних.

Втім, в країні існувала і опозиція. Найбільшою білою партією опозиціонерів була так звана "Родезійська Партія"- політична сила ліберального спрямування. Вони мали серйозний намір перемогти на виборах та змінити курс країни.

Цього, звичайно не сталося. А над "вагою" подібних заяв іронізували навіть у опозиційних до влади Сміта газетах.

Жорстокість Війни в Буші в одному фото.

"Демонстрація трофеїв" на одній з баз Фаєрфорсу, пізні сімдесяті. В результаті зіткнення Родезійської Легкої Піхоти і сил ЗІПРА останніх було перебито, а їх тіла та озброєння гелікоптерами перекинуто на базу з метою подальшої передачі поліції.

Поміж іншого, родезійцям вдалося взяти і полоненого- того самого чоловіка на фото.

І хоч може здатися, що нещасному кафіру пощастило зберегти свою шкуру, я б йому не заздрив. З точки зору родезійського законодавства він є не військовополоненим, а терористом.

А за тероризм в Родезії виносили лише два вироки: або довічне ув'язнення, або смерть. Суд в таких випадках- швидкий, чіткий та невблаганний.

Єдиним шансом для бойовика могли б стати Скаути Селуса, що могли виявити бажання завербувати його у свої ряди.

А могли і не виявити.

Панове, дозвольте представити- Mine Protected Combat Vehicle (MPCV), також відомий як Spook.

Цей бронеавтомобіль, що був спроектований та виготовлявся в Родезії, є чудовою ілюстрацією того, що може придумати нудьгуючий інженер з обмеженими ресурсами. З першого погляду і не скажеш, але Spook побудований на базі вантажівки Mercedes Unimog.

Спеціально розроблений для протидії радянським протитанковим мінам, бронеавтомобілі вийшли настільки вдалими, що деякі з них ще на ходу.

Народ, хто тут любить схеми і малюнки?

На каналі часто-густо з'являються фото прекрасних гелікоптерів Alouette, а також згадуються їх варіації та участь у операціях Fireforce.

От вам наглядна схема розміщення екіпажу та та короткий опис деяких особливостей компоновки в цих "робочих кониках" родезійської авіації)

Не міг не запостити.

Мальована жіноча аніме версія (???) найвідомішого родезійця у художній культурі- Денні Арчера.

Треба буде якось передивитись "Кривавий Діамант")