Цей канал тепер науковий. Дякую Дереку Мюлеру, за превеликий вклад в мою особистість і в майбутньому в цей канал. Назва і аватарка каналу в честь першого відео, яке я подивилась на твоєму каналі.

Вже місяць немає відео доречі🕯

Тепер нейросіть стала адмінкою

1987 р.Ларі Шоу заснував день числа Пі.
Число π – найпоширеніша постійна величина у світі, що позначає відношення довжини кола до довжини його діаметра 
Зазвичай день числа Пі любителі святкують о 1:59:26, що фактично продовжує ряд великої константи.
Але був виняток.
2015 рік. В цей день час святкування був 9:25:53. Що в повному запису виглядає як 3.14.15 9:26:53. В цей день в ряд встало 10 знаків.
Але це не був рекорд.
Офіційно рекордом вважається 1592 рік. В цей день 12 знаків стало в ряд.
В книзі рекордів це записано як
3.14. 1592  6:53:58

Авжеж у Дерека э відео про число Пі, яке я раджу вам подивитись
https://youtu.be/rVWmGYdLFOw

Буду рада рт

А ще з днем народження містер Ейнштейн!

У цього милого хлопця вийшло відео нарешті, я занадто довго чекала....

Я настільки проблематик, що купила мегого заради просмотра телевізора. І ось годину як дивлюсь ловлю тунця і мені пезда як подобається

Прикол от баті:
<< Як що у тебе на полі знайдуть нафту, то вона державна....
А як що у тебе на полі знайдуть канабіс, то він одразу твій....>>

Мій синдром самозванця мене вбиває. Буквально.

Сьогодні у мене був залік з фізики.  І що я вам можу сказати. Я відчуваю що сказала недостатньо, мені хочеться вбитись. Я буквально запнулась в одному питанні, і все добре, але...

Я хочу розповісти тут, про мої реалії людини з синдромом самозванця.

У мене він протікає через черезмірну роботу. Я дуже багато готуюсь до якихось навіть не дуже важливих завдань з моєї галузі. Я відчуваю, що завжди знаю недостатньо, щоб мене називали розумною, чи щось таке... Як би я не зробила цю роботу, я не буду задоволена. Я не можу просити про допомогу. Ні в кого і ніколи. Попросити про допомогу= показати себе некомпетентною. Я буквально панічно боюсь провалу, бо для мене це дійсно неймовірний позор. Невдача для мене це буквально смерть, я не житву, а існую. І я буквально через півроку, якщо пригадаю про цей випадок, почну дуже сильно істерити поки не засну. .

Чим це відрізняється від синдрому відмінника?
У мене нема жаги бути ідеальною у всьому з ідеальними оцінками. У мене просто гіпперфіксація на якихось роботах, які я настільки досконало вивчаю, наскільки тіки можу, бо у мене буде відчуття, що мене спитають про щось, а я не відповім. І це буде дійсно трагедія.

Типу наприклад, мені всеодно на мою річну оцінку з географії, хімії, англ мови, інформатики. Але якщо щось піде не так з алгеброю, фізикою, геометрією, то у мене буквально зірве дах.

Я параноїдально боюсь, що мій образ досвіченої в своїй галузі людини розпадеться від одного питання.

Я боюсь бути викритою.

*люди,  що пам'ятають що зі мною було рік тому через олімпіаду з математики зрозуміють в чому насправді проблема.( типу мені в лице сказали що вимагали від мене більшого. І от я викрита. І до чого це лайно призвело.....)