lo non ho mani che mi accarezzino il volto (I Have No Hands to Caress My Face), 1961-1963

Mario Giacomelli

коли Джакомеллі завітав до духовної семінарії у рідному місті, він відчув тиск і стерильність у середовищі молодих хлопців, які присвятили себе служінню та одинацтву (звідси назва серії).

щоб розвіяти атмосферу, він почав потайки приносити їм сигари на вихідних, а натомість попросив їх знову побути дітьми, скинути маски і виражати щирі емоції. чіткий кольоровий контраст підкреслює екстремальність вибору, а довга витримка стирає межі силуетів, мов межі між світом земним і небесним.

коли фото надрукувалися і план Джакомеллі розкрився, семінарія воліла щоб ці світлини прибрали. самому митцю заборонили візити, і серія закінчилася.

якщо опинитеся у Львові, то сідайте на 167/386 маршрутку (їх насправді в рази більше, саме ці зустрічала в центрі) і рушайте у Жовкву!

дуже рекомендую відвідати Жовківську вежу, здається я приблизно дві години зависала там, розглядаючи дрібнички, бо їх повно разом з мініатюрними інсталяціями.

випити кави і покуштувати гіперсмачними шоколадно-горіховими печенюхами можна у Коц кав'ярні. як для маленького містечка у Жовкві на диво достатньо багато хороших на перший погляд кав'ярень і так само багато по незрозумілій причині зелених дверей, тому походити по закладах також буде можливість.

церкви тут мабуть найосновніші туристичні точки, але якщо любите порозглядати розписи, то сходіть у монастир Різдва Христового й заодно відвідайте їхню капличку (краще попитайте прихожан де вона), бо підкріплені фото саме звідти.