Форсайт М. Різдвяний ріг достатку. Історії, які ховаються за традиціями коляди. Харків: Фоліо, 2020. 112 с.
ISBN 978-966-03-9249-6
 
Марк Форсайт у книзі «Різдвяний ріг достатку» заглиблюється у витоки Різдва та значення, що стоять за традиціями та історіями, які ми сприймаємо як звичайні під час свят. Чи знаєте ви, чому ми приносимо мертве дерево в будинок і прикрашаємо його? Чому відлічуємо дні до Різдва з Адвентом? І чому ми відзначаємо цей день 25 грудня?
Багато людей припускає, що ці традиції є сучасними варіантами язичницьких, але цей міф насправді дотепно спростовується автором. Як каже Марк Форсайт на початку своєї книги: «Якби треба було пояснити, що таке Різдво, комусь, хто про нього ніколи не чув — скажімо, …інопланетянину — спочатку б це його, напевно, спантеличило, а потім він підірвав би всю нашу планету — щоб не ризикувати».

Анцибор Д. Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят. Київ: Лабораторія, 2023. 252 с.
ISBN 978-617-829-945-3
 
Кінець року неможливо уявити без прикрашання ялинок, шарудіння подарунків, запаху мандаринів, заспіву колядок, вертепної ходи, тематичного декору і відчуття дива. Ми віримо, що до нас завітає святий Миколай і залишить гостинець.
Згодом ми зберемося на Різдво — з кутею, дванадцятьма стравами й колядками: хтось на 25 грудня, а хтось на 7 січня. На Новий рік дехто чекатиме на Діда Мороза, хтось на Санту, а інші просто обміняються подарунками та привітаннями. Але для кожного це особливий період, коли підбиваємо підсумки року, намагаємося намітити цілі на наступні 365 днів.
Навколо круговерті зимових свят, окрім магічності, завжди присутні питання й історичної складової. Яких символів сповнене традиційне й сучасне українське Різдво? Чому ми чекаємо Миколая і який він має зв'язок із Сантою? Хто такий Дід Мороз і чи правда, що він — повністю продукт радянської культури?

Пережити війну: релігійні виміри / збірник інтерв’ю; упор. і ред. У. Севастьянів. Київ: Видавництво Руслана Халікова, 2024. 120 с.
ISBN 978-617-8310-32-5
 
До книги ввійшли 10 розмов про воєнні реалії, у яких релігійні лідери діляться свідченнями про війну, описують досвід окупації й утрати, відновлення й адаптації громади до іншого життя. Це збірник інтерв’ю з представниками різних релігійних спільнот України: зі священниками УГКЦ Романом Гридковцем та Олександром Богомазом, православними священниками – отцем Дмитром Дзядевичем, отцем Андрієм Клюшевим та єпископом Борисом (Харком), головами громад юдаїзму Євгенією Ноженко та Володимиром Зеевом Ваксманом, представницею Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів в Україні Катериною Сердюк, членом релігійної організації «Свідки Єгови» Сергієм Афанасьєвим, послідовником Ґаудія-вайшнавської традиції (Харе Крішна) Артемом Полторацьким, які запрошують до роздумів про роль релігії у кризовий для суспільства час і важливість духовної стійкості та надії.
#R_W

​​🎥 Дивіться нове відео про збірку інтерв'ю "Пережити війну: релігійні виміри"!

Це унікальна збірка інтерв'ю з десятьма лідерами різних релігійних громад України. Ці розмови було проведено в межах проєкту "Релігія в огні", метою якого є документація руйнування та пошкодження релігійних об'єктів в Україні в наслідок воєнних дій.

Я пишаюся тим, що брала участь у створенні цієї збірки!

У відео я розповідаю про те як війна вплинула на релігійні громади, змінила їхню діяльність та поставила перед ними нові виклики. Команда проєкту "Релігія в огні" також виокремила ключові тенденції цих змін, які я також згадую у відео.

👉 Дивіться відео тут: https://youtu.be/7Pt6BSFelwU

Друзі!
Нагадую, що нові публікації з’являються на моєму іншому каналі: https://t.me/Khroback Тут лише іноді будуть репости.

Релігієзнавчі нариси. 2021. № 11: Західний езотеризм.
ISSN 2221-1535

Це число журналу “Релігієзнавчі нариси”, присвячене дослідженням західного езотеризму. Ряд статей представляють традиційну історичну методологію. Наприклад, одна стаття аналізує українські колоди окультного таро, інша – алхімічний дискурс у православних слов’ян Східної Європи. Є також статті, побудовані на літературознавчому та культурно-антропологічному підходах. Наприклад, дослідження магії в британській літературі та використання карт таро в Гластонбері.
Число містить також рецензії на книги та переклади старовинних текстів. Особливо варто відзначити інтерв’ю, де обговорюються співвідношення понять "езотеризм", "містицизм" та "окультизм", а також взаємодія езотерикознавства із релігієзнавством. Випускові редактори прагнуть окреслити межі академічного дослідження езотеризму, пропонуючи підходити до нього як до предмету академічного дослідження.

Релігія в огні: Три роки війни у цифрах. Звіт за результатами проєкту «Релігія в огні» (24 лютого 2022 року - 2 лютого 2025 року). Київ, 2025. 9 с.
ISBN 978-617-8310-41-7

Звіт «Релігія в огні: Три роки війни у цифрах» містить результати моніторингу та аналізу пошкоджень релігійних споруд України внаслідок російської військової агресії. Дослідження охоплює період із 24 лютого 2022 року по 2 лютого 2025 року. Зібрані дані можуть бути використані у правозахисній діяльності, академічних дослідженнях та публічних дискусіях щодо впливу війни на релігійну сферу України.

Автори: Басаурі Зюзіна Анна Марія, Кулініченко Марина, Лещинський Антон, Нікіфоров Карен, Підгорна Лілія, Севастьянів Уляна, Фенно Ірина, Халіков Руслан.
#R_W

13-й випуск журналу «Релігієзнавчі нариси» присвячено дослідженню трансформацій релігійного життя в Україні в умовах повномасштабної війни. Центральне місце займає опитування експерток із релігієзнавства, культурології, історії, антропології та теології, яке пропонує багатоперспективний аналіз впливу війни на релігійність. Номер також містить статтю про документування воєнних злочинів проти релігійних громад, дослідження релігійних образів у сучасній музиці, матеріали до вшанування Ігоря Козловського, переклад есе Джонатана Сміта «Релігія, релігії, релігійне». (Інтерв'ю Козловського та есе Сміта представлені у файлі повного випуску). У номері також надруковані рецензії на видання про диджиталізацію християнства, магічне мислення, пандемію і релігію та релігію й геноцид. #R_W

Ісмагілов С. Макасид аш-Шаріа в сунітській та шиїтській традиціях: компаративний аналіз. Київ, 2021. 200 с.
ISBN 978-966-02-9552-0

У дослідженні здійснено компаративний аналіз шаріату, а також виявлено спільні та відмінні риси у віровченні та культовій практиці сунізму і шиїзму шляхом експлікації сутності теологічного вчення. Досліджуються джерела шаріату, їх розуміння, тлумачення та методи застосування при формулюванні теологічних норм, а також на основі порівняльного аналізу показується залежність цих двох традицій від базових елементів коранічного віровчення.

Вийшло друком останнє число журналу «Філософська думка» — «Релігія в умовах вій­ни». Номер присвячено релігієзнавчим вимірам російсько-української війни: осмисленню релігійного досвіду в умовах бойових дій, змінам у богословській думці, діяльності релігійних спільнот та капеланів.

Із повним змістом можна ознайомитися тут.

Доступ до електронної версії статей буде відкрито після виходу наступного числа журналу.

#R_W

Блаженства і терор: Українська богословська відповідь на російську агресію / Ред. О. Гейченко, Р. Соловій, Є. Устінович. Київ: Дух І Літера, 2025. 308 с.
ISBN 978-617-8445-40-9
 
Біблія має унікальну здатність промовляти до людства незалежно від історичної епохи чи соціальних умов. <...>
Ця книга – це спроба українських євангельських богословів осмислити заповіді блаженства у контексті масштабних потрясінь, спричинених російською агресією проти України. Ми обрали блаженства як фокус дослідження, адже вони вже два тисячоліття залишаються осердям християнського вчення, концентрованим виразом усієї проповіді Христа. Заповіді блаженств традиційно вважаються ключем до розуміння Писання, ідеалом житті відроджених у Христі людей та основою формування як особистої духовності, так і справедливого суспільства. У часи війни ці духовні настанови набувають особливої актуальності, допомагаючи віруючим знаходити Божу волю серед найскладніших екзистенційних викликів сучасності. 
#R_W

Кадомська М. А. Феномен Покровської церкви у селі Пархомівці. – Київ: Кий, 2024. 190 с.

У виданні використані архівні знахідки автора, а численні світлини і малюнки дозволяють простежити обставини створення в Україні незвичайної сільської церкви, що є сміливим взірцем синтезу творчості архітектора, художника та мозаїста. Видання розраховане на широке коло шанувальників мистецтва. 

Мудрість Джатак. Оповіді про Будду : антологія : пер. с англ. / Переказ Кен Кавасакі, Вісакха Кавасакі. – Т. 1 / Пер. з англ. В. Ромасенко, О. Носов. Кам'янець-Подільський : Друкарня "Рута", 2024. XXII + 595 с.

Джатаки – це історії, які розповідав Будда слухачам, щоб допомогти їм зрозуміти його вчення. Цікаві розважальні сюжети Джатак ілюструють всі можливі типи конфліктів та їхнє вирішення. Через Джатаки Будда навчав, що саме через розвинення найкращих якостей, досконалостей, парамі, людина може отримати найцінніше – мудрість. Це допоможе їй подолати всі незгоди й звільнитися від страждань та невігластва.

#рецензія
"Авторка прагне заповнити прогалину в християнській історіографії, пов’язану з тим, що поширення християнства переважно асоціюється з Римською імперією, а історія християнської спадщини Сходу, наприклад давньої Сирії, що породила декілька богословських шкіл, марґіналізується. Зокрема, йдеться про Антіохійську школу, яка нечасто цікавить візантиністів, котрим здається, що вона не надто «філософська» чи що має ознаки «єретичности». Тож дослідники антіохійської думки звертають увагу переважно на екзегетику чи христологічну доктрину й дуже мало висвітлюють антропологію Антіохійської школи. На думку Морозової, в гуманітаристиці та богослов’ї панують несправедливі упередження щодо цієї школи, які авторка прагне подолати у дослідженні. У книжці вона прагне представити цілісний образ Антіохійської школи як інтелектуального руху, а також показати нові виміри антіохійської думки — психотерапевтичні, соціяльні, освітні чи навіть кризовий менеджмент", — пише у рецензії Дмитро Шевчук.

#рецензія
"Основна частина монографії починається з періоду, який, мабуть, був одним із найбільш затінених у студіюванні подібної тематики. Зважаючи на той факт, що релігійно-звичаєві традиції та київські легенди і перекази за часів Києва як столиці радянської України від ІІ Світової війни і до здобуття Української Незалежності досі не були у фокусі вивчення релігієзнавців та рідко згадувались в публічному просторі, праця О. Недавньої якраз відкриває широкому загалу малознаний дослідницький пласт – протестне до радянського офіціозу побутування релігійно-звичаєвих традицій, переказів про релігійних та міфологічних персонажів, що стали героями ігр, вистав, ворожінь тощо. У двох наступних розділах дослідниця аналізує розвиток релігійно містких традицій та явищ міської культури в сучасності, слушно виводячи їх на передній край уваги науковців...", – пише у рецензії Павло Павленко.

9 липня 2025 року, запрошуємо доєднатися до першого із циклу методологічного семінару організованого ГО "Майстерня академічного релігієзнавства". Олег Кисельов, викладач кафедри релігієзнавства Університету Алабами (США), кандидат філософських наук розповість про "Визначення та класифікацію релігії у критичному релігієзнавстві".
У доповіді розглядатимуться ключові підходи до визначення та класифікації релігії крізь призму критичного релігієзнавства – напряму, що аналізує не лише релігійні явища, а й саму дисципліну релігієзнавства, її інструменти, мову та інституційні рамки. Серед відомих представників цього підходу – Джонатан Сміт, Рассел Маккатчен, Тамоко Масудзава, Брент Нонгбрі. Розгляд охоплюватиме есенціалістські, функціоналістські та реляційні підходи до визначення релігії, ідею «винайдення релігії» та проблематику універсальних схем класифікації.
Запрошуємо усіх зацікавлених доєднатися до семінару на платформі Zoom: https://us02web.zoom.us/j/81460235301

Просянко Г. Я був там. Щоденник капелана. Київ: Заславський О. Ю., 2024. 191 с.

Книга «Я був там – це щоденник, який розповідає про служіння команди віруючих у прифронтових містах та селах Донбасу і про надзвичайну присутність і водійство Духа Святого протягом усього цього служіння. Події, описані в книзі, охоплюють період від початку війни на Донбасі до повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну в лютому 2022 року. Книга ілюстрована безліччю фотографій, які допоможуть читачеві краще зрозуміти описані в ній події.
#R_W

Давидюк В., Келемен Ю. Купало на Волині (обрядово-пісенний контекст). Луцьк: Вежа-Друк, 2024. 331 с.

Розглядається питання відповідності змісту купальських пісенних текстів, які побутують на етнографічній Волині, обрядам, яких тут дотримувалися. Для з’ясування закономірності певної невідповідності залучено широкий загальноукраїнський та світовий матеріал, на основі якого можна скласти враження про ґенезу та вектор поширення тих чи інших обрядів, а відповідно і відображення їх у пісенних текстах.

Гарькава І., Зосім О. Християнські ідеї та образи у творчості Юрія Іщенка. Київ: Ліра-К, 2023. 223 с.

Окреслено напрями розвитку музичного мистецтва християнської традиції Нового та Новітнього часу, розкрито значення християнства як культуротворчого чинника в розвитку українського мистецтва, охарактеризовано християнські образи та ідеї у творчості сучасних українських композиторів. Теоретичні питання й історико-культурологічні дискурси стали підґрунтям дослідження вокально-хорової та інструментальної музики видатного українського композитора Ю. Іщенка (1938-2021) під кутом зору втілення в ній християнських ідей та образів.

Вишковський П. Вісім щасливих доріг до святості /. Львів: Видавництво Святого Павла, 2023. 347 с.

Публікацію присвячено роздумам над євангельськими блаженствами, на­тхненням для написання якої послужило сучасне навчання Церкви, зокрема Апостольське повчання про покликання до святості в сучасному світі папи Франциска. Автор, взявши за основу біблійний текст, розгля­дає його в контексті сучасності, водночас покликаючись на багатовіковий досвід Церкви.