Прямо зараз проходять одразу дві великі акваріумні виставки: Aquashella у Далласі та Reefstock у Сіднеї.

Окрім того, що це видовищні шоу для відвідувачів, такі заходи завжди дають змогу продавцям та виробникам показати нові надбання і розробки. Тому чекаємо цікавих новин звідти 😉

Еталонний риф на системі DSR, який проіснував без підмін до перезапуску майже 17 років

Автор цього акваріума Глен Фонг з Роттердаму вигадав метод Dutch Synthetic Reefing, який полягає у контролі та дозуванні всіх необхідних складових морської води замість класичних підмін, і запустив власний бренд акваріумної хімії під назвою DSR.

«Коли ваш акваріум працює без підмін з 2004 року, без вливання добавок, які можуть його отруїти, без ризику потрапити на неякісну партію солі та без постійного приготування нової води, ви отримуєте стабільний рифовий акваріум та дізнаєтеся більше про динаміку в ньому. Тоді у вас з'являється свобода експериментувати з понад 200 видами коралів» – писав Глен у своєму блозі.

Вкусно и точки

Крутий хлопець або вікінг – хто твій їжак сьогодні?

Стильні шляпки для морських їжаків підкреслять індивідуальність та створять модний лук, якому позаздрять навіть відомі морські зірки 😎

Морські лілії залишаються поки одними з найскладніших тварин для утримання в акваріумі.

У тих, хто тримав, наприклад, морських зірок, може скластися хибне враження, що годування тваринки з такими великими променями не становить великих труднощів. Насправді ж промені морських лілій – це великі «пилозбірники» для дуже дрібного планктону. В акваріум для них краще за все вносити живий фітопланктон, а деяким видам підходить жива коловратка, при чому точних даних щодо харчових вподобань для різних видів наразі немає, це завжди експеримент. Деякі рідкі корми для коралів на основі фіто- та зоопланктону також можуть підійти морським ліліям за умови постійного дозування, що в свою чергу пред'являє підвищені вимоги до фільтрації. Тож, міркуючи про такого домашнього улюбленця, майте впевненість у своїх силах, знаннях та терпінні.

Леопардові хвостоколи помічені в домашньому акваріумі

Скати Urobatis pardalis мешкають на узбережжях Коста-Ріки, Панами та Колумбії. Вони досить маленькі, виростають до 30 см в діаметрі диска та 45 см загальної довжини, що вже робить їх більш підходящими для акваріума, ніж багато інших крупніших скатів. Також відомо, що вони не відкладають яйця, а народжують живих скатенят, як їхні прісноводні родичі.

Інститут океанології Гавайського тихоокеанського університету отримав потомство довгоносих пінцетників Forcipiger flavissimus. Попередня спроба їх вирощування в аквакультурі в 2016 році була невдалою. Зараз малькам три місяці, і вони вже набули форми та кольорів дорослих риб.

Ідеальний травник в океанаріумі Суміда, Токіо

Чекаємо в АТБ 😁

До речі, в кого є живі культури фітопланктону, зв'яжіться з нами, будь ласка → @reefkeeperstore

🦋 🦋 🦋

Акваріум засинає, він прокидається...

«Вогняний хробак» – дивіться щоночі абсолютно безкоштовно

Польська Reef Factory запускає власні ICP-OES тести для рифових акваріумів

ICP-OES (оптична емісійна спектрометрія з індуктивно зв'язаною плазмою) – це найбільш точний на даний момент метод визначення вмісту окремих елементів у пробі, оснований на тому, що електрони різних атомів при переході на нижчий енергетичний рівень випромінюють світло з конкретною та специфічною довжиною хвилі. Для попереднього збудження електронів використовується плазма, отримана індукцією аргону в магнітному полі.

Це вже далеко не перший комерційний сервіс ICP-тестів, але розміщення у Польщі робить його відносно зручним для України.

Один тест показує дані по 40 різним елементам і коштує 22 євро. Результати надходять у хмарний акаунт Smart Reef і одразу враховуються іншими приладами Reef Factory в акваріумі.

Медузаріум «Svět Medúz» в Празі ефектно комбінує реальні акваріуми зі світловими проекціями

Океанаріум Оману, 5600 м² загальної площі, 1,8 млн літрів у головному акваріумі

Чи боролися би ви з такими планаріями?

Акваріум-музей в Дюссельдорфі – місце з понад сторічною історією. Він почався з приватної колекції раковин та мінералів німецького фармацевта Теодора Льобекке, яку передали місту в 1904 році, а згодом об'єднали з Дюссельдорфським зоопарком. Музейні експонати та акваріуми з тваринами пережили дві війни, з 1944 року розміщувалися в багатоповерховому бункері та переїхали в нову будівлю лише в 1987 році, де знаходяться зараз, приймаючи близько 400 тисяч відвідувачів на рік.