Ось скільки відміток залишила 💞

Читаю «Московіаду» і кайфую😍
Я зустрічаю багато гарних книг, з символізмом та з сенсами, але настільки якісний текст — це просто мед 🍯

Люблю наших авторів, за те, що коли читаєш — просто хочеться робити так🤤

А ще, фан фект — книга написана в 1992 році, але читається як дуже-дуже сучасна.

Сьогодні в укритті, під час повітряної тривоги, читала Андруховича. Ця книга, взагалі її існування — свідчення того, що москва завжди була такою, завжди імперія намагалась контролювати і знищити нас.

Там описується день з життя українсього письменника в москві, але дуже сюрреалістично. І вже тоді, в 1992, росія була болотом, яке хотіло і нас поглинути.

І коли літають шахеди над головою, вибухи щодекілька хвилин, то ще більше розумієш цінність свободи і бажання відірвати від себе все те російське, яке повільно в нас проростало.

Я забула російську, не слухаю російські пісні, не дивлюсь фільмів і взагалі всюди, де можна було висмикнути цей російський бурʼян — я це зробила.

То до чого я, наша свобода виплекана і облита кровʼю тисяч життів, і дуже прикро, що є люди, для яких це нічого. Прикро, що для декого москва все ще є місцем, до якого треба тягнутись, а російська культура — прикладом для наслідування.

Вчора чоловік замовив мені подарунок 🥹

Це книжки, які я дуже хотіла, але в наших видавництв вийшла тільки перша частина.

А на амазоні вони зараз з підписом авторів і в божественному кейсі😍

Буду рахувати дні, поки нова пошта буде мені їх везти😍

Вибачте, але вам це треба😂
Котусько трохи вʼїхала в подушку)

Ох ці slow burn 🔥

Ну що за краса🥹

Вже третій тиждень читаю цю книжку.
Не те, що вона не цікава, а радше в мене не було сил і часу дочитати.
Але мені залишилось 2 годинки і я планую сьогодні закінчити😄
Wish me luck🌟