Если я увижу ещё что нибудь что намекнет на повышение вероятности этого я лягу на пол, начну бегать вокруг своей оси и кричать "Арииииии" и запишу голосовое с этим действом.

И вновь раисяне

Вдуймайся.
Это же, блять, годами рвать на себе зарыганную майку и кричать что воюешь со всем НАТО, а потом бежать и основе основ этого самого НАТО жаловаться что нищаконна и вообще тираризм.

Пиздец. Родился бы сотнями лет позже, донатил бы в генную инженерию посвященную тому чтобы таких блядей с такой блядской логикой больше никогда не рождалось. Или диктаторским режимам которые сразу хуярили бы таких в колыбельных

Итак. Итоги:

Русня жалуется Америке на украинцев. Пиздец

Пыня обещает пострадавшим 10к рублей (сука, в маскве в барах пропивают больше за вечер). Пиздец

Миру настолько похуй на пидорах, что даже деэскалаторы в лице асашай хуй забили , с чего и я сам то прихуел. Пиздец

Пидорахи по прежнему считают что пыня просто не в курсе событий, а плохие бояре. Пиздец

Ахматсиля вновь бьёт рекорды по самообоссывательству и заявляет что ЗСУ просто мимо них прошли. Вообще почти уникальные уебаны в истории мировых войн, я бы сказал. А пидорахи то уже и активнее в их сторону пованивают. Пиздец.

Не знаю точно что будет дальше. Кроме одного.
Точно будут унижения и самоунижения пигдогов.

Вот э тайм ту би элайв

Психологія Бляді. Проросійські депутати України, як, чому та коли це скінчиться.

Одразу спойлерну по плюсам та мінусам.

Плюси:
Тенденція піде на спад.
Повернення до доповномасштабної ситуації не буде.

Мінуси:
Швидкого рішення не буде.
Я хочу трахнути вагітну жінку, але як же то зробити і гадки не маю.

Для початку розберемо основну причину того чому вони всі ще не під шконарем з ненайкращими умовами утримання та відношенням сокамерників.
Можна нескінченно вдаватись у всепропальщіну з "всі при владі агенти кремля", але то не має сенсу. Бо правда набагато більш проста і від того й, блять, огидгіше.
Уявіть що ви маєте знайомого. Він вам не друг, навіть не приятель, просто чувак якого ви знаєте, припустимо, по роботі. Він вигідний особисто вам та начальству, от тільки він довбойоб.
Вірить у пласку землю, вважає калину поганим каналом чи інше, їбануте, але ні вам ні керівництву не принципове. З його роботи мають гроші, він зручний та і взагалі хулі його гнати за пару "моментиків"

От і для влади воно часто так само. Просто їх планка де людина йде запльована нахуй набагато вище ніж для нас. Бо і система старше, і мислення владою та грошима спотворенне, і зручність людини вимірюється далеко не  "чєл якого можна попросити вийти на заміну". От і всьо по суті, нахуй. От так просто і без інтирг.

Ще я може здивую, але не те щоб союзники були сильно зацікавленні у могутній патріотичній Україні. Нема людини важче для політичної співпраці аніж щирий патріот.

Частково тому і вважаю, що швидкого рішення не буде. А ще тому що фантазувати на тему "зара хлопці повернуться їх всіх захуярять" це одне, а бути готовим самому за таке надовго присісти - зовсім інше. Але банальна давка на совість та відповідання за свої бажання то одне, а інше в тому шо таке особливо і нахуй не треба. Далі пояснюю.

Політична система світу (а отже і окремих країн) змінюватись швидко не любить настільки, що тормозяться багато процессів суто підсвідомими діями гравців. І саме це  головна причина небажання світу швижко побачити могутню Україну. А не "всіх купив путін". Бо до неї доведеться звикати, а отже а нахуя воно їм. "Хай там собі шось роблять, а нам сильно зону комфорту не ламають"

Така здавалося б програшна ситуація неодноразово зіграла та буде грати нам на руку. Бо системи що бояться швидких змін з тою ж силою добре варяться на повільному вогні. Бо перша реакція на невелички рухи в сторону - ігнорування. Трошки нам тут, трошки там, а негативна реакція якщо і буде то часто запізно, коли вже не має вирішального значення.

Тому так, змінити країну на краще цілком можливо.
Не отримають всі хуєсоси справедливої кари, але будуть у значенні своєму все дрібніше і дрібніше під тиском. Більш того, процесс цей вже йде. Я єбав навіть уявляти що було б з усіма нами якби політика (і наша і світова) була б на рівні того ж 21го. От тільки змінюватись їй просто довелось, і доведеться і надалі.
Кажуть можна вбити людину, але не ідею (будь яку). Це працює і в іншому полі реальності. Можна змусити ідею запхатись так глибоко в очко, що її люди більш не будуть мати минулого значення.

Менше впливу - менше грошей - менше влади.

Ви справедливо скажете, мов навалив ти, адмін, красиво, а робити шо?

А не бути  на отріцалові всього і вся. Не "всі навколо мудаки однакові, все гамно, нічо не буде", а "я словом/голосом/дією підтримав ту людину що нам вигідніше, або ту чи іншу ініціативу". Це так, для прикладу.
Вирубіть вже нахуй той режим "або все одразу добре, або всьо хуйня, я нити"
Бо коли людині все в житті однакове, то і їбати її легше. Бо раз різниці нема то й будь якого спротиву не треба, ніхуя ж не змінеться.

Після війни ми будемо бачити багато громадських та політичних ініціатив. Багато з них нас відверто наїбуть, багато заглохнуть на своєму шляху, але за що вчепитись буде.

Бо війна забрала багато з найкращих. Так само як і сформувала багато інших, про що говорять злочинно мало. З тих хто й подумати не міг що колись буде на своєму місці і що йому не буде похуй.
І багато з них ще навіть і не здогадуються про свою роль у майбутньому країни.

Кста, уявіть єбало деяких амбасадорів думки "пацани приїдуть та наведуть порядок" якщо реально вони реально наведуть. Єхєхєєє. Я сміюсь, мені добре.

Взагалі-то треба було не хуй з самого початку класти на твітер, а робити систему цифрового шифру слів та виразів за які можна було отримати видалення твіту чи бан

Блокування телеграму

А в чому питання то? М, їбать?

Мммм? ММММ?

Можемо собі дозволити взятись за всі проблеми та загрози (хай не роблять нам в житті погоди) що він несе. Нє, я згоден, якби я жив у альтернативній реальності де тисячі ватників взагалі на похуй та не скриваючись продовжуюють жити та підгаджувати, а влада та силові структури відносно них стоять в позиції "я лох, обосситє мєня", то я був би проти.

Сказав би, що напевно слід трошки фокус уваги змістити на проблеми про які знає кожен довбойоб, а потім вже дойобуватись до менших та потенційних загроз, які в тому що хтось напише що хтось при владі підар.

АЛЕ

Я живу в країні де влада не смоктала хуй  я повторюю не смоктала хуй, тому ну мені нормально і блокування і деанонізація телеграму.
Щиро вірю що треба задля благих намірів.
Щиро вважаю що все вдасться, а не попілиться бабло на хуйню, на яку всім буде похуй.
Також, звісно, закордоном ніхто не зможе на похує продовжувати срати що хоче називаючись будь ким, бо спєцслужби дохуя зможуть з цим щось зробити, а не просто розводити руками "ска пздц((00(0"

Єєєєєхууууууу
Не підтримуєш дроч телеграму? Ну і сасі, поганий антидержавний елемент

А нам реальність дорожче реальності

Щас насру как дальше надо жить, не переживайте

Правила політичних симпатій та поглядів у післявоєнній Україні для самих маленьких

1) Не ведіться на "неважливо що людина казала/робила до повномасштабки". Важливо, тому що ніхуя не факт що замовники її слів/дій змінили свої погляди чи відвалились від її особистості.

2) Пам'ятай, армія - зріз суспільства. Підносити людей до сприйняття "всі сонечки та янголи", а потім кидати обличчям в "вони всі небезпечні та єбануті" - давня політтехнологія по зниженню політичного потенціалу ветеранів тими, хто не хоче пускати їх у владу.

3) Той хто більш за всіх буде кричати "це перемога" в кінці війни, той більш за всіх чогось боїться

4) Той хто більш за все буде кричати "це поразка" в кінці війни, той більш за всіх чогось хоче

5) Не ходи за тими чиї погляди швидко та часто змінювались. Буквально фізично не будь з ними поряд.

6) Швидко буває тільки в єбало на крису та з дівчиною в ліжку. Заради багатьох більш приємних речей доведеться запастись терпінням

7) Перекос в "не той народ" + ігнор пройобів влади, бо "а шо гаваріть з ними і так все ясно" = гра на користь знищення національної свідомості майбутніх поколіннь.

8) Тре буде мені на півас задонатити

9) Вірити на 100% нікому не можна, але і не вірити взагалі в нічого - також нізя.

10) Люди залишаться людьми.

Мобкосрач останніх днів звісно веселий крізь сльози, але нового ніхуя у дискус не приніс. Однак, підмітив цікаву суспільну мораль.
На фоні того як багато хто мало не останніми виродками у країні вважає то чуваків, які качаються, то бухарів у барах то ще когось

Мораль через то виходить така, сидіть вдома, хуярте наркотики

Пердите, когда ссыте в сортир.

Не обижайте женщин, но говорите "не шипи, змея"

С утра кряхтите и приговаривайте "уыыыы, бляяяять".

План це коли ти чітко продумуєш що ти будеш робити з тим що маєш ЗАРАЗ, що в тебе точно буде, та чого ти хочеш досягти за допомогою цього, а головне ЯК.

Я буду мати А, якщо якогось хуя станеться Б,  це не план, це субстанція яку психічно-хворі люди мажуть по стінах у громадських вбиральнях.
Інакше кажучи, просто вірогідність. Можливо, подивимось, поглядім.

Казати це має сенс лиш у двох випадках:

1) Відволікти увагу на майбутнє, мов ну от не виходить Б, бо не було А, що ж я зроблю, план то такий був. Особливо добре канає, коли ті хто мав надати А дійсно душевні хуєсоси і підараси

2) Поговорити бо мовчати не можна. Зрозуміла стратегія. Незрозуміло тільки нахуй у прісну, але все ж необхідну організму страву, класти кілограм пафосного майонезу, який вже теж доїбав і на який всім похуй.
Було б сказано без прогріву на щось незвичне, всі б і не жалілися. Повторювати одне й те саме теж треба у політиці, це  розумію.

В цілому, я сьогодні тримав у руці свій зкривавлений хуй та тикав в нього електроручкою. Кров бо порізав паппіломи коли голив, ну а ручкою я їх випалював. Думаю, ця подія більш значима для майбутнього ще й задоволення отримав.

Хоча факти вище (я не про нині гарний хуй) не відміняють того факту що деякі з нас, пані та панове, заїбали скиглити та валятись у помиральній ямі, не сильно чомусь поспішаючи просити засипати їх землею.

Все обработав, чим треба помазав, не хвилюйтесь.

пыня Ыну хуй сосал
Он его сферой интересов сделал

Пиня боїться жорсткіше мобку об'явити - то канєшна добра теорія, але сильно б'ється головою об питання "а хулі боятись?"

Ну, моя позиція у цьому питанні в тому що я хуй його знає чого воно так, але ти не розстраюйся

Роздумую як сказати щось розумне але знов підв'язати під історію про хуй. Очікуйте. Не панікуйте.

Вєнєрологія суспільства

Якийсь доволі давній час тому я йшов до цілителя хуїв. Йшов бухий як свиня вже зранку, а кампанія дівчини поряд підштовхувала поскоріш розібратись чи я собі жахів надумав чи пора відрізати. Не так час хотілось проводити.

Елегантно хрюкнувши "ща, я бистра", я зайшов до отої лікарні та просто охуїв підійматись сходами. Наче, блять, на стадії проектування хтось сказав "хай грєшники їбучі страждають" чи чомусь вирішили що лікарню будуть відвідувати лиш тверезі.

Але тільки я зайшов у потрібний коридор, все як рукою зняло.
Я рекомендую всім, хто шукає якихось  заспокіюючих практик, але дешево, йти туди. Навіть якщо ви жінка.
Ця дивовижна атмосфера спокою з нотками готовності до невідомого. Безрадісні, але позбавлені важких поглядів обличчя. Нульова увага до оточуючих, при повному розумінні нахуй тут чувак справа та зліва. Та ти.

До чого це я. Чи не нагадує цивільне суспільство початку повномасштабки?
Цими самими позитивно характеризуючими особистість ознаками...

Хоча.

Похуй мені, що там нагадує суспільство 22го.

Той рік та форма громадянського суспільства скінчились. Їх немає.

Поєбать мені, у скількох тоді козацький драйв на дивані був.
Єбать трагєдія, перемогойобить на кухні перестали та власних співгромадян камінням закидувати за навіть максимально обережні натяки що не треба вірити кожному хуєсосу що назвав себе патріотом.

АБСОЛЮТНО ДОВГОСТРОКОВО НЕЖИТТЄЗДАТНА ФОРМА ТИЛУ.

Вибачте за емоційність, я просто реально заєбався бачити ностальгію за тим суспільством.  Причому ностальгію класичну, коли хороше пам'ятаєм, а поганого не було. Може і не було, але його наслідки ми заслужили.

І я не про це їбучє "зніміть рожеві окуляри", Господь відведи писати подібну неактуальну душніловку наприкінці 24го року. А саме про настальгіраваніє з негативним відношенням до сьогодення та його людей.

Потім після тотальної "єдності", по закону маятника, пішла мода на "бляяя, навколо всі підари-хохли". Причому. Сука, я розумію коли про це казали військові що зробили, ну так приблизно, дохуя для суспільства. Не згоден з тезою, але розумію чому так думалось.
Бо планка "нехохлізму" в людини вище. Бо на тернистому шляху героїзму та викликів чортів видно більше ніж на дивані.  Бо резерв психіки не нескінченний.

Але єбать, коли очєрєдняри типу мене починали кидатись лайном с записками "99% суспільства гамно, а я дартаньян" я охуївав.

А охуївав не з того як модно стало ненавидіти власний нарід, а от уявляючи,  як же зверху волали з цієї возні.

Зараз бачу, як люди вирішили потроху припиняти цей дикий танець. Кричати, здираючи у ненависті в кров горлянку, до партнерів по хороводу попереду та до тих, хто народився глухим.

Все більше очей говорять питання вгору, шепочуть між собою  "що робити"

І це добре. Так не просто має бути, інакше існувати цивільному люду неможливо.
Лиш проходження кожного етапу  зі своїми плюсами та шизою. Опрацювання та наступний етап.
Думати на аналізувати неприємно, але хулі робить.

Тому висновок більш ніж позитивний:
Хай і виглядаючи менш презентабельно ніж раніше.

Хай психологічно частково сточившись (ну а хулі, сильні на війні майже всі, або напряму з нею пов'язані)

Але українське суспільство більш менш адаптивно живе та не варте ненависті між собою.

Хоч я і завжди маю до чого доїбатись, така моя напівхохлятська натура.

Наприклад до холівару між охуїтельними просто тезами "а чому цивільні не розберуться з корупціонерами, вони ж не на війні" та "а чому військові не розберуться з корупціонерами, вони ж мають зброю та навчені"
Але то таке, у загальному руху інфополя людського розуму зараз, то тимчасове явище, не можу поки змусити себе реагувати на це чимось окрім сміху та тицянням пальця в екран.

Корупція то рашистське іпсо, щітпости на цьому каналі - міф