Що він виграв у результаті своєї поїздки. Що привіз він із собою?.
Дехто скаже, нічого? Так, нічого, якщо не рахувати чарівної дружини, що зробила його найщасливішою людиною на землі!
А хіба заради цього не варто об’їхати навколо світу?

Жуль Верн «80 днів навколо світу»

Краще вже похмілля, ніж безрезультатні дискусії з Богом, чому людина хворіє.

Еріх Марія Ремарк «Життя в позику»

Вчора померла її приятелька в санаторії. Люди цим не надто переймаються, але завжди разом з небіжчиком вмирає щось більше. Ймовірно, трохи надії.

Еріх Марія Ремарк «Життя в позику»

Жуль Верн «80 днів навколо світу»

– Та ви, виявляється, людина із серцем! – захоплено мовив сер Френсіс.
– Іноді, – просто відповів Філеас Фоґґ. – Коли в мене є час.

Жуль Верн «80 днів навколо світу»

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

Борщ з годованою птицею, прегарний, засмачений свинячим салом і сметаною забілений — просто чудо! Таких борщів я вже не знаходжу ніде. Я, на щастя своє, був у Петербурзі, — не з пихи хвалюся сим, а так до речі кажучи, — обідав у порядних людей, і навіть у «Лондоні» випадало обідати, та не в тому Лондоні, що є такий город у самій Англії, а просто великий будинок, не знаю, чому «Лондоном» названий, так я, і там обідаючи, і духу такого борщу не чув. Де ти, свята старовино!

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

Скраклі! І що се за весела й моральна гра! Вибиваєш з города (себто за лінію) противної партії гилки; переміг — і за нагороду їдеш на переможеному верхи з тріумфом у здобутий город. Скільки тут думок, заохоти до подвигу, відплати за спритність! Се, мабуть, щось із звичаїв древніх римлян.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

Перші 10% книги – опис бенкету. І смачно ж🤤!
#думки_вголос

— Змилуйтеся надо мною, Мироне Йосиповичу! Людина ви розумна, і розумнішого, як ви, я за свого віку нікого не знала й не бачила, а що не скажете, що не зробите, що не вигадаєте, то все це таке дурне, що зовсім треба дивуватися, плюнути (тут матінка справді плюнули) й замовчати. — Та ба, плюнути вони плюнули, а замовчати не замовчали й вели своєї далі.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

​​Правду кажучи, й метода його була найблагоуспішніша. Заради користі інших учнів і задля поради тим, що взагалі навчають співу, я повинен розкрити її. Він держав мене за вухо: коли тони спускалися вниз, він тягнув мене донизу; тони, що підвищувалися, змушували його тягти вухо моє вгору. При найвищих тонах він тягнув вухо вгору щосили, а я співав або — точніше — кричав щодуху. При переливах голосу він смикав мене з боку в бік, і я виробляв усі га-га-га-га чудово. От і весь секрет; я не затаюю нічого — й кажу для вселюдного слухання. Раджу першому вчителеві співу випробувати сю методу над учнем чи ученицею і запевняю словом честі, що він за кілька годин навчить голосно співати. На те я живий приклад. Вік винаходів! Винайдено способи за кілька уроків читати, писати, малювати, навчитися всіх наук; а ось новий спосіб за дві-три години вивчитися співати так, щоб далеко чути було. Спосіб легкий, не хитрий і щасливий.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

Разом з іншими науками була в мене й одна частина славленої арифметики, що її, як запевняв доміне Галушкинський, склав якийсь китаєць Піфагор, котрого прізвища не пам'ятаю.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

Часто помічник буває дієсловом дійсного стану, а начальник — крапкою, знаком сильним, та безголосим.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

Хоч проковтни всю халдейську премудрість, а єгипетською закуси, однаково не розпізнаєш вдачі твоєї нареченої до шлюбу і потім не пристосуєшся до примх, коли вона стане жінкою твоєю.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

До приходу вчителя я потоваришував з усіма до того, що деяких одлупцював, а інші й мені навзаєм дали духопелу. Як на перше знайомство, то справи йшли добре.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

Коли доходили до осіб дієслова, то він показував се у особах: сам доміне був «я», Петрусь був «ти», Павлусь — «він», а я через недоумство завсіди був «воно», середня особа.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

«Тьху, ото лихо!» — скажу я, як матінка, бувало, казали, і плюнув би на сьому слові, та не знаю, куди слід плюнути особливо: скрізь одне й те ж саме.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

Леле! — скажу і я, як казав, бувало, англійський мілорд Георг у прекрасно написаній його історії…

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

А яким би то побитом сталося — чи я з Онисенькою оженився, чи з котрою іншою, — однаково жінка була б розумна й учена. У наші часи то є неминуче лихо — мати таку жінку.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

...замість належних страв, подавали якісь вінегрети, зроблені з того й з сього, а найбільше з казна-чого.

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»

Примітка
Причину детального опису сцен, пов'язаних з їжею Квітка роз'яснив в листі від 29 листопада 1839:

«Повторение кушаньев в Халявском, может быть, необходимо. Понимают ли они, что это желание описать прежний быт, а форма — чтобы избегнуть сухости. Всё провождение времени было в еде, в коей истощались до разнообразия. Время для горячих, молочных, холодных мяс, на всё было своё время. Мне казалось необходимым выразить в подробности, что ели, когда и как. »

Григорій Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський»