Марілла відчувала, що йому цього хотілося так само, як учора ввечері, і хотітиметься й далі. Така вже була в нього вдача: коли він чогось прагнув, то мовчки, проте навдивовижу вперто стояв на своєму. І була ця мовчазна впертість у десять разів сильніша, ніж якби він почав говорити про своє бажання.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Він так на мене подивився, коли йшов, немов тим поглядом знову висловив усе, що сказав і на що натякнув учора ввечері. Якби ж він мав звичку говорити про все, як інші чоловіки. Тоді можна було б йому відповідати й у чомусь його переконувати. А що робити із чоловіком, який лише дивиться?
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Ну, а моя мама — вона теж була вчителькою, та коли вийшла заміж за тата, то, певна річ, пішла зі школи. Чоловік — це й так дуже велика відповідальність.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Танцюючи, вона підбігла до маленького дзеркальця, звідки на неї глянуло власне веснянкувате личко із серйозними сірими очима.
— Ти лише така собі Енн із Зелених Дахів, — суворо сказала вона собі, — і я бачу тебе такою, яка ти є, навіть коли намагаюся уявити, що я — леді Корделія. Проте в мільйон разів краще бути Енн із Зелених Дахів, аніж Енн нізвідки, правда?
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
— Ти лише така собі Енн із Зелених Дахів, — суворо сказала вона собі, — і я бачу тебе такою, яка ти є, навіть коли намагаюся уявити, що я — леді Корделія. Проте в мільйон разів краще бути Енн із Зелених Дахів, аніж Енн нізвідки, правда?
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Енн міркувала, сперши підборіддя на руки.
— А це, мабуть, цікаво, як ви вважаєте, Метью? Рубі Джилліс каже, що коли виросте, хоче мати багато женихів і крутити їм усім голови, а мені здається, що це надто клопітка справа. Я хочу мати одного, і щоб голова в нього була на місці.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
— А це, мабуть, цікаво, як ви вважаєте, Метью? Рубі Джилліс каже, що коли виросте, хоче мати багато женихів і крутити їм усім голови, а мені здається, що це надто клопітка справа. Я хочу мати одного, і щоб голова в нього була на місці.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
— Мушу закінчувати уроки. А доки закінчу — міцно постановлю собі не розгортати тієї нової книжки, що дала мені Джейн. Але це така жахлива спокуса, Метью. Навіть коли я сиджу до неї спиною, то все одно бачу перед собою цю книжку. Джейн сказала, що вона собі над нею всі очі виплакала. Я люблю книжки, від яких плачеш. Але цю, напевно, віднесу до їдальні, замкну в буфеті й залишу вам ключа. А ви нізащо його мені не віддавайте, Метью, доки я не вивчу всіх уроків, навіть якщо я благатиму на колінах. Воно добре казати, що опиратимешся спокусі, але ж простіше їй опиратися без ключа.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
–...Я б не наважилася. І, боюся, у тебе теж нічого не вийде.
Підбадьорена цими словами, Енн рушила прямісінько до лігва дракона...
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Підбадьорена цими словами, Енн рушила прямісінько до лігва дракона...
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
А рідні душі трапляються частіше, ніж я звикла собі гадати. І це просто чудово бачити, що їх у світі так багато.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Кохати не досить, треба вміти кохати і треба вміти навчити коханню.
Генрик Сенкевич «Quo vadis»
Генрик Сенкевич «Quo vadis»
Я рада, що обрали пана Аллана. Мені він теж сподобався, бо виголосив цікаву проповідь і молився щиро, а не так, наче це в нього просто давня звичка. Пані Лінд каже, що й він небездоганний, бо не можна сподіватися бездоганного пастора за сімсот п’ятдесят доларів на рік, зате в нього міцна теологічна підготовка, бо вона сумлінно його розпитала за всіма пунктами релігійної доктрини. А ще вона знає сім’ю його дружини й каже, що вони всі дуже порядні люди, а жінки — вправні господині. Пані Лінд стверджує, що міцна теологічна позиція в чоловіка й уміння бути вправною господинею в жінки — це ідеальне поєднання для родини пастора.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
— ... в пирогів є одна прикра вада: вони не вдаються саме тоді, коли дуже треба, щоби вдалися... Я, мабуть, просто покладуся на волю Провидіння й спробую не забути покласти борошно.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
— Марілло, правда ж, це чудово, що завтра буде новий день, у якому ще не сталося жодних помилок?
— Я певна, ти їх ще накоїш, — відповіла Марілла, — бо досі не стрічала нікого вправнішого в цьому за тебе.
— Так, я це знаю, — сумно визнала Енн. — Але ви завважили, Марілло, що одна моя риса таки дарує сподівання на краще? Я ніколи не повторюю тієї самої помилки двічі.
— Хтозна, чи є з того якась користь, бо ти ж постійно вчиняєш нові.
— О, Марілло, хіба ви не розумієте? Має бути якась межа помилкам, що їх може накоїти одна людина, і коли я перейду цю межу, то більше ніяких помилок не робитиму. Мене ця думка надзвичайно втішає.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
— Я певна, ти їх ще накоїш, — відповіла Марілла, — бо досі не стрічала нікого вправнішого в цьому за тебе.
— Так, я це знаю, — сумно визнала Енн. — Але ви завважили, Марілло, що одна моя риса таки дарує сподівання на краще? Я ніколи не повторюю тієї самої помилки двічі.
— Хтозна, чи є з того якась користь, бо ти ж постійно вчиняєш нові.
— О, Марілло, хіба ви не розумієте? Має бути якась межа помилкам, що їх може накоїти одна людина, і коли я перейду цю межу, то більше ніяких помилок не робитиму. Мене ця думка надзвичайно втішає.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Є люди, яких одразу можна легко полюбити, як Метью чи пані Аллан. А є такі, що їх мусиш іще дуже старатися любити, як пані Лінд. Коли знаєш, що повинен їх любити, бо вони такі мудрі, і для церкви стільки всього роблять, але доводиться весь час собі про це нагадувати, бо інакше забудеш.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
— Вони всі такі до мене добрі, Марілло, — щасливо зітхнула Енн того дня, коли вперше підвелася, щоб, кульгаючи, пройтися кімнатою. — Погано, коли мусиш весь час лежати, але й у цьому є щось хороше. Можна довідатися, скільки в тебе друзів.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Діана так розхвилювалася, хотіла навіть закластися зі мною на десять центів, що рудий кінь переможе. Я в це не вірила, та битися об заклад відмовилася, бо хотіла про все розказати пані Аллан, а про це їй би розповідати не наважилась. Негарно робити таке, про що не можна розказати дружині пастора. Приятелювати із дружиною пастора — це так, наче маєш друге сумління.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Тепер я розумію, що це найгірше, коли стаєш дорослою — те, чого тобі так хочеться в дитинстві, уже й наполовину так не тішить, коли його отримуєш.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Як то каже пані Лінд, якщо не можете радіти, радійте, як можете.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Іноді я шкодую, що не народилася хлопцем, а тоді дивлюся на Муді-Спурджена й тішуся, що я дівчина, та ще й не його сестра.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Та хоч стежина перед нею пролягала тепер вузенька, вона знала, що обабіч неї розкриються квіти тихого щастя. Їй належало пізнати радість невтомної праці, шляхетних прагнень та щирої дружби. Ніхто не забере в неї уяви й не зруйнує чудового світу веселкових мрій. А на шляху завжди є місце для нових поворотів!
— Господь на небесах — й у світі мир і спокій, — тихо прошепотіла Енн.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
— Господь на небесах — й у світі мир і спокій, — тихо прошепотіла Енн.
Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»