Якщо хочеш розуміти людей, не слід слухати, що вони говорять.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
У глибинах гіркої й водночас розкішної ночі сяяли чудові зорі. Замість поживи ми мали діаманти.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Педрік був щасливою людиною, бо примудрявся легше за інших зносити важке життя з його надсильною працею, і хоча він і був прихильником жорсткої дисципліни та мав важку руку, всі його нащадки, за винятком одного, обожнювали батька. Якщо бракувало хліба, він обходився без нього; якщо поставав вибір між купівлею нової одежі для нього або ж для когось із дітей, він обходився без нової одежі. По-своєму, але це було набагато промовистішим виявом батьківської любові, аніж тисяча нічого не вартих поцілунків.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Задовольняйся тим, що маєш, будь тим, ким є.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Коли чоловік породжує синів, то він — справжній мужчина.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
...аж поки близькість брата заспокоїла її, і мала відчула, як гарно він пахнув — кіньми, потом та кузнею.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
...дух панує над розумом. Адже розум вивчає матеріали, але тільки дух бачить корабель. Якщо я створюю корабель, люди пропонують мені свій розум, щоб одягти, вирізьбити, загартувати й показати обличчя, яке я створю.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Твоє дерево добре й лихе. Тобі подобаються не всі плоди. Серед них є й гарні. Дуже легко лестити собі гарними плодами й відмовлятися від решти. Але ж це різні аспекти того самого дерева. Дуже легко обирати ті або ті гілки. Й відмовлятися від решти гілок. Пишайся тим, що гарне. А якщо над ним бере гору погане, мовчи. Саме тобі треба повернутися до стовбура і сказати: «Що я маю зробити, щоб зцілити цей стовбур?»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
З того, ким ти міг би стати, не висновуй, ким ти є... Коли палить опівдні сонце, насінина, нехай навіть кедра, не дасть мені затінку.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Я пригадую науку свого батька: «Сміховинна та насінина, яка нарікає, що земля через неї вирощує собі салат, а не кедр. Адже це насінина салату».
Батько казав те саме й по-іншому: «Зизоокий усміхнувся дівчині. Вона обернулася до тих, хто спрямовував свій погляд прямо. Й зизоокий пішов патякати, мовляв, ті, в кого погляд прямий, розбещують дівчат».
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Батько казав те саме й по-іншому: «Зизоокий усміхнувся дівчині. Вона обернулася до тих, хто спрямовував свій погляд прямо. Й зизоокий пішов патякати, мовляв, ті, в кого погляд прямий, розбещують дівчат».
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Двоє садівників
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Telegraph
Двоє садівників
Я знав одного старого садівника, що розповів мені про свого друга. Обидва довго жили як побратими, перше ніж життя розлучило їх, увечері разом пили чай, справляли ті самі свята, шукали один одного, щоб попросити поради або звіритись у чомусь. Звичайно, вони…
Найважчим є для мене третє — це покора. Але я корюся, бо знаю, що коли визнаю своє «я» важливішим за моє призначення бути Божою посудиною — я пропав. Тому й корюся. І, коли треба, буду готовий терпіти Джилленбоун як довічне ув’язнення.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Хіба ж мисляча людина може не сумніватися? Саме тому інколи я відчуваю внутрішню порожнечу.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
...втім, ніхто й не очікував, що вагон опалюватиметься, бо в Австралії та Новій Зеландії ніщо й ніколи не опалювалося.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Що змушувало маму народжувати та ростити дітей — невідомо, але результат був прекрасний.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Dikkens_Rizdvyana-pisnya-v-prozi.436509.fb2.epub
158.4 KB
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
Здавалося, навіть собаки, поводирі сліпців, розуміли, що він за людина, і завваживши його, спішно тягнули господаря в перше-ліпше підворіття, що траплялося на шляху, а тоді довго виляли хвостом, ніби кажучи: «Краще вже не мати очей, аніж бути лихим на око».
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
– Різдво нісенітниця, дядечку? – перепитав племінник. – Невже я правильно вас зрозумів?
– Звісно! – сказав Скрудж. – Веселого Різдва! А тобі чого веселитися? Які в тебе підстави для веселощів? Може, ти ще недостатньо бідний?
– Тоді чого ви такі похмурі, дядечку? – весело відізвався племінник. – Які у вас підстави бути похмурим? Чи вам здається, що ви ще недостатньо багаті?
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
– Звісно! – сказав Скрудж. – Веселого Різдва! А тобі чого веселитися? Які в тебе підстави для веселощів? Може, ти ще недостатньо бідний?
– Тоді чого ви такі похмурі, дядечку? – весело відізвався племінник. – Які у вас підстави бути похмурим? Чи вам здається, що ви ще недостатньо багаті?
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
Вам знайомі ці просторі старі сходи? Так і здається, що по них можна проїхатися в кареті шестірнею і пронести що завгодно. І хіба цим вони не нагадують злегка наш новий парламент?
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
За темряву грошей не платять, і тому Скрудж нічого не мав проти темряви.
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
Скрудж вирішив не засинати, а оскільки заснути зараз йому було не легше, ніж вознестися живим на небо, це рішення слід назвати доволі мудрим.
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»