Але я знав, що навчитися можна тільки від того, що повторюється.
Вони, мої полководці, спиралися на свою логіку, коли шукали і знайшли причину наслідку, який показали їм.
Бо, запевняли вони мене, кожен наслідок має одну причину, і кожна причина має один наслідок. І від причини до наслідку вони йшли, непотрібні, до помилки. Адже одна річ — піднятися від наслідків до причин і зовсім інша – опуститися від причин до наслідків.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Вони, мої полководці, спиралися на свою логіку, коли шукали і знайшли причину наслідку, який показали їм.
Бо, запевняли вони мене, кожен наслідок має одну причину, і кожна причина має один наслідок. І від причини до наслідку вони йшли, непотрібні, до помилки. Адже одна річ — піднятися від наслідків до причин і зовсім інша – опуститися від причин до наслідків.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Обчислити інтеграл чи виконати лінійну регресію — це те, на що цілком здатний комп’ютер. Розуміння ж того, чи має сенс результат — або ж, передусім, рішення, чи можна використовувати метод, — потребує людського керівництва. Передбачається, що у процесі навчання математики ми маємо пояснювати, як стати таким керівником. Навчання математики, яке цього не робить, — це, по суті, підготовка студентів до ролі повільної і глючної версії «Microsoft Excel ».
Джордан Елленберґ «Як ніколи не помилятися»
Джордан Елленберґ «Як ніколи не помилятися»
(мені завжди в таких випадках цікаво – коли, наприклад, з шести людей, що переглянули, "так" відповідають двоє, чи можна вважати, що четверо мовчки відповіли "ні"?
Якщо не хочеться признаватись – починайте нову книжку та сміливо тисніть "так")))
Якщо не хочеться признаватись – починайте нову книжку та сміливо тисніть "так")))
Тиша — це порт корабля.
Тиша в Богові — порт усіх кораблів.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Тиша в Богові — порт усіх кораблів.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Щира любов починається там, де ти вже нічого не чекаєш взамін.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Дружбу я пізнаю по тому, що її не можна розчарувати, а щиру любов по тому, що її не можна скривдити.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Як можна задовольнитися іншою людиною, якщо не завдяки любові до неї та подарункам їй?
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Я вимагаю, щоб ти жив не з того, що отримуєш, а з того, що даєш, бо тільки це підносить тебе.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Твій плід нічого не вартий, якщо його не можна віддати.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Твердження, слушне про архітектора, що є людиною, яка підноситься й набуває свого повного значення, коли керує спорудженням свого храму, а не тоді, коли втомлюється грати в кості, слушне про всіх. Час, відібраний від праці, якщо він не є простим відпочинком, розслабленням м’язів після зусиль або сном духу після винаходу, — це лише мертвий час. Ти перетворюєш життя у дві неприйнятні частини: працю, що є лише тягарем, якому ти відмовляєшся віддавати себе, і дозвілля, що є лише відсутністю.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Адже справжня любов не зуживається. Що більше ти даєш, то більше тобі лишається. Якщо черпати зі справжнього джерела, то воно тим щедріше, що більше ти черпаєш.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
CXXXIII
— Я написав вірш. треба ще виправити його.
Батько роздратувався:
— Ти написав вірш, а тепер ще й виправлятимеш! Що таке писати, як не виправляти! Що таке різьбити, як не виправляти? Чи ти бачив, як вимішують глину? Від поправки до поправки виходить обличчя, і перший дотик пальця — це вже поправка грудки глини. Коли я засновую своє місто, я виправляю пісок. Потім виправляю місто. Від поправки до поправки я йду до Бога.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
— Я написав вірш. треба ще виправити його.
Батько роздратувався:
— Ти написав вірш, а тепер ще й виправлятимеш! Що таке писати, як не виправляти! Що таке різьбити, як не виправляти? Чи ти бачив, як вимішують глину? Від поправки до поправки виходить обличчя, і перший дотик пальця — це вже поправка грудки глини. Коли я засновую своє місто, я виправляю пісок. Потім виправляю місто. Від поправки до поправки я йду до Бога.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Якщо ти закінчив свій храм, буде гідним учинком прибрати риштовання. Я не маю потреби дізнаватися про твої засоби. Твій твір досконалий, якщо я вже не бачу їх у ньому.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Невже не було б краще замість викорінювати зло збільшувати добро? Й вигадувати свята, які ошляхетнюватимуть людину? І вбирати її в одяг, у якому вона не видаватиметься такою брудною? І краще годувати її дітей, щоб вони могли вдосконалитися від науки молитви, не зосереджуючись на муках своїх животів?
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Якщо хочеш розуміти людей, не слід слухати, що вони говорять.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
У глибинах гіркої й водночас розкішної ночі сяяли чудові зорі. Замість поживи ми мали діаманти.
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Педрік був щасливою людиною, бо примудрявся легше за інших зносити важке життя з його надсильною працею, і хоча він і був прихильником жорсткої дисципліни та мав важку руку, всі його нащадки, за винятком одного, обожнювали батька. Якщо бракувало хліба, він обходився без нього; якщо поставав вибір між купівлею нової одежі для нього або ж для когось із дітей, він обходився без нової одежі. По-своєму, але це було набагато промовистішим виявом батьківської любові, аніж тисяча нічого не вартих поцілунків.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Задовольняйся тим, що маєш, будь тим, ким є.
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»
Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні»