Читання з олівцем
104 subscribers
97 photos
14 files
41 links
Короткий олівець краще, ніж довга пам’ять
Другий канал: @shchosharne
Download Telegram
Мир — це не стан, якого досягають завдяки війні.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Основне правило математичного життя: якщо всесвіт підносить вам тяжку задачу, спробуйте розв’язати замість неї легшу, сподіваючись, що простіша версія буде достатньо близькою до початкової, і всесвіт не заперечуватиме.

Джордан Елленберґ «Як ніколи не помилятися»
Я люблю її — вічну людську руку, незвичайний символ, і розумію велич тої хвилини, коли друг дає руку другові: цим він передає самого себе, своє серце й розум, дихання дітей. Дві людських руки вкупі — це кільце, за яке, ухопившися, можна зрушити землю.

Юрій Яновський «Майстер корабля»
Яка це достойна річ — приголубити людину. Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорисна мета...

Юрій Яновський «Майстер корабля»
У математиці, як і в житті, є добрі і погані варіанти вибору. У математичному контексті добрими є ті варіанти, які дають змогу залагодити непотрібні непорозуміння, не створюючи нових.

Джордан Елленберґ «Як ніколи не помилятися»
Одна з найбільших радостей у математиці — це невідпорне відчуття, що ти щось зрозумів правильно, до самого кінця; такого я не відчував ніде, крім математики.

Джордан Елленберґ «Як ніколи не помилятися»
Будувати мир — це будувати досить великий хлів, щоб у ньому могло спати все стадо. Це будувати палац, досить просторий, щоб у ньому могли зібратися всі люди, не забувши нічого зі свого майна. Не йдеться про те, щоб відібрати те майно й тримати там. Будувати мир — це домогтися від Бога, щоб він дав свій пастирський плащ, який дасть змогу прийняти людей з усім діапазоном їхніх бажань. Як-от мати, що любить своїх синів. Один несміливий і ніжний. Другий палко хапається жити. Третій, можливо, горбатий, миршавий і нерозвинений. Але всі вони у своєму розмаїтті зворушують її серце. І всі в розмаїтті своєю любови служать її славі.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Але я знав, що навчитися можна тільки від того, що повторюється.
Вони, мої полководці, спиралися на свою логіку, коли шукали і знайшли причину наслідку, який показали їм.
Бо, запевняли вони мене, кожен наслідок має одну причину, і кожна причина має один наслідок. І від причини до наслідку вони йшли, непотрібні, до помилки. Адже одна річ — піднятися від наслідків до причин і зовсім інша – опуститися від причин до наслідків.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Обчислити інтеграл чи виконати лінійну регресію — це те, на що цілком здатний комп’ютер. Розуміння ж того, чи має сенс результат — або ж, передусім, рішення, чи можна використовувати метод, — потребує людського керівництва. Передбачається, що у процесі навчання математики ми маємо пояснювати, як стати таким керівником. Навчання математики, яке цього не робить, — це, по суті, підготовка студентів до ролі повільної і глючної версії «Microsoft Excel ».

Джордан Елленберґ «Як ніколи не помилятися»
Зараз хтось з нас взагалі щось читає? 🤔
(мені завжди в таких випадках цікаво – коли, наприклад, з шести людей, що переглянули, "так" відповідають двоє, чи можна вважати, що четверо мовчки відповіли "ні"?
Якщо не хочеться признаватись – починайте нову книжку та сміливо тисніть "так")))
Тиша — це порт корабля.
Тиша в Богові — порт усіх кораблів.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Щира любов починається там, де ти вже нічого не чекаєш взамін.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Дружбу я пізнаю по тому, що її не можна розчарувати, а щиру любов по тому, що її не можна скривдити.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Як можна задовольнитися іншою людиною, якщо не завдяки любові до неї та подарункам їй?

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Я вимагаю, щоб ти жив не з того, що отримуєш, а з того, що даєш, бо тільки це підносить тебе.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Твій плід нічого не вартий, якщо його не можна віддати.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Твердження, слушне про архітектора, що є людиною, яка підноситься й набуває свого повного значення, коли керує спорудженням свого храму, а не тоді, коли втомлюється грати в кості, слушне про всіх. Час, відібраний від праці, якщо він не є простим відпочинком, розслабленням м’язів після зусиль або сном духу після винаходу, — це лише мертвий час. Ти перетворюєш життя у дві неприйнятні частини: працю, що є лише тягарем, якому ти відмовляєшся віддавати себе, і дозвілля, що є лише відсутністю.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»
Адже справжня любов не зуживається. Що більше ти даєш, то більше тобі лишається. Якщо черпати зі справжнього джерела, то воно тим щедріше, що більше ти черпаєш.

Антуан де Сент-Екзюпері «Цитадель»