«Дозволь, я спершу послухаю тебе». Замість слухати, заздалегідь готуючи відповідь, я слухаю з емпатією, щоб добре зрозуміти вашу парадигму. Коли я буду здатен пояснити вашу точку зору не гірше, ніж ви самі, тоді я візьмуся пояснювати вам свої погляди, щоб ви їх теж могли зрозуміти.
Стівен Кові «7 звичок надзвичайно ефективних людей»
Стівен Кові «7 звичок надзвичайно ефективних людей»
Неважливо, належимо ми до церкви, іншої організації, яка допомагає людям, чи маємо роботу, що дає нам змогу реалізувати себе в служінні, ми маємо змогу щодня допомагати щонайменше одній людині, вкладаючи в неї свою безкорисливу любов.
Стівен Кові «7 звичок надзвичайно ефективних людей»
Стівен Кові «7 звичок надзвичайно ефективних людей»
І взагалі, думаю, що це невимовно добре, коли є міста, які тебе люблять, і є люди, яким довіряєш настільки, що можеш легко плакати їм «на плечі». Друзі, які не звинувачують, не ставлять зайвих питань і не пропонують одразу рішень. Які готові вислухати, помовчати чи сказати щось абсолютно беззмістовне - і водночас лікуюче. Однак у присутності таких людей сльози інколи зникають самі собою. І тоді достатньо просто бути поруч, усміхатися, слухати й насолоджуватися теплом і світлом. Не знаю, звідки вони такі теплі беруться, просто тішуся, що вони є.
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
...доки тато з товаришами філософствував про мою подальшу освіту, я міг не перейматися, що він візьметься перевіряти мої рівняння з математики.
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Той записник і досі лежить у моїй шухляді. Там багато мудрих або геть наївних слів. Я виписував цитати з книжок, журналів, газет, з пісень і висловлювань друзів - татових і своїх. Щось стало моїм життєвим принципом, достовірність іншого заперечив час і досвід. І все ж усі ті слова додали щось до формування мене, як людини.
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
«Напевне, доведеться тут залишитися жити, - подумала Ліля й усміхнулася сама до себе. - Отак би щовечора хтось дбав про те, що мені смакуватиме. А ще краще - щоранку й щообіду теж. Може, вони в своїх номерах ще постіль електроковдрами гріють?»...
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Найважливіше - не розівчитися усміхатися людям і дивитися на них із любов’ю. Я старалася не розівчитися, мамо. Інколи це було так складно, знаєш. Але я пам’ятала твої слова, що любити ніколи не буває просто. Утім, воно того варто. І так воно й було.
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Він дуже красивий - у нього добрі очі й тепла усмішка. Він любить ходити далекими стежками там, де багато доріг і немає машин. Він не схожий на велетня, але коло нього так невимовно затишно, неначе він собою може затулити всі вітри світу.
Такі звичайні, такі казкові «Теплі історії до кави» Надійки Гербіш
Такі звичайні, такі казкові «Теплі історії до кави» Надійки Гербіш
Знаєш, коли мені подобається якась пісня, я заслуховую її до дірок.
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
«Знаєш, Ле, - писала вона електронного листа своїй подрузі-натхненниці, - у місті якийсь безперервний потік думок-думок-думок. А тут натомість безперервний потік вдячності-вдячності-вдячності. Й довіри. Саме тут до мене прийшло усвідомлення, що Творець, Який піклується про смішних зелених синичок і непривітних чорних граків, не забуде й нас. То навіщо мені хвилюватися?»...
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Я певен, що в цьому недосконалому світі найнебезпечнішою є ділова операція, прихована в дитячій грі: «Орел — я виграв, решка — ти програв».
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Під нігтями в діда, попри дбайливий нагляд, постійно з'являвся підозрілий траур...
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Мами чудово знають: навесні в розумі не затримується жодна порада, крім тих, які зачіпають серце. А гарячий чай і теплі шкарпетки - це саме те, що треба, щоби і серцю потеплішало, і голова не боліла.
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Марті взагалі щастило на світлих людей. Мудрих, терплячих, готових пробачати, люблячих і глибоких. Таких, які точно святкують Різдво більше двох разів на рік - вони святкують його щодня. Своїм життям, своїми усмішками й сльозами. Вони світять, гріють і ніколи не очікують за те ні оплати, ні бодай «спасибі»… Вони віддають заради того, щоби віддавати. Бо просто інакше не вміють…
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Так вона переходила від хати до хати. Де грілася, де мерзла ще більше, ніж надворі, від холодного прийому й набурмосених поглядів невдячних господарів.
Але чим далі вона йшла, тим краще усвідомлювала: вдячним, радісним людям було більше листів і пакунків, у них удома було гарно й добре, і смачно пахло. А невдоволені, насуплені чоловіки та жінки й самі виглядали якимись сірими, й будинки в них були якісь не ошатні, не святочні, а похмурі й непривітні. І пошти їм майже не було…
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Але чим далі вона йшла, тим краще усвідомлювала: вдячним, радісним людям було більше листів і пакунків, у них удома було гарно й добре, і смачно пахло. А невдоволені, насуплені чоловіки та жінки й самі виглядали якимись сірими, й будинки в них були якісь не ошатні, не святочні, а похмурі й непривітні. І пошти їм майже не було…
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
До речі, ще одним її талантом було знаходити талановитих людей - тож із математикою й іншими штуками, до яких у чарівниці не було хисту, тепер допомагали інші. І вона їх дуже цінувала й ніколи не втрачала нагоди їм те показати. Може, якраз тому її працівники були найкращими у світі.
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Він почав заглядати в її кафе час від часу, а вона чекала його щодня, виглядала у вікно й сподівалася, що він прийде, сяде за «свій» столик і розкаже про щось, про що вона сама ніколи б і не здогадалася. Він умів дивувати, а вона вміла слухати.
Він став її щоденною потребою, її натхненням і радістю. Кохати цього чоловіка було складно, страшенно складно - кохати по-справжньому складно завжди. Віддавати себе, забувати про свої бажання, підлаштовуватися під нього й уміти чекати. Не ставити ультиматумів і не вимагати уваги до себе. Просто чекати й вірити, що він знає краще, що він пам'ятає, що подбає про все необхідне, що його вияви любові не завжди відповідають її уявленням, але що це не має жодного значення. Поважати його й те, що він робить. Розуміти його слабкості й стати його другом. Дослухатися до тихого голосу всередині нього й розтлумачувати погляд його очей.
Інколи це кохання їй боліло, інколи їй здавалося, що шлюб - то в’язниця для її мрій. Але потім вона знову вглядалася в його обличчя й укотре собі повторювала, що щастя бути поруч вартує того болю. А ніщо вартісне не дається без докладання зусиль.
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
Він став її щоденною потребою, її натхненням і радістю. Кохати цього чоловіка було складно, страшенно складно - кохати по-справжньому складно завжди. Віддавати себе, забувати про свої бажання, підлаштовуватися під нього й уміти чекати. Не ставити ультиматумів і не вимагати уваги до себе. Просто чекати й вірити, що він знає краще, що він пам'ятає, що подбає про все необхідне, що його вияви любові не завжди відповідають її уявленням, але що це не має жодного значення. Поважати його й те, що він робить. Розуміти його слабкості й стати його другом. Дослухатися до тихого голосу всередині нього й розтлумачувати погляд його очей.
Інколи це кохання їй боліло, інколи їй здавалося, що шлюб - то в’язниця для її мрій. Але потім вона знову вглядалася в його обличчя й укотре собі повторювала, що щастя бути поруч вартує того болю. А ніщо вартісне не дається без докладання зусиль.
Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
До суден публіка не менш уважна, ніж до якоїсь акторки, — про судна пишуть не менше, з ними пов'язано не менше шахрайств та всіляких грошових махінацій. Але судно завжди втрачає багато більше, ніж акторка, бо за ним стоїть капітал, а за акторкою — лише репутація, а то й взагалі нічого.
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
І я вважаю — над входом до кожної художньої школи треба написати золотими літерами слова Пінкертона: «Не розумію, чому ти не хочеш узятися за щось інше». Люди не народжуються млявими та байдужими, вони стають такими, коли їх поглинає якась однобока діяльність.
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Людина, що продає своє сумління менше, ніж за шестизначну цифру, падає у власних очах. Принаймні так вважаю я. Заради мільйона ще можна б ризикнути. Та й то — після цього спокійно не спатимеш…
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Ніщо так не розвиває підозри, як постійне стеження: досить людині, за якою ми назираємо, висякатись — і ми вже ладні звинуватити її в чорних замірах.
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»
Роберт Стівенсон «Корабельна катастрофа»