Він не знав страху, і коли жрець сказав йому, що бог у храмі розгнівається на Мауглі, якщо той буде красти в жерця мангові плоди, Мауглі схопив статую ідола, приніс її до жерця додому і попросив зробити так, щоб бог розсердився й Мауглі міг з ним побитись.
Редьярд Кіплінг «Книга Джунглів»
Редьярд Кіплінг «Книга Джунглів»
А Балдео й вуглярі хоробро рушили далі, ховаючись один за одного.
Редьярд Кіплінг «Книга Джунглів»
Редьярд Кіплінг «Книга Джунглів»
Потім вовки лягли спати, бо вели здоровий спосіб життя, як усі, хто сам добуває собі їжу: коли не виспишся, то й працювати не зможеш.
Редьярд Кіплінг «Книга Джунглів»
Редьярд Кіплінг «Книга Джунглів»
Уникнути смерті неважко, афіняни; куди важче уникнути ганьби, бо вона мчить швидше за смерть.
Платон «Апологія Сократа»
Платон «Апологія Сократа»
Та у своєму великому нещасті Мауглі все ж таки почувався щасливим – якщо ви розумієте, що буває таке дивне щастя.
Редьярд Кіплінг «Книга Джунглів»
Редьярд Кіплінг «Книга Джунглів»
Мій принцип — сім раз відміряй, а раз відріж, але відріж так, щоб усе було твоє.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Щоправда, мозку в цій величезній дитячій кімнаті не назбиралося б і на одну наживку для маленького рибальського гачка; але дуже скоро ви починали розуміти, що мозок їм і не потрібен, — навпаки, він тільки заважав би, псував життя, порушував однорідність цього товариства, та й, зрештою, робив би неможливим його існування.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Він завжди оповідає цю байку в третій особі, удаючи із себе скромника, який нібито не прагне слави.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Зрештою, я мав пообіцяти йому дурничку — всього лише тисячу триста років життя — а він так прохав мене! Тож я пообіцяв йому.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
І справді, якщо ви вважаєте, що, вбиваючи людей, змусите їх не картати вас за те, що живете неправедно, то ви глибоко помиляєтесь. Такий спосіб самозахисту і не цілком надійний, і негарний, а ось вам спосіб і найкращий, і найлегший: не затуляти рота іншим, а самим старатися бути якомога кращими.
Платон «Апологія Сократа»
Платон «Апологія Сократа»
Але вже пора нам іти звідси, мені — на смерть, вам — до життя, а що з цього краще, того не знає ніхто, крім Бога.
Платон «Апологія Сократа»
Платон «Апологія Сократа»
Волосся в неї і справді руде; але висловлюватися так було не варто. Коли руді люди обіймають високе становище в суспільстві, їхнє волосся слід називати каштановим.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Вам, певно, доводилося зустрічати людей, які ніколи не признаються, що їм невідоме значення якогось звучного нового слова. І чим темніші вони, тим більше стараються приховати своє неуцтво.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Сьогодні, я, навчився, розуміти, шо, таке, кома, це крапка, з хвостиком, міс Кінніан, каже, це важливо, знати, томушо, це поліпшує, письмо, сказала, можна, втратити, багато, грошей, якшо кома, стоїть, не там, де вона, має стояти, у мене, було, трохи, грошей, які я заощадив, з платні, на своїй, роботі, та з того, шо виплачує, мені, фонд, але небагато, і я ніяк, не міг, зрозуміти, яким чином, кома, допомагає, мені, не втратити їх, Але, вона, сказала, усі застосовують, коми, тож, і я, повинен, їх, застосовувати,,,
Деніел Кіз «Квіти для Елджернона»
Деніел Кіз «Квіти для Елджернона»
Опасистому ченцеві в хламиді з відкинутим каптуром, виголене щокате обличчя якого лисніло від поту, вугляр шанобливо віддавав чолом; дворянинові кланявся земно; з дрібними фермерами й вільними ремісниками вітався приязно й зупинявся погомоніти; коли ж повз нас проходив, поштиво схиливши голову, раб, вугляр гнув кирпу й навіть не помічав його, їй-богу, іноді така злість бере, що, здається, перевішав би весь рід людський, щоб покласти край цьому фарсові!...
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
І ніколи ще слова не залишали такого приємного смаку на моєму язиці — заради цього смаку варто навіть накласти головою.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Фрази свої вона будувала, як німці; хоч би про що йшлося, — якесь зауваження, чи напучення, чи ґрунтовне наукове висвітлення якогось питання, чи історію якоїсь війни, — Сенді мала вбгати все, від початку до кінця, в одне речення або вмерти. Так, між іншим, заведено нині в кожного німецького письменника; коли він пірнає сторч головою в якусь фразу, то ви вже не побачите його, поки він не вирине по той бік Атлантики з дієсловом у зубах.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
— Ви могли б добитися від мене чого завгодно, сер, і мені гірко й боляче, що я не можу догодити вам, будучи всього тільки простою дівою, не охрещеною з колиски у глибоких водах мудрощів, що надають такої блискучої довершеності й могутності тому, хто прилучається до найблагороднішого з таїнств — ученості, викликаючи до себе найглибшу шану в душах простих смертних, які через відсутність і брак таких високих здобутків убачають у своєму власному неуцтві лише ознаку інших вад і, оплакуючи їх, надягають волосяницю й посипають попелом скорботи свої голови; коли ж у сповиту темрявою свідомість невігласа проникають такі золоті, сповнені глибокого прихованого змісту слова, як "зачиняють крамницю", "підводять риску" і "ставлять крапку", то тільки ласка божа не дає йому луснути від заздрощів до того, чий розум може ці величні, милозвучні й чудесні слова створити, а язик — вимовити; що ж до труднощів, які виникають у вбогому розумі неука, то неспроможність його осягти значення цих мовних чудес спричинена не пихою, — вона природна і зрозуміла, в ній також виявляється безмежна шаноблива повага до вас, — і для вас це, власне, не новина, бо, добре знаючи й чудово розуміючи напрям моїх думок і склад моєї душі, ви збагнули вже, що я не те що не хочу, а не можу; а позаяк я не можу, то все моє хотіння виявляється безпорадним, розбиваючись об невміння, тож якби я хоч трохи могла, то неодмінно домоглася б, а тому благаю: згляньтеся на мою провину й даруйте її мені, мій добрий хазяїне й найдорожчий лорде.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Ох і важко ж це — відучитись від звичного способу мислення! Адже ми успадковуємо його як будову тіла та риси обличчя; якщо в людини за тих часів з’являлася думка, якої не було в її предків, починали підозрювати, що вона незаконнонароджена.
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Марк Твен «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура»
Тож ось як людина може почати зневажати себе — коли до неї доходить, що вона робить неправильно, а зупинитися вона не може.
Деніел Кіз «Квіти для Елджернона»
Деніел Кіз «Квіти для Елджернона»