Замість того щоб вимагати, аби діти вибачилися одне перед одним, попросіть їх перепросити, коли вони відчують це у своєму серці. Можливо, дитині пізніше буде необхідна підказка: «Зараз вдалий момент для вибачень, якщо ти відчуваєш, що тобі шкода». Відокремлюючи вибачення від каяття, ми завдамо більше шкоди, ніж користі.

Дебора Макнамара
«Спокій, гра, розвиток»

Пригадуєш, як ти пишеш жарти? Смієшся і міркуєш у зворотньому напрямку. Тож давай поплачемо і доберемося вгору нашими слізними каналами до джерела сліз.

Рей Бредбері
«Соборування»

Саме звідти я й довідався, що сосиски вони начиняють риб’ячим фаршем, а в риб’ячому фарші, поза сумнівом, відсутня риба. У мене з’явилося відчуття, ніби я спробував цей світ на смак і зрозумів, з чого він насправді зроблений. Ось так і живемо: головне — привабливе оздоблення, а вміст можна підмінити.

Джордж Орвелл
«Ковток повітря»

До війни! Цікаво, як довго ми продовжуватимемо вживати цей вислів? Скільки ще років мине, перш ніж знадобиться уточнення «якої війни»?

Джордж Орвелл
«Ковток повітря»

Задумайтеся: напевно ж, існує у цьому світі щось, що для вас має значення, а тоді підрахуйте, скільки годин за своє життя ви займалися важливою для вас справою. А після цього прикиньте, скільки часу ви витратили на гоління, штовханину в автобусах, очікування потягів на залізничних станціях, перемивання кісток один одному і перегляд новин.

Джордж Орвелл
«Ковток повітря»

У мене якийсь дурний характер – мені трудно їсти в тих людей, що неоднаково зі мною мислять.

Майк Йогансен
«Подорожі філософа під кепом»

...Я вже звик до того, що найлютіший ворог українського язика – це деякі верстви українського населення...

Майк Йогансен
«Подорожі філософа під кепом»

Лежав мокрий ефемерний південний сніг і ми поїхали лінійкою по тридцять копійок з носа, а всіх нас було на руб двадцять.

Майк Йогансен
«Подорожі філософа під кепом»

Ми переступили загорожу з каменю й кізяку, що відокремлює грязюку кожного селянина від загально сільської грязюки.

Майк Йогансен
«Подорожі філософа під кепом»

Його вік лишався загадкою. Однак за рівнем цинізму і загальної втоми від світу (таке собі вуглецеве датування людської особистості) йому було приблизно сім тисяч років. 

Террі Пратчетт
«Варта! Варта!»

Якби й було щось у цьому світі, що пригнічувало його більше, ніж власний цинізм, так це те, що нерідко він не був настільки цинічним, як реальне життя. 

Террі Пратчетт
«Варта! Варта!»

Вони приймають зло не тому, що кажуть йому так, а тому, що не кажуть ні.

Террі Пратчетт
«Варта! Варта!»

Книжкові полиці заповнені автобіографіями успішних чоловіків і жінок, що презен­тують власні версії досягнення успіху (але ми знаємо вислів «у потрібний час і потрібному місці», який зводить нанівець їхні умовиводи).

Насім Талеб
«Обдурені випадковістю»

Помірний успіх можна пояснити здібностями й працею. Дикий успіх же є наслідком флуктуації.

Насім Талеб
«Обдурені випадковістю»

Реальність значно гірша від російської рулетки. По-перше, вона посилає фатальну кулю набагато рідше, наче в револьвера сотні або навіть тисячі гнізд замість шести. Після кількох десятків спроб забуваєш про існування кулі, почуття удаваної безпеки присипляє страх.

Насім Талеб
«Обдурені випадковістю»

Нам відомо, що у своїх прагненнях Ганнібал і Гітлер були божевільними, як і те, що в Римі зараз не говорять фінікійською, а на Таймс-сквер у Нью-Йорку не висить свастика. Але як бути з іншими теж божевільними полководцями, які таки виграли битви і, як наслідок, заслужили вшанування в історичних хроніках?

Насім Талеб
«Обдурені випадковістю»

Ймовірнісний образ світу в головах глядачів настільки орієнтований на сенсації, що, відмовившись від новин, з огляду на інформативність, можна тільки виграти.

Насім Талеб
«Обдурені випадковістю»

Не піддаватися впливу милозвучних фраз дуже важко. Я нагадую собі зауваження Ейнштейна про те, що здоровий глузд є не що інше, як набір хибних уявлень, набутих до вісімнадцяти років.

Насім Талеб
«Обдурені випадковістю»

Кожна людина вважає себе цілковито унікальною, відмінною від інших. Це й пояснює крик «Чому це трапилося саме зі мною?!» після почутого діагнозу.

Насім Талеб
«Обдурені випадковістю»

Шукати в потоці «термінових» новин, що ллються на нас, щось, окрім шуму, — це все одно, що шукати голку в копиці сіна. Люди не розуміють, що ЗМІ заробляють на приверненні уваги. Журналісти не цінують тиші.

Насім Талеб
«Обдурені випадковістю»

На довершення зізнаюся, що теж не позбавлений цього емоційного дефекту. Я справляюся з ним, обмежуючи доступ до інформації, за винятком рідкісних обставин. Краще читатиму вірші. Якщо подія досить важлива, вона знайде дорогу до моїх вух.

Насім Талеб
«Обдурені випадковістю»