...чи писати треба «клуб», а чи краще писати «клюб», беручи на увагу, що англійці, вигадавши це слово, зовсім неправильно й безсовісно вимовляють його «клаб»...

Майк Йогансен
«Подорож ученого доктора Леонардо...»

Із самого рання Леонардо ні на мить не розлучався з прекрасною Альчестою, і тепер він почував непоборне бажання з нею на мить розлучитись. Він біг дуже швидко і умисне віддалявся від стежки, намацуючи в кишені останній номер італійської газети «Воче-Дель-Пополо».

Майк Йогансен
«Подорож ученого доктора Леонардо...»

"...Десять років, Альчесто, — це дуже короткий час, і за десять років трудно підняти життя, налигане двомастами років рабства."

Майк Йогансен
«Подорож ученого доктора Леонардо...»

Людина, що їсть тільки пісний борщ з хлібом, а подекуди й без хліба, легко може забути про моральні закони і про священне право власности, коли побачить шматок сала у п’ятнадцять кубічних дециметрів завбільшки.

Майк Йогансен «Подорож ученого доктора Леонардо»

Ніде не написано, що автор у літературному творі зобов'язався водити живих людей по декоративних пейзажах. Він може спробувати, навпаки, водити декоративних людей по живих і соковитих краєвидах.

Майк Йогансен
«Подорож ученого доктора Леонардо...»

У травні я отримала анонімну листівку до Дня матері. Це мене спантеличило. Коли б я мала дітей, то знала б про це.

Ніл Ґейман
«Календар історій»

— Ти завжди таким був?
— Яким?
— Безумцем з машиною часу.
— Е, ні. Машина часу з’явилася у мене далеко не одразу.

Ніл Ґейман
«Ніяка година»

The situation was dire and deadly, but it was also the norm. Londoners during the Blitz in World War II went about their day as normal, with the understanding that occasionally buildings get blown up. However desperate things were, someone still had to deliver milk. And if Mrs. McCreedy’s house got bombed in the night, well, you crossed it off the delivery list.

So it was that with the apocalypse looming—possibly caused by an alien life-form—I stood in front of a bunch of kids and taught them basic science. Because what’s the point of even having a world if you’re not going to pass it on to the next generation?

Andy Weir
«Project Hail Mary»

Ми йдемо крізь теперішній час із зав’язаними очима. Ми щонайбільше можемо хіба відчути і здогадатися, що з нами діється в процесі життя. І лише значно пізніше, коли пов’язка з наших очей спадає і ми озираємося назад у минуле, доскіпливо його роздивляючись, ми осмислюємо, що нам довелося пережити й починаємо розуміти його суть.

Мілан Кундера
«Сміятись ніхто не буде»

...– Але те, що я роблю несвідомо, мене не цікавить, бо тут я нічого не можу вдіяти, а отже, й не відповідаю за це...
...– Якби ми відповідали тільки за те, що робимо свідомо, дурні першими були б оголошені невинними. Але річ у тому, мій любий Флайшмане, що людина повинна знати. Людина мусить відповідати за своє незнання. Незнання - це провина.

Мілан Кундера
«Колоквіум»

Згадаймо основний висновок про групову поляризацію: поспілкувавшись між собою, люди зазвичай зрештою доходять до екстремальнішого погляду, який відповідає їхнім початковим нахилам.

Деніел Канеман
«Шум. Хибність людських суджень»

Поети давно вже облишили спроби оспівати це місто. Найспритніші тепер намагаються знайти йому виправдання.

Террі Пратчетт
«Рухомі картинки»

Наші щоденні розмови — це було щось надзвичайне. До них дуже підходить ота утерта, заяложена фраза: «Зустрілися споріднені душі». — Вона покрутила в руках голубий конверт. — Я завжди вважала, що любов — це передусім властивість людського духу, хоч тіло часом не хоче цього визнавати. Тіло живе лише задля себе. Воно тільки те й робить, що їсть, п’є і чекає, коли настане ніч. Бо самою своєю суттю належить ночі. А дух, Вільяме, народжений від сонця, і йому призначено бути невсипущим і допитливим багато тисяч годин нашого життя. То чи можна віддати перевагу тілу, цьому жалюгідному, себелюбному створінню, перед усеосяжним, сповненим ясного світла розумом? Не знаю. Я знаю тільки, що ті дні, коли мій дух спілкувався з вашим, були найпрекрасніші в усьому моєму житті.

Рей Бредбері
«Кульбабове вино»

Їх можна їсти, — вибачливо промимрив він. — Якщо додати масло й сіль, смакує як солоне масло.

Террі Пратчетт
«Рухомі картинки»

Якщо щось ненормальне задовго триває, воно стає нормальним. Просто коли намагатися розтлумачити це комусь сторонньому, це все звучить химерно.

Террі Пратчетт
«Рухомі картинки»

Дуже важливо здавати іспит на тверезу голову. Брак розуміння цього простого факту спричинився до появи чималої кількості доволі непоганих кар’єр, пов’язаних із підмітанням вулиць, збиранням фруктів і бриньканням на гітарі в підземних переходах.

Террі Пратчетт
«Рухомі картинки»

Люди, які вважають себе здатними на неймовірно високий рівень точності в прогнозуванні, не просто надмірно самовпевнені. Вони не просто заперечують ризик шуму й зміщення у своїх судженнях і не просто вважають себе кращими за простих смертних. Вони вірять у передбачуваність подій, які насправді непередбачувані, неявно заперечуючи реальність невизначеності. У термінах, які ми використовуємо тут, таке ставлення означає заперечення незнання.

Деніел Канеман
«Шум. Хибність людських суджень»

Сьогодні ви ходите в театр, але вже за кілька років під вашими вікнами цілком можуть пролунати перші постріли у війні всіх проти всіх за вбогі ресурси.

Макс Кідрук
«Теорія неймовірності»

Маленьких дітей люблять найбільше, але при цьому їх найчастіше розуміють неправильно.

Дебора Макнамара
«Спокій, гра, розвиток»

Як і у випадку з фізичним розвитком, психологічне зростання не гарантоване, якщо не будуть створені правильні умови.

Дебора Макнамара
«Спокій, гра, розвиток»

На жаль, ми не можемо прискорити, наказати, вимагати, підстьобнути, підштовхнути, витягнути, домогтися підкупом, погрозами або винагородами, задобрити або дати якусь пігулку, щоб діти нарешті виросли.

Дебора Макнамара
«Спокій, гра, розвиток»