Багато людей кажуть, що вони експерти чи інтелектуали, й іноді це справді так. З іншого боку, самовизначення буває більш ніж просто хибним. Люди, які вважають себе фахівцями, часом настільки ж об’єктивні, як і ті, хто думають, що класно цілуються.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

У бейсболі після певної кількості ударів ви все-таки муситимете визнати, що гравець із вас не дуже, але граматику та синтаксис можна калічити щодня, навіть не усвідомлюючи, наскільки погано ви розмовляєте.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Учитися й вивчитися — це дві концепції, які громадськість не надто розрізняє.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

— Хіба ти не демократка? Ти ж з Півдня? — здивувався Вік.
— Уже ні, відколи переїхала сюди. Це республіканський штат, тому я республіканка.

Філіп К. Дік
«Звихнутий час»

З якоїсь незбагненної причини він смакував такі образи, критику своєї одержимості газетним конкурсом. Мабуть, відчував підсвідому провину за марнування часу та енергії і хотів бути покараним. А так міг спокійно продовжувати. Краще мати зовнішнє джерело критики, ніж страждати від глибоких внутрішніх докорів сумління і самобичування.

Філіп К. Дік
«Звихнутий час»

Знизу долинув голос матері:
— Семмі, ти ж не зібрався на дах, правда?
— Ні, — прокричав він у відповідь.
Я вже на даху, — подумав він, чітко розмежувавши для себе ці два процеси.

Філіп К. Дік
«Звихнутий час»

Ми сміємось із комедій про коледж і лагідно бережемо спогади про свої безвідповідальні моменти зі студентських років, а потім суворо вичитуємо власних дітей, щоб вони не були такими. Аплодуємо студентській активності, якщо нам подобається причина, і принижуємо її, коли не погоджуємося з деякими акціями. Дорослі завжди схильні критикувати наступне покоління.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Деякі з найрозумніших людей сучасності відчутно присутні в інтернеті. Утім, деякі з найтупіших людей нашої планети лише за клік від них — на наступній сторінці чи за найближчим посиланням.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

...спростування тупої ідеї вимагає озвучення її в процесі дискусії принаймні один раз. Для викладачів та інших фахівців — це мінне поле, адже вони ризикують підтвердити помилку, просто її повторивши.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

І не кажіть, що у вас немає часу. Усе у вас є.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Професіонал, чия фаховість глибока, але вузька, може гірше орієнтуватися в будь-чому, що виходить за межі його спеціалізації. Освіта та дипломи в одній галузі не гарантують фаховості в усіх сферах.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Професіонали іноді припускають, що їхні попередні успіхи та досягнення є свідченням якогось вищого знання, тому виходять за межі своєї компетентності замість того, щоб сказати три слова, які всі фахівці ненавидять: «Я не знаю».

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Я помічав, як лінтюх, котрого й з місця, бувало, не зрушиш, коли вже розрухається, то рухатиметься так само затято, як раніше опирався рухові, наче не стільки його боїться, як того, що треба буде зупинитись та знов рушати. І наче ще й пишатиметься, що йому й рухатись, і стояти однаково нелегко.

Вільям Фолкнер
«В свою останню годину»

— ...Будь-хто, хто мав хоч зо дві клепки в голові, це розумів. 
Міс Тік зітхнула: 
— Так. Та що там говорити про дві клепки, якщо важко знайти когось і з однією. 

Террі Пратчетт
«Вільні Малолюдці»

— Слухай сюди! 
— Слухаю, — сказала Тіфані. 
— Добре. А тепер... якщо ти віриш у себе... 
— Так? 
— ...і у свої мрії... 
— Так? 
— ...і йтимеш за своєї зіркою... — вела далі міс Тік. 
— Так? 
— ...тебе все одно перевершуватимуть ті, хто старанно працює, вчиться і не лінується, як ти. На все добре. 

Террі Пратчетт
«Вільні Малолюдці»

На фермі у них був великий старий годинник, який накручували щотижня. Було це так: коли тато йшов на ринок у Джерелосаки, то там уважно дивився, як розміщені стрілки на годиннику, а, повернувшись додому, так само наставляв стрілки на домашньому годиннику.

Террі Пратчетт
«Вільні Малолюдці»

Питали: Яку роботу знаю?
Я відповів: Усіляку. Можу бути інженером, директором, маґістром.
Призначили мене доглядати свиней у якомусь пруському селі.

Юрій Тис-Крохмалюк
«Щоденник національного героя Селепка Лавочки»

У цю хвилину один з наших рекрутів запитав мене, чи я розуміюсь на політиці. Я сказав, що так, бо кожний справжній українець є заразом і політиком: Тоді, він спитав мене, наче на іспиті:
— А ти знаєш, звідки походять бандерівці і мельниківці?
— Знаю. Походять самі від себе — відповів я, і він більше до мене не чіплявся.

Юрій Тис-Крохмалюк
«Щоденник національного героя Селепка Лавочки»

Старшини виробили собі про мене думку, що я є містерія. Зверху дурний, всередині мудрий. І товкли мною на всі боки. Не знаю, чи хотіли витовкти з мене верх, чи середину.

Юрій Тис-Крохмалюк
«Щоденник національного героя Селепка Лавочки»

Вчили нас про ранги. Це трудна справа. Коли скінчиться війна, закладу братство дивізійників і всі ранги позмінюємо. Буде: селепко, підселепко, надселепко, штабовий селепко, генерал-селепко. Хто умудриться й завчасу звільниться з Дивізії, буде мати титул почесного селепка.

Юрій Тис-Крохмалюк
«Щоденник національного героя Селепка Лавочки»

В надії на кращі часи, сміємося.

Юрій Тис-Крохмалюк
«Щоденник національного героя Селепка Лавочки»