Чималу частину свого життя я присвятила старанням не розплакатися перед людьми, які люблять мене, тому я розуміла, що робить Огастас. Ти зціплюєш зуби. Дивишся у стелю. Кажеш собі: якщо вони побачать твої сльози, їм буде боляче і ти перетворишся для них на Печаль Всього Життя, а ти не хочеш перетворюватися просто на печаль, тому ти не плачеш, і кажеш собі все це, дивлячись у стелю, і проковтуєш грудку, хоча горло не бажає розслаблятися, і переводиш погляд на людину, яка тебе любить, і всміхаєшся.

Джон Майкл Грін
«Провина зірок»

"Без болю як пізнати радість?"
(Це давній аргумент у галузі Міркувань Про Страждання, його дурість і банальність доведено вже століття тому; обмежуся нагадуванням, що існування броколі жодним чином не впливає на смак шоколаду).

Джон Майкл Грін
«Провина зірок»

На кухні в нього були електрична кавоварка, банка з кавою і поличка з продуктами, розкладеними в алфавітному порядку. Може, й добре, що ніхто цього не бачив.

Ніна Джордж
«Маленька паризька книгарня»

– З усією повагою до вас, те, що ви читаєте, за великим рахунком, важливіше, ніж той, за кого ви вийдете заміж, люба пані.

Ніна Джордж
«Маленька паризька книгарня»

Краще писати гарною прозою навіть, ніж поганими віршами.

Майк Йогансен
«Елементарні закони версифікації»

На мене нахлинула вбивча туга, яка охоплює чоловіків, котрі бачать проминальну красу, яка ось-ось зникне і більше не повернеться. У таку мить хочеться крикнути: стій, я люблю тебе. Але язик не повертається це вимовити.

Рей Бредбері
«Банші»

Відкидання порад фахівців прирівнюється до утвердження власної незалежності: для наших сучасників це спосіб уберегти свої страшенно крихкі его від того, щоб почути: вони в чомусь помиляються.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Інтернет збирає банальності й напівсирі ідеї, а потім поливає цією інформацією та слабкою аргументацію весь електронний світ. (Уявіть, як звучали б 1920-ті, якби хто завгодно мав власну радіостанцію). Можливо, справа не в тому, що люди стали тупішими або менше хочуть слухати фахівців, ніж сто років тому. Може, просто зараз ми їх усіх здатні почути.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

В інтелектуальному житті, яке за власною суттю вимагає кваліфікації та передбачає її наявність, можна помітити прогрес тріумфу псевдоінтелектуалів, некваліфікованих, тих, кого не можна навіть кваліфікувати, та дискваліфікованих за їхньою ментальною структурою.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Багато людей кажуть, що вони експерти чи інтелектуали, й іноді це справді так. З іншого боку, самовизначення буває більш ніж просто хибним. Люди, які вважають себе фахівцями, часом настільки ж об’єктивні, як і ті, хто думають, що класно цілуються.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

У бейсболі після певної кількості ударів ви все-таки муситимете визнати, що гравець із вас не дуже, але граматику та синтаксис можна калічити щодня, навіть не усвідомлюючи, наскільки погано ви розмовляєте.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Учитися й вивчитися — це дві концепції, які громадськість не надто розрізняє.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

— Хіба ти не демократка? Ти ж з Півдня? — здивувався Вік.
— Уже ні, відколи переїхала сюди. Це республіканський штат, тому я республіканка.

Філіп К. Дік
«Звихнутий час»

З якоїсь незбагненної причини він смакував такі образи, критику своєї одержимості газетним конкурсом. Мабуть, відчував підсвідому провину за марнування часу та енергії і хотів бути покараним. А так міг спокійно продовжувати. Краще мати зовнішнє джерело критики, ніж страждати від глибоких внутрішніх докорів сумління і самобичування.

Філіп К. Дік
«Звихнутий час»

Знизу долинув голос матері:
— Семмі, ти ж не зібрався на дах, правда?
— Ні, — прокричав він у відповідь.
Я вже на даху, — подумав він, чітко розмежувавши для себе ці два процеси.

Філіп К. Дік
«Звихнутий час»

Ми сміємось із комедій про коледж і лагідно бережемо спогади про свої безвідповідальні моменти зі студентських років, а потім суворо вичитуємо власних дітей, щоб вони не були такими. Аплодуємо студентській активності, якщо нам подобається причина, і принижуємо її, коли не погоджуємося з деякими акціями. Дорослі завжди схильні критикувати наступне покоління.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Деякі з найрозумніших людей сучасності відчутно присутні в інтернеті. Утім, деякі з найтупіших людей нашої планети лише за клік від них — на наступній сторінці чи за найближчим посиланням.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

...спростування тупої ідеї вимагає озвучення її в процесі дискусії принаймні один раз. Для викладачів та інших фахівців — це мінне поле, адже вони ризикують підтвердити помилку, просто її повторивши.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

І не кажіть, що у вас немає часу. Усе у вас є.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Професіонал, чия фаховість глибока, але вузька, може гірше орієнтуватися в будь-чому, що виходить за межі його спеціалізації. Освіта та дипломи в одній галузі не гарантують фаховості в усіх сферах.

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»

Професіонали іноді припускають, що їхні попередні успіхи та досягнення є свідченням якогось вищого знання, тому виходять за межі своєї компетентності замість того, щоб сказати три слова, які всі фахівці ненавидять: «Я не знаю».

Томас Ніколс
«Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими»