Влада — найзаразливіша хвороба з усіх.

Еріх Марія Ремарк
«Тріумфальна арка»

Це була дешева норка, може, навіть штучна, — але на Джоан вона не здавалася дешевою. Дешеве лише те, що носиш без почуття впевненості в собі, подумав Равік. Він не раз уже бачив справжніх соболів, що здавалися зовсім дешевими.

Еріх Марія Ремарк
«Тріумфальна арка»

У Мехіко через велику висоту над рівнем моря у січні доволі прохолодно — як у нас наприкінці бабиного літа. І оце в будинку друзів лежу під теплою ковдрою. У сусідній кімнаті грає чудова музика. Читаю один із томів «Історії сексуальності» Мішеля Фуко. А на животі в мене спить чорний кіт.
І я зрозумів, що зовсім не треба, щоб кіт був мій, щоб диск із музикою, книжка, ковдра чи кімната були мої, для того щоб кайфувати. А головне, не потрібно намагатися подовжити цей стан. Момент не треба ловити — ним треба насолодитись і відпустити.

Артем Чапай
«Авантюра XL»

тільки-от у Лао Цзи,
здається, є певна зверхність
до «людей, яким завжди є чим себе зайняти»,
і з цим я не згоден. якби всі жили так, як Лао, —
він би так жити не зміг.

Артем Чапай
«Авантюра XL»

Дивно, що для горя витворено такий примітивний етикет. Якби ти застала мене п'яного, мов колода, все було б так як годиться. А я грав у шахи, потім спав, і це зовсім не свідчить про те, що я бездушний і черствий. Що тут такого складного?

Еріх Марія Ремарк
«Тріумфальна арка»

Світ був іще такий незвіданий, що багатьом речам бракувало назв і на них доводилося просто вказувати пальцем.

Габріель Гарсія Маркес
«Сто років самотності»

Натовп із самого ранку чекав на три речі: полудень, послів Фландрії та містерію. Вчасно прибув тільки полудень.

Віктор Гюго
«Собор Паризької Богоматері»

Одноокий значно більший каліка, ніж сліпий. Бо одноокий бачить, чого він позбавлений.

Віктор Гюго
«Собор Паризької Богоматері»

— То що ж нам робити? — відчуваючи, що розмова перетікає у якесь нове русло, відгукнулася Сьюзан.
— Люба моя юна леді, — пишномовно звернувся до неї Професор, скинувши виразним поглядом обох дітлахів, — а чи не спадала вам часом на думку ідея, яку поки що ніхто не запропонував, яка може здатися навіть неочікуваною, але яка, однак, заслуговує на те, щоб її випробували?
— Що ж це за ідея? — підхопилася Сьюзан.
— Кожному займатися своїм ділом, — наголосив Професор.
Так і вирішили.

Клайв Льюїс
«Хроніки Нарнії»

І пам’ятай: що б не трапилося, ніколи не забувай витирати свого меча.

Клайв Льюїс
«Хроніки Нарнії»

Як можна спати, коли у тебе, так би мовити, під боком нерозгадана таємниця!

Клайв Льюїс
«Хроніки Нарнії»

— Ти надто бурхливо все переживаєш, Енн, — зітхнула Марілла. — Боюся, у майбутньому тебе через це спіткає багато розчарувань.
— Ох, Марілло, таж очікування — це вже півнасолоди! — вигукнула Енн. — Потім може нічого й не статися, але ж ніхто не заважає уявляти, як воно буде, і радіти. Пані Лінд каже: блаженні ті, хто нічого не чекає, бо вони й розчарувань не знатимуть, але я думаю, що нічого не чекати — це гірше за розчарування.

Люсі Монтгомері
«Енн із Зелених Дахів»

Ані Каспіан, ані хто інший — більше не мав сумнівів: їм доведеться вести війну і ця війна має стати переможною. Залишалося тільки її розпочати.

Клайв Льюїс
«Хроніки Нарнії»

— Десять хвилин… хіба ж цього вистачить попрощатися навіки? 

Люсі Монтгомері
«Енн із Зелених Дахів»

А рідні душі трапляються частіше, ніж я звикла собі гадати. І це просто чудово бачити, що їх у світі так багато.

Люсі Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»

Головне, що це не головне!

Клайв Льюїс
«Хроніки Нарнії»

...прикро, коли тебе продають, але коли ще й не купляють…

Клайв Льюїс
«Хроніки Нарнії»

Він був неабияким гравцем і зазвичай перемагав, коли пам’ятав, у що грає.

Клайв Льюїс
«Хроніки Нарнії»

Дмитро ще більше заглибився у читання Біблії - трохи дивно, бо попри всю незрозумілу жорстокість, присутню в цій книзі, як видавалося йому на перший погляд, саме в ній він черпав заспокоєння, натхнення, любов… «Любов довготерпить…» То чому ж не вмів довготерпіти він?...
***
Біблія, яку він тепер читав щовечора, і яка западала йому в серце неземною мудрістю, переконувала його, що Бог завжди за сім’ю. Але вона описувала зовсім іншу жінку, ніж була в нього!!!
Бог завжди за сім’ю.
Вороття назад немає.
І він знав, що кохає, мусить кохати, буде кохати свою Неждану - хай там що.
***
Вагітність - це коли тобі все байдуже. Це коли ти любиш весь світ, і коли весь світ відповідає тобі взаємністю. Це коли ти погладжуєш свій живіт, ніби благословляєш усю земну кулю - ти всім бажаєш лише щастя, ти смієшся, ти постійно почуваєш ще ЧИЮСЬ присутність поруч із собою - ні, в собі, десь там під серцем.

Надійка Гербіш
«Художниця»

Сльози, звичайно, то справа корисна: доки плачеш — легшає на душі. Одна біда: рано чи пізно, та врешті доводиться припинити, а потому треба вирішувати, що робити далі.

Клайв Льюїс
«Хроніки Нарнії»