Із новин:
• дочитала Віру Вон✅, мені дуже сподобалася історія. Тепер треба підготувати відгук;
• без світла 22 години і незрозуміло, коли його побачимо, хоча б на 2 години;
• жарт, що помита голова і дупа - це шикарний максимум, більше не жарт🫠
• хочу вкрай дати йобу, тому взяла читати максимально оптимістичну книгу.

А шо ви? Як ви?
Знаю, що останнім часом дописів на каналі мало, бо прям важко фільтрувати базар. Хочу кричати, як той бабак із мема, тому бережу вашу менталочку 😠

Ми зібрали для тебе папку з найцікавішими книжковими каналами, де є меми, добірки, відгуки, новинки, і всі ті дрібниці, що роблять читання справді захопливим

➖Тут чекають на тебе ➖

Не треба шукати окремо кожен канал - тут усе в одному🤌🏻
Відкрий папку, заглибся у світ книг і знайди саме те, що зробить твій день приємним 😌

9/10 ★★★★★★★★★☆
«Непрохані поради для вбивць від Віри Вон» Джессі Сутанто
Жанр: іронічний детектив
Видавництво: ВСЛ 🌟

Ніщо не дарує Вірі стільки радості, як пригощати дорогих їй людей своїми наїдками. Це одне з того, за чим вона скучає без Дзіньлона й Тіллі. Коли вони жили всі втрьох, вона щодня наготовувала купу делікатесів і дивилася, як Дзіньлон і Тіллі їдять. Тоді все смакувало краще.

Книга Джессі Сутанто «Непрохані поради для вбивць від Віри Вон» - це справжня знахідка, бо авторка майстерно деконструювала жанр детективу на теплу історію про самотність та пошук сім'ї.

Замість геніального Шерлока читач отримує Віру Вон: 60-річну власницю занепадаючої чайної крамниці в Сан-Франциско. Вона живе за суворим розкладом, п'є правильний чай і вважає, що краще за всіх знає, як іншим жити. Коли вона знаходить труп у своєму закладі, вона не лякається, а просто розчаровується в роботі поліції.

В цій історії гумор поєднується з глибоким психологізмом. Смерть являється лише приводом зібрати під одним дахом групу самотніх підозрюваних. Віра Вон - це втілення «азійської матінки», чия гіперопіка спочатку дратує, а потім зцілює розбиті життя оточуючих. Це книга не про вбивство, а про самотність. Особливо мені історія подарувала відчуття безпеки. Уявіть, коли все йде шкереберть, тобто типовий день для кожного українця, приходить Віра Вон, наливає тобі чашку ідеального чаю і каже, що все буде добре😌

А ще мені дуже сподобалось, що чай став інструментом маніпуляції та турботи. Віра переконана, що правильно підібраний сорт чаю може розв'язати язик або вилікувати душевну травму. І знаєте що? Я погоджуюся з Вірою Вон✅

#відгукнапрочитане@read_wine

Тут суцільна дитяча література від улюбленого видавництва Artbooks 😍
Вам цікаво? Робити розпаковку?👀

Рідвайн готова до відключень 😆

Шо я вам скажу. «Особливе мʼясо» нон-стопом я читати не можу. Треба робити перерви. Вирішила читати паралельно наукову фантастику, для заспокоєння😄
Що читаєте ви, показуйте у коментарях 🤗

Сьогодні канал буде тихим.
Я пішла грати в шахи, а в перервах між партіями дивитися Фолаут 😌
Всім чудової неділі, коти 😘

7/10 ★★★★★★★☆☆☆
«Особливе м’ясо» Аґустіна Бастерріка
Жанр: антиутопія
Серія: одиночна книга
Видавництво: Морфеус

Я знаю, що коли помру, то хтось із моїх далеких жахливих родичів продасть моє мʼясо на якомусь підпільному ринку. Через це я курю і випиваю, щоби мʼясо прогіркло і ніхто не зміг насолодитися моєю смертю.

Сюжет розгортається у світі, де смертельний вірус зробив м'ясо всіх тварин отруйним для людей. Щоб задовольнити потребу в білку та зберегти економіку, уряди легалізують канібалізм - розведення, забій та споживання людей.

Бастерріка майстерно показує, як суспільство використовує мову, щоб виправдати звірство. Людей, яких вирощують на забій, не називають «людьми». Це «продукт», «голови», «особини». У книзі заборонено вживати слова, що нагадують про їхню людську природу. Авторка не жаліє читача. Описи бійні, процесу обробки туш та гастрономічних вподобань еліти описані з прагматичною точністю. Скажу так, ці описи будуть викликати неабиякий дискомфорт у читача.

Бастерріка створила етичні пастки для м’ясоїдів, адже книга ставить жорстоке питання: «Чим життя людини принципово відрізняється від життя корови в умовах промислового тваринництва?». Вона фактично переносить методи сучасних м'ясокомбінатів на людський вид.
Читач змушений або визнати жахливість системи промислового забою тварин, або повинен погодитися з логікою світу книги.

Ну і головне. Канібалізм як норма. Найстрашніше в книзі не сам факт поїдання людей, а те, як швидко і буденно суспільство це прийняло. Це стає частиною моди, релігійних обрядів та сімейних вечерь. У книзі є сцени, що стосуються репродуктивного насильства, які особисто мені було читати найважче. Це і вбивство цуценят.

Фінал книги для мене був передбачуваний сюжетною логікою. Я дуже хочу попередити❗️
Якщо ви чутлива людина або зараз перебуваєте в стані стресу, цю книгу краще відкласти. Вона залишає дуже важкий післясмак і змушує сумніватися в людстві.

#відгукнапрочитане@read_wine