База мужчінок із Нокмаута наступна. Спочатку жінка радіє «феноменальному пенісу», а потім цей феноменальний член так бʼє у голову своєму володарю, шо здоровий глузд виходить із чату.

Блін, Лусі, не треба перевершувати Нокса у чіканутості, бубласка🥺

8.5/10🌟

«Усе, що ми забули» Люсі Скор
Жанр: любовний роман
Видавництво: @ARTBOOKS 🌟

Ця книга дійсно дає завершення історіям усіх ключових персонажів, що почалися в попередніх частинах. Я із задоволенням повернулася до затишного і божевільного містечка Нокмаут, щоб побачити щасливий кінець для своїх улюблених героїв.
Тут дійсно той самий троп “від ворогів до коханців” і він відпрацьований чудово. Взаємна антипатія, яка приховує глибокі почуття і створює високу напругу. Слоубьорн тут такий повільний, шо срака моя горіла🤭 Але яка ж потужна хімія між головними героями. Пристрасті накопичувалися і вибухали.

Головний герой роману: Лусьєн Роллінз та його феноменальний пеніс. Авторка разів 40 на цьому наголосила, тому це критично важливо!😂 Він вродливий, загадковий, високий, неймовірно багатий фінансовий магнат з пенісом до коліна (це як мінімум).
На перший погляд Лусі здається відстороненим, цинічним і навіть жорстоким. Він прагне помсти та все життя намагається "змити" із себе гріхи свого батька, вибудовуючи могутню імперію. Гроші й влада являються його захисним механізмом. Він прагне контролю і має глибоку недовіру до всіх, хто може зачепити його вразливе місце. Його найбільший страх - це близькість та створення сім'ї, оскільки він вважає себе зіпсованим і небезпечним для тих, кого любить.

Слоан Волтон - це наша головна героїня. Зухвала бібліотекарка з гострим язиком. Вона сильна, незалежна, дотепна, розумна. Звісно, не терпить Лусьєна, вважає його зарозумілим і небезпечним. Але саме її рішучість та вміння постояти за себе та інших роблять її ідеальною парою для Лусі і його феноменального пеніса. На відміну від Лусьєна, Слоан мріє про справжню сім'ю та стабільність.

Отже, ми маємо поганого хлопця з добрим серцем і сильну та вперту жінку, яка не боїться йому протистояти. Кайф 😍
Додаємо боротьбу з власними демонами, необхідність подолати травми минулого, класні жарти, болючу ретроспективу, злочинний синдикат і отримуємо гарний фінал.

#відгукнапрочитане@read_wine

Нарешті починаю цю крошку-окрошку 🤌
Блін, тепер захотілося окрошки🙈
Шо читаєте ви? Показуйте давайте 😊

10/10🌟

«Сутінки» Пенелопа Дуглас
Жанр: роман
Видавництво: КСД 🌟

Якщо попередні книги циклу були про темряву, помсту й бажання контролю, то «Сутінки» - це роман про відплату, правду та виживання після пекла. Роман торкається теми наслідків дитячих травм, емоційних стін та боротьби за довіру. Пенелопа знову майстерно працює з психологічними аспектами, змушуючи читачів співпереживати героям, незважаючи на їхні сумнівні вчинки.

🍩 Вілл Грейсон III - хлопець із родини зі статусом і грошима, але без любові. Він завжди залишався тихим, врівноваженим та морально стабільним. Але саме в ньому жила найстрашніша темрява, яку він навчився ховати за ідеальною посмішкою.
Вілл пережив тюремне ув’язнення, зраду, психічний зрив і повну ізоляцію. Дуглас показує, як людина, яку ламали все життя, може втратити межу між добром і злом. Його мотивація це не помста, а свобода. Він прагне повернути собі право бути собою, навіть якщо для цього доведеться спалити минуле.

🌒 Еморі Скот - людина, що пережила значний травматичний досвід, але не дозволила йому себе зламати. Її пубертат - це тиша, страх і біль. Вона дуже довго жила в пастці, яку ніхто не бачив. Але Еморі не безпорадна героїня. Вона сильна, складна, витривала і саме її внутрішня стійкість мене вразила. На відміну від Вілла, вона змогла впоратися зі своєю травмою і направити енергію на конструктивні дії. Це дозволяє їй бути своєрідним емоційним якорем для Вілла, який перебуває у постійному штормі гніву.

⚖️ Їхня історія - це не любовна казка. Насправді це виживання двох зламаних людей. В них спільне минуле, спільна провина. Дуглас нарешті показує справжні причини травм усіх героїв «Диявольської ночі». Вілл останній із чотирьох вершників і його катарсис - це очищення всієї серії. Авторка не романтизує абʼюз, не робить із Вілла героя без тіней. Це історія про те, як темрява стає частиною людини, але не визначає її до кінця. І найголовніше. Еморі - це не жертва, яку треба рятувати. Це жінка, яка сама себе рятує.

#відгукнапрочитане@read_wine

Бачу, шо критерії відбору менів у жіночок із дарк-романів незмінні 🤪

Київчата сьогодні в повному ахуї😳😳😳
Сподіваюся з вами все добре🙏🏻

41 перегляд «KPop Demon Hunters»☺️
Малу залишила вдома, тому розважаємося, як можемо💃

Так-так-так 🌚

Хе-хе, стара добра Карлтон 😉
Кажу одразу, в книзі «Тобі боляче?» розвиток подій максимально динамічний 🌚📈