я бачила занадто багато файних відгуків на цю книгу, що не змогла пройти повз🙂‍↕️
трохи про книгу Три життя Кейт Кей ⤵️

Кейт Кей — всесвітньо відома авторка бестселерів, за якими знімають успішні фільми. Вона — загадка: не дає інтерв’ю, не з’являється на публіці, не існує в реальному житті.
Насправді Кейт — це жінка, яка багато років тікала від власного минулого, змінювала імена, міста й долі після трагедії, що зруйнувала її юність і мрії. Але одна подія змушує її повернутися додому — туди, де почалося перше життя, щоб нарешті розповісти правду й зібрати себе докупи.
Це історія про втрату, провину, дружбу, кохання і шлях до цілісності.

кажуть, що це сильна жіноча історія, а я таке обожнюю😌
буду перевіряти🫡

🎁 🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🎁

книгу «КАТАБАЗИС»
Ребекки Кван від видавництва Жорж 🌟, яке постраждалого від терористичних атак рашистів.

Умови розіграшу:
✔️ підписатися на Рідвайн
✔️ підписатися на Читацьку штольню
✔️ проявляти активність на каналах (реакції, коментарі)
✔️ поставити свій порядковий номер під оригінальним постом на каналі Рідвайн

🗓Вже за тиждень визначимо переможця, який отримає «Катабазис» Ребекки Кван!

10/10 ★★★★★★★★★★
Швидкість темряви
Елізабет Мун

Жанр: наукова фантастика
Видавництво: Lobster 🌟

«Швидкість темряви» Елізабет Мун - це одна з тих книг, про які складно говорити коротко, бо майже кожна тема тут тягне за собою ще десяток запитань. І що далі я читала, то менше в мене було однозначних відповідей.

Головний герой Лу - це аутичний чоловік, який працює з послідовностями й закономірностями та живе цілком самостійним життям. У нього є робота, друзі, захоплення, власні звички й дуже чіткий спосіб бачити світ. І саме через нього роман постійно змушує замислюватися: а що взагалі означає бути «нормальним»? Хто встановив цю норму? І чому людина повинна змінюватися лише тому, що більшості так було б зручніше?

Мені неймовірно сподобалося, як Елізабет Мун показує внутрішній світ Лу. Те, як він аналізує слова, інтонації, поведінку людей, намагається зрозуміти приховані смисли й водночас бачить закономірності там, де інші їх навіть не помічають. Через це звичайні для нас ситуації раптом виглядають абсолютно інакше.

Окрема любов його взаємини з друзями. У книжці багато тепла, прийняття й моментів, коли підтримка проявляється не красивими промовами, а дуже простими вчинками. І на цьому тлі особливо гостро відчувається ставлення тих, хто дивиться на Лу через його діагноз. А потім у сюжеті з’являється можливість експериментального лікування. І ось тут книжка остаточно перестає бути просто історією про аутизм. Вона стає історією про ідентичність. Якщо можна змінити частину себе, то чи залишишся ти тією самою людиною? Де проходить межа між лікуванням і спробою зробити людину «зручнішою»? І головне, якщо тобі пропонують шанс стати іншим, чи означає це, що з тобою теперішнім щось не так? Тут немає простих відповідей. І саме це для мене найсильніше.

Однозначно рекомендую цю історію❤️

#відгукнапрочитане@read_wine