7.5/10🌟

Я люблю романи Емілі Генрі. Сьогодні хочу розказати про «Щасливе місце» і чому це місце може бути не всім до вподоби. Ця історія про взаємовідносини. Як завжди авторка копає глибше, ніж просто стосунки між закоханими. Взаємовідносини між кращими друзями, між батьками і все заради того, щоб нарешті почати прислухатися до себе. Тема другої спроби, яка народжується в атмосфері відпочинку. Здається, ну ідеальне кліше. А ні, авторка бере і зосереджує весь фокус саме на дружбі. Це історія про зміни і життєвий вибір. Куди ми йдемо, коли усвідовлюємо, що всі найщасливіші миті лишилися у минулому? Що робити, якщо думки про майбутнє викликають тривогу?
Так, тут прогнозований сюжет, який ще й до біса повільно розвивається. Так, тут є кліше.
Але на все це можна закрити очі. Хоча можливо я упереджена, бо мені подобається Емілі Генрі.
Не знаю. Чекаю, шоб хтось із бро прочитав і поділився думками 🥹

#відгукнапрочитане@read_wine
#Артбукс

Місце сили ❤️

Сюжету тут так і не було. Запуліла Ніккі екшуна в 20-ти останніх сторінках і все. Всі як один кажуть, шо сюжет почнеться з 3 книги 🌚
Хосподі, як же це важко 🙈
Відгук краще буду робити на всю серію, якщо таки поведуся на неї далі 😅
Повертаюся до Двору крил та руїн. Хватіт цих експериментів 😂

А шо ви читаєте/прочитали? Діліться🤗