А що я вам приніс?

🤝 Дякую пані Єлізаветі за справжній приклад зі співбесіди

https://youtu.be/LBz1aQtYot8

Анонси на сьогодні

19:00, Сергій Бабіч, Перша співбесіда нового сезону на Junior React JS. (деталі)
20:00, React їде в гості до CS-GO, просто граємо в прямому ефірі (твіч).

UPD. Щодо твіча - пропозиції в що пограти приймаються, другим на черзі буде HOMM3, а от далі залежить від вас. Може щось буде, може нічого)

П.М. В понеділок ввечері буде маленький сюрприз)

Зірки твіча з мене не буде хоча було весело. Тож продовжимо лупати скалу фронт-енду)

І продовжуючи тему фронтенду, хто не знає що буде виведене в консоль - бігом дивитися відео, там 2 хвилини.

console.log(0);
setTimeout(() => console.log(1));
new Promise((resolve) => {
  console.log(2);
  resolve(3);
}).then(console.log)

Якщо сподобалося - поставте лайк та пошерте. Я буду вдячним і відео буде більше. Якщо не сподобалося - напишіть що саме.

Відповіді ховайте під спойлер будь-ласочка)

❓Як скасувати мережевий запит в React

Тут в LinkedIn пролетіло питання - як відмінити мережевий запит в React. На щастя все стало досить просто після появи спеціального класу AbortController.

Виглядає це щастя ось так:

useEffect(() => {
  // Створюємо екземпляр AbortController
  const abortController = new AbortController();

  // Робимо запит та передаємо у fetch `signal'
  // Цей сигнал "просигналить" фетчу, 
  // якщо виникне необхідність відміни запиту
  fetch('/user', {signal: abortController.signal});

  // Повертаємо функцію відписки з  ефекту
  // Ця функція буде викликана коли компонент буде видалений
  // Або зміняться його залежності
  // І викличе сигнал, який повідомить фетчу про відміну
  return () => abortController.abort();
}, []);

Як бачите - не складно. Якщо ви працюєте з axios - все те саме, також через AbortController
Cподіваюся було корисно.

@reactbeginners

Мене тут піймали на неточному формулюванні, то ж виправляюся.

Використання відписки не зовсім "скасовує запит". Так, запит переходить в стан canceled і більше не оброблюється браузером. Але, сам запит вже "пішов" на бекенд і цілком може бути оброблений бекендом. А може бути і не оброблений. Залежить від того що "вміє" серверна частина.

А питання - навіщо взагалі відміняти запит не менш цікаве)

Обіцяв я вам сюрприз сьогодні - ось маєте

Відео № 1 - Вступ до курсу Next.JS
Відео № 2 - Що таке Next.JS

Буду потрохи викладати, тому що статися може що завгодно, хай краще залишиться незакінченим ніж лежатиме у приватних.

Всім дякую!

Якщо вам сумно постійно писати обробку помилок ви завжди можете написати універсальний компонент:

Для цього потрібно створити класовий компонент (функціональні такого не вміють) в якому реалізувати три методи:

getDerivedStateFromError - оновлює ваш стейт у випадку перехоплення помилки
componentDidCatch - перехоплює помилку і може щось із нею зробити (залогувати, наприклад)
render - відображає контент в залежності від того чи була помилка, чи ні.

В коді це виглядає так:

class SimpleErrorBoundaries extends PureComponent<
  SimpleErrorBoundariesProps,
  SimpleErrorBoundariesState
> {
  static getDerivedStateFromError(error: Error) {
    return { hasError: true, error };
  }

  state = { hasError: false };

  render() {
    const { children, errorFallback } = this.props;
    return this.state.hasError ? errorFallback : children;
  }

  componentDidCatch(error: Error): void {
    this.props.onError && this.props.onError(error);
  }
}

Типи виглядають досить просто

type SimpleErrorBoundariesProps = {
  children: ReactNode;
  errorFallback: ReactNode;
  onError?: (error: Error) => void;
};

type SimpleErrorBoundariesState =
  | { hasError: false }
  | { hasError: true; error: Error };

Тепер ви можете писати код накшталт такого:

<SimpleErrorBoundaries errorFallback={<>Sorry mate</>}>
  <ErrorComponent />
</SimpleErrorBoundaries>

❗️Варто пам'ятати:

1) Виключення, які стаються в середині промісів просто так не перехоплюються, для цього потрібно використовувати async/await
2) Виключення, що стаються в середині самого компоненту ErrorBoundaries також не перехоплюються.

Для обробки помилок в Next.JS цей підхід також працює. Але, як ще один варіант, ви можете використати файл error.tsx дефолтний експорт якого буде відображений у випадку, якщо в роуті станеться помилка.

А ось пакет від одного з розробників #React, який вирішує те саме завдання. Майже 4 мільйона скачувань, а він і досі не в основній бібліотеці 😢

@reactbeginners

Ранок видався відверто паршивим. Сподіваюся усі цілі (

В скарбничку багів та дитячих хвороб Next.JS на page* роутері

Маємо дуже простий React код:

const { query } = useRouter();
return <>
  {query.id ? 'HELLO': 'ERROR'}
</>

Звичайними словами - якщо в URL є id з якимось значенням - виведи HELLO, якщо немає - виведи ERROR

Тепер питання, що буде виведено на екран протягом наступної секунди, якщо ваш користувач зайде на URL:
/?id=test

Спочатку дайте відповідь собі і напишіть у коментарях, а потім заглядайте:

Спочатку виведеться ERROR
Потім екран оновиться і виведеться HELLO

Це відбувається тому, що в Next.JS router має ще один прапорець - isReady, який потрібно перевіряти перед тим як звертатися до роутера. Поки він не ready - там може не бути тих значень на які ви очікуєте. І це відбувається незважаючи на те, що URL та всі дані в ньому вже існують під час обробки запиту на сервері.

* На щастя, в новому app роутері цю проблему вже вирішили. Для цього знадобилося усього 13 мажорних релізів :)

Вибачайте що контент став трохи сухуватим, просто зараз емоційно все це вивозити досить складно.

Я звісно розумію що сиджу не в окопах, є де жити, є що їсти та й ви мене підтримуєте добряче, але 2 роки війни це довбані два роки.

Вірю що все буде добре, треба просто дотягнути.

Наступні два тижні будуть виходити міні відео про некст, сподіваюся встигну записати хоча б клієнтський роутер. Але не обіцяю(

Я не Сергій, цьомік у лобіка то не моє, але обійняти б обійняв.

Бережіть себе!

Хвилинка слабкості минула, пихтимо далі.

Сьогодні о 19:00 виходить третє відео про Next.JS - Мій перший застосунок

В сумі:

Відео № 1 - Вступ до курсу Next.JS
Відео № 2 - Що таке Next.JS
Відео № 3 - Мій перший застосунок

Четверте відео буде в понеділок.

До речі, як вам формат з таких "мікро" відео?

@reactbeginners

Знаєте звідки цей код?

Це "ідеальний" код до якого має прагнути кожен хто бажав працювати в яндексі на болотах

А прикол цього коду не в тому, що він виглядає як поріддя мініфікатора, а в тому, що він містить помилку, яку ніхто не помічав, тому що код написаний не руками, а одним місцем нижче спини.

Як ви самі бачите, такий код складно читати, ще складніше розуміти і важко підтримувати. Якщо говорити простими словами - це максимально гівняний код з тих що я бачив.

Але як приклад - це дійсно ідеальний код як робити не треба (за умови, звісно, що ваша посада не мініфікатор-обфускатор)

Тому що, друге правило гарного коду полягає в тому, що ви маєте писати максимально простий код. Такий простий як двері, щоб його міг прочитати і мід і джун і навіть ПМ.

І повірте мені - написати простий код набагато складніше ніж те гівно що на цьому прикладі.

То ж завжди обирайте простоту. Це має бути вашим прагненням. Якщо ви бачите складний код - скоріше за все щось пішло не так.

@reactbeginners

Знову удар по Харкову 😢. Нажаль, можу висловити лише свої співчуття та підримку. Чи стане від цього комусь легше - я не знаю. Але ви не самі, це точно.

Якщо вас обманула назва директиви use client; - не засмучуйтеся, не ви перші, не ви останні.

Але з цього можна зробити два висновки:

1. Правильні назви дуже важливі. Вони можуть як спростити ваше життя так і суттєво ускладнити. Уявіть собі метод getUserById, який видаляє користувача з БД 😉

2. Вибрати правильну назву складно, навіть досвідченим розробникам. Якщо ви не можете пригадати назву метода, якщо з назви змінної не очевидно що вона робить - перейменуйте, не соромтеся. Ви зробите послугу і собі, і команді.

А ось посилання на відео (виходить в понеділок о 19:00) про те, які види компонент існують в Next.JS та чим вони відрізняються.
@reactbeginners

Останній раз я цей пост писав коли нас було десь 400? людей, тепер нас трохи більше, то ж давайте знайомитися ще раз.

Мене звати Віталій Рубан, я працюю в компанії Ітера на посади front-end tech lead. До цього працював керівником front-end департаменту (не сподобалося) та full-stack розробником. Працював з react, angular, angular.js. Знаю JavaScript, TypeScript, C#, SQL, трохи F# (але давно нічого на ньому не писав). З хмарних технологій - досить багато працював з Azure. Загалом маю десь дев'ять років комерційного досвіду - не можу сказати що це багато, але вже й не так і мало.

Люблю писати технічні статті, виступати на конференціях (коли є на натхнення). Цікавлюся швидкодією, маю тут невеличкий, але цілком практичний досвід. Декілька років співвикладав для НАУ (привіт НАУ). Декілька років був у програмному комітеті JsFest, шкода що він більше не проводиться.

З цікавих моментів - я світчер (юрист у минулому), тому більш-менш розумію тих кому складно змінювати професію. Мені свого часу декілька разів пощастило, але навіть за цих умов перехід зайняв півтора роки частину з яких, щоправда, я програв в Dota2 😅

А з особистого - катався на сноуборді, стрибав на роликових ковзанах, стрибав з парашутом (привіт Бородянко) і багато читав, в основному фантастики. Наразі ці захоплення трохи змінилися, їх місце зайняла зброя. Але сподіваюся що до них я ще повернусь. А, так, ще періодично граю в різні комп'ютерні ігри, але останнім часом майже нічого не "чіпляє".

Цей канал було створено на початку повномасштабної війни для підтримки тих хто не довчився або вирішив змінити роботу. Зазвичай я викладаю тут матеріал про React, Front-End та розробку в цілому. Іноді викладаю особисті міркування, бо я все ж таки жива людина і мене хвилює що відбувається навколо. З цієї самої причини тут бувають і збори - ми робимо маленький але теж важливий вклад у нашу Перемогу. Разом з вами ми збирали на грілки, пічки, дрони, авто та ліки і будемо продовжувати далі, відпочинимо після перемоги.

Ще у цього каналу є декілька друзів - Сергій Бабіч, ItJuniors, FwDays, BeerJS Zhytomyr - дякую вам за підтримку!

Тепер, коли я розповів вам про себе - прийшла ваша черга говорити про себе) Напишіть у коментарях хто ви, чим цікавитеся та як сюди потрапили.

N*M (1/3), або дайте мені 1000 ноутбуків

Сьогодні трохи поговоримо про оптимізацію та складність алгоритму на прикладі магазину з ноутбуками.

Уявіть собі що вам прилетіла задача відобразити таблицю з ноутбуками, а бекенд вам повертає два окремі масиви - список ноутбуків та список історій цін, спрощені моделі яких виглядають ось так:

type NoteBook = {id: number};
type PriceHistory = {entityId: number};

Завдання дуже просте: відобразити ноутбуки разом з історією цін.

Ми можемо зробити це в лоб:

function getNotebooksWithPrice(
    notes: NoteBook[], 
    prices: PriceHistory[]
) {
  return notes.map((notebook) => ({
    ...notebook,
    price: prices
        .filter((x) => x.entityId === notebook.id),
  }));
}

Виглядає непогано і читається досить легко. Але тут схована одна проблемка, навіть не проблема, а міна сповільненої дії.

Для того, що зібрати усі ноутбуки з цінами нам потрібно зробити наступні кроки:

1. Пройтися по всьому списку ноутбуків (зробити N операцій де N довжина масиву ноутбуків)
2. Для кожного елементу масиву пройтися по всьому списку цін (зробити M операцій для кожного з ноутбуків, де M довжина масиву цін)

Тобто, для виконання цієї красивої функції нам потрібно N*M операцій. (вітаю, ви тільки що оцінили складність алгоритму 😊, яка склала O(N*M))

З практичної точки зору це означає наступне:

Уявімо собі, що наших ноутбуків 100 штук, а історій цін хоча б втричі більше, тобто 300. Отже, нам потрібно для кожного ноутбуку (100 разів) пройтися по всій історії цін (300 разів) що в сумі дає 30_000 операцій, що може й не так і багато, але вже й не дуже мало. А, якщо ще врахувати, що #React, за своєю природою, дуже часто рендерить компоненти заново, то невдало розмістивши цей код ви будете його виконувати постійно, що, звісно ж буде впливати як на швидкодію вашого застосунку, так і на батареї телефонів наших користувачів.

Але не це наша найбільша проблема. Найбільша наша проблема полягає в тому,що ці списки мають тенденцію до зростання, а кількість їх елементів нічим не обмежена!

Сьогодні у вас в магазині 20 ноутбуків, завтра 120, після завтра 1200 (разом з тими що виведені з асортименту). І функція, яка чудово справлялася зі 120 ноутами, на 1200 почне суттєво "тормозити" ваш UI. А на 2000, коли операцій стане 2_000 * 6_000 = 12 _000_000 на кожен рендер, наша сторінка просто стане колом 😢

Як цьому запобігти?

@reactbeginners

Як цьому запобігти? (2/3)

Для того щоб запобігти такій ситуації існує старий і прекрасний лайфхак - купити кращий комп'ютер - використати Map.

Тобто трансформувати масив сутностей по якому у нас ведеться пошук у словник. Для того щоб знайти елемент у масиві, в гіршому випадку потрібно прочесати весь масив (N операцйі де N довжина масиву). А для словника це умовно одна операція, тобто складність змінюється з N на 1. Що, на попередньому прикладі дає нам 2000 операцій замість 120 мільйонів. Не так і погано?

Реалізувати це дуже просто:

// Перетворимо масив цін на словник цін
// Де ключем буде id ноутбуку
const pricesMap = prices.reduce((acc, price) => {
  const { entityId } = price;
  acc.has(entityId)
    ? acc.get(entityId)?.push(price)
    : acc.set(price.entityId, [price]);

  return acc;
}, new Map<number, PriceHistory[]>());

В цьому коді ми проходимо по усім цінам і створюємо на їх основі словник. Все що нам залишається це звернутися до цього словника під час формування моделі ноутбуку:

return notes.map((notebook) => ({
  ...notebook,
  prices: pricesMap.get(notebook.id),
}));

Як бачите - не складно. Але розмови, коли ми говоримо про швидкодію, нічого не варті - завжди треба міряти. Тому я зібрав цей код, протестував його на JsBench і вийшло, що перша реалізація на 98% повільніша ніж версія з Map. Якби ноутбуки продавалися з такою знижкою я б купив собі два :)

Так що, тепер переводимо все на мапи?

@reactbeginners

Так що, тепер переводимо все на мапи? (3/3)

Звичайно що ні. Аде дуже навряд ви будете виводити 1000 ноутбуків на одну сторінку. Скоріше за все у вас буде paging або поступове завантаження.

ТОМУ:

Перший крок: оцінити реальну кількість елементів, з якою ви будете мати справу.

Другий крок: порахувати складність алгоритму. Алгоритми зі складністю O(1) (взяти елемент по ключу або індексу) оптимізації не потребують, це й так максимум що можна витиснути. Алгоритми зі складністю O(N) (пошук елементу в масиві) скоріше за все теж можна не чіпати. А от якщо складність зростає до O(N*N), або ще гірше до O(N*N*N) це сигнал що оцінку потрібно продовжувати.

Третій крок: оцінити чи буде кількість ваших даних рости і до яких меж. Якщо кількість елементів не обмежена - скоріше за все потрібно оптимізувати. Якщо обмежена - переходимо до наступного кроку.

Четвертий крок: якщо кількість ваших даних обмежена - уявіть собі найгірший сценарій і протестуйте* поведінку коду в найгірших умовах. Якщо вас все влаштовує - видихаємо спокійно, якщо код "тормозить" - скоріше за все також потрібна оптимізація.

І останній крок: якщо оптимізувати довелося - залишаємо коментар в якому вказуємо навіщо ми це робили.

Як бачите - не дуже складно (а якщо щось не зрозуміло - я готовий пояснити це ще раз, просто запитайте у коментарях), і ще й наочно демонструє користь таких начебто теоретичних знань в повсякденній розробці.

На цьому у мене все, сподіваюся було корисно. І нагадаю, що користь матеріалу я визначаю по лайках :)

* З тестуванням є нюанс - зазвичай ми тестуємо на комп'ютерах розробників, а вони досить потужні. Тому, якщо не "тормозить" у вас, це не гарантія що не буде проблем у користувачів. Використовуйте CPU throttling в Chrome Dev Tools для більш точної оцінки.

@reactbeginners