Проєкт Великого герба України Миколи Битинського 1939 року.
Для Криму він залишив тамґу, як і має бути, а для так званої Таврії (лівобережна Херсонщина та Запоріжжя, історичні Джамбуйлук та Єдішкуль) залишив герб російської губернії. Сумнівне рішення, як і деякі його інші ідеї.
На самому великому гербі ці два герби об'єднані на одному щиті, що виглядає дуже дивно.
Для Криму він залишив тамґу, як і має бути, а для так званої Таврії (лівобережна Херсонщина та Запоріжжя, історичні Джамбуйлук та Єдішкуль) залишив герб російської губернії. Сумнівне рішення, як і деякі його інші ідеї.
На самому великому гербі ці два герби об'єднані на одному щиті, що виглядає дуже дивно.
Одинадцять років тому, 6 квітня 2014 року, російські окупанти вбили у Криму українського офіцера, майора Станіслава Карачевського. Це стало ще одним свідченням того, що окупація Криму з самого початку супроводжувалася насильством і беззаконням з боку російської армії.
Майор Карачевський, випускник Академії військово-морських сил імені Нахімова, до останнього залишався вірним Україні, не зрадивши військову присягу. У той трагічний вечір він разом з капітаном Артемом Єрмоленком повертався до гуртожитку, коли їх зупинили російські військові.
Молодший сержант морської піхоти рф євґєній зайцєв здійснив холоднокровне вбивство, вистріливши майору Карачевському в спину, а потім — у голову.
Капітана Артема Єрмоленка російські військові взяли в полон, катували, але він вижив, щоб розповісти світу про їхні злочини.
Вбивство майора Карачевського — це не випадковість, це — система. росія з перших днів російсько-української війни та окупації Криму показала своє справжнє обличчя: жорстоке, криваве, безжальне.
Майор Карачевський, випускник Академії військово-морських сил імені Нахімова, до останнього залишався вірним Україні, не зрадивши військову присягу. У той трагічний вечір він разом з капітаном Артемом Єрмоленком повертався до гуртожитку, коли їх зупинили російські військові.
Молодший сержант морської піхоти рф євґєній зайцєв здійснив холоднокровне вбивство, вистріливши майору Карачевському в спину, а потім — у голову.
Капітана Артема Єрмоленка російські військові взяли в полон, катували, але він вижив, щоб розповісти світу про їхні злочини.
Вбивство майора Карачевського — це не випадковість, це — система. росія з перших днів російсько-української війни та окупації Криму показала своє справжнє обличчя: жорстоке, криваве, безжальне.
rawr_says
Раджу наш спільний пост з фундацією соціальних інновацій "З країни в Україну" з мітами про Акмєсджит.
Міти про Акмєсджит (Сімферополь)
Робив цей текст для спільнодопису в інстаґрамі з фундацією соціальних інновацій "З країни в Україну", думаю вони не образяться, якщо викладу його окремо.
Робив цей текст для спільнодопису в інстаґрамі з фундацією соціальних інновацій "З країни в Україну", думаю вони не образяться, якщо викладу його окремо.
Друкарня
Міти про Акмєсджит (Сімферополь)
Акмєсджит: розвінчуємо міти про "ворота Криму". Це не просто географічна точка на карті. Це місто з власною, часом замовчуваною, але важливою історією, яку ми повинні знати та пам'ятати. Настав час розвінчати найпоширеніші міти, які нав'язувалися йому протягом…
rawr_says
Продовжую писати про етнічні спільноти, пов'язані з Кримом. Це більше про історичну спільноту Кримського ханату, бо після 1944 більшість кримських ромів знаходяться поза Кримом, де є повноцінною частиною ромського народу, єдине що зберігають частину кримськотатарської…
У Міжнародний день ромів трохи доповнив свій старий текст про кримських ромів, чінґєнє.
Розповідаю про їхній історичний шлях, культурну інтеграцію з кримськотатарським середовищем, особливості побуту та мови, а також сучасний стан цієї унікальної спільноти.
Розповідаю про їхній історичний шлях, культурну інтеграцію з кримськотатарським середовищем, особливості побуту та мови, а також сучасний стан цієї унікальної спільноти.
Друкарня
Чінґєнє: кримські роми на перехресті культур
Розповідаю про історичний шлях кримських ромів, їхню культурну інтеграцію з кримськотатарським середовищем, особливості побуту та мови, а також сучасний стан цієї унікальної спільноти.
Десять років тому, 9 квітня 2015, Україна ухвалила закони про декомунізацію
Наслідком цього стало перейменування населених пунктів, вулиць та об'єктів. Особливо важливою є декомунізація для Криму, де совок змінив 90% історичних назв, викорінюючи пам'ять про кримськотатарський народ, який зазнав геноциду, та про інші народи, які історично жили в Криму.
У 2016 ВРУ ухвалила постанову про перейменування 69 населених пунктів та декількох районів Криму. Так Красногвардійське знову стало Курманом, Куйбишеве — Албатом, ще одне Красногвардійське — Новим Цюріхталем (колишня німецька колонія), Правда — Дер-Емесом (єврейська колонія), Красноперекопськ отримав нову назву Яни Капу, а село Краснознам’янка — Старий Млин. Постанова набула чинності у 2023 році.
У 2025 Кабінет Міністрів перейменував ще 22 географічні об'єкти: так, річка Воронцівка стала річкою Кучук-Чатирлик, Кутузовський фонтан — джерелом Сюнгу-Су, Червоний камінь повернув собі назву Кизил-Таш.
Раджу свій текст про повернення історичних назв у Криму.
Наслідком цього стало перейменування населених пунктів, вулиць та об'єктів. Особливо важливою є декомунізація для Криму, де совок змінив 90% історичних назв, викорінюючи пам'ять про кримськотатарський народ, який зазнав геноциду, та про інші народи, які історично жили в Криму.
У 2016 ВРУ ухвалила постанову про перейменування 69 населених пунктів та декількох районів Криму. Так Красногвардійське знову стало Курманом, Куйбишеве — Албатом, ще одне Красногвардійське — Новим Цюріхталем (колишня німецька колонія), Правда — Дер-Емесом (єврейська колонія), Красноперекопськ отримав нову назву Яни Капу, а село Краснознам’янка — Старий Млин. Постанова набула чинності у 2023 році.
У 2025 Кабінет Міністрів перейменував ще 22 географічні об'єкти: так, річка Воронцівка стала річкою Кучук-Чатирлик, Кутузовський фонтан — джерелом Сюнгу-Су, Червоний камінь повернув собі назву Кизил-Таш.
Раджу свій текст про повернення історичних назв у Криму.
Бую́к-Онла́р (Біюк-Онлар)🇺🇦
Курманський район
Село відоме з часів Кримського ханату, в останній його період входило до Акмєсджитського каймаканства.
У 1805 році у селі було 137 мешканців: 130 кримських татар і 7 чінґєнє, кримських ромів. Згодом, внаслідок російської колонізації Криму, в поселення прибули російські, українські та інші поселенці.
За даними перепису 1926 року в ньому проживало 839 осіб, з них 431 росіянин, 120 українців, 32 кримські татари, 31 єврей та 12 німців.
У 1941 році з селища депортовані німці, у 1944 році кримські татари, а у грудні 1944 року Біюк-Онлар перейменовано на Октябрське.
У 1957 році воно отримало статус селища міського типу, але з 2024 року, внаслідок скасування в Україні статусу смт, знову стало селищем. У 2016 році постановою Верховної Ради України повернуто історичну назву Біюк-Онлар, постанова набрала чинності у 2023 році.
Кримськотатарською büyük — великий, старший; on — десять; oñ — правий, -lar — афікс множини; onlar — десятки; oñlar — можливо родова назва.
Курманський район
Село відоме з часів Кримського ханату, в останній його період входило до Акмєсджитського каймаканства.
У 1805 році у селі було 137 мешканців: 130 кримських татар і 7 чінґєнє, кримських ромів. Згодом, внаслідок російської колонізації Криму, в поселення прибули російські, українські та інші поселенці.
За даними перепису 1926 року в ньому проживало 839 осіб, з них 431 росіянин, 120 українців, 32 кримські татари, 31 єврей та 12 німців.
У 1941 році з селища депортовані німці, у 1944 році кримські татари, а у грудні 1944 року Біюк-Онлар перейменовано на Октябрське.
У 1957 році воно отримало статус селища міського типу, але з 2024 року, внаслідок скасування в Україні статусу смт, знову стало селищем. У 2016 році постановою Верховної Ради України повернуто історичну назву Біюк-Онлар, постанова набрала чинності у 2023 році.
Кримськотатарською büyük — великий, старший; on — десять; oñ — правий, -lar — афікс множини; onlar — десятки; oñlar — можливо родова назва.
Forwarded from Альтеральдика
Білогірськ (Карасувбазар). АР Крим.
"Щит двічі перетято на золото, зелень та золото; в золотих полях по три чорних півмісяця в балку ріжками вправо; в зеленому полі срібна орлиця, що летить вгору та несе на спині золоте орлятко."
Спільний проєкт з: Арсеній Чугуй
"Щит двічі перетято на золото, зелень та золото; в золотих полях по три чорних півмісяця в балку ріжками вправо; в зеленому полі срібна орлиця, що летить вгору та несе на спині золоте орлятко."
Спільний проєкт з: Арсеній Чугуй
Пласт у Криму
113 років тому, 12 квітня 1912 року у Львові відбулася перша пластова присяга, що започаткувала скаутський рух в Україні, який згодом поширився на Крим.
Перші пластові підрозділи в Криму з'явилися в середині 1990-х років, у перші роки відновлення незалежності України. Тоді на півострові діяли кілька пластових осередків: в Акмєсджиті (Сімферополі), Ак'ярі (Севастополі), Кєзлєві (Євпаторії), Ялті та Керчі.
У двохтисячних роках пластові організації в Автономній Республіці Крим занепали, але протягом 2010-2014 років діяльність Пласту була відновлена в трьох містах Криму: Акмєсджиті, Яни Капу (тоді Красноперекопську) та Бахчисараї. На території Криму було проведено два вишколи дійсного членства, учасниками яких стали місцеві пластуни та пластуни з інших регіонів України.
З 2011 по 2013 роки включно організовувалися літні юнацькі табори. Також пластуни організовували передачу Вифлеємського вогню миру громадам Акмєсджита, Ак'яра та Яни Капу.
Кримські пластуни брали активну участь у вишколах, змаганнях і таборах на материковій Україні, а також приймали гостей з материка в кримських літніх пластових таборах. Останній такий табір відбувся влітку 2013 року.
Старші пластуни брали активну участь у русі "Євромайдан-Крим", підтримці блокованих українських військових під час російської окупації Криму в лютому-березні 2014 року. Після окупації всі активні виховники виїхали з Криму, але частина з них продовжує активно пластувати на материковій Україні.
Після окупації Криму у 2014 році діяльність організації на півострові стала неможливою. Кримські пластуни діють в екзилі, зберігаючи традиції та готуючи зміну для відродження Пласту в Криму.
113 років тому, 12 квітня 1912 року у Львові відбулася перша пластова присяга, що започаткувала скаутський рух в Україні, який згодом поширився на Крим.
Перші пластові підрозділи в Криму з'явилися в середині 1990-х років, у перші роки відновлення незалежності України. Тоді на півострові діяли кілька пластових осередків: в Акмєсджиті (Сімферополі), Ак'ярі (Севастополі), Кєзлєві (Євпаторії), Ялті та Керчі.
У двохтисячних роках пластові організації в Автономній Республіці Крим занепали, але протягом 2010-2014 років діяльність Пласту була відновлена в трьох містах Криму: Акмєсджиті, Яни Капу (тоді Красноперекопську) та Бахчисараї. На території Криму було проведено два вишколи дійсного членства, учасниками яких стали місцеві пластуни та пластуни з інших регіонів України.
З 2011 по 2013 роки включно організовувалися літні юнацькі табори. Також пластуни організовували передачу Вифлеємського вогню миру громадам Акмєсджита, Ак'яра та Яни Капу.
Кримські пластуни брали активну участь у вишколах, змаганнях і таборах на материковій Україні, а також приймали гостей з материка в кримських літніх пластових таборах. Останній такий табір відбувся влітку 2013 року.
Старші пластуни брали активну участь у русі "Євромайдан-Крим", підтримці блокованих українських військових під час російської окупації Криму в лютому-березні 2014 року. Після окупації всі активні виховники виїхали з Криму, але частина з них продовжує активно пластувати на материковій Україні.
Після окупації Криму у 2014 році діяльність організації на півострові стала неможливою. Кримські пластуни діють в екзилі, зберігаючи традиції та готуючи зміну для відродження Пласту в Криму.