rawr_says
875 subscribers
1.51K photos
3 videos
1 file
399 links
Канал історичної проблематики про Крим й не тільки.

Підтримати: donatello.to/wolfigelkott
Інші платформи: https://choko.link/wolfigelkott
Download Telegram
Сімферополь (Акмєсджит). АР Крим.

"Щит понижено перетято на лазурове поле, де срібна мечеть Кебір-Джамі із золотими дахами та чорним куполом і шпилем; та золоте поле, де повстає зелене нижнє плато, з якого виходить срібне верхнє скелясте плато Чатир-Даг."

Автор ідеї - Арсеній Чугуй
Проєкт Великого герба України Миколи Битинського 1939 року.

Для Криму він залишив тамґу, як і має бути, а для так званої Таврії (лівобережна Херсонщина та Запоріжжя, історичні Джамбуйлук та Єдішкуль) залишив герб російської губернії. Сумнівне рішення, як і деякі його інші ідеї.

На самому великому гербі ці два герби об'єднані на одному щиті, що виглядає дуже дивно.
Одинадцять років тому, 6 квітня 2014 року, російські окупанти вбили у Криму українського офіцера, майора Станіслава Карачевського. Це стало ще одним свідченням того, що окупація Криму з самого початку супроводжувалася насильством і беззаконням з боку російської армії.

Майор Карачевський, випускник Академії військово-морських сил імені Нахімова, до останнього залишався вірним Україні, не зрадивши військову присягу. У той трагічний вечір він разом з капітаном Артемом Єрмоленком повертався до гуртожитку, коли їх зупинили російські військові.

Молодший сержант морської піхоти рф євґєній зайцєв здійснив холоднокровне вбивство, вистріливши майору Карачевському в спину, а потім — у голову.
Капітана Артема Єрмоленка російські військові взяли в полон, катували, але він вижив, щоб розповісти світу про їхні злочини.

Вбивство майора Карачевського — це не випадковість, це — система. росія з перших днів російсько-української війни та окупації Криму показала своє справжнє обличчя: жорстоке, криваве, безжальне.
Десять років тому, 9 квітня 2015, Україна ухвалила закони про декомунізацію

Наслідком цього стало перейменування населених пунктів, вулиць та об'єктів. Особливо важливою є декомунізація для Криму, де совок змінив 90% історичних назв, викорінюючи пам'ять про кримськотатарський народ, який зазнав геноциду, та про інші народи, які історично жили в Криму.

У 2016 ВРУ ухвалила постанову про перейменування 69 населених пунктів та декількох районів Криму. Так Красногвардійське знову стало Курманом, Куйбишеве — Албатом, ще одне Красногвардійське — Новим Цюріхталем (колишня німецька колонія), Правда — Дер-Емесом (єврейська колонія), Красноперекопськ отримав нову назву Яни Капу, а село Краснознам’янка — Старий Млин. Постанова набула чинності у 2023 році.

У 2025 Кабінет Міністрів перейменував ще 22 географічні об'єкти: так, річка Воронцівка стала річкою Кучук-Чатирлик, Кутузовський фонтан — джерелом Сюнгу-Су, Червоний камінь повернув собі назву Кизил-Таш.

Раджу свій текст про повернення історичних назв у Криму.
Бую́‌к-Онла́‌р (Бію‌к-Онла‌р)🇺🇦
Курманський район

Село відоме з часів Кримського ханату, в останній його період входило до Акмєсджитського каймаканства.

У 1805 році у селі було 137 мешканців: 130 кримських татар і 7 чінґєнє, кримських ромів. Згодом, внаслідок російської колонізації Криму, в поселення прибули російські, українські та інші поселенці.

За даними перепису 1926 року в ньому проживало 839 осіб, з них 431 росіянин, 120 українців, 32 кримські татари, 31 єврей та 12 німців.

У 1941 році з селища депортовані німці, у 1944 році кримські татари, а у грудні 1944 року Біюк-Онлар перейменовано на Октябрське.

У 1957 році воно отримало статус селища міського типу, але з 2024 року, внаслідок скасування в Україні статусу смт, знову стало селищем. У 2016 році постановою Верховної Ради України повернуто історичну назву Біюк-Онлар, постанова набрала чинності у 2023 році.

Кримськотатарською büyük — великий, старший; on — десять; oñ — правий, -lar — афікс множини; onlar — десятки; oñlar — можливо родова назва.