АРТЮХ
Росія посилила тиск на українців, які не прийняли російське громадянство в окупації. Згідно з новим указом лідера Росії Путіна, українці без офіційного статусу в Росії мають «легалізуватися» – або ж виїхати до 10 вересня. Під легалізацією мається на увазі…
20 березня 2025 року президент Росії Володимир Путін підписав указ №159, який зобовʼязує громадян України виїхати з окупованих територій або “легалізуватися”. Це є логічною кульмінацією багаторічних зусиль щодо насильницької паспортизації мешканців ТОТ. Що це значить, яка ситуація на практиці та куди відправлятимуть тих, хто досі не отримав паспорт РФ?
В доповнення теми від журналістки ТРИБУН
В доповнення теми від журналістки ТРИБУН
Трибун
Процес паспортизації переходить у депортацію: що означає новий указ щодо мешканців окупованих територій
20 березня 2025 року президент Росії Володимир Путін підписав указ №159, який зобовʼязує громадян України виїхати з окупованих територій або “легалізуватися”. Це є логічною кульмінацією багаторіч
31 березня 2022, з Дніпра в Маріуполь вп’яте полетіли гелікоптери. На борту — добровольці, серед яких, зокрема, ветерани “Азову”, медикаменти, засоби зв’язку, боєкомплект. Цього дня в оточене місто полетіли одразу чотири гвинтокрили. Один з них підбили росіяни, але він зміг повернутись на одному двигуні до Дніпра, у другий росіяни влучили з ПЗРК — загинули 15 людей, двоє потрапили у російський полон. Свої розповідають про авіамісію і добровольців, “азовців”, які були у підбитому вертольоті, та згадують загиблих військовослужбовців.
Серед важкопоранених на борту гвинтокрила був Євген Рясний — “азовець” родом з Луганщини. В Маріуполі кілька разів був важко контужений. За словами старшого брата Дмитра, одного разу від пострілу ворожого танку на Євгена завалилася стіна будівлі. Дякуючи побратимам, “Рясіка” вдалося знайти серед завалів.
“Одного ранку отримую повідомлення від Жені: “Все, братику, тепер я інвалід”. І надсилає світлину: він лежить на кушетці з перемотаною частково ампутованою ногою, а через бинт сочиться кров”, — сказал Дмитро, який свого часу служив в “Азові” і мав псевдо “Мясний”.
Коли стало відомо про спецоперацію, командування запропонувало “Мясному” полетіти на гелікоптері в Маріуполь. Дмитро Рясний зізнається, що вагався, чи летіти на вертольоті. Тому подзвонив Євгену, щоб порадитися.
“Кажу, брате, я можу до тебе прилетіти, ти згоден? А Женя був категоричний. Щоб я навіть і не думав сюди летіти, бо в Маріуполі справжнє пекло, і ми не очікували таких інтенсивних боїв. Сказав, що його подали у списки на евакуацію, тому наказав чекати у Дніпрі. Ми говорили ввечері 30 березня, і це була наша остання розмова. Я потім ще написав повідомлення: “Давай, братику, повзи швидше, щоб тобі місця вистачило”. І це все…”, — пригадує Дмитро.
“Рясік” був лежачим, тому шанси вибратися з охопленого полум’ям гелікоптера були мінімальні. Побратим “Школьнік” згадує, що лікарі взагалі не хотіли “Рясіка” евакуювати, бо після ампутації і кількох днів ще не пройшло.
“Він в ніч перед евакуацією казав: “Не сідай зі мною в один гелікоптер, я невезучий!” Я тоді “Рясіку” відповів, що я такий самий. Але доля нас розкидала по різним “вертушкам” і наша підбита змогла долетіти…”, — поділився “Школьнік”.
ТЕКСТ
Серед важкопоранених на борту гвинтокрила був Євген Рясний — “азовець” родом з Луганщини. В Маріуполі кілька разів був важко контужений. За словами старшого брата Дмитра, одного разу від пострілу ворожого танку на Євгена завалилася стіна будівлі. Дякуючи побратимам, “Рясіка” вдалося знайти серед завалів.
“Одного ранку отримую повідомлення від Жені: “Все, братику, тепер я інвалід”. І надсилає світлину: він лежить на кушетці з перемотаною частково ампутованою ногою, а через бинт сочиться кров”, — сказал Дмитро, який свого часу служив в “Азові” і мав псевдо “Мясний”.
Коли стало відомо про спецоперацію, командування запропонувало “Мясному” полетіти на гелікоптері в Маріуполь. Дмитро Рясний зізнається, що вагався, чи летіти на вертольоті. Тому подзвонив Євгену, щоб порадитися.
“Кажу, брате, я можу до тебе прилетіти, ти згоден? А Женя був категоричний. Щоб я навіть і не думав сюди летіти, бо в Маріуполі справжнє пекло, і ми не очікували таких інтенсивних боїв. Сказав, що його подали у списки на евакуацію, тому наказав чекати у Дніпрі. Ми говорили ввечері 30 березня, і це була наша остання розмова. Я потім ще написав повідомлення: “Давай, братику, повзи швидше, щоб тобі місця вистачило”. І це все…”, — пригадує Дмитро.
“Рясік” був лежачим, тому шанси вибратися з охопленого полум’ям гелікоптера були мінімальні. Побратим “Школьнік” згадує, що лікарі взагалі не хотіли “Рясіка” евакуювати, бо після ампутації і кількох днів ще не пройшло.
“Він в ніч перед евакуацією казав: “Не сідай зі мною в один гелікоптер, я невезучий!” Я тоді “Рясіку” відповів, що я такий самий. Але доля нас розкидала по різним “вертушкам” і наша підбита змогла долетіти…”, — поділився “Школьнік”.
ТЕКСТ
Приблизно наприкінці січня – на початку лютого 2023-го росіян Ніколай Карташев потрапив у полон в районі Кремінної, у Серебрянському лісництві. Втім, на обмін Карташев поки не пішов. Бо ж виявилося, що росіянин причетний до воєнних злочинів у Бучі.
Зараз навідник самохідної артилерійської установки "Нона-С" 1-ої самохідної артбатареї 234-го полку 76-ої Псковської десантно-штурмової дивізії на лаві підсудних. Нині його судять в Ірпені за вбивство цивільного українця під час окупації Бучі.
Про це в матеріалі УП.
Зараз навідник самохідної артилерійської установки "Нона-С" 1-ої самохідної артбатареї 234-го полку 76-ої Псковської десантно-штурмової дивізії на лаві підсудних. Нині його судять в Ірпені за вбивство цивільного українця під час окупації Бучі.
Про це в матеріалі УП.
Українська правда
Живий щит. Як росіяни прикривали свої штаби цивільними в Бучі
Ніколай Карташев – російський військовий: спочатку строковик, згодом контрактник. Окупант. Навідник самохідної артилерійської установки “Нона-С” 1-ї самохідної артбатареї 234-го полку 76-ї Псковської десантно-штурмової дивізії. Нині його судять в Ірпені за…
Forwarded from Донбасс Реалии
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Посмотрите, что от него осталось
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
6 квітня 2014 року в окупованому Луганську підконтрольні Росії загони захоплюють будівлю СБУ і виносять звідти чимало зброї. Щоб не допустити перекидання російської армії повітрям, українське командування 8 квітня направляє в аеропорт 80-у аеромобільну бригаду, яка має взяти його під охорону. Оборона Луганського аеропорту тривала 146 днів, з яких понад 30 – в повній облозі, без жодного наземного сполучення, достатньої кількості їжі та боєприпасів.
Разом з Радіо Донбас.Реалії учасники оборони Луганського аеропорту згадують про майже п’ять місяців супротиву – як опановували зброю, вчились тримати оборону, вперше отримували поранення і втрачали побратимів. А ще майже у повній темряві садили літаки: велетенські Іли підлітали до смуги взагалі без освітлення, й лиш тоді оборонці на лічені секунди вмикали ліхтарі... Усі вони тоді вперше зрозуміли, що це – війна. Війна Росії проти України.
Текст Ольги Модіної за посиланням
Разом з Радіо Донбас.Реалії учасники оборони Луганського аеропорту згадують про майже п’ять місяців супротиву – як опановували зброю, вчились тримати оборону, вперше отримували поранення і втрачали побратимів. А ще майже у повній темряві садили літаки: велетенські Іли підлітали до смуги взагалі без освітлення, й лиш тоді оборонці на лічені секунди вмикали ліхтарі... Усі вони тоді вперше зрозуміли, що це – війна. Війна Росії проти України.
Текст Ольги Модіної за посиланням
Радіо Свобода
«Це був форпост у тилу ворога». Початок війни: як обороняли Луганський аеропорт. Спецпроєкт
Спогади військових про те, як Україна вперше відбивала атаки
8 квітня 2014 року розпочалася оборона Міжнародного аеропорту «Луганськ», яка тривала 146 днів.
«Мабуть і по сьогоднішній день не всі знають про оборону
Луганського аеропорту, про збитий Іл-76 та загибель 40-ка десантників та 9 чоловік екіпажу.
Про героїчний прорив 80-ки до аеропорту та його деблокаду. Про аеропорт, який був повністю оточений і єдиний спосіб доставки бк та провізії це тільки за допомогою авіації...»,— falcons_team_.
«Мабуть і по сьогоднішній день не всі знають про оборону
Луганського аеропорту, про збитий Іл-76 та загибель 40-ка десантників та 9 чоловік екіпажу.
Про героїчний прорив 80-ки до аеропорту та його деблокаду. Про аеропорт, який був повністю оточений і єдиний спосіб доставки бк та провізії це тільки за допомогою авіації...»,— falcons_team_.
Forwarded from 3-тя окрема штурмова бригада
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Третя штурмова знищила пів батальйону рф на Луганщині за день!
Ворог пішов штурмом на ділянках відразу трьох батальйонів бригади, зокрема, щоб відбити втрачені в Надії позиції. І це кадри повного розгрому російських груп на рубежах Трійки.
До ліквідації росіян залучили всі батальйонні засоби 1-го штурмового, 2-го механізованого, й 1-го механізованого батів. По окупантах працювала арта, скиди та FPV підрозділів. Піхота вступила у вогневий контакт на землі.
Втрати росіян за день боїв склали: 143 окупанти — вічним сном, і 86 — санітарними. Противник не зайняв ані нових, ані про*обаних раніше позицій.
Виконано за участі Батальйону безпілотних систем та Протитанкового. Також АДн «Вершники Грому» та САДн «Команда Постріл»!
3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦
Ворог пішов штурмом на ділянках відразу трьох батальйонів бригади, зокрема, щоб відбити втрачені в Надії позиції. І це кадри повного розгрому російських груп на рубежах Трійки.
До ліквідації росіян залучили всі батальйонні засоби 1-го штурмового, 2-го механізованого, й 1-го механізованого батів. По окупантах працювала арта, скиди та FPV підрозділів. Піхота вступила у вогневий контакт на землі.
Втрати росіян за день боїв склали: 143 окупанти — вічним сном, і 86 — санітарними. Противник не зайняв ані нових, ані про*обаних раніше позицій.
Виконано за участі Батальйону безпілотних систем та Протитанкового. Також АДн «Вершники Грому» та САДн «Команда Постріл»!
3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦