Вже хочеться геть вийти

от я все здала, ніби мала б почуватися легше, але щось ніяк. не знаю, складно якось

короче що я можу сказати... психологиня виявилася правою - те, що у нас нема на щось часу це просто іллюзія і відмазка. тепер нема тягаря підготовки до екзаменів, але часу писати більше не стало. прокрастинування, служба, і нескінченна тривога за незрозуміло що. оце мої друзі на данний момент. мені здається, що уже нічого не зможе повернути мені жагу до життя, хоча б на 10% таку, як було раніше. жагу до створення чогось нового (таку, яка буде відгукуватися у моєму серці та душі), жагу до вивчення фолькльору нашої країни, навіть колекціонування не приносить такої радості, як колись. хочу поскладати більшість ляльок у коробки і переробити вітрину. але це буде колись. таке відчуття, що геть не в цьому житті.

Намагаюся підтримувати гіперфікс як тільки можу 🥲

Оце да! Оце не дарма живу 🤣

Русня обідилась і тоді ботні набігло) тепер понятно)

Доброго дня
про вас пости ображена росня кста пише