Знову навідують думки, про розпродаж колекції. Або більшої її частини...

Здається прийшов час щоб обрати нову татуху, або навіть не одну

Я в такому хуйовому стані, блять, ви би знали, просто

Психологиня задала д/з, як я бачу своє утопічне життя як жінки (хоч це, як на мене є трохи проблематичним формулюванням)

Моє утопічне життя, як жінки.

Я хотіла б займатися ляльками і написанням текстів, вигадувати світи, персонажів, продумувати їх історії. Фотографувати ляльок, більше вкладати ресурсів в кожен знімок, щоб він був дійсно виплеканий і якісний.

Я би не хотіла працювати, або ж працювати так, щоб займатися улюбленою справою. Знову ж таки - це може бути написання текстів, або може спів чи блогерство. Ще я би хотіла досліджувати казки, міфи, легенди України, їздити збирати їх по закуточках нашої рідної землі.

До речі про спів. Я би хотіла професійно займатися вокалом, розвивати це в собі. Мені подобається співати і я відчуваю психологічне наповнення і прилив сил від цього.

Я хотіла б, щоб мій партнер заробляв достатньо для того, щоб ми могли якось прийти в ресторан і не дивитися на ціну страви. Прийти в магазин і обрати те, що хочеться, а не те що дешевше, або на знижці. Щоб партнер був на моєму емоційному, фінансовому, освітньому рівні, розділяв мої цінності і переживання. Щоб ми могли раз на 2-3 тижні їздити кудись днів на 5-7 по Україні, або ж закордон. Щоб у нас був якийсь маленький або ж середній спільний бізнес, який би приносив нам пасивний дохід.

Я хочу свій собачий кеннел. Мрію офіційно розводити собак, з документацію і по усім правилам. Думаю, що колись це будуть кавалерчики, а потім може ще якісь породи додадуться)

Хочу, щоб грошей вистачало і на благодійність, тому що не можна бути щасливим тільки беручи, треба і віддавати/дарувати світу щось для балансу.

Хочу, щоб у мене була донька. Для мене важливо, щоб дитина була усиновлена, тому що я з 15-ти років знаю і взяла собі за ціль колись усиновити дитину. Я дуже хочу передати їй базиси фемінізму, тому що себе я вважаю ліберальною феміністкою. Я би хотіла, щоб донька завжди, що б там не було - любила і цінувала саму себе у першу чергу. Щоб була незалежною і сильною. Ніколи не приховувала своїх емоцій та почуттів. Щоб була справедливою і доброю.

Я хотіла б, щоб мій психологічний стан нарешті стабілізувався. Щоб я перестала тривожитися про всіх та все. Почала б краще слідкувати за своїм здоров'ям. Краще, типу як, здоровіше харчуватися. Схуднути, тому що мені фізично важко в цій вазі. Навчитися підбирати одяг так, щоб він мені справді личив і одночасно з тим - подобався.

Страшенно хочу поїхати кудись в Карпати в домік серед лісу, вірю, що там мені стане легше. Хочу досліджувати всякі магічні штуки, цікавлюся вікканством. Хочу, щоб на все це був час і ресурси.

Хочу, щоб у нашому домі не було нічого зайвого. Мрію позбутися старих речей з горища і підвалу, знаю, що це буде першим двлом, яке ми зробимо, коли повернемося, може навіть і у якійсь з відпусток.

Хотілося б реалізувати якийсь фем- та/або квір- простір у нашому місті. Щоб підлітки могли приходити туди як у сейф-спейс в якому вони зможуть точно бути впевнені. Організовувати цікаві лекції, поетичні вечори, ще якісь ✨ПОДІЇ✨, які були б цікаві профеміністичним та квірним підліткам.

Мені подобається в цій терапевтці те, що вона пішовши у відпустку продовжує давати мені якісь завдання, які досить змістовно описують мій стан і розгортають його краще

Цікаво звідки стільки реакцій дивних 😅

Всьо, прибрала негативні реакції

Я тааааке зробила 👀👀👀👻👻👻👻👻

Вам першим покажу, бо нема сил терпіти