Провів сьогодні Ставку. Була важлива доповідь по ситуації на фронті. Ми продовжуємо активну оборону й поступово відтискаємо окупанта. Цими місяцями зросли російські втрати. Тільки в районах Добропілля щодня росіяни втрачають тільки вбитими близько двох сотень осіб. Багато у них і важкопоранених. Всі спроби ворога пройти вперед, інфільтруватись ми зупиняємо, робимо все для цього.

Я дякую всім підрозділам, усім нашим бригадам, які повністю виконують бойові завдання і застосовують зброю максимально ефективно. Позиції України на фронті залишаються сильними і в цьому році найбільш сильні за довгий час. Хоча росіяни в деяких місцях фронту переважають кількісно у шість – вісім разів, і все одно ми досягаємо необхідних Україні результатів.

Я хочу особливо відзначити саме за це воїнів 12-ї бригади спецпризначення «Азов» Національної гвардії України, 1-ї Президентської бригади «Буревій» і також нашої 95-ї бригади ДШВ, 413-го полку «Рейд» СБС ЗСУ, 104-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ та прикордонного загону «Фенікс» Державної прикордонної служби України. Дякую вам і всім, хто б’ється заради України, як заради себе самого.

Президент України та Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський відзначив роботу операторів 413 полку СБС «Рейд» на ключових напрямках протидії російським окупантам.

🇺🇦 Служимо українській нації!

Стара Покрова.

Чому для багатьох із нас 14 жовтня досі залишається важливою датою?

Тому що для багатьох, по всьому війську, це не просто свято. Це частина особистої історії протистояння російським впливам.

Стара Покрова. Час, коли ми виходили на вулиці Києва та своїх міст із прапорами УПА й вимагали державного визнання.
Коли ми були маргінальною меншістю з радикальними гаслами, а проти нас виходили ті, хто з ідейних мотивів або за російські гроші хотів повернути Україну в совок.

Виходили комуністи з гаслами «Фашизм не пройдьот».

Регулярно відбувалися сутички як зі старими ватниками, так і з молодими їхніми симпатиками. Навіть у Львові.
Було важливо гідно провести свято у своєму місті, не віддати вулиці комуністам, лівим і прихильникам «русского міра».

Це те, чим ми жили.
Те, що нас формувало.

Ми були молодими, гарячими й упертими. Ми їхали до столиці й там бачили, скільки нас. Бачили, що ми не самі. І що наша боротьба має сенс.

Згодом те, що вело нас до Києва на Покрову, привело нас на Майдан. Потім була АТО. А тепер триває повномасштабна війна.

І сьогодні ті самі хулігани й шибеники, які колись на Покрову били морди комуністам, вже у складі створених ними військових підрозділів б'ють росіян на полях священної війни.

Вітаємо всіх причетних зі Старою Покровою!
Ви – локомотив історії!