✅ Суверенна і незалежна, демократична держава.
✅ Життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність як найвища цінність.
✅ Забезпечення прав і свобод як головний обов'язок держави.
✅ Принцип верховенства права.
✅ Свобода політичної діяльності.
✅ Заборона цензури.
👉 Це основа наших цінностей, зафіксована у Конституції від 28 червня 1996 року.
▶️ Шлях від ухвалення положень Основного Закону до їх реального втілення виявився довгим та складним. Знадобились десятиріччя завзятої боротьби, кілька революцій, розбудова громадянського суспільства.
Але ми пройшли цей шлях.
➡️ Сьогоднішня війна це фінальна битва за нашу Конституцію. Вільну, єдину, європейську Україну намагається знищити та поневолити царство рабів. Для імперської тоталітарної росії наші цінності це загроза власному існуванню.
Але свобода завжди сильніша неволі. Вже ніхто і ніколи не зможе відібрати у нас наші права. Навколо України об’єднався увесь демократичний світ, і кожен день наближує нашу Перемогу.
Вітаю з Днем Конституції!
✅ Життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність як найвища цінність.
✅ Забезпечення прав і свобод як головний обов'язок держави.
✅ Принцип верховенства права.
✅ Свобода політичної діяльності.
✅ Заборона цензури.
👉 Це основа наших цінностей, зафіксована у Конституції від 28 червня 1996 року.
▶️ Шлях від ухвалення положень Основного Закону до їх реального втілення виявився довгим та складним. Знадобились десятиріччя завзятої боротьби, кілька революцій, розбудова громадянського суспільства.
Але ми пройшли цей шлях.
➡️ Сьогоднішня війна це фінальна битва за нашу Конституцію. Вільну, єдину, європейську Україну намагається знищити та поневолити царство рабів. Для імперської тоталітарної росії наші цінності це загроза власному існуванню.
Але свобода завжди сильніша неволі. Вже ніхто і ніколи не зможе відібрати у нас наші права. Навколо України об’єднався увесь демократичний світ, і кожен день наближує нашу Перемогу.
Вітаю з Днем Конституції!
✅ Провели перше виїзне засідання Комітету після початку війни: відвідали медичні заклади Вінницької області.
👉 Вінниця – один з найкращих регіонів, за відгуками пацієнтів. Водночас на адресу Комітету надходить низка запитань від місцевих медпрацівників. Відчувається, що не всі ще до кінця розуміють можливості, які пропонує медична реформа.
ℹ️ Я знаю, яку увагу приділяє питанням розвитку медицини голова Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов. На його запрошення ми відвідали медичні заклади регіону, особисто поспілкувались з медиками, щоб спільно вирішити проблеми, які їх хвилюють.
👉 Першою відвідали Козятинську районну лікарню. Минулого року відбулось об’єднання трьох місцевих закладів «вторинки» в одну центральну районну лікарню. Але постійна зміна керівництва призвела до дезорганізації в роботі. За останні півтора року тут змінилось п’ять керівників, утворилась заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 3,6 млн грн.
✅ Тепер у лікарні новий керівник, укладені договори з НСЗУ на 17 пакетів ПМГ. Але в очі кинулось, що заклад ще має ресурси, які не використовуються, в результаті лікарня втрачає фінансування.
Наприклад, рентген-кабінет працює щодня, але до обіду. Встигають прийняти не всіх пацієнтів, інші вимушені звертатись до приватних клінік.
❗️ Деякі співробітники чомусь вважають внесення інформації до електронної медичної системи зайвою формальністю. Дослівно: «я лікар першої категорії, не буду заповнювати вашу електронну систему». Але ж таким чином лікарня знову ж таки втрачає кошти. НСЗУ сплачує за надану медичну послугу, відповідно, потрібно вести облік в електронній системі.
❗️ Звернули увагу представників місцевої влади і на ще одну можливість – заклад може підписати договір з НСЗУ на надання послуг з реабілітації. У нас тисячі поранених, які потребують тривалої процедури відновлення. Якщо Козятинська районна лікарня виконає відповідні умови, отримає додаткове фінансування.
✅ Сподіваюсь, обговорення можливостей розвитку було корисним, і в майбутньому район буде пишатись своєю лікарнею.
👉 Наступний візит до Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Пирогова. Ці заклади – приклад прибуткових лікарень із ефективними управлінцями. І в цьому велика заслуга як обласної ради, так і керівництва державної обласної адміністрації. Обласна лікарня за останні півроку отримала від НСЗУ майже 200 млн грн, на рахунках закладу залишаються 6 млн грн.
✅ Під час обходу корпусів лікарні обговорили питання оптимізації роботи обласної сфери охорони здоров’я. В умовах війни фінансувати Програму медичних гарантій, як і інші соціальні видатки, державі вдається лише завдяки допомозі міжнародних донорів. Тому надзвичайно важливо максимально ефективно використовувати кожну гривню.
Наприклад, в обласній лікарні вже працює відділення кардіохірургії, але планується побудувати новий центр кардіохірургії, щоб обслуговувати пацієнтів зі всієї області. Ідея слушна. Але будьмо реалістами: в сьогоднішніх умовах не раціонально дублювати функції та будувати другий заклад за одним напрямком надання медпослуг. Аналогічним чином викликає сумнів доцільність утримання терапевтичних відділень різного профілю.
✅ Передали колегам перелік рекомендацій, спрямованих на ' раціональніше планування витрат. Вдячні Сергію Борзову та колегам з обласної ради за сприяння. Під час поїздки ще раз переконались, що питання сфери охорони здоров’я регіону є для них одним з головних пріоритетів. Єдине, в чому ми поки що не можемо досягти згоди – створення університетської клініки. Це європейська практика, яка відкриває нові можливості. Це стратегія розвитку вищої медичної освіти, за якою майбутнє. Сподіваюсь, що нам таки вдасться переконати керівництво області спільно реалізувати цей проект.
👉 Вінниця – один з найкращих регіонів, за відгуками пацієнтів. Водночас на адресу Комітету надходить низка запитань від місцевих медпрацівників. Відчувається, що не всі ще до кінця розуміють можливості, які пропонує медична реформа.
ℹ️ Я знаю, яку увагу приділяє питанням розвитку медицини голова Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов. На його запрошення ми відвідали медичні заклади регіону, особисто поспілкувались з медиками, щоб спільно вирішити проблеми, які їх хвилюють.
👉 Першою відвідали Козятинську районну лікарню. Минулого року відбулось об’єднання трьох місцевих закладів «вторинки» в одну центральну районну лікарню. Але постійна зміна керівництва призвела до дезорганізації в роботі. За останні півтора року тут змінилось п’ять керівників, утворилась заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 3,6 млн грн.
✅ Тепер у лікарні новий керівник, укладені договори з НСЗУ на 17 пакетів ПМГ. Але в очі кинулось, що заклад ще має ресурси, які не використовуються, в результаті лікарня втрачає фінансування.
Наприклад, рентген-кабінет працює щодня, але до обіду. Встигають прийняти не всіх пацієнтів, інші вимушені звертатись до приватних клінік.
❗️ Деякі співробітники чомусь вважають внесення інформації до електронної медичної системи зайвою формальністю. Дослівно: «я лікар першої категорії, не буду заповнювати вашу електронну систему». Але ж таким чином лікарня знову ж таки втрачає кошти. НСЗУ сплачує за надану медичну послугу, відповідно, потрібно вести облік в електронній системі.
❗️ Звернули увагу представників місцевої влади і на ще одну можливість – заклад може підписати договір з НСЗУ на надання послуг з реабілітації. У нас тисячі поранених, які потребують тривалої процедури відновлення. Якщо Козятинська районна лікарня виконає відповідні умови, отримає додаткове фінансування.
✅ Сподіваюсь, обговорення можливостей розвитку було корисним, і в майбутньому район буде пишатись своєю лікарнею.
👉 Наступний візит до Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Пирогова. Ці заклади – приклад прибуткових лікарень із ефективними управлінцями. І в цьому велика заслуга як обласної ради, так і керівництва державної обласної адміністрації. Обласна лікарня за останні півроку отримала від НСЗУ майже 200 млн грн, на рахунках закладу залишаються 6 млн грн.
✅ Під час обходу корпусів лікарні обговорили питання оптимізації роботи обласної сфери охорони здоров’я. В умовах війни фінансувати Програму медичних гарантій, як і інші соціальні видатки, державі вдається лише завдяки допомозі міжнародних донорів. Тому надзвичайно важливо максимально ефективно використовувати кожну гривню.
Наприклад, в обласній лікарні вже працює відділення кардіохірургії, але планується побудувати новий центр кардіохірургії, щоб обслуговувати пацієнтів зі всієї області. Ідея слушна. Але будьмо реалістами: в сьогоднішніх умовах не раціонально дублювати функції та будувати другий заклад за одним напрямком надання медпослуг. Аналогічним чином викликає сумнів доцільність утримання терапевтичних відділень різного профілю.
✅ Передали колегам перелік рекомендацій, спрямованих на ' раціональніше планування витрат. Вдячні Сергію Борзову та колегам з обласної ради за сприяння. Під час поїздки ще раз переконались, що питання сфери охорони здоров’я регіону є для них одним з головних пріоритетів. Єдине, в чому ми поки що не можемо досягти згоди – створення університетської клініки. Це європейська практика, яка відкриває нові можливості. Це стратегія розвитку вищої медичної освіти, за якою майбутнє. Сподіваюсь, що нам таки вдасться переконати керівництво області спільно реалізувати цей проект.
✅ Також на виїзному засіданні Комітету розглянули і підтримали два законопроєкти: перший посилює контроль за відпуском лікарських засобів (№ 7444), другий – вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановленого порядку реалізації лікарських засобів (№ 7445).
ℹ️ Докладніше про законопроєкти розповім пізніше.
ℹ️ Докладніше про законопроєкти розповім пізніше.
❗️ Сьогодні Центр екстреної допомоги та медицини катастроф Києва відзначає 120-річчя.
📌 Разом з колегами з Комітету, першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником, керівником Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентиною Гінзбург привітали працівників «швидкої».
ℹ️ Станція швидкої допомоги була відкрита у 1902 році, однією з перших на території сучасної України. І сьогодні працівники столичної «екстренки» залишаються лідерами, служать прикладом для колег з інших регіонів. Центр екстреної допомоги Києва одним із перших перейшов на сучасні стандарти надання медичної допомоги. Тут досвідчена, професійна команда, тому є дуже важливим, що завдяки минулорічній ініціативі Президента та підтримці місцевої влади вдалося забезпечити працівникам «екстренки» відповідний рівень зарплат.
👉 Під час урочистих подій вручили працівникам «швидкої» відзнаки від Комітету. Не всі нагороджені змогли особисто взяти участь у церемонії, і це ще одне свідчення того, наскільки ці люди віддані своїй професії. Медики не змогли залишити роботу навіть у святковий день.
📍 Пишаюсь тим, що свою трудову діяльність починав у 1987 році на підстанції №6 на вулиці Якуба Колоса. Було приємно побачити багатьох людей, яких я знаю вже декілька десятиліть.
Разом з колегами та друзями згадали видатну людину – Анатолія Васильовича Вершигору. Він віддав столичній «екстренці» 43 роки свого життя, кілька десятиліть був її керівником. На жаль, Анатолія Васильовича більше немає з нами.
▶️ Ми завжди підтримувати «екстренку». Робили це і під час «ковіду», і на початку війни, коли привозили бронежилети для бригад «швидкої» та доставляли для медиків гарячі обіди. Будем і далі продовжувати це робити.
Зі святом, колеги!
📌 Разом з колегами з Комітету, першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником, керівником Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентиною Гінзбург привітали працівників «швидкої».
ℹ️ Станція швидкої допомоги була відкрита у 1902 році, однією з перших на території сучасної України. І сьогодні працівники столичної «екстренки» залишаються лідерами, служать прикладом для колег з інших регіонів. Центр екстреної допомоги Києва одним із перших перейшов на сучасні стандарти надання медичної допомоги. Тут досвідчена, професійна команда, тому є дуже важливим, що завдяки минулорічній ініціативі Президента та підтримці місцевої влади вдалося забезпечити працівникам «екстренки» відповідний рівень зарплат.
👉 Під час урочистих подій вручили працівникам «швидкої» відзнаки від Комітету. Не всі нагороджені змогли особисто взяти участь у церемонії, і це ще одне свідчення того, наскільки ці люди віддані своїй професії. Медики не змогли залишити роботу навіть у святковий день.
📍 Пишаюсь тим, що свою трудову діяльність починав у 1987 році на підстанції №6 на вулиці Якуба Колоса. Було приємно побачити багатьох людей, яких я знаю вже декілька десятиліть.
Разом з колегами та друзями згадали видатну людину – Анатолія Васильовича Вершигору. Він віддав столичній «екстренці» 43 роки свого життя, кілька десятиліть був її керівником. На жаль, Анатолія Васильовича більше немає з нами.
▶️ Ми завжди підтримувати «екстренку». Робили це і під час «ковіду», і на початку війни, коли привозили бронежилети для бригад «швидкої» та доставляли для медиків гарячі обіди. Будем і далі продовжувати це робити.
Зі святом, колеги!
❗️ Програма неонатального скринінгу повинна запрацювати навіть під час війни!
ℹ️ Рік тому Президент Володимир Зеленський підписав закон про старт програми неонатального скринінгу. Не секрет, що Україна значно відстає від розвинених країн у питанні виявлення у новонароджених спадкових та вроджених хвороб. В ЄС дитину на першому тижні життя перевіряють на 40 генетичних захворювань, у США – на 61. В Україні немовлят за рахунок держави перевіряють лише на 4 спадкові хвороби. Перевірка на інші – у приватних лабораторіях за комерційними тарифами, тому дуже часто небезпечні захворювання виявляються у дітей занадто пізно, коли зміни невідворотні, лікування є дуже дорогим та малоефективним.
👉 Президентська програма неонатальнго скринінгу передбачає діагностику 21 рідкісного захворювання. Це значний крок вперед до європейських стандартів у медицині.
▶️ Минулого року Верховна Рада ухвалила відповідний закон, Уряд виділив кошти на фінансування програми. МОЗ спільно з Асоціацією спеціалістів з медичної та лабораторної генетики (ВАСМЛГ) розробив базу для впровадження нової системи розширеного скринінгу: погоджений порядок проведення скринінгу, НСЗУ затвердила пакет, що передбачає проведення ранньої діагностики, закуплене необхідне медичне обладнання, реагенти.
➡️ Старт програма був запланований на 1 червня 2022 року, але через війну терміни довелось переносити. Водночас, є принципова позиція міністерства та нашого Комітету – бойові дії не повинні стати перешкодою для старту програми неонатального скринінгу. Війна забрала сотні життів маленьких українців, тому ми повинні зробити все, щоб захистити дітей не лише від путінських ракет, але й від небезпечних хвороб.
📍 Робота із запуску програми не зупиняється. Наразі вирішується питання, де саме запрацює скринінг. Прораховуються ризики старту програми у регіонах, які знаходяться поряд з лінією фронту. Вирішуються технічні питання – запуск інформаційної системи для обміну інформацією між пологовими будинками, проведення навчання для медиків.
📌 Сьогодні ми маємо унікальну можливість не лише вчасно виявляти генетичні захворювання, а й направити дітей на лікування за кордон. Адже Україна отримує безпрецедентну підтримку від світової спільноти. У країнах ЄС безоплатно лікують українських пацієнтів з орфанними захворюваннями. Тому запуск програми – це реальний шанс на повноцінне життя для десятків малюків, які раніше були фактично приречені.
ℹ️ Рік тому Президент Володимир Зеленський підписав закон про старт програми неонатального скринінгу. Не секрет, що Україна значно відстає від розвинених країн у питанні виявлення у новонароджених спадкових та вроджених хвороб. В ЄС дитину на першому тижні життя перевіряють на 40 генетичних захворювань, у США – на 61. В Україні немовлят за рахунок держави перевіряють лише на 4 спадкові хвороби. Перевірка на інші – у приватних лабораторіях за комерційними тарифами, тому дуже часто небезпечні захворювання виявляються у дітей занадто пізно, коли зміни невідворотні, лікування є дуже дорогим та малоефективним.
👉 Президентська програма неонатальнго скринінгу передбачає діагностику 21 рідкісного захворювання. Це значний крок вперед до європейських стандартів у медицині.
▶️ Минулого року Верховна Рада ухвалила відповідний закон, Уряд виділив кошти на фінансування програми. МОЗ спільно з Асоціацією спеціалістів з медичної та лабораторної генетики (ВАСМЛГ) розробив базу для впровадження нової системи розширеного скринінгу: погоджений порядок проведення скринінгу, НСЗУ затвердила пакет, що передбачає проведення ранньої діагностики, закуплене необхідне медичне обладнання, реагенти.
➡️ Старт програма був запланований на 1 червня 2022 року, але через війну терміни довелось переносити. Водночас, є принципова позиція міністерства та нашого Комітету – бойові дії не повинні стати перешкодою для старту програми неонатального скринінгу. Війна забрала сотні життів маленьких українців, тому ми повинні зробити все, щоб захистити дітей не лише від путінських ракет, але й від небезпечних хвороб.
📍 Робота із запуску програми не зупиняється. Наразі вирішується питання, де саме запрацює скринінг. Прораховуються ризики старту програми у регіонах, які знаходяться поряд з лінією фронту. Вирішуються технічні питання – запуск інформаційної системи для обміну інформацією між пологовими будинками, проведення навчання для медиків.
📌 Сьогодні ми маємо унікальну можливість не лише вчасно виявляти генетичні захворювання, а й направити дітей на лікування за кордон. Адже Україна отримує безпрецедентну підтримку від світової спільноти. У країнах ЄС безоплатно лікують українських пацієнтів з орфанними захворюваннями. Тому запуск програми – це реальний шанс на повноцінне життя для десятків малюків, які раніше були фактично приречені.
❗️ Верховна Рада підтримала продовження медичної реформи!
👉 Сьогодні у Верховній Раді надважливий день, якій увійде в історію. У сесійній залі встановлений прапор Євросоюзу. Але це не просто символ. Це нагадування для всіх депутатів про низку завдань, які ми повинні виконати для здобуття членства України в ЄС. «Потрібні рішення з метою просування України на шляху вперед», - зазначив Президент України.
📍 Одне з таких рішень, що стосується євроінтеграції системи охорони здоров’я, було прийнято сьогодні.
▶️ Протягом останніх років Україна докорінно змінила систему фінансування медицини. Замість сплати за кількість ліжко-місць ми перейшли на принцип «гроші йдуть за пацієнтом».
Настав час переходити до наступного етапу реформи – змінювати інфраструктуру системи охорони здоров’я.
Отже, Верховна Рада підтримала законопроект № 6306 про вдосконалення надання медичної допомоги, який передбачає відмову від застарілої «радянської» моделі із поділом на обласні, міські, районні медичні заклади.
➡️ Замість цього будуємо мережу госпітальних округів європейського зразка. Новий підхід передбачає кілька рівнів закладів: надкластерні, кластерні та загальні. Медична допомога у простих випадках надаватиметься якомога ближче до місця проживання у загальних лікарнях. У більш складних – в кластерних та надкластерних. Створення госпітальних округів дозволить кожній громаді чітко розуміти роль медичного закладу та його функціоналу у загальній мережі лікарень.
Документ містить ще декілька важливих новацій у медичній галузі:
✅ На законодавчому рівні закріплює порядок встановлення Урядом мінімального рівня оплати праці у державних та комунальних медичних закладах
✅ Дозволяє з 2023 року запустити реімбурсацію медичних виробів
✅ Надає НСЗУ функцію моніторингу послуг відповідно до умов договору
✅ Дозволяє Уряду встановлювати відсоток рентабельності на платні послуги, які не підпадають під ПМГ
✅ Відповідно до європейської практики об’єднує терміни «вторинна» та «третинна» медична допомога
✅ Дозволяє залучати до лікування інтернів та фармацевтів
✅ Створює реєстр пацієнтів з орфанними захворюваннями.
👉 Сьогодні у Верховній Раді надважливий день, якій увійде в історію. У сесійній залі встановлений прапор Євросоюзу. Але це не просто символ. Це нагадування для всіх депутатів про низку завдань, які ми повинні виконати для здобуття членства України в ЄС. «Потрібні рішення з метою просування України на шляху вперед», - зазначив Президент України.
📍 Одне з таких рішень, що стосується євроінтеграції системи охорони здоров’я, було прийнято сьогодні.
▶️ Протягом останніх років Україна докорінно змінила систему фінансування медицини. Замість сплати за кількість ліжко-місць ми перейшли на принцип «гроші йдуть за пацієнтом».
Настав час переходити до наступного етапу реформи – змінювати інфраструктуру системи охорони здоров’я.
Отже, Верховна Рада підтримала законопроект № 6306 про вдосконалення надання медичної допомоги, який передбачає відмову від застарілої «радянської» моделі із поділом на обласні, міські, районні медичні заклади.
➡️ Замість цього будуємо мережу госпітальних округів європейського зразка. Новий підхід передбачає кілька рівнів закладів: надкластерні, кластерні та загальні. Медична допомога у простих випадках надаватиметься якомога ближче до місця проживання у загальних лікарнях. У більш складних – в кластерних та надкластерних. Створення госпітальних округів дозволить кожній громаді чітко розуміти роль медичного закладу та його функціоналу у загальній мережі лікарень.
Документ містить ще декілька важливих новацій у медичній галузі:
✅ На законодавчому рівні закріплює порядок встановлення Урядом мінімального рівня оплати праці у державних та комунальних медичних закладах
✅ Дозволяє з 2023 року запустити реімбурсацію медичних виробів
✅ Надає НСЗУ функцію моніторингу послуг відповідно до умов договору
✅ Дозволяє Уряду встановлювати відсоток рентабельності на платні послуги, які не підпадають під ПМГ
✅ Відповідно до європейської практики об’єднує терміни «вторинна» та «третинна» медична допомога
✅ Дозволяє залучати до лікування інтернів та фармацевтів
✅ Створює реєстр пацієнтів з орфанними захворюваннями.