Михайло Радуцький / Офіційний
1.63K subscribers
2.99K photos
31 videos
828 links
Офіційний канал народного депутата Михайла Радуцького - голови Комітету ВР з питань здоров‘я нації
Download Telegram
📌 Українські медики проходять навчання за напрямками медицини, які стали більш затребуваними під час війни.

👉 Часто розповідаю про те, яку величезну допомогу надають Україні міжнародні партнери. До нас доставляють десятки тонн медичних препаратів, сучасне обладнання, машини «швидкої», мобільні шпиталі. До нашої країни приїжджають сотні медиків-волонтерів, щоб підставити плече нашим фахівцям.

👉 Є ще один важливий напрямок допомоги – проведення тренінгів для українських медиків. За даними НСЗУ, під час війни значно зріс попит на реабілітацію, хірургічну допомогу, психіатрію. Саме за цими напрямками наші партнери навчають українських медпрацівників.

✔️ Минулого тижня зустрічався із представниками американської волонтерської організації Global Response Managers. Організація має домовленості із провідними медичними закладами США щодо вузькопрофільного навчання наших медиків. Якраз обговорювали напрямки, за якими можна провести курси нашим медичним працівникам.

▶️ Нещодавно фахівці Global Response Management організували тренінг для 150 медичних сестер Львова та Львівської області. Тренерську команду складали дипломовані медсестри Андреа Лейнер і Келсі Уоррелл, які спеціалізуються на невідкладній медичній допомозі. Вони запропонували свій підхід до невідкладної допомоги для медсестр. Це стосувалось первинного огляду пацієнта та необхідних заходів з порятунку життя, ознайомлення з історією хвороби пацієнта, оцінки та повного огляду пацієнта.

➡️ Загалом за останні тижні навчання пройшли декілька сотень українських медиків:

🟢 Понад 60 лікарів з Києва, Львова, Тернополя, Хмельницького та Луцька пройшли курс діагностики травм та методів оперативного хірургічного втручання у разі політравми. В тому числі навчалися користуватись портативними апаратами УЗД, допомозі військовим під час поранень, вибухів, опіків. Тренінги були організовані міжнародною благодійною організацією MedGlobal. Своїм досвідом ділилися волонтери-медики, котрі мають досвід навчання лікарів у країнах, де триває війна.

🟢 ВООЗ та Світовий банк проводить навчання сімейних лікарів за спеціальною сертифікованою програмою, яка надає можливість отримати ази надання психологічної допомоги, зокрема визначити, діагностувати психологічні розлади. Відповідно сімейний лікар буде вирішувати, чи направити пацієнта до профільного спеціаліста – психолога або психотерапевта.

🟢 З Ізраїлю повернулись 27 українських фахівців у сфері психічного здоров’я. Завдяки домовленості першої леді Олени Зеленської вони пройшли тренінг у медцентрі Natal щодо лікування посттравматичного синдрому та психологічних травм. Зокрема, наші спеціалісти вчились надавати допомогу різним групам населення – військовим, ветеранам, переселенцям, тим, хто був у полоні, жертвам насильства, родичам військових, дітям, підліткам, батькам та іншим.

🟢 160 вінницьких медиків пройшли тренінг з питань хімічної, біологічної та радіологічної загрози. Провела захід Британська благодійна організація UK-MED, яка спеціалізується на наданні високоякісної невідкладної медичної допомоги постраждалим від епідемій, конфліктів та стихійних лих. Тренерами заходу виступили лікарі громадського здоров’я Великої Британії Рену Біндра та Джон Сімпсон.

❗️ Щиро дякую нашим партнерам за підтримку. Завдяки вам українські медики постійно підвищують свою кваліфікацію та в умовах війни надають медичну допомогу більш високого рівня.
Понад 1,4 тис. українців направили на спеціалізоване лікування за кордон.

📌 МОЗ та Єврокомісія здійснюють медичну евакуацію пацієнтів. Відправляють на лікування за кордон три групи пацієнтів: онкохворих дітей, людей, що постраждали під час війни, та тих, хто потребує комплексного спеціалізованого лікування.

Евакуація онкохворих дітей проводиться за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Під час війни складніше забезпечити ефективне лікування, тому вкрай важливо відправити дітей до безпечних місць, де фахівці зможуть надати необхідну медичну допомогу. Від початку війни організовано 15 «медичних конвоїв» з України до дитячого онкохабу UNICORN у Польщі. Далі пацієнтів відправляють до провідних онкоцентрів, визначених Міжнародною спільнотою дитячих онкологів. Загалом вивезли на спеціалізоване лікування до країн ЄС, США та Канади понад 500 дітей.

Постраждалих від ворожих обстрілів вивозять за кордон у співпраці з Єврокомісією. Алгоритм дій наступний. Міжнародні партнери у взаємодії зі службою екстреної медичної допомоги транспортують пацієнта від прифронтової лікарні до львівського медичного хабу, далі – до аеродрому в Польщі, звідки літаками людей доставляють до медичних закладів країн-партнерів. Паралельно МОЗ подає запит на евакуацію та отримує відповіді щодо готовності прийняти пацієнта.

Щотижня в середньому здійснюється чотири евакуаційні рейси за кордон. За останній тиждень евакуювали 22 українця до Німеччини, Нідерландів та Норвегії. Це дорослі пацієнти з Харківщини та дитина з Миколаївщини з мінно-вибуховими пораненнями, онкологічні пацієнти з Одещини, які потребують невідкладного лікування.

📌 Загалом від початку війни на лікування та реабілітацію за кордон відправили понад тисячу українців. Їх розмістили у 18 кранах ЄС: Німеччині, Франції, Ірландії, Італії, Данії, Швеції, Румунії, Люксембургу, Бельгії, Іспанії, Португалії, Нідерландів, Австрії, Норвегії, Литви, Фінляндії, Польщі, Чехії та Норвегії.

Яким чином визначається, кого відправляти на лікування до інших країн? Рішення про евакуацію за кордон приймає сімейний лікар. МОЗ рекомендує направляти наступні категорії:

🟢 пацієнти з травмами, отриманими внаслідок війни, котрі потребують високоспеціалізованої медичної допомоги

🟢 пацієнти з опіками

🟢 діти та дорослі з онкологічними хворобами

🟢 діти з орфанними захворюваннями

Сімейний лікар звертається до обласного Департаменту охорони здоров’я, потім медичні висновки пересилають до МОЗ. Міністерство надсилає запит до електронної системи екстреної евакуації. Отримавши пропозицію щодо готовності прийняти пацієнта, йому пропонують маршрут евакуації. Якщо людина погоджується, узгоджуються етапи евакуації.

Якщо з різних причин пацієнт чи його родичі не може зв’язатись із сімейним лікарем та вважають, що необхідна термінова медична евакуація, то є можливість самостійно подати заявку через сайт МОЗ за посиланням https://moz.gov.ua/opituvannja.

Щиро дякую міжнародним організація та країнам-партнерам за допомогу та підтримку України.
НСЗУ планує оцінювати якість медичних послуг на «первинці».

📌 На початку липня Верховна Рада підтримала законопроєкт нашого Комітету № 6306 про вдосконалення надання медичної допомоги. Одне із положень документу – НСЗУ отримує функцію моніторингу послуг відповідного до умов договору.

Це дозволить службі оперативно реагувати на скарги пацієнтів. Сьогодні процес перевірки займає багато часу: потрібно створити комісію та направити її у регіон. Логічно залучити НСЗУ до моніторингу якості надання медичних послуг, адже саме вона фінансує заклади через програму медичних гарантій.

Також НСЗУ планує запровадити індикатори якості надання медичних послуг.

🟢 У ПМГ-2022 на «первинці» встановлено два індикатора. Перший – досягнення рівня імунізації дітей до 6 років згідно Календаря профілактичних щеплень (95% для кожного окремого захворювання). Оцінювати цей показник планували 1 червня. Другий – охоплення вакцинацією від COVID-19 (80% для осіб від 18 років). Аналізувати показник планували 1 березня.

Але через воєнні дії не всі медичні заклади вносили дані до електронної медичної системи (ЕСОЗ). Тому доплати за досягнення рівня рутинної вакцинації цього року не проводяться.

🟢 НСЗУ спільно з експертами ВООЗ та МОЗ розробляє систему показників, які відображають охоплення населення медичними послугами на рівні первинної медичної допомоги. Аналіз показників планують проводити кожен квартал. Заклади, які будуть досягати певного рівня відносно встановлених індикаторів, отримають більше коштів за договором з НСЗУ.

📌 Через війну важко назвати точну дату, коли почне діяти система показників оцінювання послуг «первинки». Один із варіантів, який наразі розглядається, - з початку наступного року, разом зі стартом ПМГ-2023.
📌 У регіонах, де мешкає найбільша кількість вимушених переселенців, розгорнуть мобільні амбулаторії.

▶️ Від початку війни до західних та центральних областей України переїхали більше 3 млн. внутрішніх переселенців. Це призвело до зростання навантаження на систему охорони здоров’я у цих регіонах.

👉 На початку воєнних дій разом з колегою Артемом Дубновим організували доставку з Нідерландів та розміщення на території України шести мобільних шпиталів. Один з них був встановлений у Львівській області та використовувався для надання медичної допомоги місцевим мешканцям та переселенцям.

➡️ Але кількість ВПО постійно зростає. Щоб забезпечити їм доступ до медичних послуг, потрібно залучати інші механізми обслуговування населення. Один з них – мобільні амбулаторії. Це пересувна модульна конструкція з медичним обладнанням для огляду пацієнта сімейним лікарем. Зазвичай такі амбулаторії працюють у парках, на центральних площах міст, щоб якомога більше мешканців змогли пройти медичний огляд. В разі потреби амбулаторію можна швидко перевезти на інше місце.

ℹ️ Мобільні амбулаторії Міжнародної організації з міграції (МОМ) вже діють на Львівщині та на Сході України. Наразі потреба у таких пересувних закладах є в регіонах, що приймають найбільшу кількість вимушених переселенців: Вінниччині, Хмельниччині, Київщині та Дніпропетровщині. На даний час МОЗ веде консультації з МОМ щодо створення мережі пересувних амбулаторій у цих регіонах.

👉 Також мобільні амбулаторії використовують на деокупованих територіях, де знищена медична інфраструктура. Наприклад, благодійна організація зі Словаччини Heart to Heart International розмістила «медичні кабінети на колесах» в двох селах Чернігівщини – Количівка та Киїнка. Мобільні амбулаторії дозволяють сімейним лікарям та фельдшерам обслуговувати більше ніж 3 тис. місцевих мешканців.

ℹ️ Нагадаю, що План відновлення медичної інфраструктури передбачає три стадії: забезпечення медичною допомогою під час війни (2022 рік), друга – відновлення системи охорони здоров’я (2023-2025 роки), третя – підвищення людського капіталу, якості медичної допомоги, технологічний розвиток (2023-2026 роки). Відповідно, під час першої стадії використовуються мобільні амбулаторії, другої – встановлюються модульні лікарні, третьої – нові стаціонарні заклади.
❗️ В Україні за останні 16 днів провели 16 трансплантацій органів.

📍 Навіть під час війни галузь трансплантації продовжує розвиватися рекордними темпами. Провести складні операції лікарям на Волині, Тернопільщині та Львівщині допомогли більш досвідчені колеги зі столиці.

👉 До Волинської обласної клінічної лікарні для проведення операцій приїхали команди з Інституту серця та Київської обласної лікарні. Печінку, серце та дві нирки взяли за згодою родичів у 50-річної жінки, в якої констатували смерть головного мозку через аневризму аорти. Трансплантацію нирок провели двом киянам, пацієнту з тимчасово окупованої Херсонщини, який з 2019 року був на гемодіалізі. Серце пересадили 29-річному чоловіку з Хмельниччини. Він переніс два запалення легень, що вплинуло на стан серця.

👉 У Тернопільській обласній клінічній лікарні від померлого донора трансплантували серце та дві нирки. Серце пересадили 38-річному пацієнту з Одеси. Нирку – місцевій мешканці, яка з 2016 року була у листі очікування на операцію.

👉 Вперше забір органів провели в Ірпінській міській лікарні, відновленій після окупації ворогом, в пацієнта, який помер від інсульту. Трансплантацію провели лікарі Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова: нирку та печінку пересадили пацієнтам із Закарпаття та Миколаївщини.

👉 У Першому медичному об’єднанні Львова пересадили чотири органи. Серед пацієнтів 12-річний хлопець, у якого нирки відмовили після ангіни.

▶️ Наразі трансплантацію в Україні проводять 32 медичні заклади. За даними Українського центру трансплант-координації, за останні 16 днів проведено 16 органних трансплантацій. Загалом від початку року здійснено 182 трансплантації. Для порівняння – за 6 місяців 2021 року провели 126 пересадок органів, за весь минулий рік – 306. Найбільше операцій провели у Першому медичному об’єднанні Львова та Національному інституті хірургії та трансплантології імені Шалімова.
Як Україна готується до нової хвилі COVID-19?

ℹ️ Традиційно влітку зменшується кількість хворих на респіраторні захворювання, в тому числі, на коронавірус. Але, за даними МОЗ, останнім часом показники захворюваності зростають.

ℹ️ За минулий тиждень виявлено майже 4 тис. нових пацієнтів, що на 40% більше, ніж у позаминулий тиждень. Госпіталізовано 1,7 тис. людей, але зайнято лише 4,5% ліжко-місць, виділених під лікування коронавірусу. Летальних випадків за минулий тиждень зафіксовано 16, за позаминулий – 14.

ℹ️ Одна з причин активного розповсюдження хвороби – новий різновид «омікрона» ВА.5. Випадки мутації штаму були виявлені у Чернівецькій та Волинській областях. Останні місяці «омікрон» ВА.5 активно циркулює у країнах ЄС – ним хворіють близько 70% всіх пацієнтів. За попередніми даними дослідників німецького Інституту імені Роберта Коха, ВА.5 передається швидше та призводить до більшої кількості госпіталізацій, ніж попередній варіант «омікрона». Водночас щеплення бустерною дозою ефективне проти нової мутації коронавірусу.

Профільне міністерство продовжує підготовку медичних закладів до можливої нової хвилі COVID-19.

👉 Закуповує нове обладнання для діагностики вірусу

Зокрема, декілька днів тому МОЗ за підтримки Світового банку придбав ампліфікатор для референс-лабораторії ЦГЗ. Він дозволить проводити більше досліджень методом ПЛР та виявляти мутації вірусу.

👉 Встановлює кисневі станції у лікарнях

Наявність кисневої станції дозволяє медзакладу бути незалежним від постачання кисню у балонах, що важливо в умовах воєнних дій, коли частина виробників кисню опинились на території активних бойових дій. Від початку року в медичних закладах встановлено 109 кисневих станцій. Минулого року за державними закупівлями та коштами субвенцій придбали 344 станції.

👉 Формує запас тестів та вакцин

На даний час у регіонах сформований запас тестів на COVID-19 на декілька місяців. Загалом більше 1,4 млн одиниць тестів. Запас вакцин Pfizer та CoronaVac також сформований.

👉 Проводить бустерне щеплення

МОЗ закликає зробити бустерне щеплення та убезпечити себе від хвороби під час наступної хвилі СOVID-19. Поки що двома дозами вакцини щепилися 15 млн українців, бустерною – лише 2 млн. Також в Україні дозволена друга бустерна доза проти COVID-19 людям 60+ та пацієнтам з хронічними хворобами.

➡️ Сьогодні черг до пунктів вакцинації майже немає. Тож закликаю всіх зробити щеплення, доки не розпочалась нова хвиля коронавірусної хвороби. Перелік пунктів щеплення за посиланням bit.ly/vaccinationpoints.
❗️ Сьогодні засідання Комітету присвятили темі закупівлі лікарських засобів та медичного обладнання.

📍 Запросили колег з Міністерства охорони здоров’я, ДП «Медичні закупівлі України» та НСЗУ, щоб отримати відповіді на актуальні запитання та разом напрацювати кроки для покращення системи закупівель.

👉 Перше питання: відсутність ліків у медзакладах

ℹ️ До мене та до членів Комітету звертаються громадяни та медичні працівники зі скаргами на відсутність у лікарнях медпрепаратів з Національного переліку лікарських засобів.

➡️ За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, МОЗ та ДП «Медичні закупівлі України» працюють над тим, щоб максимально ефективно використовувати залишки медичних препаратів. На даний час у лікарнях чи на складах є ліки, закуплені у 2018-2021 роки. Перерозподіл медпрепаратів між закладами дозволить забезпечити ними пацієнтів. Відсутність централізованої системи збору даних про наявність ліків призводить до випадків, коли лікарня закуповує нові ліки, які є у надлишку у цьому ж регіоні.

Як вирішити проблему забезпечення медпрепаратами?

✔️ Запустити систему моніторингу наявності ліків

ДП «Медичні закупівлі» до кінця року запустить систему e-Stock, де будуть зібрані всі дані про потребу, доставку та наявність препаратів у лікарнях.

✔️ Проводити закупівлі через ДП

Минулого року стартував пілотний проєкт, в якому ДП виступало централізованою закупівельної організацією. Ми продовжуємо рекомендувати керівникам медзакладів для проведення закупівель на місцевому рівні звертатись до професіоналів, адже вони демонструють вражаючу економію. На жаль, поки що таких закладів десятки, а не сотні.

✔️ Закуповувати нові ліки

Незважаючи на війну, ДП продовжує централізовані закупівлі медпрепаратів. За даними МОЗ, вони виконані на 30%, укладено договори на закупівлю ліків на 3,3 млрд грн.

👉 Друге питання – закупівлі ліків для пацієнтів з онкологією та орфанними захворюваннями.

ℹ️ Майже рік тому Верховна Рада ухвалила закон про договори керованого доступу. Цей механізм дозволить значно зменшити вартість інноваційних медичних препаратів, зокрема, для лікування онкології та орфанних захворювань. Але механізм досі не запрацював. Пацієнтські організації запитують у нардепів, коли почнуться закупівлі за ДКД.

➡️ Робоча група з договорів керованого доступу була створена у листопаді 2021 року. Оцінку медичних технологій пройшли п’ять препаратів. Але з лютого по квітень МОЗ не міг проводити перемовини по закупівлях, адже представники виробників ліків виїхали з країни. Зараз група знову починає працювати та домовлятись про закупівлю препаратів на особливих умовах. Буквально сьогодні пройшла одна із зустрічей з виробником.

Державні закупівлі працюють. За даними ДП «Медичні закупівлі України», для лікування онкологічних хвороб у дорослих законтрактовано 70% препаратів, для дітей – 58%. Через міграцію громадян МОЗ проводить перерозподіл ліків на користь регіонів, де стало більше пацієнтів.

👉 Третє питання: контроль за використанням ліків у медзакладах

ℹ️ До мене як голови Комітету звертаються пацієнти з Чернігова, Львова та Тернополя зі скаргами на те, що в аптеках на території лікарень продають ліки, закуплені державою. Фактично лікар виписує перелік препаратів, щоб пацієнт купив їх за власні кошти, хоча держава вже профінансувала їхню закупівлю, і ліки мають бути безкоштовними. Це злочин.

➡️ У липні Верховна Рада ухвалила закон, яким надала НСЗУ право контролю якості медичних послуг. На мою думку, служба має активно виявляти такі випадки та звертатися до правоохоронних органів. Перенаправлю звернення, які отримав, до НСЗУ та правоохоронних органів.

👉 Четверте питання: закупівлі медичного обладнання на місцевому рівні.

ℹ️ Деякі лікарні продовжують закуповувати медичні апарати за цінами, вищими за ринкові. Іноді вартість у 2-3 вища за ту, яку пропонує виробник у країнах ЄС. Регіональні закупівлі зазвичай не проходять через систему Prozzoro, через що складно відслідковувати можливі корупційні прояви.