📌 Тиждень тому у Швейцарії пройшла Міжнародна конференція з питань відновлення України.

▶️ Україна презентувала план відновлення країни на найближчі 10 років. У документі 850 проєктів з різних галузей, які потребують фінансування, на загальну суму у $750 млрд.

▶️ У медичній сфері заплановані заходи оцінюються у $5 млрд. Ми передбачили відновлення галузі відповідно до стандартів ЄС, з урахуванням принципу енергоефективності, обов’язковою наявністю бомбосховища чи підземного паркінгу, який можна швидко переобладнати на об’єкт укриття.

Умовно поділити медичні проєкти можна на такі блоки:

✅ Будівництво нових та реконструкція існуючих спеціалізованих медзакладів

✅ Розвиток електронної системи охорони здоров’я (з інтеграцією у європейські системи)

✅ Впровадження телемедицини

✅ Розбудова мережі сучасних університетських клінік

✅ Виробництво модульних лікарень європейського зразка (з локалізацією виробництва)

✅ Підтримка психічного здоров’я людей, які постраждали від війни.

👉 Докладніше з планом відновлення України можна ознайомитись за посиланням https://recovery.gov.ua/.

📍 Євроінтеграція: які завдання у медичній галузі потрібно виконати Україні?

👉 Україна офіційно отримала статус кандидата у члени Євросоюзу. Президент Володимир Зеленський назвав надання такого статусу «точкою неповернення», а вступ до європейської спільноти – «неминучим найближчим часом». Підписавши Угоду з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання привести національне законодавство у всіх галузях економіки до європейських норм та стандартів. У сфері охорони здоров’я це потрібно зробити за такими напрямками: боротьба з курінням, тканини, клітини та органи, онкологічні захворювання, інфекційні захворювання, кров, боротьба з вживанням алкоголю, психічне здоров’я – наркотична залежність.

▶️ За трьома напрямами всі зобов’язання Європарламенту виконані.

✅ Боротьба з курінням

Особливу увагу країни ЄС звертають на попередження куріння серед дітей та підлітків, заборону будь-якого куріння у громадських місцях, обмеження у рекламі тютюнових виробів. Всі ці вимоги враховані у законі нашого Комітету № 1978- IX, який Верховна Рада ухвалила у грудні минулого року. Перші нововведення закону почали діяти з 11 липня, в тому числі, заборона куріння електронних сигарет, пристроїв для нагрівання, кальянів у громадських місцях та продаж їх особам до 18 років.

✅ Тканини, клітини та органи

Нормативно-правова база відповідає європейському законодавству. У 2019 році наш Комітет ініціював законодавчі зміни, які дали старт розвитку галузі трансплантації. У 2020 році Уряд створив державну установу «Український центр трансплант-координації» та затвердив положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин (ЄДІСТ). Ухвалення цих рішень дозволило галузі розвиватись рекордними темпами навіть в умовах воєнних дій. За останні півроку проведено на 10 трансплантацій органів більше, ніж за той же період 2021 року.

✅ Онкологічні захворювання

Також всі настанови виконані. Затверджений Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку, а наказом МОЗ врахована рекомендація Ради ЄС щодо скринінгу раку на рівні первинної медичної допомоги.

▶️ За іншими напрямами умови Угоди про асоціацію виконані частково.

✅ Інфекційні захворювання

Рекомендація парламенту ЄС – створити мережу епідеміологічного нагляду. Що зроблено? Посилена роль Центру громадського здоров’я. Установа займається епіднаглядом, збором та обробкою інформації, звітує перед такими глобальними мережами, як ВООЗ, ЮНЕЙДС, CDC, ECDC. Затверджені декілька наказів МОЗ, які врегульовують порядок обліку та звітності за інфекційними захворюваннями.
У лютому 2021 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №4142 про систему громадського здоров’я. Документ передбачає створення за прикладом європейських країн сучасної епідеміологічної служби на базі Центру громадського здоров’я. Найближчим часом разом з профільним міністром будемо наполягати на тому, щоб парламент розглянув законопроєкт у другому читанні.

✅ Кров

Поки що українська система донорства крові не відповідає стандартам ЄС. У 2020 році Верховна Рада ухвалила закон нашого Комітету «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Документ передбачає модернізацію галузі, приведення її до сучасних стандартів, в тому числі заміну застарілого обладнання, посилення контролю за якістю крові, відродження безоплатного донорства.
Але розробка підзаконних актів досі триває. Урядом ухвалені обсяги обов’язкового забезпечення потреб системи охорони здоров’я донорською кров’ю, порядок обстеження донорів. Потрібно затвердити технічні вимоги до крові, її компонентів та стандарти, специфікації щодо системи якості для установ, що працюють з кров’ю.

✅ Алкоголь

Передбачений з урахуванням рекомендацій ВООЗ план підвищення акцизів на алкогольні напої, обмеження роздрібної торгівлі, заходи щодо підтримки здорового способу життя. Врегульовані вікові обмеження щодо споживання слабоалкогольних напоїв та вимоги їхнього продажу.
Але досі не виконана рекомендація парламенту ЄС щодо вживання алкогольних напоїв дітьми та підлітками.

Україна повинна скласти план обмеження вживання алкоголю серед молоді, ввести маркування алкогольних напоїв, заборонити використання стилю в оформленні пляшок, який асоціюється з молодіжною культурою.

✅ Психічне здоров’я – наркотична залежність
Відповідно до європейських нормативів затверджено Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року. Наша країна приєдналася до часткової угоди Ради Європи про створення Групи зі співробітництва в боротьбі проти зловживання наркотиками та їхнім незаконним обігом (група ПОМПІДУ). Підготовлено проєкт нової Стратегії.
Для виконання вимог ЄС необхідно ухвалити Стратегію державної політики щодо наркотиків на період до 2030 року. Наразі вона розроблена та готується до ухвалення. Також потрібно виконати рекомендацію щодо підсилення ролі громадського сектору у сфері психічного здоров’я: провести перехід від стаціонарної допомоги у державних закладах до більш гуманістичної моделі прямої соціалізації хворих на місцях (у випадках захворювання, коли це можливо).

📌 Загалом із 17 директив та рішень парламенту ЄС 9 виконано, 5 – частково, над трьома – працюємо.

❗️ Окремо зазначу про два найважливіші законопроєкти, які визначені РНБО як пріоритетні для забезпечення гармонізації законодавства України у сфері обігу лікарських засобів із законодавством ЄС. Законопроєкт № 5547 «Про лікарські засоби» передбачає запровадження європейських норм та процедур при обігу лікарських засобів. Найближчим часом плануємо розгляд документу у Верховній Раді в другому читанні. Також наш Комітет працює над підготовкою до отримання «промислового безвізу» з ЄС, в тому числі в аспекті медичних виробів. Для цього розробляємо законопроєкт «Про медичні вироби», який стане частиною нової нормативної бази, адаптованої під європейські стандарти.

📌 Президент Володимир Зеленський три роки тому оголосив курс на діджиталізація країни. Вона передбачає цифровізацію державних послуг на всіх рівнях, в тому числі, у медичній галузі.

👉 Важливо зазначити, що під час війни певні процеси у сфері охорони здоров’я вдалось координувати та стабілізувати саме завдяки електронним інструментам. Наприклад, за програмою «Доступні ліки» українці, як і раніше, отримують медичні препарати у повному обсязі.

▶️ Сьогодні разом з колегами з МОЗ, НСЗУ, ДП «Медичні закупівлі України», ЦГЗ та міжнародними партнерами обговорювали впровадження цифрових проєктів у сфері охорони здоров’я.

✅ На початку війни спеціалісти ДП «Медичні закупівлі України» розробили три модулі у системі MedData.

Перший – облік гуманітарної допомоги. Він дозволяє слідкувати за вантажем від моменту перетину кордону до доставки до лікарень, збирати потребу медичних закладів у ліках та обладнанні.

Другий модуль називається «аукціон». З його допомогою значно пришвидшились тендерні процедури на закупівлю медичних препаратів за централізованими програмами. Завдяки цьому ДП вже може провести половину закупівель за бюджетні кошти, які потрібно здійснити за рік.

Третій модуль – U24. Він дозволяє проводити закупівлі за кошти, забрані на міжнародній платформі підтримки України.

✅ У перші дні після вторгнення до електронної медичної системи (ЕСОЗ) вносили лише 30% даних від загальної довоєнної кількості. Через це Уряду довелось прийняти тимчасове рішення про фінансування медичних закладів за глобальним бюджетом – 1/12 від суми договору з НСЗУ. Але за останні місяці медичні працівники знову почали регулярно вносити інформацію до ЕСОЗ. Показники наблизились до тих, які були до 24 лютого. Сьогодні в системі 35 млн пацієнтів, майже 300 тис. медиків та 6,5 тис. медзакладів. Це дозволило нам з 1 липня повернути оплату за надану медичну послугу (за винятком медзакладів у зоні бойових дій та на окупованих територіях).

📍 Відзначу професійну роботу фахівців ДП та НСЗУ. Впроваджені електронні інструменти дозволили налаштувати роботу медичної системи в умовах війни.

➡️ Серед планів розвитку цифрових інструментів одним з найважливіших є впровадження Е-рецепту: з 1 серпня почне діяти електронний рецепт на антибіотики, другий етап – Е-рецепт на наркотичні препарати, третій – електронний рецепт на всі рецептурні препарати. Перший етап триватиме до кінця року. Терміни початку другого та третього поки що невідомі. У більш віддаленій перспективі заплановано введення електронної медичної картки та особистий кабінет пацієнта.

❗️ Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо посилення контролю за відпуском лікарських засобів.

👉 Наш Комітет разом з МОЗ продовжує працювати над впровадженням електронного рецепту. Сьогодні народні депутати у першому читанні проголосували за законопроєкт № 7444. Документ встановлює відповідальність медичних працівників та фармацевтів:

✅ У разі призначення рецептурного лікарського засобу без рецепту

✅ За призначення наркотичних засобів без Е-рецепту

✅ За відпуск в аптеках рецептурних ліків без рецепту, за недійсним рецептом або з порушенням порядку МОЗ продажу препаратів.

Відзначу, що законопроєкт, якщо парламент ухвалить його у другому читанні, почне діяти через три місяці після закінчення воєнного стану.

▶️ Також наш Комітет наполягає на розгляді законопроєкту № 7445. Він вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення: встановлює штраф у розмірі 5,1 тис. грн за порушення норм, передбачених законопроектом № 7444. Найближчим часом очікуємо на розгляд законопроєкту № 7445

➡️ Паралельно МОЗ продовжує поетапно вводити електронний рецепт. З 1 серпня антибіотики в аптеках відпускатимуть за електронним рецептом. Винятки – лікарні, які знаходяться на лінії фронту чи в окупації. В таких закладах лікар випише паперовий рецепт.

📍 Е-рецепт на антибіотики – це перший етап впровадження електронного рецепту на всі рецептурні препарати в Україні. Другий етап – Е-рецепт на наркотичні засоби, третій – на всі рецептурні препарати.

Законопроєкти № 7444 и № 7445 дозволять створити законодавчу базу на післявоєнний період для повноцінного запуску Е-рецепту.

https://www.rada.gov.ua/news/razom/225667.html

📍 Декілька тез щодо університетських клінік.

▶️ Ідея створення в Україні університетських клінік активно обговорюється, але сприймається далеко не всіма. Останній раз дискусія з цього питання виникла у Вінниці, де ми проводили виїзне засідання Комітету.

➡️ У Європі модель університетських клінік склалася історично. В таких закладах збирались найкращі лікарі та педагоги. Студенти навчались теорії та одразу застосовували свої знання на практиці. Зосередження справжніх світил медицини сприяло пошуку нових рішень, появі найсучаснішого обладнання, впровадженню новітніх методик лікування.

➡️ У Німеччині в університетських клініках працює 18% від усіх медичних працівників країни. Вони лікують близько 10% всіх пацієнтів, з найскладнішими патологіями. У Франції в таких закладах одночасно працюють медиками та викладачами, що дозволяє отримувати подвійну зарплатню. Мережа університетських клінік «забирає» третину госпіталізацій, надає послуги «первинки». У Швейцарії в таких клініках щороку проходять навчання більше 2 тисяч студентів. Також там працюють доктори наук, професори, які постійно вдосконалюють свої знання за допомогою курсів підвищення кваліфікації.

▶️ В Україні й досі зберігається ще радянська система навчання майбутніх медиків. Але наразі вона неефективна та потребує змін. Кількість вже не може компенсувати якість.

👉 Ми вже відчуваємо гострий дефіцит молодих талановитих спеціалістів. Через хвилю міграції частина медиків виїхала за кордон, і не всі, на жаль, повернуться додому. Чимало працюючих медичних працівників досягли пенсійного віку. Цього року МОЗ навіть знизив прохідний бал на медичні спеціальності у вищих навчальних закладах. Одночасно необхідно змінювати формат навчання за європейським зразком.

Реорганізація в університетську клініку – це і можливість для деяких медичних закладів знайти своє місце у новій структурі сфери охорони здоров’я.

📌 Нагадаю, в 2017 році у межах медреформи ми розпочали зміну моделі фінансування медзакладів, перейшли на принцип оплати за надану послугу. Нещодавно стартував інфраструктурний етап реформи – створення госпітальних округів.

👉 Аналіз існуючої мережі медичних закладів показує, що в багатьох регіонах відбувається дублювання функцій. Наприклад, пацієнтів з області лікують в одній лікарні, з району області – в іншій, з міста – у третій. Фактично надають однакові послуги, але обслуговують пацієнтів за територіальним принципом. Навіщо утримувати три лікарні?

Тому пропонується поділити лікарні на загальні, кластерні та надкластерні. Це дозволить виключити дублювання функцій та вивільнити кошти на фінансування інших потреб медицини. Відповідно з’являться медичні заклади, які можна буде перепрофілювати під університетські клініки.

☑️ На даний час ми активно вивчаємо іноземний досвід роботи мережі університетських клінік. Нещодавно делегація МОЗ відвідала дві клініки у Польщі. Одне з важливих завдань у цьому напрямку – провести інформаційну кампанію із роз’ясненням для медиків переваг реорганізації закладу в університетську клініку.

Які переваги матиме медичний заклад при перепрофілюванні в університетську клініку?

✅ Можливість залучення молодих спеціалістів

Сьогодні медзаклади конкурують за студентів-інтернів. Університетська клініка – фактично перше місце роботи студента-медика. Якщо у закладі будуть створені найкращі умови для роботи, то він залишиться працювати і надалі

✅ Можливість отримати найсучасніше обладнання

В університетських клініках, як правило, застосовують новітні методики лікування, а для цього – закуповують сучасне медичне обладнання. Держава буде зацікавлена у фінансуванні придбання апаратів, щоб впроваджувати новітні технології на практиці

✅ Можливість залучення відомих медиків з-за кордону

Коли до України приїде відомий у світі хірург чи анестезіолог, то він захоче поділитись досвідом в медуніверситеті, провести практичні заняття зі студентами в університетській клініці.

👉 Розумію, що ми всі по природі консерватори та не любимо змін.

Тому у медичній спільноті є різні думки з приводу створення мережі університетських клінік. Хоча вже є приклади, коли виші самі просять віддати їм заклад під університетську клініку. Керівництво медичного університету імені Данила Галицького звернулось до МОЗ із проханням передати клінічну лікарню Львівської залізниці під управління.

📌 Сьогодні Верховна Рада за поданням Президента звільнила з посади генерального прокурора Ірину Венедіктову.

👉 Ми підтримали рішення Володимира Зеленського. У правоохоронній сфері дійсно накопичився певний обсяг проблем, які вимагають кадрових трансформацій.

▶️ Водночас хочу подякувати пані Ірині за два роки роботи. Вперше за 30 років відбулось перезавантаження на всіх рівнях прокуратури. Під час війни прокурори ведуть справи про злочини окупантів проти наших громадян. Суди вже почали виносити вироки російським терористам. Офіс генпрокурора створив міжнародну коаліцію, в якій 18 країн ведуть національні розслідування, співпрацюють з Міжнародним кримінальним судом. Це важливі кроки. З часом вони приведуть керівництво країни-окупанта до міжнародного трибуналу.

➡️ Ірина Венедиктова стала першою жінкою-генеральним прокурором України. На посаді вона продемонструвала силу волі, характер, професіоналізм. Своїм прикладом пані Ірина довела, що українські жінки можуть ставати справжніми лідерами силових структур, які раніше традиційно вважались чоловічими сферами діяльності.

📍 Ірина Венедіктова залишається у команді Президента. В цей важкий для України час країні потрібні іі професіоналізм, енергія та відданість справі!

📍 Українські діти, які втратили кінцівки через війну, поїдуть на протезування до США.

👉 Вчора перша леді Олена Зеленська під час візиту до Вашингтону презентувала американському бізнесу, дипломатичному корпусу та представникам української діаспори програму протезування.

✅ Вона вже працює за наступним алгоритмом. МОЗ та Офіс президента збирають інформацію про міно-вибухові травми, передають її до посольства США. Визначається медичний заклад, який прийме родину на лікування та реабілітацію. Проводиться низка відео-конференцій між українськими та американськими лікарями, згодом – дитину транспортують до США.

✅ Першою програмою скористалась родина Степаненків, яка потрапила під ворожий обстріл на залізничному вокзалі Краматорська. Мама Наталія втратила одну ногу, її донька Яна – обидві. На даний час Наталя пристосовується до нового протезу, а Яна готується до протезування.

📌 Станом на 26 червня в Україні 20 дітей втратили кінцівки. Одній дитині протез встановили, дві – перебували в процесі протезування, 11 залишаються в черзі на встановлення. Такі дані отримав від МОЗ у відповідь на депутатське звернення щодо протезування українців в умовах воєнних дій.

➡️ Завдяки ініціативі Олени Зеленської ці діти зможуть поїхати до медичних закладів США на проходження реабілітації. Протезування за сучасними технологіями та реабілітація під наглядом фахівців дозволить їм максимально наблизитись до життя, яке вони мали до ампутації кінцівок.

❗️ На жаль, війна продовжує калічити українців. Щодня на фронті наші герої отримують поранення. Деякі з них втрачають кінцівки та потребують протезування. На деокупованих територіях триває процедура розмінування. Цивільні громадяни також підриваються на мінах та вибухових пристроях.

📌 За даними МОЗ, серед дорослих 596 людей втратили кінцівки. Одній людині протез встановлений, 17 – у процесі протезування, 385 очікують протезів.

➡️ Для дорослих та військових працює інша програма – у межах співпраці МОЗ та Єврокомісії. За нею 20% українців, в яких ампутовані кінцівки, вивезені на лікування до медичних закладів країн ЄС. Паралельно в Україні напрацьовується система реабілітації людей, постраждалих від агресії рф. Зокрема ведуться перемовини зі світовими виробниками протезів про їхнє постачання до України, обговорюється залучення до реабілітації пацієнтів приватних санаторно-курортних закладів за Програмою медичних гарантій, а також розміщення виробництва протезів на території України.

https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-rozpochala-vizit-do-ssha-76537

📌 Презентували проєкт плану післявоєнного відновлення медичної галузі міжнародним донорам.

👉 Два тижні тому українська делегація у Швейцарії презентувала міжнародній спільноті проєкт плану відновлення України. Але ми продовжуємо допрацьовувати цей стратегічний документ. Сьогодні провели спільне засідання двох робочих груп: з відновлення сфери охорони здоров’я та Нацради з відновлення України. МОЗ презентувало нашим міжнародним партнерам документ, над яким ми працювали декілька місяців.

📍 Основою плану стала Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, яку ми встигли розробити до початку війни. Також серед основних засад документу – відновлення галузі відповідно до стандартів ЄС та врахування принципу енергоефективності.

План містить дев’ять пріоритетних напрямків:

✅ Посилення політик та інститутів

✅ Медичні послуги, викликані війною

✅ Громадське здоров’я та готовність до реагування

✅ Фінансова стабільність медичної допомоги

✅ Трансформація мережі закладів охорони здоров’я

✅ Розвиток кадрових ресурсів

✅ Електронна охорона здоров’я

✅ Управління якістю та експертизи здоров’я

✅ Фармацевтичний сектор та доступ до ліків

Відбудова медичних закладів передбачається у три стадії: перша – забезпечення медичною допомогою під час війни (2022 рік), друга – відновлення системи охорони здоров’я (2023-2025 роки), третя – підвищення людського капіталу, якості медичної допомоги, технологічний розвиток (2023-2026 роки).

❗️ Особлива увага у плані відведена формуванню лікарняної мережі європейського зразка. Вона складатиме 215 загальних лікарень, 165 кластерних та 52 надкластерні (багатопрофільні), 6 міжрегіональних центрів реабілітаційних центрів, 5 центрів опікової травми та реконструктивної хірургії, 10 університетських лікарень. За підрахунками МОЗ, мінімальна потреба у відновленні та розвитку мережі складає 14,4 млрд євро.

▶️ Під час виступу відзначив, що якщо за низкою інших сфер економіки відбудову можна почати одразу після нашої перемоги, то у медицині ми чекати не можемо. Адже необхідно забезпечити українцям доступ до медичних послуг. Тому паралельно із розробкою плану тривають ремонтні роботи у медзакладах на деокупованих територіях за бюджетні кошти, а українські та міжнародні компанії фінансують будівництво нових амбулаторій на Київщині та Сумщині.

➡️ Також зазначив, що в нас сформована єдина команда – Комітет ВР, МОЗ, ОП, яка готова разом із донорами та міжнародними організаціями працювати над реалізацією плану.

Остаточну затверджену версію плану відновлення України очікуємо на початку осені.

📍 Сьогодні провели обговорення проєкту плану відновлення України з представниками Американської торговельної палати.

В онлайн-заході брали участь члени Нацради з відновлення України, народні депутати та представники бізнесу.

▶️ Американська торговельна палата (АСС) – одна із найвпливовіших бізнес-асоціацій в Україні. Тому нам було важливо почути пропозиції та зауваження до документу від представників міжнародних компаній.

Які питання обговорювали?

✅ Доцільність створення державної мережі аптек
План відновлення передбачає стратегічний запас ліків на півроку. Зокрема, завдяки створенню державної чи комунальної мережі аптек у медичних закладах. Орієнтовно на це потрібно 11,6 млн євро.

Представники АСС вважають, що державі недоцільно вкладати кошти в нову мережу аптек. Особливо тоді, коли в країні багато приватних аптечних пунктів.

👉 На мою думку, в Україні й справді достатня кількість аптек. Погоджуюсь, що потрібно шукати інші шляхи для створення стратегічного запасу медичних препаратів.

✅ Ухвалення законопроєкту «Про лікарські засоби»
Один із пріоритетів плану – «посилення політик та інституцій». Але, на думку представників АСС, це не можливо зробити, доки не буде ухвалений закнопроєкт Комітету № 5547 «Про лікарські засоби». Адже документ передбачає запровадження європейських норм та процедур при обігу лікарських засобів.

👉 Проінформував бізнес-спільноту, що парламент 28 липня планує розглянути у другому читанні законопроєкт № 5547.

✅ Відсутність у плані акценту на державно-приватне партнерство

Представники Американської торговельної палати вважають, що ДПП дозволить залучити інвестиції у медицину. Та пропонують активніше використовувати такий інструмент, в тому числі, внести його до плану відновлення країни.

👉 Наш Комітет спільно з Офісом реформ під керівництвом Михайла Саакашвілі розробив законопроєкт про державно-приватне партнерство у сфері охорони здоров’я. Запросив членів АСС приєднатись до обговорення документу до того, як ми зареєструємо його у Верховній Раді.

➡️ Також нагадав про те, що один із пунктів плану – виробництво модульних лікарень європейського зразка з локалізацією виробництва в Україні. Це один із способів швидко відновити інфраструктуру на деокупованих територіях. Запропонував колегам з АСС приєднуватись до таких проєктів – як на умовах концесії, так і державно-приватного партнерства.

📌 Дякую Американській торговій палаті за плідну дискусію. Наш Комітет перебуває у постійному діалозі з бізнесом. Для нас важлива думка роботодавців та інвесторів щодо розробки плану відновлення країни.

https://www.facebook.com/d.getmancev/videos/570545291358677

📌 Три роки тому пройшли позачергові вибори до Верховної Ради. 26 липня ЦВК оголосила результати: партія «Слуга народу» набрала 43,16% – 254 місць у парламенті.

👉 Команда Президента фактично отримала від українців карт-бланш на проведення змін у країні. Пам’ятаю, як рішуче були налаштовані колеги, як розроблялись програми та плани реформ у кожній галузі.

Ніхто не міг навіть уявити, що на час нашої каденції припадуть випробування, які трапляються, напевно, раз на століття.

➡️ Пандемія. Коронавірусна хвороба зупинила економіку та забрала життя десятків тисяч наших громадян. Здавалося б, що може бути страшніше?

➡️ Здолали епідемію, почалась війна. Десятки тисяч жертв, окупація, мільйони біженців, знищена економіка та інфраструктура.

З трьох років каденції два з половиною – постійної боротьби з найпотужнішими викликами!

Але навіть за таких умов нам вдалось багато чого досягти!

Зокрема, у медичній сфері відбулись дійсно тектонічні зміни.

✅ Ми реалізували реформу фінансування медицини та перейшли до наступного етапу – реформи медичної інфраструктури.

✅ Запустили національну галузь трансплантології: навіть в умовах війни проводиться рекордна кількість операції з пересадки органів.

✅ Розпочали переведення центрів крові на європейські стандарти.

✅ Посилили антитютюнові обмеження, досягнувши європейських стандартів у цій сфері.

✅ Провели масштабну діджиталізацію, надавши поштовх розвитку електронної системи охорони здоров’я.

✅ Навели лад у сфері закупівель: в Україні наразі працює дійсно ефективний та прозорий закупівельник ДП «Медичні закупівлі України».

❗️ Одне з головних досягнень команди Президента у медицині – рекордне фінансування галузі на 2022 рік. Вперше з часів незалежності для медичних працівники був встановлений мінімальний рівень зарплати – вищий, ніж середня зарплата по країні.

📍 До кінця нашої каденції залишився рік. Я бажаю всім моїм колегам, щоб наступний звіт за підсумками чотирьох років відбувався вже у мирній країні, яка перемогла ворога і повернула окуповані території. І вже ніколи на долю українського народу не випадало таких випробувань.