❗️ Європарламент ухвалив резолюцію щодо підтримки надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу.
➡️ За останні роки у медичній галузі ми зробили багато важливих євроінтеграційних кроків, які, я абсолютно впевнений, також зіграли свою роль у сьогоднішньому рішенні, переконавши європейських колег у тому, що Україна рухається у правильному напрямку.
Наближення до стандартів ЄС відбувається за декількома векторами.
▶️ Найважливіший – медична реформа, кардинальна зміна моделі фінансування. Після реформування «первинки» стартували зміни у системі надання медичної допомоги «вторинки» та «третинки». Пандемія та війна загальмували впровадження деяких змін у системі охорони здоров’я, але Президент, Уряд, Верховна Рада, Офіс президента налаштовані завершити реформу, яка покращить якість надання медпослуг українцям.
▶️ Запроваджена і низка інших законодавчих змін, які підштовхують євроінтеграційні процеси. Зокрема, у грудні минулого року Верховна Рада підтримала закон нашого Комітету, який істотно посилює антитютюнові обмеження. Документ наближає нас до європейського законодавства, адже таким чином ми виконуємо вимоги Директиви 2014/40/ЄС та Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
▶️ Найближчим часом плануємо розгляд у другому читанні законопроектів «Про лікарські засоби» (№ 5547) та «Про систему громадського здоров’я» (№4142). Законопроект «Про лікарські засоби» передбачає запровадження європейських норм та процедур при обігу лікарських засобів. Законопроект «Про громадське здоров’я» має на меті створення сучасної епідеміологічної служби за зразком європейських країн.
▶️ Наш Комітет працює над підготовкою України до отримання «промислового бізвізу» з ЄС, зокрема, в аспекті медичних виробів. Законопроект «Про медичні вироби» стане частиною нової, адаптованої під європейські стандарти, нормативної бази. Підписання угоди дозволить вітчизняним виробникам здійснювати експортні операції за тими правилами, які діють між країнами ЄС.
👉 Майже на кожній зустрічі міжнародні партнери відзначають успіхи України у реалізації низки реформ та імплементації норм та стандартів ЄС.
📍 Впевнений, що Статус кандидата стане стимулом для всіх законотворців активніше проводити євроінтеграційні зміни. І наш Комітет, безумовно, буде одним з перших у реалізації цього завдання.
➡️ За останні роки у медичній галузі ми зробили багато важливих євроінтеграційних кроків, які, я абсолютно впевнений, також зіграли свою роль у сьогоднішньому рішенні, переконавши європейських колег у тому, що Україна рухається у правильному напрямку.
Наближення до стандартів ЄС відбувається за декількома векторами.
▶️ Найважливіший – медична реформа, кардинальна зміна моделі фінансування. Після реформування «первинки» стартували зміни у системі надання медичної допомоги «вторинки» та «третинки». Пандемія та війна загальмували впровадження деяких змін у системі охорони здоров’я, але Президент, Уряд, Верховна Рада, Офіс президента налаштовані завершити реформу, яка покращить якість надання медпослуг українцям.
▶️ Запроваджена і низка інших законодавчих змін, які підштовхують євроінтеграційні процеси. Зокрема, у грудні минулого року Верховна Рада підтримала закон нашого Комітету, який істотно посилює антитютюнові обмеження. Документ наближає нас до європейського законодавства, адже таким чином ми виконуємо вимоги Директиви 2014/40/ЄС та Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
▶️ Найближчим часом плануємо розгляд у другому читанні законопроектів «Про лікарські засоби» (№ 5547) та «Про систему громадського здоров’я» (№4142). Законопроект «Про лікарські засоби» передбачає запровадження європейських норм та процедур при обігу лікарських засобів. Законопроект «Про громадське здоров’я» має на меті створення сучасної епідеміологічної служби за зразком європейських країн.
▶️ Наш Комітет працює над підготовкою України до отримання «промислового бізвізу» з ЄС, зокрема, в аспекті медичних виробів. Законопроект «Про медичні вироби» стане частиною нової, адаптованої під європейські стандарти, нормативної бази. Підписання угоди дозволить вітчизняним виробникам здійснювати експортні операції за тими правилами, які діють між країнами ЄС.
👉 Майже на кожній зустрічі міжнародні партнери відзначають успіхи України у реалізації низки реформ та імплементації норм та стандартів ЄС.
📍 Впевнений, що Статус кандидата стане стимулом для всіх законотворців активніше проводити євроінтеграційні зміни. І наш Комітет, безумовно, буде одним з перших у реалізації цього завдання.
❗Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Сьогодні за це проголосувала Європейська рада, яка об’єднує всіх лідерів держав Євросоюзу. Раніше відповідну резолюцію ухвалив Європейський парламент. А на минулому тижні таку рекомендацію надала Європейська комісія
📌 Це означає поворотний момент в історії країни - наші європейські прагнення, які сягають корінням у перші роки Незалежності, нарешті отримали чітку, офіційну, юридично обґрунтовану відповідь - і ця відповідь позитивна. Надання статусу кандидата відкриває нам шлях до набуття повноцінного членства у ЄС.
📌 Це означає поворотний момент в історії країни - наші європейські прагнення, які сягають корінням у перші роки Незалежності, нарешті отримали чітку, офіційну, юридично обґрунтовану відповідь - і ця відповідь позитивна. Надання статусу кандидата відкриває нам шлях до набуття повноцінного членства у ЄС.
📌 Разом з колегами у робочій групі з питань охорони здоров’я Нацради з відновлення України продовжуємо працювати над розробкою плану післявоєнного відновлення медичної галузі. Залишились останні узгодження перед тим, як медична частина плану буде презентована Президенту Володимиру Зеленському.
👉 Основою плану стала Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, яку ми встигли розробити до початку війни. Також серед основних засад документу – відновлення галузі відповідно до стандартів ЄС, врахування принципу енергоефективності, обов’язкова наявність бомбосховища чи підземного паркінгу, який можна швидко переобладнати в об’єкт укриття.
Відбудова медичних закладів передбачає три етапи.
✅ Короткостроковий
На деокупованих територіях, де лікарні та амбулаторії повністю зруйновані, встановлять мобільні шпиталі та переобладнають вцілілі приміщення під надання медичної допомоги.
✅ Середньостроковий
За ним передбачено будівництво модульних лікарень орієнтовно за 10-15 місяців. Такі споруди можна використовувати як медичні заклади впродовж 5-10 років.
✅ Довгостроковий
Заплановано будівництво нових сучасних лікарень та амбулаторій, які відповідатимуть європейським нормам та стандартам. Нова мережа закладів формуватиметься відповідно до принципу госпітальних округів. Вона передбачає кілька рівнів допомоги залежно від складності випадку та важкості стану пацієнта та поділятиметься на надкластерні, кластерні, загальні та пункти первинної меддопомоги.
📍 На реалізацію плану будуть потрібні великі кошти. Ми вже ведемо перемовини з міжнародними партнерами та донорами з цього приводу.
👉 Основою плану стала Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, яку ми встигли розробити до початку війни. Також серед основних засад документу – відновлення галузі відповідно до стандартів ЄС, врахування принципу енергоефективності, обов’язкова наявність бомбосховища чи підземного паркінгу, який можна швидко переобладнати в об’єкт укриття.
Відбудова медичних закладів передбачає три етапи.
✅ Короткостроковий
На деокупованих територіях, де лікарні та амбулаторії повністю зруйновані, встановлять мобільні шпиталі та переобладнають вцілілі приміщення під надання медичної допомоги.
✅ Середньостроковий
За ним передбачено будівництво модульних лікарень орієнтовно за 10-15 місяців. Такі споруди можна використовувати як медичні заклади впродовж 5-10 років.
✅ Довгостроковий
Заплановано будівництво нових сучасних лікарень та амбулаторій, які відповідатимуть європейським нормам та стандартам. Нова мережа закладів формуватиметься відповідно до принципу госпітальних округів. Вона передбачає кілька рівнів допомоги залежно від складності випадку та важкості стану пацієнта та поділятиметься на надкластерні, кластерні, загальні та пункти первинної меддопомоги.
📍 На реалізацію плану будуть потрібні великі кошти. Ми вже ведемо перемовини з міжнародними партнерами та донорами з цього приводу.
📍 Лікарні модульного типу – один з оптимальних варіантів відновлення медичної інфраструктури.
▶️ На початку червня під час засідання робочої групи з питань охорони здоров’я Нацради з відновлення України обговорювали відбудову медичної інфраструктури Київщини. Запропонував колегам звернути увагу на те, що використання модульних конструкцій є потенційно одним з найкращих рішень.
➡️ МОЗ вже декілька тижнів вивчає європейський досвід будівництва лікарень, виготовлених з металевих сендвіч-панелей.
➡️ На минулих вихідних делегація з міністерства оглянула будівництво медзакладу такого типу у Польщі.
Як переваги зведення медзакладів з використанням модульних конструкцій?
✅ Швидкість
Проєктування та будівництво капітальних будівель в Україні займає щонайменше декілька років. Пацієнти не можуть чекати так довго. Будівництво закладу завдяки модульним технологіям скорочується на кілька порядків. Під час пандемії у Китаї за кілька тижнів будували величезні модульні лікарні!
✅ Адаптивність
Через війну мільйони українців виїхали до безпечніших західних та центральних регіонів. Складно спрогнозувати, яким чином у подальшому відбуватиметься міграція, а відповідно, зростати чи зменшуватись навантаження на медичну інфраструктуру. Модульна технологія дає можливість змінювати конфігурацію приміщень – за потреби додавати операційні чи палати для розміщення пацієнтів.
✅ Енергоефективність
Медзаклади модульного типу компактні, оснащені сучасною інженерією. Це важливо з урахуванням дуже складного майбутнього опалювального сезону.
✅ Готовність «під ключ»
Немає потреби проводити ремонт. Особисто бачив у країнах ЄС такі конструкції: всередині їх важко відрізнити від стаціонарних будівель.
👉 Наразі МОЗ вивчає питання залучення міжнародних інвестицій у такі об’єкти. На мою думку, також доречно розглянути можливість розміщення в Україні заводу з виготовлення модульних конструкцій.
Попит на них буде не лише з боку системи охорони здоров’я, але з інших соціальних сфер. Місцеве виробництво – це нові робочі місця та податки до бюджету.
▶️ На початку червня під час засідання робочої групи з питань охорони здоров’я Нацради з відновлення України обговорювали відбудову медичної інфраструктури Київщини. Запропонував колегам звернути увагу на те, що використання модульних конструкцій є потенційно одним з найкращих рішень.
➡️ МОЗ вже декілька тижнів вивчає європейський досвід будівництва лікарень, виготовлених з металевих сендвіч-панелей.
➡️ На минулих вихідних делегація з міністерства оглянула будівництво медзакладу такого типу у Польщі.
Як переваги зведення медзакладів з використанням модульних конструкцій?
✅ Швидкість
Проєктування та будівництво капітальних будівель в Україні займає щонайменше декілька років. Пацієнти не можуть чекати так довго. Будівництво закладу завдяки модульним технологіям скорочується на кілька порядків. Під час пандемії у Китаї за кілька тижнів будували величезні модульні лікарні!
✅ Адаптивність
Через війну мільйони українців виїхали до безпечніших західних та центральних регіонів. Складно спрогнозувати, яким чином у подальшому відбуватиметься міграція, а відповідно, зростати чи зменшуватись навантаження на медичну інфраструктуру. Модульна технологія дає можливість змінювати конфігурацію приміщень – за потреби додавати операційні чи палати для розміщення пацієнтів.
✅ Енергоефективність
Медзаклади модульного типу компактні, оснащені сучасною інженерією. Це важливо з урахуванням дуже складного майбутнього опалювального сезону.
✅ Готовність «під ключ»
Немає потреби проводити ремонт. Особисто бачив у країнах ЄС такі конструкції: всередині їх важко відрізнити від стаціонарних будівель.
👉 Наразі МОЗ вивчає питання залучення міжнародних інвестицій у такі об’єкти. На мою думку, також доречно розглянути можливість розміщення в Україні заводу з виготовлення модульних конструкцій.
Попит на них буде не лише з боку системи охорони здоров’я, але з інших соціальних сфер. Місцеве виробництво – це нові робочі місця та податки до бюджету.
✅ Суверенна і незалежна, демократична держава.
✅ Життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність як найвища цінність.
✅ Забезпечення прав і свобод як головний обов'язок держави.
✅ Принцип верховенства права.
✅ Свобода політичної діяльності.
✅ Заборона цензури.
👉 Це основа наших цінностей, зафіксована у Конституції від 28 червня 1996 року.
▶️ Шлях від ухвалення положень Основного Закону до їх реального втілення виявився довгим та складним. Знадобились десятиріччя завзятої боротьби, кілька революцій, розбудова громадянського суспільства.
Але ми пройшли цей шлях.
➡️ Сьогоднішня війна це фінальна битва за нашу Конституцію. Вільну, єдину, європейську Україну намагається знищити та поневолити царство рабів. Для імперської тоталітарної росії наші цінності це загроза власному існуванню.
Але свобода завжди сильніша неволі. Вже ніхто і ніколи не зможе відібрати у нас наші права. Навколо України об’єднався увесь демократичний світ, і кожен день наближує нашу Перемогу.
Вітаю з Днем Конституції!
✅ Життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність як найвища цінність.
✅ Забезпечення прав і свобод як головний обов'язок держави.
✅ Принцип верховенства права.
✅ Свобода політичної діяльності.
✅ Заборона цензури.
👉 Це основа наших цінностей, зафіксована у Конституції від 28 червня 1996 року.
▶️ Шлях від ухвалення положень Основного Закону до їх реального втілення виявився довгим та складним. Знадобились десятиріччя завзятої боротьби, кілька революцій, розбудова громадянського суспільства.
Але ми пройшли цей шлях.
➡️ Сьогоднішня війна це фінальна битва за нашу Конституцію. Вільну, єдину, європейську Україну намагається знищити та поневолити царство рабів. Для імперської тоталітарної росії наші цінності це загроза власному існуванню.
Але свобода завжди сильніша неволі. Вже ніхто і ніколи не зможе відібрати у нас наші права. Навколо України об’єднався увесь демократичний світ, і кожен день наближує нашу Перемогу.
Вітаю з Днем Конституції!
✅ Провели перше виїзне засідання Комітету після початку війни: відвідали медичні заклади Вінницької області.
👉 Вінниця – один з найкращих регіонів, за відгуками пацієнтів. Водночас на адресу Комітету надходить низка запитань від місцевих медпрацівників. Відчувається, що не всі ще до кінця розуміють можливості, які пропонує медична реформа.
ℹ️ Я знаю, яку увагу приділяє питанням розвитку медицини голова Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов. На його запрошення ми відвідали медичні заклади регіону, особисто поспілкувались з медиками, щоб спільно вирішити проблеми, які їх хвилюють.
👉 Першою відвідали Козятинську районну лікарню. Минулого року відбулось об’єднання трьох місцевих закладів «вторинки» в одну центральну районну лікарню. Але постійна зміна керівництва призвела до дезорганізації в роботі. За останні півтора року тут змінилось п’ять керівників, утворилась заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 3,6 млн грн.
✅ Тепер у лікарні новий керівник, укладені договори з НСЗУ на 17 пакетів ПМГ. Але в очі кинулось, що заклад ще має ресурси, які не використовуються, в результаті лікарня втрачає фінансування.
Наприклад, рентген-кабінет працює щодня, але до обіду. Встигають прийняти не всіх пацієнтів, інші вимушені звертатись до приватних клінік.
❗️ Деякі співробітники чомусь вважають внесення інформації до електронної медичної системи зайвою формальністю. Дослівно: «я лікар першої категорії, не буду заповнювати вашу електронну систему». Але ж таким чином лікарня знову ж таки втрачає кошти. НСЗУ сплачує за надану медичну послугу, відповідно, потрібно вести облік в електронній системі.
❗️ Звернули увагу представників місцевої влади і на ще одну можливість – заклад може підписати договір з НСЗУ на надання послуг з реабілітації. У нас тисячі поранених, які потребують тривалої процедури відновлення. Якщо Козятинська районна лікарня виконає відповідні умови, отримає додаткове фінансування.
✅ Сподіваюсь, обговорення можливостей розвитку було корисним, і в майбутньому район буде пишатись своєю лікарнею.
👉 Наступний візит до Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Пирогова. Ці заклади – приклад прибуткових лікарень із ефективними управлінцями. І в цьому велика заслуга як обласної ради, так і керівництва державної обласної адміністрації. Обласна лікарня за останні півроку отримала від НСЗУ майже 200 млн грн, на рахунках закладу залишаються 6 млн грн.
✅ Під час обходу корпусів лікарні обговорили питання оптимізації роботи обласної сфери охорони здоров’я. В умовах війни фінансувати Програму медичних гарантій, як і інші соціальні видатки, державі вдається лише завдяки допомозі міжнародних донорів. Тому надзвичайно важливо максимально ефективно використовувати кожну гривню.
Наприклад, в обласній лікарні вже працює відділення кардіохірургії, але планується побудувати новий центр кардіохірургії, щоб обслуговувати пацієнтів зі всієї області. Ідея слушна. Але будьмо реалістами: в сьогоднішніх умовах не раціонально дублювати функції та будувати другий заклад за одним напрямком надання медпослуг. Аналогічним чином викликає сумнів доцільність утримання терапевтичних відділень різного профілю.
✅ Передали колегам перелік рекомендацій, спрямованих на ' раціональніше планування витрат. Вдячні Сергію Борзову та колегам з обласної ради за сприяння. Під час поїздки ще раз переконались, що питання сфери охорони здоров’я регіону є для них одним з головних пріоритетів. Єдине, в чому ми поки що не можемо досягти згоди – створення університетської клініки. Це європейська практика, яка відкриває нові можливості. Це стратегія розвитку вищої медичної освіти, за якою майбутнє. Сподіваюсь, що нам таки вдасться переконати керівництво області спільно реалізувати цей проект.
👉 Вінниця – один з найкращих регіонів, за відгуками пацієнтів. Водночас на адресу Комітету надходить низка запитань від місцевих медпрацівників. Відчувається, що не всі ще до кінця розуміють можливості, які пропонує медична реформа.
ℹ️ Я знаю, яку увагу приділяє питанням розвитку медицини голова Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов. На його запрошення ми відвідали медичні заклади регіону, особисто поспілкувались з медиками, щоб спільно вирішити проблеми, які їх хвилюють.
👉 Першою відвідали Козятинську районну лікарню. Минулого року відбулось об’єднання трьох місцевих закладів «вторинки» в одну центральну районну лікарню. Але постійна зміна керівництва призвела до дезорганізації в роботі. За останні півтора року тут змінилось п’ять керівників, утворилась заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 3,6 млн грн.
✅ Тепер у лікарні новий керівник, укладені договори з НСЗУ на 17 пакетів ПМГ. Але в очі кинулось, що заклад ще має ресурси, які не використовуються, в результаті лікарня втрачає фінансування.
Наприклад, рентген-кабінет працює щодня, але до обіду. Встигають прийняти не всіх пацієнтів, інші вимушені звертатись до приватних клінік.
❗️ Деякі співробітники чомусь вважають внесення інформації до електронної медичної системи зайвою формальністю. Дослівно: «я лікар першої категорії, не буду заповнювати вашу електронну систему». Але ж таким чином лікарня знову ж таки втрачає кошти. НСЗУ сплачує за надану медичну послугу, відповідно, потрібно вести облік в електронній системі.
❗️ Звернули увагу представників місцевої влади і на ще одну можливість – заклад може підписати договір з НСЗУ на надання послуг з реабілітації. У нас тисячі поранених, які потребують тривалої процедури відновлення. Якщо Козятинська районна лікарня виконає відповідні умови, отримає додаткове фінансування.
✅ Сподіваюсь, обговорення можливостей розвитку було корисним, і в майбутньому район буде пишатись своєю лікарнею.
👉 Наступний візит до Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Пирогова. Ці заклади – приклад прибуткових лікарень із ефективними управлінцями. І в цьому велика заслуга як обласної ради, так і керівництва державної обласної адміністрації. Обласна лікарня за останні півроку отримала від НСЗУ майже 200 млн грн, на рахунках закладу залишаються 6 млн грн.
✅ Під час обходу корпусів лікарні обговорили питання оптимізації роботи обласної сфери охорони здоров’я. В умовах війни фінансувати Програму медичних гарантій, як і інші соціальні видатки, державі вдається лише завдяки допомозі міжнародних донорів. Тому надзвичайно важливо максимально ефективно використовувати кожну гривню.
Наприклад, в обласній лікарні вже працює відділення кардіохірургії, але планується побудувати новий центр кардіохірургії, щоб обслуговувати пацієнтів зі всієї області. Ідея слушна. Але будьмо реалістами: в сьогоднішніх умовах не раціонально дублювати функції та будувати другий заклад за одним напрямком надання медпослуг. Аналогічним чином викликає сумнів доцільність утримання терапевтичних відділень різного профілю.
✅ Передали колегам перелік рекомендацій, спрямованих на ' раціональніше планування витрат. Вдячні Сергію Борзову та колегам з обласної ради за сприяння. Під час поїздки ще раз переконались, що питання сфери охорони здоров’я регіону є для них одним з головних пріоритетів. Єдине, в чому ми поки що не можемо досягти згоди – створення університетської клініки. Це європейська практика, яка відкриває нові можливості. Це стратегія розвитку вищої медичної освіти, за якою майбутнє. Сподіваюсь, що нам таки вдасться переконати керівництво області спільно реалізувати цей проект.
✅ Також на виїзному засіданні Комітету розглянули і підтримали два законопроєкти: перший посилює контроль за відпуском лікарських засобів (№ 7444), другий – вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановленого порядку реалізації лікарських засобів (№ 7445).
ℹ️ Докладніше про законопроєкти розповім пізніше.
ℹ️ Докладніше про законопроєкти розповім пізніше.
❗️ Сьогодні Центр екстреної допомоги та медицини катастроф Києва відзначає 120-річчя.
📌 Разом з колегами з Комітету, першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником, керівником Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентиною Гінзбург привітали працівників «швидкої».
ℹ️ Станція швидкої допомоги була відкрита у 1902 році, однією з перших на території сучасної України. І сьогодні працівники столичної «екстренки» залишаються лідерами, служать прикладом для колег з інших регіонів. Центр екстреної допомоги Києва одним із перших перейшов на сучасні стандарти надання медичної допомоги. Тут досвідчена, професійна команда, тому є дуже важливим, що завдяки минулорічній ініціативі Президента та підтримці місцевої влади вдалося забезпечити працівникам «екстренки» відповідний рівень зарплат.
👉 Під час урочистих подій вручили працівникам «швидкої» відзнаки від Комітету. Не всі нагороджені змогли особисто взяти участь у церемонії, і це ще одне свідчення того, наскільки ці люди віддані своїй професії. Медики не змогли залишити роботу навіть у святковий день.
📍 Пишаюсь тим, що свою трудову діяльність починав у 1987 році на підстанції №6 на вулиці Якуба Колоса. Було приємно побачити багатьох людей, яких я знаю вже декілька десятиліть.
Разом з колегами та друзями згадали видатну людину – Анатолія Васильовича Вершигору. Він віддав столичній «екстренці» 43 роки свого життя, кілька десятиліть був її керівником. На жаль, Анатолія Васильовича більше немає з нами.
▶️ Ми завжди підтримувати «екстренку». Робили це і під час «ковіду», і на початку війни, коли привозили бронежилети для бригад «швидкої» та доставляли для медиків гарячі обіди. Будем і далі продовжувати це робити.
Зі святом, колеги!
📌 Разом з колегами з Комітету, першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником, керівником Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентиною Гінзбург привітали працівників «швидкої».
ℹ️ Станція швидкої допомоги була відкрита у 1902 році, однією з перших на території сучасної України. І сьогодні працівники столичної «екстренки» залишаються лідерами, служать прикладом для колег з інших регіонів. Центр екстреної допомоги Києва одним із перших перейшов на сучасні стандарти надання медичної допомоги. Тут досвідчена, професійна команда, тому є дуже важливим, що завдяки минулорічній ініціативі Президента та підтримці місцевої влади вдалося забезпечити працівникам «екстренки» відповідний рівень зарплат.
👉 Під час урочистих подій вручили працівникам «швидкої» відзнаки від Комітету. Не всі нагороджені змогли особисто взяти участь у церемонії, і це ще одне свідчення того, наскільки ці люди віддані своїй професії. Медики не змогли залишити роботу навіть у святковий день.
📍 Пишаюсь тим, що свою трудову діяльність починав у 1987 році на підстанції №6 на вулиці Якуба Колоса. Було приємно побачити багатьох людей, яких я знаю вже декілька десятиліть.
Разом з колегами та друзями згадали видатну людину – Анатолія Васильовича Вершигору. Він віддав столичній «екстренці» 43 роки свого життя, кілька десятиліть був її керівником. На жаль, Анатолія Васильовича більше немає з нами.
▶️ Ми завжди підтримувати «екстренку». Робили це і під час «ковіду», і на початку війни, коли привозили бронежилети для бригад «швидкої» та доставляли для медиків гарячі обіди. Будем і далі продовжувати це робити.
Зі святом, колеги!