📍 В День медичного працівника нагородили почесними відзнаками найкращих працівників столичної «екстренки».

▶️ Разом з Валентиною Гінзбург, директором Департаменту охорони здоров’я КМДА, та народним депутатом Андрієм Богданцем вручили працівникам «швидкої» відзнаки від Комітету та Міноборони.

➡️ Місце нагородження обрали символічне. Рівно рік тому на території Київської міської клінічної лікарні №4 відкрили меморіал пам'яті медикам, загиблим від COVID-19.

➡️ З перших днів війни, коли під Києвом стояли ворожі війська, «екстренка» ані на хвилину не зупиняла роботу. Працівники бригад «швидкої» залишались у місті, як завжди, у режимі 24/7 надаючи допомогу та рятуючи життя.

👉 Ми та інші волонтери допомагали медикам «швидкої», чим могли. З другого дня війни разом з Максимом Радуцьким та київськими підприємцями щодня доставляємо до підстанцій «екстренки» у столиці гарячі обіди, ще у березні передали їм бронежилети.

❗️ До речі, напередодні свята Президент Володимир Зеленський відзначив роботу київської «екстренки», нагородивши Валентину Гінзбург орденом княгині Ольги II ступеня. Як сьогодні відзначила сама Валентина Григорівна, ця нагорода не для неї однієї, а для всієї великої родини київської «екстренки».

❗️ Послуги за Програмою медичних гарантій були і залишаються для українців безоплатними.

✅ На цей рік нам вдалось затвердити рекордне фінансування системи охорони здоров’я – понад 200 млрд грн. На Програму медичних гарантій виділено на 34 млрд більше ніж у 2021 році та, відповідно, збільшено фінансування всіх пакетів медичних послуг. Суми за деякими пакетами зросли до майже 60%.

✅ І сьогодні в умовах війни НСЗУ продовжує фінансувати медичні заклади – від початку року вони отримали понад 40 млрд грн. Тобто держава як і раніше покриває вартість послуг, які підпадають під ПМГ.

👉 На жаль, не всі пацієнти добре орієнтуються і знають свої права.

Мільйони українців виїхали у більш безпечні західні та центральні регіони країни. Серед вимушених переселенців багато пацієнтів з гострими та хронічними хворобами. Вони втратили зв’язок зі своїм сімейним лікарем та не знають, яку медичну допомогу можуть отримати за місцем фактичного проживання.

▶️ Тому МОЗ та пацієнтські організації запускають комунікаційну кампанію щодо гарантованих державою медичних послуг.

➡️ Пацієнтам, в тому числі вимушеним переселенцям, розкажуть про доступні безоплатно медичні послуги, аналізи, як скористатись програмою «Доступні ліки», що на час війни до будь-якого сімейного лікаря можна звертатись без декларації. Докладна інформація про послуги за ПМГ дозволить пацієнтам знати, які медичні послуги оплачені державою.

☑️ Відстежувати публікації в рамках комунікаційної кампанії «Гарантовано!» можна на сторінках у facebook ГО «Інтерньюз-Україна» (fb.me/internewsukraine) та БФ «Пацієнти України» (fb.me/patients.org.ua), Міністерства охорони здоров’я (www.facebook.com/moz.ukr). Кампанія «Гарантовано!» відбувається за підтримки міжнародних партнерів: USAID (США) та «Good Governance Fund» (Велика Британія).

https://moz.gov.ua/article/news/moz-doluchaetsja-do-komunikacijnoi-kampanii-dlja-pacientiv-garantovano

📌 До Дня медичного працівника Президент Володимир Зеленський нагородив 140 медиків.

ℹ️ Серед них є керівники обласних департаментів охорони здоров’я, які змогли ефективно організувати роботи закладів під час війни, медики лікарень у Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, куди щодня привозять поранених з лінії фронту, працівники закладів західних регіонів, які надають послуги вимушеним переселенцям.

▶️ Значна частина відзначених Президентом медичних працівників із закладів міста Чернігів. З перших днів війни місто перебувало в оточенні, постійно під обстрілами, періодично залишалось без світла, води та зв’язку, але й в таких умовах медичні послуги надавались безперебійно.

👉 Владислав Кухар, генеральний директор Чернігівської міської лікарні №2, отримав орден «За заслуги» ІIІ ступеня. Владислав Вікторович згадує, що на початку вторгнення в лікарні залишилось приблизно половину персоналу. За його словами, лікарня стала своєрідним «ковчегом» для мешканців Чернігова: під час активних бойових дій у закладі, окрім медиків та пацієнтів, перебували 300-400 цивільних, в тому числі, родини працівників. Навіть 17 березня, коли окупанти обстрілювали заклад, лікарі продовжували працювати – у бомбосховищі провели дві операції.

👉 Орденом «За заслуги» ІІ ступеня нагороджено Андрія Жиденка, гендиректора Чернігівської обласної лікарні. Першого пораненого до закладу доставили 24 лютого о 9:15. Загалом за час активних бойових дій медзаклад прийняв більше тисячі поранених: як військових, так і цивільних. В лікарню тричі влучали ворожі снаряди, пошкодивши три відділення. Але робота закладу не зупинялась ані на хвилину.

👉 Ірина Кондратова, керівник перинатального центру Харківської обласної лікарні нагороджена орденом княгині Ольги ІIІ ступеня. Відомою на весь світ лікар стала після того, як екс-футболіст та бізнесмен Девід Бекхем передав їй на один день свій акаунт в Instagram (71,4 млн підписників). Ірина Юріївна показала, як в умовах постійних обстрілів працює заклад, приймаються пологи у підвалі закладу, та як керівник перинатального центру сама працює анестезіологом.

👉 Медаль «За врятоване життя» отримав харківський студент-медик Сергій Алхімов. 24 лютого він прийшов на станцію метро «23 серпня», щоб укритись від ворожих обстрілів. Того ж дня він надав першу допомогу 13-річній дівчині, у якої було отруєння та зневоднення. За декілька днів Сергій почав приймати пацієнтів у вагоні. Потім волонтери почали привозити йому медикаменти, а підземка виділила власний кабінет. Студент жив у метро до кінця травня. Щоденно приймав близько сотні пацієнтів. На найближчі три місяці Сергій буде стажуватись у Кембриджському університеті, потім планує повернутися та навчатися в Україні на хірурга.

👉 Нагороджені орденом «За заслуги» ІIІ ступеня посмертно три медичних працівники Маріупольської міської лікарні № 4 імені І.К.Мацука. Вони перебували на робочому місці, незважаючи на бойові дії, надавали допомогу пацієнтам до останнього.

🕯 Сергій Власюк працював лікарем відділення екстреної медичної допомоги лікарні. На початку квітня під час обстрілу закладу снаряд влучив йому у грудну клітину. Лікар загинув на місці.

🕯 Андрій Гнатюк був завідувачем терапевтичного відділення. Лікар поїхав за водою для медзакладу, але не повернувся. Пізніше його знайшли застреленим у машині – впізнали за документами.

🕯 Анатолій Казанцев працював завідувачем дитячого інфекційного відділення лікарні. В середині березня під час обстрілу 63-річний медик загинув, колеги не змогли його реанімувати. Поховали Анатолія Борисовича на подвір’ї закладу.

❗️ Всі, кого нагородив Президент, це дійсно віддані професії героїчні люди. Але насправді медичних працівників, які заслуговують на нагороду, набагато більше. Ми вдячні всім. Тим, хто під час війни залишився в Україні, хто працює з величезним навантаженням, хто приєднався до медичної служби ЗСУ. Україна обов’язково відзначить кожного медика-героя.

📌 В Україні зростає кількість пацієнтів, хворих на туберкульоз.

▶️ В минулому війни, як правило, супроводжувались епідеміями. На жаль, і сьогодні ми бачимо певні ознаки загрози спалаху інфекційних хвороб.

Останнім часом активно обговорюється можливе розповсюдження холери через відсутність питної води та масові стихійні захоронення у Маріуполі. Але не менш небезпечною є епідемія туберкульозу.

ℹ️ За інформацією ЦГЗ, у травні в Україні лише офіційно зареєстровано 1,7 тис. випадків туберкульозу. З них майже 1,4 тис – нові пацієнти, 270 – пацієнти із рецидивом. Для порівняння: у березні було зареєстровано на 200 випадків захворювання туберкульозу менше.

ℹ️ Загалом, на даний час, на лікуванні перебуває 12,5 тис. пацієнтів.

Експерти прогнозують, що темпи поширення хвороби продовжать зростати.

👉 Перша причина – українці під час повітряних тривог вимушені тривалий час перебувати у бомбосховищах, підвалах, погребах. Скупчення людей в сирих приміщеннях з поганою вентиляцією – один з ключових факторів виникнення хвороби.

👉 Друга причина – недостатнє харчування та стреси.

👉 Третя причина – пошкоджена медична інфраструктура. Ворог повністю знищив понад 100 медичних об’єктів, серед них фтизіопульмонологічні центри, тубкабінети, лабораторії. Зафіксовані випадки, коли російські солдати крали цінне обладнання для діагностики та лікування туберкульозу. Це також ускладнює проведення профілактичних заходів та можливість вчасного виявлення захворювання.

▶️ Зі свого боку робимо все можливе, щоб попередити епідемію туберкульозу.

✅ Максимально спрощена процедура звернення до лікаря: пацієнт може прийти до будь-якого протитуберкульозного закладу, щоб отримати необхідні медичні препарати. У першу чергу це стосується кількох сотень вимушених переселенців, які не можуть переривати курс лікування. До речі, нагадаю, що забезпечення медпрепаратами пацієнтів, хворих на туберкульоз, залишається безоплатним!

✅ Завдяки допомозі міжнародних партнерів в регіональних медзакладах встановлено сучасне обладнання для виявлення туберкульозу. Цього тижня п’ять медичних установ Рівненщини отримали систему GeneXpert – тест для виявлення ДНК мікробактерій туберкульозного комплексу. Системи дозволяють в десятки разів прискорити отримання результату аналізу.

❗️ Якщо ви тривалий час перебували у сирих, холодних підвальних приміщеннях, маєте симптоми туберкульозу (перелік симптомів https://phc.org.ua/dlya-pacientiv/pro-tuberkuloz), то обов’язково пройдіть онлайн тестування на туберкульоз (https://tbtest.phc.org.ua/), зверніться до сімейного лікаря (декларація не потрібна) чи до найближчого фтизіопульмонологічного центру (https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/tuberkuloz/dlya-pacientiv-z-tuberkulozom/protituberkulozni-zakladi).

❗️ Європарламент ухвалив резолюцію щодо підтримки надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу.

➡️ За останні роки у медичній галузі ми зробили багато важливих євроінтеграційних кроків, які, я абсолютно впевнений, також зіграли свою роль у сьогоднішньому рішенні, переконавши європейських колег у тому, що Україна рухається у правильному напрямку.

Наближення до стандартів ЄС відбувається за декількома векторами.

▶️ Найважливіший – медична реформа, кардинальна зміна моделі фінансування. Після реформування «первинки» стартували зміни у системі надання медичної допомоги «вторинки» та «третинки». Пандемія та війна загальмували впровадження деяких змін у системі охорони здоров’я, але Президент, Уряд, Верховна Рада, Офіс президента налаштовані завершити реформу, яка покращить якість надання медпослуг українцям.

▶️ Запроваджена і низка інших законодавчих змін, які підштовхують євроінтеграційні процеси. Зокрема, у грудні минулого року Верховна Рада підтримала закон нашого Комітету, який істотно посилює антитютюнові обмеження. Документ наближає нас до європейського законодавства, адже таким чином ми виконуємо вимоги Директиви 2014/40/ЄС та Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

▶️ Найближчим часом плануємо розгляд у другому читанні законопроектів «Про лікарські засоби» (№ 5547) та «Про систему громадського здоров’я» (№4142). Законопроект «Про лікарські засоби» передбачає запровадження європейських норм та процедур при обігу лікарських засобів. Законопроект «Про громадське здоров’я» має на меті створення сучасної епідеміологічної служби за зразком європейських країн.

▶️ Наш Комітет працює над підготовкою України до отримання «промислового бізвізу» з ЄС, зокрема, в аспекті медичних виробів. Законопроект «Про медичні вироби» стане частиною нової, адаптованої під європейські стандарти, нормативної бази. Підписання угоди дозволить вітчизняним виробникам здійснювати експортні операції за тими правилами, які діють між країнами ЄС.

👉 Майже на кожній зустрічі міжнародні партнери відзначають успіхи України у реалізації низки реформ та імплементації норм та стандартів ЄС.

📍 Впевнений, що Статус кандидата стане стимулом для всіх законотворців активніше проводити євроінтеграційні зміни. І наш Комітет, безумовно, буде одним з перших у реалізації цього завдання.

❗Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Сьогодні за це проголосувала Європейська рада, яка об’єднує всіх лідерів держав Євросоюзу. Раніше відповідну резолюцію ухвалив Європейський парламент. А на минулому тижні таку рекомендацію надала Європейська комісія

📌 Це означає поворотний момент в історії країни - наші європейські прагнення, які сягають корінням у перші роки Незалежності, нарешті отримали чітку, офіційну, юридично обґрунтовану відповідь - і ця відповідь позитивна. Надання статусу кандидата відкриває нам шлях до набуття повноцінного членства у ЄС.

📌 Разом з колегами у робочій групі з питань охорони здоров’я Нацради з відновлення України продовжуємо працювати над розробкою плану післявоєнного відновлення медичної галузі. Залишились останні узгодження перед тим, як медична частина плану буде презентована Президенту Володимиру Зеленському.

👉 Основою плану стала Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, яку ми встигли розробити до початку війни. Також серед основних засад документу – відновлення галузі відповідно до стандартів ЄС, врахування принципу енергоефективності, обов’язкова наявність бомбосховища чи підземного паркінгу, який можна швидко переобладнати в об’єкт укриття.

Відбудова медичних закладів передбачає три етапи.

✅ Короткостроковий

На деокупованих територіях, де лікарні та амбулаторії повністю зруйновані, встановлять мобільні шпиталі та переобладнають вцілілі приміщення під надання медичної допомоги.

✅ Середньостроковий

За ним передбачено будівництво модульних лікарень орієнтовно за 10-15 місяців. Такі споруди можна використовувати як медичні заклади впродовж 5-10 років.

✅ Довгостроковий

Заплановано будівництво нових сучасних лікарень та амбулаторій, які відповідатимуть європейським нормам та стандартам. Нова мережа закладів формуватиметься відповідно до принципу госпітальних округів. Вона передбачає кілька рівнів допомоги залежно від складності випадку та важкості стану пацієнта та поділятиметься на надкластерні, кластерні, загальні та пункти первинної меддопомоги.

📍 На реалізацію плану будуть потрібні великі кошти. Ми вже ведемо перемовини з міжнародними партнерами та донорами з цього приводу.

📍 Лікарні модульного типу – один з оптимальних варіантів відновлення медичної інфраструктури.

▶️ На початку червня під час засідання робочої групи з питань охорони здоров’я Нацради з відновлення України обговорювали відбудову медичної інфраструктури Київщини. Запропонував колегам звернути увагу на те, що використання модульних конструкцій є потенційно одним з найкращих рішень.

➡️ МОЗ вже декілька тижнів вивчає європейський досвід будівництва лікарень, виготовлених з металевих сендвіч-панелей.

➡️ На минулих вихідних делегація з міністерства оглянула будівництво медзакладу такого типу у Польщі.

Як переваги зведення медзакладів з використанням модульних конструкцій?

✅ Швидкість

Проєктування та будівництво капітальних будівель в Україні займає щонайменше декілька років. Пацієнти не можуть чекати так довго. Будівництво закладу завдяки модульним технологіям скорочується на кілька порядків. Під час пандемії у Китаї за кілька тижнів будували величезні модульні лікарні!

✅ Адаптивність

Через війну мільйони українців виїхали до безпечніших західних та центральних регіонів. Складно спрогнозувати, яким чином у подальшому відбуватиметься міграція, а відповідно, зростати чи зменшуватись навантаження на медичну інфраструктуру. Модульна технологія дає можливість змінювати конфігурацію приміщень – за потреби додавати операційні чи палати для розміщення пацієнтів.

✅ Енергоефективність

Медзаклади модульного типу компактні, оснащені сучасною інженерією. Це важливо з урахуванням дуже складного майбутнього опалювального сезону.

✅ Готовність «під ключ»

Немає потреби проводити ремонт. Особисто бачив у країнах ЄС такі конструкції: всередині їх важко відрізнити від стаціонарних будівель.

👉 Наразі МОЗ вивчає питання залучення міжнародних інвестицій у такі об’єкти. На мою думку, також доречно розглянути можливість розміщення в Україні заводу з виготовлення модульних конструкцій.

Попит на них буде не лише з боку системи охорони здоров’я, але з інших соціальних сфер. Місцеве виробництво – це нові робочі місця та податки до бюджету.