Я багато з цього і так знав, але пан Олексій вміє гарно компілювати і подавати інформацію, тому ось вам прікалюха перед днюхою Ісуса Ієгововича
https://www.youtube.com/watch?v=O_N9PmoMlkc
https://www.youtube.com/watch?v=O_N9PmoMlkc
YouTube
ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ | Різдво Христове | Брудна Стіна
Сучасні люди звикли до золота на іконах і солодкого запаху кориці на Різдвяні свята. Але ми забуваємо, що "справжнє Різдво" пахло інакше. Воно пахло вогкою соломою, тваринним потом, пилом юдейських доріг і страхом за життя немовлят. Спробуємо розібратись…
🍾4☃2🎄2🎅1
Здарова, бандіти.
Всіх вітаю з прийдешнім Новим роком і по традиції не публікую жодних підсумків, бо кому не насрать. Бажаю не йобнутись хоча б ще один рік, і щоб він був не набагато гірший, аніж попередній.
Як кажуть мудрі люди: «От а шо ще харошего очікувати від нового року, якщо весь рік сидіти на жопі рівно і нічо не робить?» Кожен сам собі дасть відповідь на це риторичне питання, а я будую далекоглядні планидожити до 2027 .
Всіх обійняв, гарного святкування і міцного здоровʼя
Як всігда, ваш пип
Всіх вітаю з прийдешнім Новим роком і по традиції не публікую жодних підсумків, бо кому не насрать. Бажаю не йобнутись хоча б ще один рік, і щоб він був не набагато гірший, аніж попередній.
Як кажуть мудрі люди: «От а шо ще харошего очікувати від нового року, якщо весь рік сидіти на жопі рівно і нічо не робить?» Кожен сам собі дасть відповідь на це риторичне питання, а я будую далекоглядні плани
Всіх обійняв, гарного святкування і міцного здоровʼя
Як всігда, ваш пип
❤14🍾8
Так-с, ну шо, давно не бачились.
Оце от нещодавно нарешті подивився перший сезон "Множини" від Вінса Ґілліґана і залишився у захваті від протиріччя відчуттів, які мене опанували. Це такий собі зомбі-апокаліпсис без, власне, зомбі-апокаліпсису.
Утопічність тотальної людської співпраці заради єдиної цілі манить мене вже багато років, але, звичайно, у даному серіалі реалізація подібної ідеї зведена до абсолюту заради трагікомічного ефекту.
Люди не брешуть, раціонально використовують ресурси, не шкодять довкіллю і насолоджуються життям. Шо може бути краще? Тупо суцільний кайф, рай на Землі.
Це такий собі фантастичний соціалізм (так кажу, ніби справжній соціалізм — не фантастика, лол), який майже кожним своїм проявом до певного моменту бісить, а іноді і жахає Керол, головну героїню.
Вона пручається ставати частиною нового суспільствазаради того, щоб зберегти свою індивідуальність , але все йде до того, що її намагання протистояти цілому людству видаються марними.
Здавалося, чого б це? Всього лише 7 мільярдів людей проти тебе однієї. Але Керол не зупиняється і хоче повернути статус кво.
Не впевнений, що вона знає, як це зробити, але час покаже. Сподіваюся, що історію буде завершено на другому сезоні, бо розтягувати її надовго, напевно, буде помилкою. Хоча пан Ґілліґан з тих митців, який здатен здивувати, і я ще можу забрати свої слова назад.
Якщо дивились Pluribus — діліться своїми враженнями, цікаво почитати
Оце от нещодавно нарешті подивився перший сезон "Множини" від Вінса Ґілліґана і залишився у захваті від протиріччя відчуттів, які мене опанували. Це такий собі зомбі-апокаліпсис без, власне, зомбі-апокаліпсису.
Утопічність тотальної людської співпраці заради єдиної цілі манить мене вже багато років, але, звичайно, у даному серіалі реалізація подібної ідеї зведена до абсолюту заради трагікомічного ефекту.
Люди не брешуть, раціонально використовують ресурси, не шкодять довкіллю і насолоджуються життям. Шо може бути краще? Тупо суцільний кайф, рай на Землі.
Це такий собі фантастичний соціалізм (так кажу, ніби справжній соціалізм — не фантастика, лол), який майже кожним своїм проявом до певного моменту бісить, а іноді і жахає Керол, головну героїню.
Вона пручається ставати частиною нового суспільства
Здавалося, чого б це? Всього лише 7 мільярдів людей проти тебе однієї. Але Керол не зупиняється і хоче повернути статус кво.
Не впевнений, що вона знає, як це зробити, але час покаже. Сподіваюся, що історію буде завершено на другому сезоні, бо розтягувати її надовго, напевно, буде помилкою. Хоча пан Ґілліґан з тих митців, який здатен здивувати, і я ще можу забрати свої слова назад.
Якщо дивились Pluribus — діліться своїми враженнями, цікаво почитати
Перепрошую, шо знову сюди тягну одну маловідому співачку, але це загалом не про неї пост.
Сьогодні один із метрів сучасного EDM — Apashe — випустив із нею іпішку на підтримку народу України, за шо йому подяка і ріспєкт.
Хоча з початку вторгнення вже пройшло майже 4 роки, але деякі закордонні артисти не забувають про ті жахи, які досі переживають люди.
Додатково Apashe ще й приїжджав зняти кліп на один із треків, що теж доволі сильний мув з його сторони. І кліп символічний. Карочє, класний тіп. А чи слухати Алінку, чи не слухати — то вже вам вирішувати
Сьогодні один із метрів сучасного EDM — Apashe — випустив із нею іпішку на підтримку народу України, за шо йому подяка і ріспєкт.
Хоча з початку вторгнення вже пройшло майже 4 роки, але деякі закордонні артисти не забувають про ті жахи, які досі переживають люди.
Додатково Apashe ще й приїжджав зняти кліп на один із треків, що теж доволі сильний мув з його сторони. І кліп символічний. Карочє, класний тіп. А чи слухати Алінку, чи не слухати — то вже вам вирішувати
❤5
ПИП
Так-с, ну шо, давно не бачились. Оце от нещодавно нарешті подивився перший сезон "Множини" від Вінса Ґілліґана і залишився у захваті від протиріччя відчуттів, які мене опанували. Це такий собі зомбі-апокаліпсис без, власне, зомбі-апокаліпсису. Утопічність…
Мій улюблений подкаст на ютубі от як раз обговорював плюрібус, то було цікаво послухати їхню думку.
Якщо ви вже ознайомилися із першим сезоном, то запрошую ще трохи по-філософськи поугорать
Якщо ви вже ознайомилися із першим сезоном, то запрошую ще трохи по-філософськи поугорать
YouTube
Філософські питання із серіалу "Pluribus" | ХОРОШИЙ ПОГАНИЙ ЗЛИЙ ПОДКАСТ №160
Підтримай нас на Patreon https://www.patreon.com/hpzp
та отримай купу унікального контенту: гімнокіноклуб, вирізане з усіх випусків, ранній доступ до ХПЗП та окремий щотижневий аудіо-подкаст.
00:00 - смішна історія на сумну тему (русифікація України);
02:47…
та отримай купу унікального контенту: гімнокіноклуб, вирізане з усіх випусків, ранній доступ до ХПЗП та окремий щотижневий аудіо-подкаст.
00:00 - смішна історія на сумну тему (русифікація України);
02:47…
❤3
Дія — йобаний кал гівна, зроблений через сраку. Шлюб довелося перенести на невизначений термін(
😁5🙊2
ПИП
ООООО ТАК ЦЕ ВОНО! MK2 IS ARRIVING
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
МК2 мав вийти ще у жовтні, але сподіваюсь, що перенос на травень йому пішов на користь. У будь-якому випадку, чекаю піздєц, бо це ж Мортал Комбат з Карлом Урбаном, йомайо
❤5🔥2
Так вийшло, що я з дитинства люблю читати фантастику.
Люблю всім своїм серцем дивитись в уявне майбутнє і міркувати про те, як би я себе почував у ньому.
Видалось так, що тиждень тому, 21 лютого, пішов із життя письменник на імʼя Ден Сіммонс.
Його книги стояли на полиці у мене в хаті десятиліттями, бо батя купував класику, але я ніколи не наважувався її торкатися, бо то мені здавалося чимось складним і незрозумілим, хоча я на той момент вже читав «Дюну». А читав її, бо у гру “Dune II” грав, але то вже інша тема.
Менше з тим, через роки, маючи вже доволі серйозний досвід у фантастиці, я все ж таки прочитав цикли «Пісні Гіперіону» та «Олімп», і отримав від них тупо неймовірні емоції.
Настільки неймовірні, що мені й досі здається, якого хуя мало хто може зробити щось схоже.
Чувак дуже кльово писав, це просто факт.
Сказати те, що він був звичайним фантастом — значно применшити його вплив на поточний вигляд фантастики як такої.
Сказати, що він був тільки фантастом — забити хуй на його спадщину у інших жанрах.
І тому, якщо ви не дивилися екранізацію його роману «Терор», то бігом оцей го робити діло, бо це дуже якісний і цікавий міні-серіал.
А Дену Сіммонсу шалена подяка за те, що він залишив (і ще залишить) після себе у серцях мільйонів 🫡
Люблю всім своїм серцем дивитись в уявне майбутнє і міркувати про те, як би я себе почував у ньому.
Видалось так, що тиждень тому, 21 лютого, пішов із життя письменник на імʼя Ден Сіммонс.
Його книги стояли на полиці у мене в хаті десятиліттями, бо батя купував класику, але я ніколи не наважувався її торкатися, бо то мені здавалося чимось складним і незрозумілим, хоча я на той момент вже читав «Дюну». А читав її, бо у гру “Dune II” грав, але то вже інша тема.
Менше з тим, через роки, маючи вже доволі серйозний досвід у фантастиці, я все ж таки прочитав цикли «Пісні Гіперіону» та «Олімп», і отримав від них тупо неймовірні емоції.
Настільки неймовірні, що мені й досі здається, якого хуя мало хто може зробити щось схоже.
Чувак дуже кльово писав, це просто факт.
Сказати те, що він був звичайним фантастом — значно применшити його вплив на поточний вигляд фантастики як такої.
Сказати, що він був тільки фантастом — забити хуй на його спадщину у інших жанрах.
І тому, якщо ви не дивилися екранізацію його роману «Терор», то бігом оцей го робити діло, бо це дуже якісний і цікавий міні-серіал.
А Дену Сіммонсу шалена подяка за те, що він залишив (і ще залишить) після себе у серцях мільйонів 🫡
🫡4❤🔥2😢2
Сьодня 30 років серії ігор Resident Evil, яку я люблю приблизно такий самий термін.
Добре пам'ятаю, як грав вдома у друга дитинства на першій плойці у другу частину, і як ми намагалися розібратися з головоломками, не знаючи англійської. Як збирали набої по усьому поліцейському відділку, рахуючи, скільки нам на шо вистачить. Як завантажували раніші сейви, бо розуміли, шо далі нам пиздець, треба перепроходити краще, щоб зберегти запаси аптечок. І як їли козінаки один за одним, бо було не до перерв на нормальну їжу.
Хоча протягом життя я й грав тільки у половину з вищезазначеного списку, та це мені не заважає досі, приблизно раз на півроку-рік, брати якусь частину і робити швидкий забіг на декілька годин, занурюючись у атмосферу занепаду міста Ракун Сіті, раз за разом переживаючи події кінця вересня 1998 року
Добре пам'ятаю, як грав вдома у друга дитинства на першій плойці у другу частину, і як ми намагалися розібратися з головоломками, не знаючи англійської. Як збирали набої по усьому поліцейському відділку, рахуючи, скільки нам на шо вистачить. Як завантажували раніші сейви, бо розуміли, шо далі нам пиздець, треба перепроходити краще, щоб зберегти запаси аптечок. І як їли козінаки один за одним, бо було не до перерв на нормальну їжу.
Хоча протягом життя я й грав тільки у половину з вищезазначеного списку, та це мені не заважає досі, приблизно раз на півроку-рік, брати якусь частину і робити швидкий забіг на декілька годин, занурюючись у атмосферу занепаду міста Ракун Сіті, раз за разом переживаючи події кінця вересня 1998 року
❤4🔥4🍾2
До речі, цього року вийде черговий кіно-ребут від доволі непоганого режисера Зака Креггера, який встиг подарувати нам жахастики "Варвар" та "Зброя".
Зак казав, що не дивився попередні екранізації франшизи, і його історія буде базуватися на другій, третій і четвертій частині ігор. Молю господа, щоб він не обісрався, бо так хочеться якісного рєзіка в найкращому на мій погляд сетінгу
Зак казав, що не дивився попередні екранізації франшизи, і його історія буде базуватися на другій, третій і четвертій частині ігор. Молю господа, щоб він не обісрався, бо так хочеться якісного рєзіка в найкращому на мій погляд сетінгу
👍4🥰3
Так, ну шо, пройшло вже більше місяцю з виходу Resident Evil Requiem, а я досі не отримав своє попередньо блядь замовлене делюкс-видання. Менше з тим, гру я все ж таки пограв і забрав платину на пс5. Шо я можу сказати загалом:
Resident Evil Requiem — шедевр сучасного ігропрому. Досі я жодного разу не зустрічав такого глибокого і продуманого поєднання хоррору і екшену. І це навіть не просто поєднання, це по суті дві окремі гри з єдиним сюжетом, які дають можливість пережити досвід абсолютно різних по характеру персонажів. Я не буду тут перелічувати всі плюси й мінуси гри, бо це не зробив тільки лінивий, тому хочу додати тільки те, що дев'ята частина — сумне, але необхідне закінчення історії про Ракун Сіті, з якого вся ця катавасія і почалася 30 років тому. Звичайно, ще будуть рімейки інших ігор серії, які знову нас перенесуть у минулі дні, але схоже, що хронологічно Місто Єнота вже не має з'являтися у наступних частинах.
Resident Evil Requiem — реквієм не тільки по культовій локації, а ще й по головному покидьку, що заварив цю кашу. У маєтку Освелла Е. Спенсера ми зустріли перших зомбі і ледь не зробили Джилл-сендвіч. Під його маєтком знаходилась одна з лабораторій корпорації Амбрелла, яку він започаткував, і де вперше з ракетниці ми йобнули Тирана. А зараз, у 2026 ми отримали поетичне завершення історії Спенсера, хоча здається, що його спадок ще буде нас довго переслідувати (на що особисто я дуже сподіваюсь).
Не знаю, куди далі буде рухатись серія, але напрямок розвитку вибраний вірний. Конкретно ця гра сильно підняла планку якості як у драматургічному плані, так і у геймплейному. Чекаю на новий режим гри у травні та доповнення пізніше цього року.
Вирок: 9,5 ‘Scuse me з 10☂️
Resident Evil Requiem — шедевр сучасного ігропрому. Досі я жодного разу не зустрічав такого глибокого і продуманого поєднання хоррору і екшену. І це навіть не просто поєднання, це по суті дві окремі гри з єдиним сюжетом, які дають можливість пережити досвід абсолютно різних по характеру персонажів. Я не буду тут перелічувати всі плюси й мінуси гри, бо це не зробив тільки лінивий, тому хочу додати тільки те, що дев'ята частина — сумне, але необхідне закінчення історії про Ракун Сіті, з якого вся ця катавасія і почалася 30 років тому. Звичайно, ще будуть рімейки інших ігор серії, які знову нас перенесуть у минулі дні, але схоже, що хронологічно Місто Єнота вже не має з'являтися у наступних частинах.
Resident Evil Requiem — реквієм не тільки по культовій локації, а ще й по головному покидьку, що заварив цю кашу. У маєтку Освелла Е. Спенсера ми зустріли перших зомбі і ледь не зробили Джилл-сендвіч. Під його маєтком знаходилась одна з лабораторій корпорації Амбрелла, яку він започаткував, і де вперше з ракетниці ми йобнули Тирана. А зараз, у 2026 ми отримали поетичне завершення історії Спенсера, хоча здається, що його спадок ще буде нас довго переслідувати (на що особисто я дуже сподіваюсь).
Не знаю, куди далі буде рухатись серія, але напрямок розвитку вибраний вірний. Конкретно ця гра сильно підняла планку якості як у драматургічному плані, так і у геймплейному. Чекаю на новий режим гри у травні та доповнення пізніше цього року.
Вирок: 9,5 ‘Scuse me з 10
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6🔥4