🥀Тобто срати вона хотіла на той ТЦК?
:-) Дуже «професійні» піарники таку відмазку придумали!

🥀ЗСУ за добу ліквідували 1170 окупантів, 15 артсистем, 6 ББМ та понад 80 одиниць автотехніки.

«Нацкешбек» не виплачується вже 2 місяця більшості українців: грошей нема, але ви тримайтесь.

Два місяці — і кешбек перетворився на кешблок.
Бо кошти, виявляється, закінчились. Навіть у резервному фонді, який мав бути «недоторканним».
Зате піар не закінчився. Як і обіцянки.
Пам’ятаєте «єПідтримку», «єВідновлення», «єДопомогу», «єБрехню»?
Тепер маємо іншу «єІлюзію»: 3000 кілометрів до прірви транзитом через Укрзалізницю.

Коли популізм замінює економіку, кешбек стає не фінансовим інструментом, а психологічним — щоб люди хоч трохи забули, що їх просто надурили.

Банкова, як завжди, зняла черговий сезон серіалу «Держава дає!».
Тільки фінал, як завжди, один: «Кошти закінчились, дякуємо за довіру».

Дзеркало тижня повідомляє: "Начальник відділення Нацполіції у Дарницькому районі Києва Юрій Рибянський вкрав $330 000, €35 000 і понад 600 000 гривень арештованих коштів, — джерела ZN.UA у правоохоронних органах."

Нє, а хулі, у чувака купа грошей, відсутність контролю і можливість швидко здиміти за кордон...
Для того, щоб в таких умовах продовжувати бути чесним - треба мати погляди! А де ви бачили погляди у Зеленського, або його підлеглих???

🥀Щоб сховати з поверхні інформаційного простору жахливу ситуацію по Покровську Офіс робить вкид:
Порошенко! Слов'янськ! Гіркін!

Розберем цю ситуацію:

Перше коло істини:
Приблизно 1800 бойовиків з бронетехнікою виходили з Гіркіним з Слов'янська.
Близько 500 не вийшло живими, як і вся броня.
Висновок А: ЗСУ полювали колону. Ніяких заборон стрільби по військових цілях не було.

Друге коло істини: Вбивство саме Гіркіна ні до чого б не призвело. Одразу після виходу з Слов'янська йому свої ж прострелити ногу і відправили на підвал звідки вже почався його довгий шлях до в'язниці.
Висновок Б: особистість Гіркіна не впливала на хід подій після початку виходу сєпаров з Слов'янська.

Третє коло істини:
Чи треба було стратегічно надавати сєпарам виходити з міста. Звісно що так, бо це зменшувало периметр операції на початку АТО і так було небагато у України.

Висновок В: витіснити швидко бойовиків з великого і міста було вигідніше ніж тримати облогу (кількість військ) або атакувати (кількість жертв).
📝StadeUA

20–25 хвилин
Довкола Зеленського затягується петля. Добре що, американське ФБР не має мандату займатись президентом України, бо дипломатичний імунітет, всі діла. Але у Єрмака того імунітету нема, бо очолюваний ним Офіс президента – це де-юре взагалі фіг поймеш шо. І у Шефіра нема. І у Міндіча нема. А це в команді Зеленського – ключові персонажі, які так чи інакше пов’язані з різними вертикалями, потоками та касами. Тому неможливо переоцінити повідомлення Sevgil Hayretdın Qızı Musaieva і Mykhailo Tkach про Олександра Горбуненка. Цей бізнесмен на початку правління Зеленського займався потоками Одеського припортового заводу. А під час вторгнення він пересиджував в США як біженець (здогадався звалити за тиждень до вторгнення). І ось НАБУ зацікавилось ним, ввійшло в контакт з американськими правоохоронцями, які вже готували Горбуненку депортацію. І ФБР хєрак! видьоргує Горбуненка з імміграційної служби на свій допит, а після допиту… відпускає його на волю і бере під власний захист! Все як в голлівудських фільмах, коли злочинець дає цінні покази на інших членів банди і отримує імунітет в обмін на подєльніків.

«Жизнь — это супермаркет, бери что хочешь, но касса — впереди», - казав Коломойський. Але Зеленський не слухав опитнєйшого наставніка. Бо у нього ж нема часу на стратегію, у нього ж стратегія – це тактика. Тобто ситуативне затикання дірок. Але можна якийся час душити НАБУ, заборонити Проніну у Фінмоніторингу давати детективам дані про рух коштів «Файєр пойнта», якому Зеленський залив за шкіру десятки мільярдів гривень на дрони по задвоєній ціні (тут самому Проніну варто згадати, що коли він ще був полтавським губернатором, то його власні клерки влаштували дикий піздінг на фортифікаціях, і по цій корупції теж працюють детективи). Можна довго цькувати деяких незгодних, щоб завалили піздаки і об’єднались. Але не можна завжди обманювати всіх. «Каса – попереду». І я чесно не маю уяви як і куди викрутить свою історію ФБР, яке зараз безумовно дослухається до Трампа, який вже давно натякав на корупцію у людей Зеленського.

Раджу лонгрід «Української правди» https://www.pravda.com.ua/articles/2025/11/06/8006063/ ⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇

👉«Міндічгейт»? Історія того самого друга президента

Телемарафон – Міндіч. Чернишов – Міндіч. Дрони – Міндіч. Ракети – Міндіч. Енергетика – Міндіч. Кабмін – Міндіч. Банки – Міндіч.

Міндіч – прізвище, яке вже понад рік часто лунає в політичних кулуарах.

Людина, яка з наймолодшого партнера та тримача медійних активів олігарха Ігоря Коломойського, схоже, могла перетворитись на одного з тіньових кураторів країни.

Авжеж, це було б неможливо без друга Володимира Зеленського, який у 2019 році опинився в головному кабінеті країни на вулиці Банковій. А також без повномасштабного вторгнення Росії, яке поставило на паузу демократичні процеси в Україні на невизначений строк, включно з підзвітністю та прозорістю дій влади.

Наразі в Національному антикорупційному бюро України та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не підтверджують і не спростовують – простіше кажучи, не коментують – так звані «плівки» Міндіча. Тож «Українська правда» вирішила розповісти про цього друга президента, чиє прізвище від початку атаки на антикорупційні органи почало лунати в медіа ще частіше.

Тим паче, що віднедавна «придивлятись» до діяльності Тимура Міндіча, за інформацією джерел УП в американському істеблішменті, почали й у ФБР. А кілька тижнів тому в тій самій квартирі Міндіча на Грушевського, 9а, в якій наприкінці літа знайшли прослуховуючі пристрої, знову почало горіти світло.

Фаворит

«Президент міг провести з ним вихідний. Посмажити шашлики. Відволіктися. Відпочити душею», – не під запис розповідає про стосунки Тимура Міндіча з Володимиром Зеленським один із впливових українських бізнесменів.

«Тимур – це готель, ресторан, костюми», – доповнює статусний образ «фаворита» президента один із колишніх політичних важковаговиків.

Важливо, що і перший, і другий співрозмовники «Української правди» описували так роль Міндіча в архітектурі влади станом до повномасштабного вторгнення.

«Він ніколи не був гравцем. Понятійно тримав частину активів Коломойського. Возив в Україну брендовий одяг. Щось «прикурював» (заробляв – УП), міг звернутись до президента з проханням, але не більше», – доповнює перший співрозмовник.

За словами джерел УП у бізнесових колах, саме Міндіч свого часу на старті президентської каденції порадив Зеленському взяти до команди Олексія Чернишова: «У Тимура запитали за нього. Тимур сказав, що хороший хлопець».

Можливо, цим і пояснюється стрімке кар'єрне зростання «хорошого хлопця» Чернишова з голови Київської ОДА в 2019-му році до віцепрем'єр-міністра України в 2024-му.

Як переконують впливові парламентарі в розмові з УП, Чернишов мав і неабиякі прем'єрські амбіції. Разом зі Свириденко його розглядали на одну з найвищих посад у державі щоразу, коли мова заходила про те, щоб замінити Дениса Шмигаля.

Проте цим планам у червні 2025-го завадила підозра від НАБУ і САП у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Цю історію УП докладно розповідала в червні цього року.

Цікаво, що рік тому, коли прізвище Міндіча все частіше почало лунати в контексті тих чи інших сфер життєдіяльності держави, думки стосовно його впливу розходилися.

Політичні діячі наголошували, що в їхньому житті стало «якось багато Міндіча». У той самий час як бізнесмени часто не могли повірити в те, що колись непомітний «помічник» міг вирости до гравця, який має політичну та медійну вагу і вплив на цілі сфери життя держави.

Словом, відповідно до законопроєкту президента Володимира Зеленського про деолігархізацію зразка 2021-го року, майже непомітно для загалу Міндіч зразка 2024-го цілком міг би відповідати критеріям визначення поняття «олігарх».

Вперше прізвище Міндіча з'явилось в інформаційному просторі в 2019 році, коли на фініші президентської кампанії кандидат на найвищу посаду Володимир Зеленський почав використовувати броньоване авто бізнесмена.

Вже на початку 2020-го року під час пандемії коронавірусу автору цього матеріалу тричі вдалося зафіксувати відвідини Міндічем офісу президента. Тоді друг Зеленського повідомив, що відвідував керівника ОП і свого товариша Андрія Єрмака:

«Я прийшов туди з приводу того, щоб допомогти і надати свою допомогу як людина, як товариш, як громадянин у зв'язку з коронавірусом. У мене є досвід організації доставки пакетів, продуктів і так далі».

На початку 2021-го президент Зеленський святкував день народження у квартирі Міндіча.

«Студія «Квартал 95» разом із паном Міндічем, знаючи, що я буду вдома в своїй квартирі в свій день народження, зробили мені сюрприз. І покликали мене в цю квартиру. Я піднявся на декілька поверхів вверх і зайшов. Да, був крутий сюрприз», – відповідав на запитання автора цього матеріалу тоді президент Зеленський.

Як переконують джерела «Української правди», саме в цій квартирі кілька місяців тому і було виявлено «прослушку» НАБУ.

Наприкінці того ж 2021-го року Міндіч був серед гостей на святкуванні ювілею керівника Офісу президента Андрія Єрмака в державній резиденції «Синьогора» в Карпатах.

Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го урядовий квартал закрили з міркувань безпеки. Тому контролювати, чи відвідував Міндіч офіс президента, стало неможливим; те саме стосується і всіх святкувань та інших контактів.

Саме в цей період, як переконують джерела «Української правди» в політичних і бізнесових колах, над Грушевського, 9а і «зійшла зірка» Тимура Міндіча – друга президента, який ніколи не мав жодної офіційної посади, але отримав вплив.

Міндіч 2.0

2024-ий став роком остаточного становлення Міндіча в системі влади Володимира Зеленського, переконує впливовий співрозмовник УП в бізнесових колах:

«Він почав сильно «фонити», коли завів своїх людей у Кабмін. Тоді активно запрошував людей до себе додому. Пропонував якісь теми. Його стало багато».

«В запасі» у президента Зеленського вже не залишилось кандидатів на ті чи інші посади. І саме тоді, у вересні 2024-го, одразу декілька людей, пов'язаних із бізнесменом, отримали міністерські портфелі після часткового перезавантаження уряду.

До сфери впливу Тимура Міндіча відносили тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка, міністерку екології Світлану Грінчук, міністра аграрної політики Віталія Коваля. Примітно, що ані Галущенко, ані Грінчук не загубились і після наступного перезавантаження Кабінету міністрів вже в середині 2025-го. Грінчук пішла на місце Галущенка, а Галущенко переїхав до Міністерства юстиції.

«Зараз в Україні великі гроші заробляють лише на кількох напрямках: оборонка (дрони), енергетика, відбудова і кол-центри», – розповідає не під запис впливовий бізнесмен.

І, за даними численних джерел УП в бізнесових, політичних та правоохоронних колах, Міндіч присутній у перших двох сферах.

Адже 2024-ий став «проривним» для оборонної компанії «Файєр поінт», яка почала отримувати мільярдні контракти від держави на виробництво далекобійних дронів.

Лише в листопаді минулого року з компанією, яку пов'язують із Тимуром Міндічем, за інформацією джерел в оборонній сфері, було підписано два контракти на суму понад 7 мільярдів гривень. Джерела УП в оборонній сфері переконують, що компанія отримувала не лише фінансування з державного бюджету України, а й кошти західних партнерів.

Місяць тому видання «Дзеркало тижня» опублікувало інтерв'ю з головним конструктором компанії Денисом Штілерманом. У ньому він пояснював стрімке зростання наступним чином:

«Ідіть виграйте випробування відкриті або якісь змагання, і тоді отримуватимете кошти. Якщо у вас є якийсь успішний кейс, що працює не на папері і не у ваших мріях, а в реальності, то ви отримаєте контракти».

Також Штілерман заперечив, що Міндіч є справжнім власником компанії:

«Вплив Міндіча на компанію дорівнює нулю, співвласником він не є. Щодо його впливу, то він прийшов до нас, коли ми виграли випробування на полігоні. Він дуже зацікавився компанією та висловив бажання увійти до списку акціонерів. Але з цього нічого не вийшло, бо ми йому відмовили. Ми перетиналися з ним у наших власних питаннях, адже ми обоє євреї. Але не у справах компанії взагалі».

За інформацією джерел «Української правди» в правоохоронних органах, Національне антикорупційне бюро в січні 2025-ого року звернулося до Державної служби фінансового моніторингу України з офіційним запитом розкрити рух коштів компанії «Файєр поінт». Проте результатів немає і досі.

Вже після появи інформації про можливі зв'язки компанії з Міндічем і розслідування НАБУ стосовно можливого завищення цін на дрони або окремі комплектуючі, за інформацією джерел УП в оборонній сфері, менеджмент компанії ухвалив рішення «перестрахуватись» і продати частку «Файєр поінт» покупцю із Саудівської Аравії.

Вплив Міндіча на енергетичний сектор держави отримав чергове підтвердження цього літа, коли НАБУ і САП затримали родича бізнесмена Леоніда Міндіча при спробі залишити країну. За даними слідства, в 2021 році він взяв під особистий контроль проведення закупівель енергетичного обладнання в АТ «Харківобленерго» та мав вплив на закупівлі цього обладнання іншими держпідприємствами енергетичного сектору.

Співрозмовники УП серед політиків і бізнесменів також наголошують, що Міндіч міг отримати вплив і на банківську сферу, зокрема на націоналізований державою «Сенс банк», через менеджмент установи.

Наприклад, Міндіч почав спілкуватись з одним із непублічних кураторів установи та радником голови наглядової ради банку Василем Веселим. Родина Веселого, за збігом обставин чи ні, але у тому ж таки 2024-му році отримала частку в найбільшому нафтохімічному підприємстві держави «Карпатнафтохім», з якого перед тим було знято арешт.

«Після появи інформації про плівки майже нічого не змінилося. В ОП розуміють, що щось може бути по Тимуру, але не вірять, що на плівках окрім побутових балачок може бути корупція. Коли вони можуть бути опубліковані? В цьому році? В наступному? Міндіч спокійно приїжджає в Україну, демонструючи, що не має проблем із законом», – переконує наближене до Офісу президента джерело.

Також, за інформацією УП, нещодавно Міндіч вдруге з моменту появи в медіа інформації про плівки, приїжджав до України та зустрічався з керівником Головного управління розвідки Міноборони Кирилом Будановим. Останній, прагнучи зберегти вплив і посаду, активно намагається бути корисним Офісу президента як у «проблемі» Чернишова (саме ГУР повернув Чернишова в Україну для вручення підозри НАБУ), так і в можливій «проблемі» Міндіча.

«В мережі активно почали розганяти інформацію, що на Міндіча начебто полюють росіяни. Публікували фото представників ГУР з представниками якогось сербського криміналітету», – розповідає не під запис впливове джерело з правоохоронних органів.

Причому в усіх численних матеріалах був однаковий текст про те, що «у Відні австрійські спецслужби зафіксували зустріч представників української військової розвідки з контактами сербського злочинного угруповання… ГУР направив до Відня групу спецпризначенців. До її складу увійшов і командир елітного підрозділу «Артан», колишній снайпер Віктор Торкотюк, відомий під позивним «Титан». Завданням групи було зробити все можливе для скасування «замовлення» та забезпечення безпечного повернення Міндіча в Україну».

«В ОП доручили розібратись, що це за вкид. Виявилось, що це розганяють самі ж гурівці, і фотографії теж їхні», – переконують одразу кілька співрозмовників УП в правоохоронній системі.

«Make Міндіч small again»

Декілька місяців тому «Українська правда» отримала інформацію від впливових джерел в американському істеблішменті про те, що Тимур Міндіч може стати фігурантом офіційного розслідування ФБР. Воно може стосуватися відмивання коштів.

У розслідуванні, окрім самого Міндіча, фігурують також кілька людей і компаній. Зокрема, предметом дослідження американських правоохоронців, як переконують співрозмовники, стали офшорна компанія з Британських Віргінських островів, компанія з британською реєстрацією та чоловік на прізвисько «Sugarman».

Схоже прізвище – Цукерман – згадував у своїх розслідуваннях народний депутат Ярослав Железняк. Зокрема, про корупцію на Одеському припортовому заводі.

За інформацією депутата, бізнесмен Михайло Цукерман і пов'язані з ним компанії засвітились на ОПЗ до повномасштабного вторгнення. Тоді ж, коли неформальний контроль за державним підприємством міг перейти від одного співвласника студії «Квартал 95» Сергія Шефіра до іншого – Тимура Міндіча. Ця історія могла так і залишитись локальною, якби її фігуранти не розбіглися по всьому світу.

У квітні 2023 року Національне антикорупційне бюро України оголосило в розшук членів злочинної групи, яких обвинувачують у заволодінні коштами найбільшого хімічного заводу країни АТ «Одеський припортовий завод».

«Злочинну організацію на чолі з колишнім головою Фонду держмайна України 22 березня 2023 року викрили детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП. Впродовж 2019–2021 років її учасники заволоділи понад 500 млн грн коштів АТ «Одеський припортовий завод» та АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія». При цьому сума неправомірної вигоди, отримана членами злочинної організації за весь час контролю АТ «ОПЗ», становить понад 2 млрд грн», – йшлося в офіційному повідомленні Національного антикорупційного бюро.

Згодом виявилось, що один із підозрюваних у цій справі – Олександр Горбуненко – втік у США, де пізніше в його житті за збігом обставин також з'явиться ФБР.

«Українська правда» вивчила матеріали кримінального провадження проти Горбуненка, яке протягом 2024–2025-го років розглядалося у Федеральному суді США. Зокрема, у відкритих джерелах є більш ніж 100 сторінок матеріалів «США проти Олександра Горбуненка».

Відповідно до цих матеріалів, Горбуненко прибув до США за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення, 15 лютого 2022-го року, за туристичною візою. У квітні того ж року він просить про тимчасовий захист, вочевидь, через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, і отримує його.

У 2023-му році НАБУ оголошує Горбуненка в розшук, а вже за кілька місяців підозрюваний в Україні просить США продовжити статус біженця, однак не зазначає в документах, що до нього мають питання українські правоохоронці.

НАБУ і САП повідомляють аналог міграційної служби США Homeland Security Investigations (HSI), що Горбуненко є підозрюваним і може перебувати у Флориді.

Третього жовтня 2024-го Агент HSI Ігор Демідов знаходить і допитує Горбуненка в Маямі. На початку 2025-го року в Горбуненка забирають статус біженця. Далі агент Демідов подає кримінальну скаргу до суду, а суддя Енджолік Летт підписує ордер на його арешт.

Уже наступного дня Горбуненко раптово зібрався летіти до найкращої у світі схованки від екстрадицій – Дубая, проте не встиг. 17 квітня 2025 просто в аеропорту його затримують. Він пояснює, що планував «повернутися», але потрапляє під варту.

За інформацією джерел «Української правди» в правоохоронних органах, вже під вартою на Горбуненка намагаються офіційно вийти представники НАБУ і САП, щоб провести допит.

Під час одного з контактів, зокрема, лунають запитання про Тимура Міндіча. Далі представники ФБР раптово забирають Горбуненка з-під варти і замість депортації, штрафу або ув'язнення герой опиняється на волі та під захистом. А це може свідчити про те, що Горбуненко пішов на співпрацю з американцями.

«Горбуненко міг відмивати гроші. Як і всі інші учасники схеми ОПЗ. Тому очевидно, що він може бути цікавий федералам не лише в контексті Міндіча, а й стосовно інших впливових користувачів схем легалізації грошей», – зазначає один із представників української правоохоронної системи.

Останній запис у відкритих матеріалах у цій справі датований 26 липня 2025 року. За збігом обставин це саме той період, коли Офіс президента за допомогою парламенту намагався знищити незалежність НАБУ і САП.

Між Україною та Ізраїлем

Більшість опитаних редакцією джерел наголошують, що Міндіч, можливо, досяг розквіту під час повномасштабного вторгнення. І що події довкола впливу на Одеський припортовий, датовані 2021-им роком, та пригоди його родича Леоніда на «Харківобленерго» – лише початок цього карколомного злету.

Якісь обговорення та зустрічі під час шабатів відбувались і до вторгнення РФ в лютому 2022-го, проте мало хто з учасників тоді усвідомлював масштаб своїх можливостей.

«Тимур – хороший організатор. Має прямий доступ до президента. Але у нього ніколи не було великих грошей, і він ніколи не був окремим суб'єктом», – пригадує один із впливових учасників неформальної групи «Приват», яка фактично припинила своє існування після арешту Ігоря Коломойського наприкінці 2023-го.

У вересні цього року, як стверджують джерела УП в бізнес-колах, Міндіч відсвяткував день народження в Ізраїлі. А в середині жовтня повернувся до Києва, щоб згодом знову поїхати в Ізраїль.

Чи вплинула липнева атака на НАБУ і САП на розслідування стосовно оточення президента? Чи будуть колись опубліковані записи, зроблені в квартирі Міндіча? А найголовніше – чи здійснював Міндіч контроль над українською енергетикою та чи впливав на оборонного важковаговика – компанію «Файєр поінт»? Працював він сам чи за погодженням згори? І чи приїде він ще в найближчому майбутньому в Україну або ж перечекає можливі блекаути за кордоном?

Єдине, про що можна точно говорити станом на зараз: Тимур Міндіч залишається найбільш непублічним і водночас найбільш дотичним до влади бізнесменом країни з кількома фотографіями в інтернеті.

Тимур Міндіч не відповідає на звернення редакції «Української правди» з проханнями надати коментар.

Тимур Міндіч залишається співвласником студії «Квартал 95».

“Медики казали, що 8 — 200, 40 поранених, 6 зниклих безвісти. Усі військові”, — військовий розповів Суспільному про удар на Дніпропетровщині

Увечері 1 листопада російська армія завдала ракетно-дронової атаки по одному з сел на Дніпропетровщині. За кілька діб стало відомо, що серед загиблих та поранених були військовослужбовці 35-ї бригади морської піхоти, які прибули того для нагородження. Це Суспільному підтвердили родичі загиблих та поранених. Вони також повідомляли, що бригада не контактувала й не інформувала їх належним чином про те, що трапилося.

Суспільному вдалося поспілкуватися з військовим, який 1 листопада також приїхав на нагородження:

Це була річниця створення батальйону й мало би бути урочисте нагородження з вогнищами та смолоскипами. Нам скинули дві локації, куди треба було приїздити. Ми з побратимами були в першій групі, у лісі, де запалювали факели. Але один із моїх побратимів — на другій точці, біля магазину. Тривога була вже давно. Ми їхали туди без навігатора, бо він просто не працював через тривогу. Погода була похмура, ніякі дрони чи крила над нами не висіли. Швидше за все, нас хтось "злив" зі своїх. Вони знали ці дві точки і вдарили через 15 хвилин після того, як уже мало початися нагородження.

Коли ми приїхали в ліс, командир сказав нам чекати. Ми стояли за метрів сто від факелів. Десь за 15 хвилин у цю точку прилетів Іскандер. Ми нічого по суті й не почули — був вибух, ми попадали. Одному хлопцю, який стояв біля нас, посікло ногу, іншому — плечі. Але нам просто пощастило, що ми чекали й не стояли там, де мало би бути нагородження. Всі хто там був — двісті. Скільки конкретно, я сказати не можу, але троє людей точно. Вночі їхні тіла не вдалося знайти, вони лежали там до ранку. Якби ми стояли всі в тій точці, нас би всіх і поклали.

Ми почали їхати по полях, просто навпростець. Потім прилетіли ще шахеди.

Я особисто не чув, як прилетіло й на другу точку, біля магазину. Коли ми вже їхали з лісу, то поабчили, що і в самому селі щось горить. Один із військових писав у групу: "викликайте швидкі в село", там були поранені. Він сам був важко поранений і потім помер у лікарні.

Ми повернулися в село, бо наш побратим, який був біля магазина, не виходив на звʼязок. Медики казали, що восьмеро — 200, сорок поранених, шість зниклих безвісти. Це все серед військових. Ми хотіли забрати тіла, але поліція сказала, що все треба робити через морг. У морзі на опізнанні ми нашого побратима не знайшли. Шукали його серед поранених у лікарні, поки він сам не віддзвонився. Його поранило.

Чому я погодився поговорити з журналістами? Та тому що люди мають знати правду. Я просто ставлю на місце дружини своїх побратимів, свою жінку. Або ставлю на місце загиблих хлопців себе. У них рідні взагалі нічого не знають. Їм нічого не кажуть. Бо це просто недбалість командування. Бо тривога вже була. І треба було, щоб у районі десяти кілометрів усі звідти поїхали. Щоб там просто нікого не лишалось.

🥀Кінець епохи бідності, але не для всіх

🥀Лавров у немилості путіна після зірваної зустрічі з Трампом, — росЗМІ

Лавров, який вже понад 20 років очолює російське МЗС, єдиний не з'явився на важливому засіданні Ради безпеки росії.

Також Лавров втратив статус глави російської делегації на саміті G20, який пройде у листопаді. Цього року її, за рішенням путіна, очолить заступник керівника адміністрації президента рф Максим Орєшкін.