27 квітня 2010 року у залі Верховної Ради під час ратифікації «Харківських угод» були бійки, дим і кидання яєць у спікера. Так голосували за продовження перебування свинособачого Чорноморського флоту в Криму до 2042 року.

21 квітня 2010 року у Харкові між Україною та РФ підписано угоди про продовження перебування свинопсячого Чорноморського флоту у Севастополі. Новообраний президент Віктор Янукович тоді збільшив термін перебування іноземного флоту в Криму до 2047 року.

Ще з 1990-х Крим залишався потенційно сепаратистським регіоном з потужним москальським впливом і найменшою часткою українського населення. База Чорноморського флоту в Севастополі слугувала символом російського впливу, а також силовим чинником майбутньої агресії. Згідно з договором 1997 року, час закінчення локалізації російського військового флоту на території АРК мав спливати у 2017 році .

За часів президентства Ющенка це питання кілька разів підіймалося і позиція України полягала у відмові дати продовження. Новообраний тоді президент Віктор Янукович пішов на поступки перед Наболоттям і запропонував суттєво продовжити термін базування псячого флоту.

Що отримала Україна від угоди? РФ використала давній енергетичний важіль: згідно з Харківськими угодами нашій державі гарантувалася знижка на газ в розмірі 30% (щоправда, тут варто пам’ятати, що роком раніше вже були підписані газові домовленості, за умовами яких ціна на газ була явно завищена, а тому знижка не фіксувала конкретну вигідну ціну, а лише передбачала зменшення чинної ціни на третину).

Підготовка та підписання угод стали одним з перших кроків ослаблення українського суверенітету та створили умови, за яких РФ зважилася на військові дії проти України. Умови договору були невигідними для України, адже навіть знижка на газ не була справді відчутною, а Янукович фактично обміняв її на український суверенітет.

Менш як за тиждень після підписання угоди в Харкові її мали ратифікувати народні депутати. Ідея підписати угоду з москвою на таких умовах ще в 2010 році піддавалася жорсткій критиці з боку проєвропейської опозиції. Противники ратифікації говорили про потенційне ослаблення суверенітету й абсолютно невигідні для України умови.

Після президентських виборів нова влада ще не мала повноти влади (більшості у парламенті), адже разом із Комуністичною партією та Блоком Литвина мали максимум 220 голосів. Тому Партія Регіонів шукала перебіжчиків з інших францій, які надали б голоси для підтримки угоди. Таких знайшлося аж 16 і угоди були ратифіковані.

Скандальне голосування супроводжувалося сутичками. В той день у Верховній Раді, окрім звичних для того часу бійок, депутати палили димові шашки, а опозиція бойкотувала голосування. Противники угоди під гаслом «Не дамо продати Україну!» намагалися не допустити голосування, але Партія Регіонів доклала всіх зусиль, щоб назбирати голоси (того дня на засідання прийшов навіть Рінат Ахметов, який до цього в стінах парламенту з’являвся на складання присяги депутата).

Харківські угоди зміцнили позиції наболоття в Криму, а розташування Чорноморського флоту у Севастополі посприяло анексії півострова у 2014 році. Зобов’язання, які свинопсарня взяла на себе у 2010 році, не були виконані, а Москва в односторонньому порядку пішла на розірвання угоди в березні 2014 року.

🌐 Історія України🔱
✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

⚔️ Ситуація на Покровському відтинку, де зберігається досить інтенсивна динаміка бойових зіткнень

🟡Покровський відтинок протягується довгими кілометрами лінії бойового зіткнення, але характер цих зіткнень різноманітний і має свою динаміку:

🟡Від Новоторецького до Калинового ворог здійснює постійні спроби прорвати оборону українських військових, застосовуючи як просто піхоту, так і техніку, яка слугує підтримкою. А іноді збирають техніку з десятків одиниць, особливо, мотоциклетної і йдуть в штурми. Найбільше активність проходить в районі Єлизаветівки, Тарасівки і Старої Миколаївки. Якщо з першим для кацапа все безуспішно, то район Тарасівки є напруженим через тиск ворога на Водяне Друге і Зелене Поле, яке практично стало окупованим, а навколо Старої Миколаївки наразі обстановка загострюється, де противник підібрався впритул до села.

🟡Незмінною є ситуація по відтинку Миколаївка-Гродівка, де Силам Оборони вдається контролювати пересування ворога і здійснювати вчасне ураження. Але варто зазначити, що активність кацапів там невелика.

🟡Надскладною є ситуація в районі Лисівки, де ворог здійснює сильний тиск на позиції Сил Оборони, але десантники 25 ОПДБр докладають максимальних зусиль, щоб не допустити успіхів для кацапів. Також здійснюють періодичні спроби безуспішних штурмових дій по відтинку Даченське-Зелене-Відродження (Новий Труд).

🟡Так само складним є відтинок Шевченко-Піщане, якому ворог приділив досить багато уваги, щоб знову зайняти місцевість, яку звільнили або пробували звільнити Сили Оборони. Це важливі для противника населені пункти, адже Шевченко для кацапа слугує, таким собі, опорником та місцем для накопичення сил і наразі вони заводять туди все більше і більше піхоти. Піщане важливе для логістики, зокрема, шлях через Вовкове, яке московити так ретельно захищають.

🟡Котлине-Удачне. Цей відтинок є особливо насиченим на бойові дії, адже кожен може бачити досить немалу синю зону, де українські військові проявляють ініціативу, щоб зупинити та відтіснити ворога, зокрема, користуюючись здобутками на інших ділянках Покровського відтинку. Котлине є шляхом для відкриття оперативного простору в бік траси Павлоград-Покровськ, щоб обійти місто і збільшити зону вогневого контролю логістики. Удачне — в ньому ворог також бачить можливість зробити хороший опорний пункт і місце для накопичення,. Ну і не варто забувати про медійну складову для ворога — декілька кілометрів до кордону Донецької області, що вони обов'язково використають.

🟡Успенівка стала місцем запеклих боїв і смертю великої кількості кацапні, але ситуація там наразі складається не найкращим чином, адже постійний тиск ворога дається взнаки і через великі втрати противнику майже вдалося зайняти повністю село. Саме тут противник здійснив величезну кількість накатів легковою автомобільною технікою за останній час і задіяв багато піхоти, яку Сили Оборони знищували і знищують пачками.

🟡І на останок — Надіївка (Надеждинка)-Котлярівка-Богданівка. Тут останнім часом дуже складно бійцям СОУ, яких потроху видавлює противник. Кацапи намагаються знищувати позиції в нуль перед тим, як здійснювати рух піхотою. Йдуть постійні обміни ударами дронів, тож варто зазначити, що район Троїцького-Преображенки і Котлярівки це суцільна зона активних бойових дій.

❗️ Варто відмітити, що кількість штурмових дій противника є в більшій мірі безрезультативними, як і співвідношення втрат з просуваннями, адже їх у кацапів в порівнянні з цим доволі мало. Це, в першу чергу, зусилля бійців Сил Оборони, які тримають дану ділянку, і які проробили величезну роботу, щоб утворити саме такий характер боїв з ворогом. Важливо продовжувати розвивати роботу СОУ на даному відтинку, надавати все необхідне забезпечення і вже зараз думати про накопичення необхідних ресурсів, адже з великою ймовірністю після Курщини, велика частина Курського угрупування кацапських військ опиниться в районі Покровська, що в деякій мірі вже почало проявлятися на стику Покровського і Торецького відтинків, де ворог провалив оборону.

Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат