⏺ Дайджест новин та подій:

• Галмед 2024
• Нові примірники посібника «Терапевтичні вправи»
• Новий матеріал про ACL для освіти пацієнтів
• APA продовжує боротьбу
• Нова настанова терапії Крижово-клубових розладів
• Нова модель флагманського коліна німців
• Бар"єри до доказової фізичної терапії
• Онлайн-вебінар Менеджмент болю
• Біль в жінок - це новий пріорітет Австралії
• Коли Наука - не фальш
• Звіт НГО «Колеса для людства»
• Онлайн-вебінар від Physioplus
• Інтерв'ю представника ВООЗ в Україні

Бажаєте дізнаватися вчасно про світові та національні новини, то підписуйтеся на канал.

PTpress — Єдиний україномовний інформаційний канал про новини Фізичної терапії

PTpress

Хтось вже пробував новий челендж?

Яка ваша думка щодо цього? Це існуюча проблема чи необгрунтоване переживання?

Скажіть мені що я не правий і це лише моя бульбашка.
Ще в своїй праці «Реабілітаційний мурашник», я писав про можливий ризик становлення фізичного терапевта в медичних вузах. І я там описував саму суть проблематики: «Очевидним є те, що наразі у медичних вузах здійснюється «лікаризація» професії. Це не про спотворення філософії чи порушення командності, а про лікарський підхід у формуванні клінічного мислення, вмінь та навиків втручань, пошуку та користування науково-доказової літератури, тощо. Ця проблема видніється, як в процесі підготовки студентів, заявами тими ж студентами “ми майбутні лікарі-реабілітологи”, так і випускниками з твердим внутрішнім переконанням, що “це професія, яка повинна готуватися виключно в медичних вишах”»

Я вже зустрічаю бакалаврів-випускників цих вузів, де вони діляться своїми баченнями на здобуття вищого рівня, і зокрема, вони рішуче хочуть продовжувати в медичних вишах, оскільки їм викладачі-лікарі внушають, що: «ви ж працюєте в сфері охорони здоров'я, хто ж тоді ви? Ви ж лікарі! А якщо ні, то все йде до того. Тому краще мати диплом від медичного вишу». Також такі студенти заявляють, що в державні заклади охорони здоров'я, деякі заввіділення мають додатковий критерій: диплом від медичного виша із здобуттям фізичного терапевта.

Коли медичні виші почали відкривати і продовжують відкривати кафедри фізичної терапії, то хто відкриває їх? Ви впевнені, що ці люди знають історію виникнення професії в Україні, з яких вузів вона розпочалася, хто є форпостом та з найбільшим досвідом підготовки та реформуванням бачення й системи цієї підготовки. Звідки взялися лідери-думок та відомі лектори-практики, які всі хочуть бачити у своїх закладах чи кличуть на проведення навчання.

Коли ви бажаєте, щось підтримувати чи рухати кудись професію, задавайтеся питанням: Чи точно ця людина чи група людей мають спільні інтереси з вашими? І якщо відповідь ствердна, тоді задайтеся наступним питанням: А як вони б мали себе поводити і які дії вчиняти, якщо б мали інші інтереси. Після цього гляньте на сьогоднішню ситуацію зі сторони і вирішіть, чи все так, як в першому запитанні.

Сподіваюся, я в бульбашці.

В продовження до минулого допису

Бульбашка розтягується, а чи далеко ще до того, щоб вона лопнула?

Відразу хочу подякувати цій людині за чесний відгук/думку, бо на це треба теж мати відвагу.
І якщо хтось скаже, що це лише одна людина. Та якби так було, то я й б не писав про це ще рік назад і зараз знову.

Можливо то я консервативний чи все-таки важливо зберігати представництво та її місце серед інших суміжних медичних спеціальностей, а не дивитися в сторону об'єднання.

Генеральні збори Європейської спільноти ФТ

Організації-члени з більш ніж 30 європейських країн зберуться через 2 дні, 23 травня на 14-й генеральній зустрічі Європейського регіону світової фізіотерапії в Ризі.

Очікуємо новин

PTpress

Ну пам'ятаючи перехідний період за рахунок якого у нас тепер велика кількість "юридичних ФТ" + до сих пір не заборонену можливість проходити 3-ох місячні курси спеціалізації. То я гадаю, що якщо професійна спільнота і надалі буде такою пасивною, все може бути.

Яка ваша думка колеги?

Вона вивчає біль вже півстоліття

У 2024 році Міжнародна асоціація з вивчення болю (IASP) святкує своє 50-річчя. Цю подію відзначатимуть на 20-му Всесвітньому конгресі з питань болю, який відбудеться 5-9 серпня в Амстердамі, Нідерланди.

В честь такої події створена окрема веб-сторінка на якій є можливість ознайомитися із:
🔹Історією виникнення та розвитку IASP
🔹Окремим спецвипуском журналу «PAIN» про відзначення 50-річчя Міжнародної асоціації з вивчення болю
🔹Списком 30-ти найбільш цитованих робіт про біль
🔹Збіркою «First Steps: The Early Years of IASP 1973-1984» - вона про спогади розвитку цієї асоціації.
🔹Книжкою «Класифікація хронічного болю, друге видання (переглянуте)» - класифікація хронічного болю включає детальні визначення болю, описи больових синдромів і коди для діагностики хронічного болю.
🔹Списком міжнародною термінологією типів болю, а також коли виник і як адаптувався той самий термін «біль». (який ми й використовуємо донині)

P.s. я однаково опублікую деяку з цих інформацій окремими дописами, бо не всі з вас, матимуть змогу чи бажання це зараз переглядати/читати. Тому очікуйте)

PTpress

Той хто створив «золотий стандарт» про менеджмент болю

Чи ви знали, хто такий Доктор Джон Дж. Боніка (англ. Dr. John J. Bonica)?
Ця людина відігравала одну з ключових ролей в створенні Міжнародної асоціації з вивчення болю (IASP), а також був наставником у її діяльності.

Зокрема, в 1953 році він видає підручник - The Management of Pain. Цей підручник був першим комплексним підручником з лікування болю будь-якою мовою.

В середині 1970-х років Джон запланував перевидати підручник у співавторстві. На це знадобилося 5 років. Він складався з 2-ох томів загальним обсягом 2000 сторінок. Друге перевидання опублікували у 1990 році.

В 2001 році виходить 3-тє видання. В 2009 році - 4-тє видання.
Та останнє 5-те видання 2018 року.

На сьогодні, саме книга Доктор Джон Дж. Боніка «The Management of Pain» є обов'язковою для ознайомлення про біль та менеджмент болю.

Це свого роду як атлас Неттера.

PTpress

Визначення яким користується людство

Як пояснити, що таке біль? Що входить в розуміння болі? Який він той біль? - це питання на які сьогодні ми вже маємо відповідь, однак в минулому столітті до певного часу, воно було контроверсійним в силу нерозкритих знань про нього.

В 1979 році Міжнародна асоціація з вивчення болю (IASP) пропонує світові свою версію визначенню «pain is» (укр. біль - це). На сьогодні всі у світі використовують саме це визначення для позначення, що таке біль.
(До прикладу, те саме коли ми говоримо про визначення здоров'я від ВООЗ, 1948 року)

А чи до кінця ви розумієте увесь сенс закладений у це визначення? Чи правильно ви його трактуєте?

Біль – неприємне сенсорне та емоційне переживання, пов'язане з дійсним або потенційним ушкодженням тканини або описується в термінах такого ушкодження (авторський переклад)

«Сенсорне та емоційне» - тут підкреслюється, що біль, як і світло, звук та дотик, є одночасно чуттєвим та емоційним переживанням

«Дійсним або потенційним ушкодженням» - стає ясно, що біль має неоднозначний характер у тому сенсі, що переживання пов'язане з «дійсним або загрозливим ушкодженням тканин» або створюється враження, що існує «поточне або загрозливе ушкодження тканин»

Також визначення (IASP) супроводжується шістьма коментарями IASP, які доповнюють визначення та/або забезпечують контекст.
У цих доповненнях до визначення чітко видно складну природу болю: біль і пошкодження — дві істотно різні речі, і на біль сильно впливають особистісні та контекстуальні фактори.

1) Біль – це завжди особистий досвід, на який різною мірою впливають біологічні, психологічні, і соціальні фактори
2) Біль і ноцицепція - різні явища. Біль не може бути пов'язаний виключно з активністю сенсорних нейронів.
3) Поняття про біль формується людиною на основі її життєвого досвіду
4) Переживання болю людиною завжди слід поважати.
5) Біль зазвичай грає адаптивну роль, але він також може надавати несприятливий вплив на функції, соціальні зв’язки і психологічне благополуччя
6) Словесні пояснення болю - лише один із багатьох способів виразити біль; нездатність спілкуватися не виключає можливості переживання людиною болю.

До речі, в офіційному переглянутому документі від IASP: «IASP Revises Its Definition of Pain for the First Time Since 1979» запропоновані офіційні переклади визначення з англійської на інші мови. Серед них немає - українською, водночас є москальською. Можливо виправимо ситуацію?

PTpress

Про реабілітацію від представника МОЗ

23 травня минув Круглий стіл на тему: «Успіхи та виклики реабілітації військових в Україні – пошук рішень»

Серед запрошених гостей був - Василь Стрілка, директор Департаменту високотехнологічної допомоги та інновацій Міністерства охорони здоров’я України.

За півтори години, останні 30 хвилин, були хоч якось інформаційними саме про фізичну реабілітацію, бо багато часу приділилося психологічній. Отож, коротко про головне від представника МОЗ

Ми звернулися до фахівців із центрів досконалості і кажемо їм: «Ми готові вкладати зусилля у те, щоб ви десь поїхали постажувалися, але скажіть що ви хочете знати..»

— Василь Стрілка

Найбільша пропускна спроможність у реабілітації у Дніпропетровській області, у них найбільша кількість фахівців...

— Василь Стрілка

На сьогоднішній день, фізичних терапевтів, ерготерапевтів та їх асистентів в системі охорони здоров'я є 4300 фахівців... Якщо ми кажемо скільки випустилося у попередньому році - це 2600, в цьому 3700 бакалаврів і магістрів. Тобто фізичних терапевтів і ерготерапевтів.

. — Василь Стрілка

Тобто пул (ред.обсяг) з тих кого брати на роботу в країні є. Ми боїмося що через пару років вони не зможуть знайти роботу, тому що в нас їх вже може бути забагато..

— Василь Стрілка

Найцікавіше зараз наше завдання, це впровадити те, як міряти якість реабілітації. Тому що, дехто займається з пацієнтом, дехто ні, й зловити на даний час ми не можемо. Але ми працюємо над тим. Ми будемо впроваджувати спеціальні шкали, електронну систему охорони здоров'я , для того щоб потім можна було поміряти і побачити відбулися зміни із цим пацієнтом чи не відбулися. Можливо ми колись дійдемо до того, що будемо публікувати рейтинги реабілітаційних закладів і казати: «Дивіться, ось тут нормально, тут не нормально. Сюда йдіть, туди не йдіть»

— Василь Стрілка

PTpress

Центр Абілітації у Львові

На порталі новин «Varta1» опублікували статтю: «Перший в Україні: у Львові працює центр абілітації»

Майже три місяці працює центр абілітації «Lviv Habilitation Center», у якому люди, які постраждали від війни і втратили здоров'я чи соціальні навички, можуть навчитися повноцінно жити в суспільстві. Допомагають приготувати їжу, піти на закупи, скористатися громадським транспортом.

Менш ніж за 3 місяці центр вже допоміг понад 50 людям з ампутаціями кінцівок, частковою втратою зору та ураженням хребта адаптуватися до нормального життя після лікування та реабілітації.

PTpress

​​Освітні ініціативи та досягнення IASP

У своїй статті Міжнародна асоціація з вивчення болю (IASP) розповідає як вона займається навчанням болю у всьому світі з 1973 року.

1️⃣ Всесвітній конгрес з болю — проводиться кожних два роки з 1975 року. На сьогодні вже відбулося 19-ть конгресів. Цього року 20-ий конгрес проходитиме 5-9 серпня, 2024 року.
2️⃣Групи спеціальних інтересів (SIG) — які є групами членів зі спільними інтересами в певних сферах болю (наприклад, невропатії, педіатрії, раку). Прикладами важливого освітнього внеску є рекомендації SIG щодо нейропатичного болю для 11-ї версії Міжнародної класифікації хвороб (МКБ-11) щодо класифікації невропатичного болю.
3️⃣ Школи болю та табори болю — Ці літні програми проводяться провідними дослідниками. Першою була Європейська школа болю, яка проходила за межами Сієни, Італія. Щорічна підтримка надавалася IASP з 2010 по 2018 рік і відновилася в 2022 році. З 2016 року IASP щоліта підтримує Північноамериканську школу болю (NAPS) у Квебеку, Канада. У 2022 році IASP підтримала першу Австралазійську школу болю (painSTAR).
На відміну від шкіл, Табори болю — зосереджені на навчанні клінічним навичкам менеджменту болем у біопсихосоціальних міждисциплінарних рамках. З 2011 по 2023 рік поряд з конгресами ASEAPS, що проводяться раз на два роки, було проведено 6 таборів з лікування болю в Південно-Східній Азії. З 2014 року IASP також спонсорує Латиноамериканські табори болю. У 2017 році IASP та Індійське товариство вивчення болю (ISSP) провели для клініцистів в Індії.
4️⃣ Освітні робочі групи — у 2009 році IASP заснувала Робочу групу освітніх ініціатив (EIWG) для визначення освітніх ініціатив, які можуть бути втілені та запропоновані IASP.
5️⃣ Навчальні програми з болю — IASP розробила навчальні програми для освіти з болю та навчання навичок для медичних працівників у всьому світі. IASP Press опублікувала основні навчальні програми з болю в 1995 році, а навчальні програми з окремих дисциплін були опубліковані на веб-сайті IASP у 2000 році. Вони були розширені в 2012 році та оновлені в 2017 році. Вплив цих навчальних програм можна знайти в академічних курсах у різних країнах, у тому числі в університеті Торонто, Канада; Університет Сіднея, Австралія; Единбурзький університет, Великобританія; тощо
6️⃣ Інструментарій для створення мультидисциплінарного центру болю — у 2017 році завдяки фінансуванню, отриманому від Pfizer Independent Grants for Learning and Change, експертна група членів IASP розробила навчальний курс і посібник для створення мультидисциплінарних центрів болю (MPC) у Південно-Східній Азії. Посібник MPC, відеоресурси та робочий зошит із заняттями з навичок самоконтролю онлайн-тренінгу доступні на веб-сайті IASP
7️⃣ Проєкт «Країни, що розвиваються» — надає гранти, які підтримують удосконалення навчання та практики менеджменту болю в країнах із низьким і середнім рівнем доходу. З 2005 року ця програма профінансувала понад 170 проектів у більш ніж 50 країнах,.
8️⃣ Стипендія для стажерів Джона Дж. Боніки — була заснована в 1998 році в пам’ять про засновника IASP для підтримки навчання фундаментальним і клінічним дослідженням болю під керівництвом наставника. Стипендії присуджуються щороку.
9️⃣ Глобальні роки — щороку IASP має тему Глобального року з ініціативами (включаючи інформаційні бюлетені), що забезпечують освіту з конкретної теми, пов’язаної з болем. 2024 рік «Глобальний рік статевих і гендерних відмінностей у боротьбі з болем»
🔟 Форум дослідження болю та Навчальний центр дослідження болю — у 2017 році IASP створила онлайн-форум дослідження болю (PRF), щоб надавати доступні новини, коментарі та навчальні матеріали щодо дослідження болю та сприяти співпраці між дослідниками болю.
у 2019 році IASP запустила Навчальний центр дослідження болю (PERC), щоб надати членам і не членам IASP цифрову платформу освітніх ресурсів на вимогу, включаючи записи лекцій Всесвітнього конгресу IASP і вебінари в прямому ефірі.

PTpress

⏺ Дайджест новин та подій:

• (не) видима сегрегація майбутніх фізичних терапевтів
• думка студента з медичного вишу
• Генеральні збори Європейської спільноти ФТ
• Вона вивчає біль вже півстоліття
• Той хто створив «золотий стандарт» про менеджмент болю
• Визначення яким користується людство
• Про реабілітацію від представника МОЗ
• Центр Абілітації у Львові
• Освітні ініціативи та досягнення IASP

Бажаєте дізнаватися вчасно про світові та національні новини, то підписуйтеся на канал.

PTpress — Єдиний україномовний інформаційний канал про новини Фізичної терапії

PTpress

​​Про людський капітал в реабілітації в Україні

Відразу цікаво, скільки з вас знали про наявність цього документа та інших документів, які будуть зазначені. Бо я - жодного з них не чув. (створю опитування після цього допису)

Отже, У жовтні 2023 року був написаний документ: «КОНЦЕПТУАЛЬНА ЗАПИСКА З РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В РЕАБІЛІТАЦІЇ». Автором є - Марія Кривоконь, консультантка Міністерства охорони здоров’я України з розвитку людського капіталу в реабілітації

В цьому документі є декілька цікавих тез, які б хотілося висвітлити для обмисленню, якщо ви ще не читали.

Зокрема, в цьому документі, я дізнався, що у нас є ще два інших документа, які бажано було б переглянути, бо вони розроблені в межах партнерства з МОЗ чи Офісом Президента.

А саме це:
1) РЕКОМЕНДАЦІЇ з удосконалення законодавства України з реабілітації й узгодження політик різних органів державної влади та місцевого самоврядування для створення комплексної системи медичної реабілітації в Україні, 2022-2023 рік. Заплановані зміни до 2030 року
2) Політика у сфері реабілітації в Україні: Звіт з аналізу законодавства, 2022 рік.

PTpress

Результати опитування вже говорять про одну просту істину: У нас відсутня комунікація з профільним Міністерством. А люди залучені до створення документів, якщо що серед них є фізичні терапевти - взагалі ніяк не повідомили професійну спільноту про те, що вони були «експертами» у створені таких документів.

Для мене це ознака відсутності адвокації професії та «тіньовитості» відбору залученості людей, тобто принцип «кличемо своїх». Це біда, якщо в такі часи у нас нічого не змінюється

P.s. беріть участь в опитуваннях, це не складно, оскільки вони анонімні і просто зробити один клік. Водночас - це дозволяє потім мені і вам, хоч якось «об'єктивно» десь в бесідах говорити про актуальний стан в нашій сфері.