«Діти та війна: як соціальні працівники можуть допомогти»: вебінар

🌼 На події поговоримо про:

▫️Вплив війни на дітей: як війна впливає на життя дітей, їхнє фізичне та психічне здоров'я, освіту, доступ до їжі та води, ризик стати жертвою насильства та експлуатації.

▫️ Роль соціальних працівників: як соціальні працівники можуть допомогти дітям в умовах збройного конфлікту, надавати психологічну підтримку, допомагати з освітою та охороною здоров'я, а також забезпечувати доступ до їжі та води.

▫️ Роль юристів: як юристи можуть захищати права дітей та брати участь у створенні правової основи для захисту дітей під час конфліктів, моніторити дотримання прав дітей та виявляти порушення.

📅 1 червня о 19:00 до Міжнародного дня захисту дітей

🟩 Вебінар проводять: соціальна працівниця Карина Лясковська та юристка Сільницька Катерина.

Реєстарація обовязкова за посиланням.

✋ До зустрічі!

📋 Твій персональний план по роботі з тривогою

❓Чи можемо ми взяти під контроль нашу тривогу? У певному сенсі, так.

Для цього нам необхідно👇:

✔️ навчитись усвідомлювати і прогнозувати, у які моменти вона може зʼявлятись;
✔️ мати план, що робити, коли це станеться.

Наступні кроки допоможуть тобі в цьому.

📝 Візьми свій записник і напиши:

🖌️ Як я розумію, що зʼявляться тривога? Як я це відчуваю? Що відбувається в тілі? Де саме в тілі?

________________________

🖌️ Коли я починаю помічати тривогу, я можу робити наступне:

(наприклад, практикувати заземлення, повільне глибоке дихання або уважно зосередитись на кожному з моїх почуттів по черзі)

________

🖌️ Коли моя тривога починає потроху «відпускати» мене, я можу ще звернутись за додатковою підтримкою до:

(наприклад, найкращого друга, партнера або члена родини)

________

🖌️ Щодня я виконуватиму наступні дії, щоб тримати мою тривогу «на відстані та під контролем»:

(наприклад, практикувати майндфулнес, практики фокусування уваги, виходити на прогулянку, дихати свіжим повітрям, займатись фізичними вправами, зупинятись та випивати чашечку теплого чаю, інше)

________

🖌️ Я можу заспокоювати себе наступними фразами:

(Наприклад, «Я зараз в безпеці», «У мене є я, і разом ми точно впораємось», «Я завжди можу звернутись до інших по допомогу за необхідністю», додай своїх)

________

🖌️ Кожного разу, коли мені вдається вгамувати свою тривогу, я (фізично або подумки) обіймаю себе і говорю собі щось добре, на кшталт:

________

Бережи себе, і спокійного тобі дня🫶!

☘️ Психолог на звʼязку

📚 «Не залишай за собою жодної краплі непрожитого життя»: Ірвін Ялом

#з_джерел_мудрості

Ірвін Ялом - психіатр та психотерапевт з світовим іменем. Він познайомив читачів з художніми творами про пацієнтів, клієнтів та психотерапію, чим відкрив завісу на таємниці у кабінеті лікаря. Ірвін Ялом щиро вірив, що по-справжньому лікувальними є взаємини між доктором та пацієнтом. Сьогодні знайомимо з цитатами з книги «Шопенгауер як ліки».

♦️ «Більшість людей, намагаючись прикрити власну внутрішню бідність, впадає в нестримне накопичення матеріальних багатств, що призводить до того, що багатство саме починає володіти своїм власником».

♦️ «Діти, не виплекані ніжним коханням матері, позбавлені тієї впевненості в собі, яка дозволяє їм надалі полюбити себе і повірити в те, що інші можуть їх любити, що любов взагалі існує на світі. Виростаючи, вони усуваються від суспільства, йдуть у себе і часто сприймають інших як особистих суперників».

♦️ «Минулої ночі мені не спалося, і я подумав, що, на жаль, ніколи не цінував сьогодення. У молодості я вважав справжнє лише підготовкою до чогось кращого, вищого, що чекає попереду, а потім, через багато років, несподівано виявив дивну річ – що живу ностальгією за минулим. Моя помилка полягає саме в тому, що я все життя недостатньо цінував кожну мить».

♦️ «Спіноза любив латинський вираз "sub specie aeternitatis", що означає "з точки зору вічності". Він казав, що щоденні проблеми здаються не такими страшними, якщо поглянути на них із погляду вічності».

♦️ «Талант схожий на стрільця, що потрапляє в ціль, яка недосяжна для інших, тоді як геній схожий на стрільця, що потрапляє в ціль, яку інші не в змозі навіть бачити».

♦️ «Почуття власної гідності, засноване на усвідомленні внутрішнього багатства, призводить до особистої свободи, яку ніхто і ніщо не може у нас відібрати – вона знаходиться у нашій владі, тоді як слава, навпаки, перебуває у владі інших».

♦️ «Не залишай за собою жодної краплі непрожитого життя».

☘️ Психолог на зв’язку

🌱 Психологічні групи підтримки онлайн: новий набір

🟣 Група підтримки для тих, хто чекає своїх коханих.

⏰ Старт 6 червня, далі - щовівторка 18:00-20.00.
📍 Реєстрація тут.

🟢 Група підтримки для тих, хто був вимушений тимчасово покинути свою домівку або переживає інші наслідки війни.

⏰ Старт 7 червня, далі - щосереди о 14:00-16.00.
📍 Реєстрація тут.

Ми будемо в безпечній атмосфері розділяти труднощі, з якими ви стикаєтеся. Робити вправи та техніки, які допоможуть вам знайти власний рецепт стійкості. Наша мета - створити атмосферу підтримки, якою зможе скористатись кожен учасник/ця.

🟧 Ведучі - кризові консультанти Служби турботи про психічне здоров'я БФ"Право на захист":

🔸 Володимир Паньков — психолог, психоаналітично-орієнтований психотерапевт, рекомендований фахівець Асоціації Психологів України.

🔸 Катерина Тищенко - практична психологиня та ведуча груп психосоціальної підтримки, спеціалістка по роботі з підлітками та дорослими.

☘️ Психолог на зв’язку

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

🍥 Будь ласка, будь добрим/ою з собою, особливо коли навколо багато напруги.

🍥 Любов і турбота до свого тіла допоможуть тобі зняти напругу від зовнішнього світу.

🍥 Ти маєш право відпочивати стільки, скільки тобі потрібно.

☘️ Психолог на звʼязку

«Феномен колективної травми в контексті сучасного українського досвіду»: вебінар

➡️ На вебінарі дізнаємось про:

🔘 Структуру колективної травми та особливості її впливу на психіку людини.
🔘 Специфіку колективного травмування українців в період повномасштабного вторгнення 2022.
🔘 Конструктивні шляхи подолання наслідків колективного травмування українців.

🔗 Реєстрація за посиланням.

📅 8 червня 19:00.

🟩 Вебінар проводить:
Наталя Фролова - психологиня Служби турботи про психічне здоров'я

✋ До зустрічі на події!

🫴 Підтримуючий самомасаж проти напруги

#тілесна_практика #тілесна_вправа

Ця проста практика дієва при м’язових затисках, перенапруженні м’язів або їх надмірному розтягу в межах самодопомоги.

Коли навколо багато напруги, наше тіло мимоволі на це може реагувати. Тому важливо працювати над нейтралізацією цих наслідків.

➡️ Пропонуємо зосередитися на 5 зонах напруги, а саме:

🔸 Зона навколо очей

🔸 Зона з'єднання верхньої та нижньої щелепи

🔸 Зона шийно-комірцева (верхня частина трапецевидного м'яза)

🔸 Зона грудної клітки

🔸 Зона сідниць

🤲 Спробуй щоранку та щовечора турботливо і м'яко проминати ці зони руками, розігріваючи та розслаблюючи м'язи. Це займе не більше 15 хвилин, а дасть
тобі вранці багато «спокійної» енергії, а ввечері дозволить добре заснути.

👉 Ці зони також можна екстремально напружувати, а потім розслабляти.
Наприклад, сильно стиснути щелепи, порахувати до 6-10 і розслабити щелепу.
Або міцно замружитися, а потім широко розплющити очі. Це також допоможе розслабитися.

Гарної практики та легкості в тілі!

🟩 За матеріалами Наталії Павлової.

🍀 Психолог на зв’язку

💧 Знову трагедія: як з цим всім бути?

Підрив росіянами Каховської ГЕС вчергове танком проїхався по нашій психіці. Укупі з численними обстрілами, атаками дронів, вбивством цивільних це все складно осягнути і дуже важко зберігати себе. Але ми зможемо.

◻️ Зараз багато хто з нас потрапляє в безсилля, ненависть, злість, сум або ж геть нічого не відчуває. Нагадуємо: це все - нормальні реакції на ненормальну ситуацію.

◻️ За хештегом #дихальна_вправа можеш знайти стабілізуючі техніки в каналі - вони допоможуть віднайти себе в моменті і трохи зняти напругу.

◻️ Потурбуйся про свою щоденну рутину, їжу, сон - це важливо. Навіть якщо нічого не хочеться. Обмеж неприємні чи емоційно затратні контакти.

◻️ Дай волю почуттям, якщо вони є. Якщо нічого не відчуваєш і перебуваєш у дисоціації, так буде не завжди. Тоді, коли прийдуть почуття, теж дай їм волю і місце бути.

◻️ Знайди своє місце. Якщо ти не прямо залучений/а у ліквідацію наслідків, але маєш на це сили, то спробуй знайти спосіб допомогти: дистанційна координація допомоги, донат, прихисток тим, кому треба, тощо. Так відчуття безсилля може зменшитися і певний відсоток контролю відновиться.

Рецепт незмінний:
➡️ Роби те, що ти вмієш,
з тим, що ти можеш,
там, де ти є.

◻️ Це жахливий злочин. Ми дуже сподіваємося, що злочинці отримають своє покарання.

Якщо відчуваєш, що тобі треба підтримка, не соромся звернутися по допомогу👇

Потурбуйся про себе 🌱.

Якщо тобі складно, записуйся до психолога. Ми працюємо безкоштовно та конфіденційно.

Також використовуй телефон для запису:

☎️ 093 700 22 20
(пн-пт 9.00-18.00)

🍀 Психолог на зв’язку

♻️ Модель «контроль - вплив - прийняття»

#психологічна_техніка

🔘 Велика кількість задач, надвисокий темп життя, підвищена відповідальність, хронічне недосипання та втома, вплив новин, які часом просто вибивають ґрунт з під ніг - все це створює велику напругу всередині. А коли внутрішнього і зовнішнього тиску стає забагато для людини, вона може час від часу відчувати безнадійність, розчарування і симптоми депресії.

➡️ Наведена нижче модель «Контроль - Вплив - Прийняття» (Control-Influence-Accept Model) вперше розробили Ніл і Сью Томпсон у своїй книзі «Критично рефлексуючий практик» (“The critically reflective practitioner”).

⭕️ Втрата відчуття контролю, нерішучість та неможливість діяти – проблеми, з якими можуть зіткнутися люди з депресією, і ця модель допоможе проаналізувати і визначити:

1️⃣ якими є твої стандартні реакції на складну ситуацію;

та

2️⃣ на які її аспекти ти можеш впливати і які контролювати.

Ця модель може використовуватись як в групі, так і індивідуально.

✅ «Контролювати» включає в себе:
■ Дії, які ти можеш обирати у відповідь на подію;
■ Твої підходи до вирішення ситуацій і завдань;
◾️Тобто повертати собі контроль через: «Я можу робити ось це ➡️ роблю ➡️ бачу результат своїх дій ➡️ підтверджую собі «так, я можу це контролювати»;

✅ «Впливати» означає :
■ Як ти реагуєш на подію;
■ Яку відповідь даєш іншим;
■ Чи знаєш, до кого можеш звернутись за допомогою чи порадою?

✅ Що необхідно «Прийняти»:
■ Відповіді або рішення інших людей, на які я не можу вплинути;
■ Світ навколо мене, який постійно змінюється.

👉 А тепер подивімось, як ця модель працює на практиці:

1️⃣ Згадай і опиши ситуацію, через яку можеш відчувати безпорадність, розчарування, сум, гнів:

____________________

2️⃣ А тепер випиши те, що ти точно можеш контролювати в цій ситуації

(це можуть бути навіть якісь невеличкі дії, твої особисті підходи):

________________

3️⃣ На що і кого ти можеш вплинути, і це може привести до подальших змін:

________________

4️⃣ До чого варто поставитись із прийняттям:

________________

❓А тепер запитай себе:

◽️ Чи змінилось твоє ставлення до ситуації після виконання цієї вправи? Якщо так, то як?

◽️ Чи є в полі «необхідно прийняти» щось, про що ти жалкуєш, що не можеш впливати на це і контролювати?

◽️ Якщо так, подумай, чому саме так відчуваєш себе? Чим для тебе так важливо вплинути на це і контролювати? Напиши нижче.

Джерело: Thompson, S., & Thompson, N. (2018). The critically reflective practitioner. Macmillan International Higher Education.

☘️ Психолог на звʼязку

📚 Притча «Іду вже іншою вулицею»

#з_джерел_мудрості

⭕️ Цю притчу часто використовув на своїх семінарах автор і засновник методу позитивної психотерапії Носсрат Пезешкіан як ілюстрацію того, як ми розвиваємось через власний досвід.

Із задоволенням ділимось із вами.

💠 Сцена 1

Я йду по вулиці. Раптом на моєму шляху виникає глибока яма. І я падаю в неї. Я не зрозумів/ла, куди потрапив/ла, наляканий/на і засмучений/на. Але ж це не моя провина. Я довго вибираюсь із ями. Прямую далі.

💠 Сцена 2

Іду тією ж вулицею. Знову зненацька виникає та сама яма, і я знову в неї падаю. Я шокований/на - не можу повірити, що знову потрапив/ла в ту ж саму яму. Але ж це все-таки не моя провина! Знову довго вилазю, хоч швидше, ніж уперше.

💠 Сцена 3

Знову йду тією ж вулицею. Раптом бачу ту саму яму. Я усвідомлюю це, але за звичкою продовжую рух і падаю в неї. Я розумію, куди потрапив/ла, і визнаю, що сам винен/винна. Швидко вибираюсь.

💠 Сцена 4

Іду тією ж вулицею. Бачу яму. Обходжу її.

💠 Сцена 5

Іду іншою вулицею.

💥 Знов гіркий досвід.
«Падаємо», підіймаємось, кожного разу вже швидше і швидше.
І рухаємось далі.
Вже може іншими, але все ж своїми вулицями.

❓Озирнись навколо свого життя. Якими є альтернативні «вулиці» в ньому, якими можна піти далі?

☘️ Психолог на звʼязку

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

🌾 Для всього, що ти відчуваєш, є своє місце, простір та час.

🌾 Твої сльози - важливі. Вони допомагають зцілити та загоїти твої рани.

🌾 Підтримуємо тебе звертатись до інших і просити про те, що тобі важливо.

☘️ Психолог на звʼязку

❤️‍🩹Як говорити з дитиною про смерть близьких: поради психотерапевтки

Для дитини втрата не обмежується лише втратою близького дорослого, для дитини втрата — дуже широке поняття. Втратою може бути втрата житла, звичного способу життя, тварини, емоційна втрата. Наша роль як дорослих пояснити світ, дати відчуття безпеки, пояснити, що в цьому світі може бути щось небезпечне.

🔸 Краще, щоби повідомляли дитині про смерть близьких близькі люди. Ті, з якими вона має право бути будь-якою. Тому що реакція дитини теж буде залежати від її віку. Якщо такої можливості немає — ми би рекомендували попросити звернутися до людини, яка має бодай якийсь досвід в цьому (шкільні психологи і т. д.).

Комунікація про втрату має свої вікові особливості:

✳️ Якщо ми дивимося на дошкільнят — ці діти ще не розуміють невідворотність смерті. Сьогодні буде повідомлено про смерть, а завтра дитина запитає, коли повернеться тато. Це нормальна реакція для цього віку. У випадку з такими дітками найважливіше для них — повідомляти, не замовчувати.

✳️ Друга вікова категорія 6- 12 років. У цьому віці вже є усвідомлення кінцевості життя. Ми можемо говорити трохи більше. Важливо на рівні дитини пояснити деталі про смерть. Дитина має право ставити ці питання. Це можливість дізнатися деталі, зрозуміти, що сталося, дає дитині внутрішнє відчуття, що «якось я з цим справляюсь». Може бути гнів, біль, кошмар, регресія поведінки, з’явитися страх за інших членів сім’ї, що ще хтось не повернеться, ще хтось зникне. Важливо дітям проговорювати, куди ви йдете.

✳️ Щодо підлітків: для них реакції дуже подібні до дорослих, єдине, що вони з ними не вміють настільки справлятися, як дорослі. Дуже часто дитина такого віку може злитися на померлого: «Як він міг так зі мною вчинити». Дуже важливо дати дитині позлитися, висловити ці почуття, тому що якщо вони не підуть назовні, то підуть всередину.
Не варто зволікати з повідомленням про смерть.

❗️Не варто використовувати різні евфемізми: «пішов за веселку», «заснув». Часто у маленьких дітей, яким говорять, що хтось «заснув» і не прокинувся, з’являються проблеми зі сном, бо вони бояться не прокинутись. Найкраще використовувати загальноприйняті слова: «помер» або «загинув».

🟩 Більше читай у матеріалі для Громадського радіо, інтерв’ю з Ольгою Золотар, координаторкою групи психологів західного регіону Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

☘️ Психолог на звʼязку

🖼️ «Скульптура»

#психологічна_вправа

🟩 Ця рухова #тілесна_вправа допоможе краще зрозуміти те, що відчуваєш зараз, вивільнити свої емоції, напруження за допомогою тіла і стабілізувати свій стан.

Її можна виконувати під час фізичних вправ або окремо, в перерві між буденними задачами. Все, що потрібно, - це твій час та простір, в якому тебе ніхто не потурбує протягом 10-15 хвилин.

🏋️‍♂️ Хід вправи:

1️⃣ Вибери емоцію, стан чи проблему, яка тебе турбує зараз.

2️⃣ Тепер зроби своїм тілом якесь відображення цього (стоячи або сидячи): ніби ти – скульптура, яка зображує те, з чим ти хочеш впоратися.

Замри у такому положенні і прислухайся до своїх відчуттів:

❓Чи схоже таке положення тіла на той стан, який ти хочеш зараз зобразити?
❓Як тобі перебувати у такій позі?
❓Що відчуваєш в тілі?
❓Що хочеться зробити?

2️⃣ А тепер плавно починай рухатись тілом так, щоб поміняти свої відчуття в тілі на більш комфортні.

3️⃣ А тепер поміняй на ще зручніші, і нарешті – на найбільш приємні.

Роби стільки спроб поміняти положення свого тіла, скільки буде потрібно для отримання найбільш приємних відчуттів в тілі.

4️⃣ Залишаючись в цьому стані, знов сфокусуй свою увагу на відчуттях у тілі:

❓Що змінилось? Що зараз відчуваєш?
❓Чи все тебе влаштовує?
❓На що зараз схожий твій стан?

👉 Зафіксуй ці зміни і відчуття в тілі.

Приємної практики і дослідження!

☘️ Психолог на звʼязку

🧳 «Контейнування емоцій»: що робити з емоціями, коли їх забагато

Ми вже багато писали про користь усвідомлення, проживання і відреаговування емоцій, з якими ми зустрічаємось.

🤷 Але що робити, коли їх забагато?
Коли скупчення подій та трагічних новин провокують купу інтенсивних переживань: від глибинного болю до лютої ненависті, але можливості повернути ці емоції тому, кому вони належать, не має.

У таких випадках на допомогу нам приходить вміння «контейнувати» свої емоції.

➡️ Це про здатність справлятись із ними, коли ми усвідомлюємо, що сенсу, або ресурсу боротись зараз не має.

☝️Якщо у тебе у з'являються думки про те, що висловлювати свої емоції саме в цей момент небажано або навіть небезпечно, і ти не готовий/а зустрічатися з можливими наслідками цієї дії, а переживання так і рвуться назовні, то зроби таку річ:

1️⃣ Зверни увагу що відбувається всередині:

❓Що саме ти відчуваєш?
❓Де в тілі знаходиться ця емоція? Назви її.

2️⃣ Наступним кроком подумки вийми цю емоцію зі свого тіла і поклади її в уявний контейнер перед собою.

Добрим було би додатково ще призначити термін, на який ти туди цю емоцію кладеш.

💬 Внутрішній діалог може виглядати так: «Я відстежила/ив цю емоцію. Я розумію, що це за емоція, чому і до кого вона виникла. Зараз не найкращий час з нею розбиратися та висловлювати її, бо це може мені нашкодити. Покладу я її до певного часу (назвати час) в цей контейнер, а потім з нею розберуся».

🧩 Контейнер в твоїй уяві обов'язково повинен бути з кришкою🫙, яка щільно прилягає до нього.

Це важливо, щоб твоя емоція «не вискочила» до призначеного терміну.

А інші характеристики контейнера можуть бути будь-якими – запускай свою фантазію наповну.

3️⃣ А тепер просто розмісти цей контейнер на одній з своїх внутрішніх полиць.

Ти можеш користуватись їм кожного разу, коли відчуваєш, що емоції затоплюють.

🔆 Наступить момент, коли ти відчуєш, що сил і енергії вже достатньо, щоб зустрітись із ними і тоді ти зможеш відкрити контейнер і опрацювати свій внутрішній досвід або на сесіях із своїм психологом/психотерапевтом, або самостійно.

Всьому свій час. Будь турботливим/ою із собою🌼

☘️Психолог на звʼязку

"Що переживають ВПО та біженці і як комунікувати з людьми, що втратили дім?": вебінар

🏚️ На вебінарі дізнаємось про:

◻️ психологічні аспекти спілкування з особами, що прибули із зони бойових дій, біженцями та вимушено переміщенними особами в умовах воєнного стану;

◻️ категорії людей, які зазнали (зазнають) наслідків війни;

◻️ феномен біженця, особливості психічного стану цієї категорії людей та про особливості комунікації з ними.

📅 22 червня 19:00.

🔗 Реєстрація обов’язкова. Покликання на подію буде надіслано перед вебінаром.

🟩 Вебінар проводить:
Михайло Савчук - психолог Служби турботи про психічне здоров'я БФ «Право на захист».

🤲 Практикум самоспівчуття: «Вивчення співчуття через писемні практики»

Кожен має у собі щось, що йому не подобається; те, що змушує відчувати сором, почуватися невпевненим чи «недостатньо добрим». Ця #психологічна_вправа допоможе тобі написати листа з точки прийняття та співчуття.

1️⃣ Частина перша: які вразливі місця/недоліки/слабкості змушують тебе почувати себе погано?

Людський стан – бути недосконалим, а почуття невдачі та неадекватності – це частина досвіду життя.

➡️ Спробуй написати про свою проблему, через яку ти почуваєшся ненормально чи погано стосовно себе (фізична зовнішність, проблеми у роботі чи стосунках…). Які емоції виникають у тебе, коли думаєш про цей аспект себе? Постарай просто відчути свої емоції саме такими, якими вони є – не більше, не менше – і написати про них.

2️⃣ Частина друга: напиши собі листа з погляду безумовно люблячого уявного друга.

Тепер подумай про уявного друга, який безумовно любить, приймає тебе, який є добрим і співчутливим. Уяви, що цей друг може бачити всі твої сильні та слабкі сторони, у тому числі той аспект, про який ти щойно писав/ла в першій частині. Подумай про те, що цей друг відчуває до тебе, і про те, як любить і приймає саме таким, як ти є, з усіма твоїми людськими вадами. Цей друг добрий до тебе і прощає все. У своїй великій мудрості цей друг розуміє історію твого життя та мільйони подій, які відбулися у ньому, щоб створити тебе таким, яким ти є в цей момент. Твоя конкретна вразливість пов'язана з багатьма речами, які ти не обов'язково обирав/ла: твої гени, історія твоєї родини, життєві обставини — речі, які були поза твоїм контролем.

🖋️ Напиши листа собі з погляду цього уявного друга — зосередься на «ненормальності», що відчувається, за яку ти схильний судити себе.
❓ Що цей друг скаже тобі про твій «недолік» з погляду безмежного співчуття?
❓ Як би цей друг передав тобі глибоке співчуття, особливо до болю, який ти відчуваєш, коли судиш себе так різко?
❓ Що написав би цей друг, щоб нагадати тобі, що ти всього лише людина, що всі люди мають як сильні, так і слабкі сторони?
❓ І якщо ти думаєш, що цей друг запропонує можливі зміни, які ти повинен/нна зробити, як ці пропозиції втілюватимуть почуття безумовного розуміння та співчуття?

Коли ти пишеш собі з погляду цього уявного друга, постарайся наповнити листа сильним почуттям його прийняття, доброти, турботи та прагнення до свого здоров'я та щастя.

3️⃣ Частина третя: відчуй співчуття, яке заспокоює та втішає тебе.

Після написання листа відклади його на якийсь час. Потім повернися та прочитай його знову, по-справжньому впускаючи слова. Відчуй, як співчуття ллється на тебе, заспокоюючи і втішаючи, як прохолодний вітерець у спекотний день.

☀️ Любов, зв'язок та прийняття – твоє право народження. Щоб отримати їх, тобі потрібно лише зазирнути усередину себе.

🟩 За матеріалами Крістін Нефф «Самоспівчуття».

🍀 Вправу адаптовано та перекладено командою «Психолог на зв’язку».

📚 «Дар» Едіт Егер: від страждань до свободи

#з_джерел_мудрості

Едіт Егер - дівчина з еврейської родини, що пройшла концтабір, Марш смерті, втратила батьків, прожила важку еміграцію, ПТСР, і після 40 вивчилася та стала всесвітньо відомою психологинею та психіатринею. Її книга «Дар» стала практичним посібником, як подбати про своє ментальне здоров’я, жити повноцінно і не застрягати у в’язниці власного розуму.

🔖 «Ніхто не може забрати в тебе те, що ти тримаєш в своїй голові».

🔖 «Основа свободи - право вибору».

🔖 «Директор школи, де я працювала, переконував мене, що я маю йти ще далі, і домагатися докторського ступеня. У відповідь я тільки сміялася, нагадуючи, що на той час, як дійду до цього, мені вже стукне п'ятдесят. На що директор казав: «Вам у будь-якому випадку буде п'ятдесят».
Наймудріші слова, які я коли-небудь чула».

🔖 «Найбільше ми страждаємо тоді, коли переконані, ніби не маємо змоги впливати на власне життя, ніби жоден наш вчинок не може покращити наслідків нещастя (концепція «навченої безпорадності). Щойно ми залучаємо «навчений оптимізм» - силу, гнучкість, здатність знаходити у власному житті сенс і напрям, - ми розквітаємо».

🔖 «Звільнення - це шлях завдовжки в життя, вибір, який ми маємо робити щодня знову і знову. Звільнення неможливе без надії, яка має для мене два визначення: усвідомлення того, що якими б жахливими не були страждання, вони тимчасові; і прагнення дізнатися, що станеться потім. Надія дає нам можливість жити теперішнім, а не минулим, та відчинити грати вʼязниці нашого розуму».

🔖 «На початку вашого шляху до свободи пропоную вам три нульові орієнтири:
1. Ми не змінимося, поки не станемо готовими до змін.
2. Змінитися означає переглянути звички та переконання, які більше нам не сприяють.
3. Коли ви зміните життя, то станете справжнім собою».

🔖 «Зі свого досвіду я знаю, що жертви запитують: «Чому я?», а вцілілі питають: «Що далі?».

🔖 «Надія - це збільшена у багато разів версія цікавості. Це готовність культивувати в собі все, що може розпалити вогонь, і висвітлювати його світлом темні місця».

🔖 «Життя — навіть із його неминучими травмами, болем, стражданнями та смертю — це дар. Дар, яким ми нехтуємо, коли робимо себе в'язнями своїх страхів, душевних ран, болю, сорому, почуттів переваги чи неповноцінності, своєї потреби влади та контролю. Звеличувати дар життя означає знаходити цей дар у всьому, що відбувається навколо, навіть у найскладніші моменти, навіть коли ми не впевнені, що зможемо вижити. Нам треба просто прославляти життя – і все. Жити з радістю, любов'ю та пристрастю».

🍀 Психолог на зв‘язку

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

💠 Інші люди можуть розуміти про твої кордони, коли ти сигналізуєш, що тобі подобається чи не подобається.

💠 Ти маєш право виражати іншим те, що думаєш.

💠 Твій комфорт дуже важливий. Будь ласка, обирай його за можливості.

☘️ Психолог на звʼязку

Міфи і факти, пов‘язані з сексуальним насильством

📅 19 червня - Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту/війни. Дуже прикро, але й досі багато людей, які пройшли через цей досвід, не звертаються за допомогою.

👁️‍🗨️ Міфи стосовно сексуального насилля - це шкідливі та неправдиві переконання, сформовані суспільством про людей, які пережили сексуальне насилля.
Міфи існують, бо людям легше повірити в те, що в сексуальному насиллі є багато факторів й обставин, на які можна вплинути та врешті решт його уникнути, ніж в те, що люди, які постраждали, дійсно нічого не могли зробити та на їх місці може опинитись кожен.

Ці хибні уявлення дозволяють почуватися безпечніше у світі, адже люди хочуть вірити, що в будь-якій складній ситуації вони зможуть себе захистити.
На жаль, це так не працює.

❗️Сексуальне насилля - це злочин, і відповідальність за нього лише на людині, яка його здійснює.

Які ж існують міфи стосовно сексуального насилля? ⬇️