🌳 Заземлення: відчути опору

#психологічна_вправа

🟩 Коли тебе щось «збило з ніг» або відчуваєш щось на кшталт «наче листочок, що гойдається між небом і землею», заземлення надасть можливість повернути рівновагу, відчути опору, стійкість.

➡️ Той, хто добре скоординований, пов'язаний із землею, бачить і чує, той не оступиться і не втратить напряму.

❓Як це зробити?

1️⃣ Займи положення стоячи.

2️⃣ Зроби глибокий вдих і трохи повільний видих.

3️⃣ Відчуй вагу власного тіла. Які частини у тебе важчі? Як ти відчуваєш свої м'язи?

4️⃣ «Послухай» ногами землю (підлогу). Що ти чуєш? Що тобі заважає чи допомагає?

5️⃣ Уяви, що твої ноги – це коріння, які сягають глибоко в землю. Відчуй, як вони проростають глибше і глибше.

5️⃣ «Подихай» через ноги. Що ти вдихаєш, а що видихаєш?

5️⃣ Збери з глибин землі усю потрібну тобі енергію у своєму центрі (нижче пупка на долоню та в глибині).

6️⃣ Зроби ще один глибокий вдих і видих. Заверши вправу.

Спокійного і стійкого тобі дня☘️💪🏻

☘️ Група на відновлення ресурсів і розвитку самоспівчуття

🪫Часто ми чуємо про пошук ресурсів та відновлення, проте не завжди зрозуміло, звідки ж їх брати.

🟢 Втім, ми можемо робите те, що доступно, і навчитись тому, що є в межах нашої зони відповідальності. На різних етапах життя у нас можуть бути різні потреби. 🫶 Однак завжди дуже важливо чути себе.

➡️ Саме тому запрошуємо вас в відкриту навчально-психологічну групу.

⏰ Щочетверга о 17.30 з 16 лютого. Всього 6 зустрічей.

❗️ Конфіденційно. Безкоштовно.

🟩 Ведучі - кризові консультантки Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист»:

🔸 Марія Хомів - лікарка-психотерапевтка; авторка проектів для вагітних, підлітків та жінок; консультантка в методах КПТ, позитивної психотерапії.

🔸 Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арттерапевтка, тренерка.

🔗 Реєстрація не потрібна. Долучайтесь за посиланням: https://meet.google.com/wih-camy-znj

Очікування чогось страшного чи неприємного: що з нами відбувається і як діяти?

Чи можеш ти згадати свої відчуття, коли з тобою могло статися щось неприємне - лікування болючого зуба, обов’язкова зустріч з кимось огидним, залякування якимись страшними подіями?
Якщо так, то чи пам’ятаєш ти свої відчуття після того, як подія сталася: чи так само було боляче, як ти очікував/ла? Як часто відбувалося полегшення, коли складна подія миналася?

Час від часу в інформаційному просторі з’являються інфоприводи типу:
🔸 буде обстріл,
🔸 буде блекаут кілька тижнів,
🔸 буде холоднеча в домівках,
🔸 буде наступ
🔸 буде землетрус … і т.д.

Чи допомагають насправді нам ці повідомлення? Певною мірою, ми, звісно, можемо підготуватися та так відновити контроль над подією. З іншого боку, тривожність в цьому випадку значно підвищується, страх може надовго сковувати наші дії, і зрештою - це ще одна цеглинка до хронічного стресу.

Американські вчені провели #експеримент. Команда добровольців взяла участь в ньому стосовно больових відчуттів. Учасників помістили в апарати МРТ, щоб фіксувати реакції мозку, та до їх тіла приєднанли електрод. Науковці зазадалегідь повідомили першу групу, що в місці приєднання електроду буде дуже сильне нагрівання. Другій групі сказали про значне нагрівання пізніше, коли люди були вже в апараті МРТ прямо перед дією електрода. Третій групі так само в МРТ сказали, що буде звичайне нагрівання прямо зараз. Четверта група була контрольною, без втручань з електродом, тільки з процедурою МРТ.

Результати експерименту дозволили науковцям зробити такі висновки.

🟢 У першої групи добровольців, яких заздалегідь попереджали про загрозу сильного нагрівання, заздалегідь активізувалися і області мозку, що відповідали за страх та загрозу (ще без всякого втручання). Вони переживали сильний дистрес, навіть коли нічого не відбувалося.

🟢 У момент дії електроду добровольці з першої групи були більш збудженими та активними, ніж інші. Чим довше вони чекали - тим за їх суб’єктивними оцінками було болючіше.

🟢 Учасники другої групи описували менший біль та були більш спокійними, а найменше оцінювали свій біль за суб’єктивною оцінкою учасники третьої групи. Хоча нагрівання для всіх було однаковим.

❗️ Отже, очікування болю і страх може викликати більший стрес, ніж біль чи неприємна подія в моменті.

Це, звісно, не значить, що треба забити на все і смиренно чекати усяких негараздів при їх загрозі. Але це свідчить про те, що ми можемо зробити усе від нас залежне, щоб вплинути на ситуацію, але подальша тривожність і страх точно нам не на користь. Так працює наш мозок. Тому найкраще - обмежити «поглинання» новин (особливо жахаючих), переключитися на інші справи в іншому напрямі. Так ти можеш на це впливати, бо твої суб’єктивні відчуття страху та тривоги зміняться.

👨‍👩‍👧‍👦 «Скажи мені: сила запитань»: гра для всієї родини

🟢 Зараз особливий час, коли близькість і довіра - це зцілюючі «терапевтичні інструменти». І одночасно, на те, щоб бути в близькому контакті, нам може бракувати сил.

Ця #психологічна_гра може стати провідником в створенні простору близькості, а відкриті питання - вашими ключами сили ти близькості.

У неї можна грати всією родиною, навіть у ліжку із дітьми. Гра може використовуватись і в шкільних укриттях, під час вимкнення світла, може пропонувати теми для особистих рефлексій.

👉 Акцент гри - на ресурсності. Усі питання та практики в ній терапевтичні. Усі запитання ретельно добиралися, щоб спрямовувати до рефлексій, але бути безпечними (не травмуючими) саме зараз.

🔶 Гра має 7 розділів: Мудрість, Дії, Близькість, Витівка, Мрії, Відчуття, Скарбничка. На кожну тему - 17 карток. Всього 119 питань і практик. Всі відрізняються по кольорах.

У кожному блоці задіяні рівні: Уява, Відносини, Відчуття, Тілесність.

👥 Гравці можуть обирати різні теми, чи конкретну тему для відповідей, залежно від настрою. Окремо є техніка безпеки: наприклад, питання, помічені метеликом, тільки для близьких родинних стосунків.

Є примітка про те, що, якщо у дитини чи дорослого виникає раптом будь-яка складна реакція, пропонується одразу картка з розділу – Дії (всі практики там стабілізуючі). А питання із теми Мудрість можна використовувати для написання есе, тем для розмов із підлітками. Тема Скарбничка підсилює контакт із ресурсами.

➡️ Гру можна можна роздруковувати чи просто завантажити картки в телефон за посиланням https://bit.ly/3HruEwS

🟩 Авторка гри: Світлана Ройз.

Приємного тобі часу разом із родиною💙💛

«Діти та гаджети»: серія вебінарів

#батькам

🕒Коли? 16 лютого о 19:00.
📍Де? Онлайн, на платформі Zoom

☝️Реєстрація обов'язкова. Для отримання лінку - заповніть форму:
https://cutt.ly/03d881L

🔸Корисно чи шкідливо? Вплив і особливості використання ґаджетів дітьми різного віку;
🔸Як ми самостійно створюємо "ґаджетозалежність" дітей? Шкідлива поведінка батьків;
🔸Якщо не можеш знищити мафію гаджети - очоль😉. Стратегії поведінки для батьків.

🟩 Вебінар проводить
Стефанія Кобільник - психологиня, кризова консультантка Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист».

Зустрінемось на події!

«Мати вибір»: Едіт Егер

#з_джерел_мудрості

Едіт Егер - дівчина з еврейської родини, що пройшла концтабір, Марш смерті, втратила батьків, прожила важку еміграцію, ПТСР і після 40 вивчилася та стала всесвітньо відомою психологинею та психіатринею. Її книга «Вибір: про свободу та внутрішній вибір людини» відкриває завісу на життя і вибори Едіт, які дозволили вижити в надскладних умовах.

🔸 «Пам’ятайте минуле, але живіть теперішнім. Людям властиво повторювати одні й ті ж докори: «Навіщо я звернула туди, а не сюди», «Чому я вийшла заміж за того, а не за іншого». Але це вже сталося, навіщо шкодувати? Якщо людина постійно озирається назад, вона живе у в’язниці, яку зводить своїми руками. Єдиний шанс реалізувати свою свободу вибору – жити сьогоденням».

🔸 «Перший раз я зрозуміла, що у нас є вибір, коли мала обирати: зосередитися на тому, що втратила, чи на тому, що все ще маю».

🔸 «Час не час лікує. Справляємося ми самі, з часом. Одужання прийде, коли ми вирішимо взяти на себе відповідальність, коли візьмемо на себе ризик і нарешті дозволимо собі позбавитися душевного болю, тобто звільнимось від скорботи і відпустимо минуле. І це все питання нашого вибору».

🔸 «Якось я сказала одному зі своїх пацієнтів: «В Освенцимі не було антидепресантів». Він запам’ятав це на все життя і під час нашої зустрічі багато років потім зізнавався, що ця фраза привела його до тями…»

🔸 «Свобода починається, коли ми вчимося приймати те, що трапилося. Свобода означає, що ми набираємося сміливості і розбираємо свою в’язницю по цеглині».

🔸«Кожна людина має навчитися бути для себе доброю матір’ю. Це найважливіші стосунки, і це ті стосунки, які з вами можуть пройти через усе життя».

🙌 Нас вже більше 5000! 🥰
Радіємо, що ти з нами.

Ми - якраз і є ті психологи, які на зв‘язку тут 🤗.

📲 Канал виник під час війни для того, щоб легше було проживати цей складний час разом. Зараз ми разом щукаємо опОри та адаптуємося. Сподіваємося, що наші тексти та вправи тобі в цьому допомагають (авторство інших текстів вказуємо додатково).

❓Як тобі канал?
❓Про що нам ще написати?
Розкажи!

На зв‘язку,
Анна Могильник та Марія Яцухненко 💛💙

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

🌈 Важливо те, що в тебе є тут і зараз.

🌈 Ти можеш брати стільки часу, скільки вважаєш за потрібне, щоб зрозуміти ситуацію, та зробити вибір.

🌈 Твої погляди, потреби та цілі можуть змінюватися. Це нормально.

🟠 Як прийти до тями після того, як почули вибух

📩 #нам_пишуть: «В момент неочікуваного вибуху здригаюсь, а потім мене трусить і голос дрижджить, морозить. А ще можу расплакатись. Що робити? Як заспокоїти нервову систему?»

➡️ Відчувати страх, занепокоєння під час стресу (а чути вибух - це неабиякий стрес для людини) - це природня реакція. У цей момент активізується ділянка мозку, яка відповідає за виживання і захист. Твій організм починає виділяти гормони стресу, які посилають енергію збудження, щоб ти міг/могла втекти від небезпеки чи боротися з нею.

❗️Небезпека минає, але накопичена енергія нікуди не дівається і потребує вивільнення. Так ти можеш відчувати тремтіння, озноб, можеш хотіти расплакатись.

💛 Найкраще, що ти можеш зробити для себе в цей момент - це допомогти тілу позбавитись напруження.

Ось декілька порад про те, як це зробити👇:

✅ Якщо відчуваєш тремтіння або озноб: візьми тепленьку і приємну на дотик ковдру і накинь на себе. Якщо є можливість, зав’яжи її спереду навхрест - так твоє тіло зможе відчути тепло і міцний каркас. Поїш, або випий чогось тепленького.

✅ Якщо калатає серце: злегка постукай по грудній клітці – один легенький раз в секунду, зі словами «Я є», «Я стою», «Я в порядку».

✅ Якщо запаморочення, або крутиться голова: займи положення сидячи, постав ноги навпіл і сфокусуй свою увагу на них, і на диханні: рівний глибокий вдих і трішки довгий рівний видих. Продовжуй робити це, поки знов не відчуєш міцний ґрунт під ногами.

✅ Якщо відчуваєш, як підступає паніка: використовуй техніки заземлення.

Одна із простіших:

- знайти навколо себе 5 речей однакового кольору,
- знайти 4 речі, яких можна торкнутися,
- знайти 3 речі, які можна почути,
- знайти 2 речі, які можна понюхати,
- знайти 1 річ, яку можна покуштувати.

✅ Якщо тіло зцепеніло: потруси спочатку послідовно кожною його частинкою. Голова, руки, ноги, бедра. А в кінці все разом. Можеш також робити легеньки похлопування, щоб відчути кордони свого тіла.

✅ Якщо хочеться расплакатися: знайди безпечне для себе місце і дозволь собі зробити це. Побудь для себе турботливим батьком в цей момент.

✅ Коли тіло заспокоїться:

🧁 зроби собі щось смачненьке;

🎧 послухай заспокійливу музику;

👥 поговори з кимось, хто може бути підтримкою і опорою в цей момент;

😺 погладь, або візьми на руки свого домашнього улюбленця, або

🫂 обіймись із тим, хто є поруч;

👣 і маленькими кроками повертайся до своїх буденних справ.

😴 Техніка змінення сну при повторюваних жахіттях

Час від часу у нас можуть з’являтися жахливі сновидіння, а ще гірше - повторювані.
Вони можуть створювати багато дискомфорту. Ця #психологічна_техніка допоможе змінити кошмар на приємний для тебе сон.

У відео (5 хв) - поетапний алгоритм зміни. Ми справді можемо на це впливати.

https://youtu.be/HkaAlAx8MpU

🟩 За матеріалами Джастіна Хайвенса.

💫 Гарних сновидінь!

«Як ти кохана(ий)?»:
поради при спілкуванні на відстані

❌ Не питати про травматичні події, не тиснути й не допитувати.

✅ Наскільки це можливо, шукати, встановлювати й підтримувати зручний саме для вашого випадку режим (як часто й як довго) спілкування.

✅ Бути активною стороною в розмові, проявляти ініціативу, коли партнеру або партнерці складно.

✅ Коли складно, переходити до наступного кроку алгоритму (детальніше про алгоритм у посібнику).

✅ І, головне, фокусуватися на тому, як ви справляєтеся зараз і як ви справитеся в майбутньому. Так ви формуєте позитивні образи себе, вашого співрозмовника, ваших стосунків і вашого майбутнього.

🟩 Детальніше читай у пораднику «Як ти, коханий(а)?» волонтерського проєкту «Як ти, брате?», покликаного розвивати взаємну допомогу під час війни.
👉Завантажити посібник.

🎊 Мої здобутки

#психологічна_вправа
#арт_терапія

🟠 Ця вправа допоможе тобі підтримати самоцінність, укріпити віру у власні сили, та і просто покращити самопочуття.

Що тобі знадобиться?
🔹 Чистий аркуш паперу;
🔹 Фломастери або різнокольорові олівці.

🟢 Хід вправи:

1️⃣ Сядь зручно у спокійній обстановці🧘🏼, закрий очі та пригадай те, що у тебе добре виходило в твоєму житті💪🏻.

Почни з ранніх спогадів. Можливо, ти рано освоїв/ла читання📕, або демонстрував/ла чималі успіхи в школі з якихось предметів/занять.

❓ Що тобі давалось легко?

2️⃣ Тепер звернися до своїх більш пізніх спогадів, отриманих знань, дипломів, сертифікатів🏆. Згадай, як отримав/ла першу зарплату, скільки і чого тобі вдалося придбати до теперішнього моменту🎁.

3️⃣ Подумай про місця, де ти бував/ла, про людей, яких зустрічав/ла і ці зустрічі були дуже вдалими🌅.

4️⃣ А тепер уяви собі, що ти гуляєш гарним садом, де кожен плід та ягода🍊 на деревах і кущах – це твої здобутки. Ось гриб під пенечком, а ось тут на гілці - стигле яблуко, тут велика малина, а попереду дивовижне та особливе дерево - твоє дерево🌳.

5️⃣ Відчуй, як пахне повітря в цьому саду, подивися, скільки фарб у ньому🌈. Побудь в ньому кілька хвилин.

6️⃣ А тепер розплющи очі та подивись на чистий паперовий аркуш, що лежить перед тобою, і намалюй🎨 на ньому свою подорож такою, якою ти її бачив/ла.

7️⃣ Познач на своєму малюнку кожну ягоду, плід, дерево, та подумай, символами яких твоїх здобутків вони є.

8️⃣ Подивись на свій малюнок:

❓Чого тобі в ньому бракує?
❓Що тобі ще хотілося б посадити та виростити у твоєму чудовому саду?

Домалюй це.

9️⃣ Подякуй собі за зроблену робиту й усі ті здобутки, що ти власноруч приніс/принесла в своє життя💛🙏🏻

📆 Знову лютий: психічне здоров’я українців за рік війни

Ми схильні відчувати великий стрес в ті дати, коли раніше вже пережили найстрашніше. Тому наш лютий цього року максимально напружений. І тому саме цього тижня ми робимо цю інтерактивну лекцію.

📍 Акценти, які охопимо:

⏺️ Чому зараз так багато напруги і втоми?

⏺️ Які психічні зміни тепер має наше суспільство і як змінився кожен з нас за цей рік?

⏺️ Як давати собі раду з всім цим? Остаточно не втратити розум і дожити до перемоги без вигорання?

🟩 Спікерка: Анна Шийчук — психотерапетка, координаторка Служби турботи про психічне здоровя БФ «Право на захист», авторка подкасту Хтознаяк на Urban Space Radio.

❓Де? ➡️ онлайн на нашій фб-сторінці.

❓Коли? ➡️ 21 лютого о 19:00.

Ми просимо всіх бажаючих зареєструватися тут. Це важливо для нас!

До зустрічі!

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

☘️ У моменти небезпеки, стресу чи напруження підтримуємо тебе.

☘️ Вибирай те, що для тебе є найбезпечнішим.

🍀 Будь ласка, звертайся по допомогу, коли вона тобі потрібна.

🌱 Активні групи онлайн

від фахівців Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист»:

🟢 для батьків, які виховують дітей під час війни (щочетверга 18.30-20.00). Реєстрація. 

🟢 для дорослих на відновлення ресурсів та самоспівчуття (щочетверга 17.30-19.00). Реєстрація не потрібна, лінк на зустріч.

🟢 для дорослих тілесно-орієнтована арттерапевтична група (щовівторка 17.30-19.00). Реєстрація не потрібна, лінк на зустріч.

🟢 для дорослих додаткова підтримуюча (тим, хто брав участь у наших групах раніше) - перша та третя п’ятниці місяця, 20.00-21.30. Реєстрація не потрібна, лінк на зустріч;

🟢 для підлітків 14-17 років профорієнтаційний тренінг «Я обираю професію» (щочетверга з 9 березня, 16.00-17.30). Реєстрація.

🟢 для підлітків 15-18 років психологічно-рефлексивна «Самопізнання та рефлексії», (щочетверга з 23 березня, 18.00-19.30). Реєстрація.

❗️ Збережи собі повідомлення та поділись з тим, хто потребує!

👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо знаходити опОри і рухатися далі

«Синдром річниці»: що відбувається з нами напередодні 24 лютого (1/2)
 
🔵 Наближається дата, яка розділила наше життя навпіл, на «до» і «після». Вже майже рік повномасштабного вторгнення росії в Україну і 9 років війни, протягом якої наші люди, кожен на своєму фронті, мужньо виборюють своє право жити незалежним і вільним життям.

🔲 24 лютого. Що з нами відбувається напередодні цієї дати?  

Ми вже багато чого пережили і змогли адаптуватись до звуків сирен, вибухів, переміщень: дім – сховище – дім, до відключення світла, жахливих новин із фронту.

Створити (наскільки це можливо) затишок там, де ми є зараз. Зробити нові кроки в своєму новому житті. І наче все частіше відчуваємо і чуємо від інших «Все більш-менш стабільно, нормально. Витримуємо». Але чим ближче до річниці війни, тим більше можемо відчувати неспокій, мати проблеми зі сном, відчувати депресивні симптоми або навіть фізично захворіти. 

➡️ «Синдром річниці» важко переживається, але знання про нього і про те, чого очікувати, разом із добрим, співчутливим ставленням до себе – зроблять тобі добру справу.

❓Що таке «синдром річниці»?

🟠 Це набір тривожних почуттів, думок та/або спогадів, які можуть виникнути в річницю травматичної події або близько неї.

Людина може відчувати симптоми посттравматичного стресового розладу, включаючи кошмари, спогади, нав’язливі образи, тривогу, страх, гнів або труднощі зі сном.  Інші стани/почуття, які можуть виникнути - це депресія, смуток і страх.

🟩 Загальні реакції на річницю включають👇:

✔️ Флешбеки: раптові, яскраві спогади про подію.  Може здатися, що подія відбувається в теперішній час і залучає всі органи чуття, включаючи смак, нюх або відчуття тіла. 

✔️ Страх: коли виникають травматичні спогади, мигдалеподібне тіло посилає сигнали тілу, щоб підготувати його до боротьби чи втечі.  Для тих, хто наближається до річниці травматичної події, ці відчуття тіла можуть бути такими ж реальними, як і в день, коли ця подія відбулася. 

Це може включати пітливість долонь, прискорене серцебиття та відчуття тиску в грудях або утруднене дихання.

✔️ Розчарування та злість: річниця травматичної події може викликати почуття розчарування, особливо якщо людина продовжує перебувати в ній. Люди також можуть відчувати гнів через несправедливість, що це взагалі сталося, і через те, як це змінило життя з тих пір.

✔️ Спогади, думки та почуття: підсвідомість має спосіб пов’язувати дати з травматичними подіями. Іноді спогади, думки та почуття виникають ще до того, як людина навіть усвідомлює зв’язок із річницею.

✔️ Відчуття і біль в тілі: деякі люди напередодні або під час річниці можуть помітити тіж самі відчуття в тілі або біль,  які вони відчували ще рік тому, під час травматичної події. 

✔️ Сни та кошмари: можуть знов з’явитись неприємні сни, кошмари.  Це спосіб мозоку все ще намагатися обробити та осмислити подію. Звернути нашу увагу на те, що потребує уваги і зцілення.

✔️ Уникання: коли наближається річниця травматичної події, люди можуть намагатись уникати  місць, людей, ситуацій, яки б нагадували про травматичну подію. 

❓ «Синдром річниці»:
чим ти можеш допомогти собі зараз? (2/2)

✅ Піклуйся про свої першочергові потреби вдвічі більше, ніж це було до цього періоду. Здоровий сон, якісне і смачне харчування, фізична активність, прогулянки, перерви в роботі, теплий душ або ванна.

✅ Ще більше міцних обіймів і теплого, якісного часу із близькими.

✅ Поговори з тими, хто може розділити твої почуття. З тими, з ким є спільний досвід проживання подій цього року. Це може бути твій друг, колеги, психолог або психотерапевт, групи підтримки.

✅ Ретельно структуруй свій час. Склади і проговори із близькими свої плани А, B і C на випадок непередбачуваних обставин або посилення бойових дій в твоєму регіоні у дні річниці.  

✅ Згадай те, як багато ти зробив/ла за цей рік. Що завдяки тобі відбулось, частиною чого ти став/ла? Які зміни відбулись в тобі? У чому ти став/ла сильнішим/шою? Чому навчився/лась?    

✅ Нормалізуй свої відчуття в тілі, якщо такі виникають.

У когось, хто відчуває синдром річниці, можуть пітніти долоні, прискорюватися серцебиття, з’являтись задишка. Це так мозок сигналізує тілу виділяти кортизол і адреналін у відповідь на пам’ять тих днів. 

💭 Було б корисно пам’ятати про це і проговорювати: «Це просто адреналін. Це не означає, що я зараз в небезпеці. Навпаки, саме зараз я в безпечному місці». Допоміжними є фізичні вправи.

✅ Заплануй додаткову підтримку на цей період.
 
Турбуймося про себе, проживаємо свій досвід, живемо і йдемо далі💙💛! 

Текст підготовлено за допомогою матеріалів: mentalhelp.net

☘️ Чим займається Служба турботи про психічне здоров‘я Благодійного Фонду «Право на захист»?

1️⃣ Психологічний телеграм-канал. Щодня підтримуючі та освітні тексти про психологію війни, стресостійкість, самодопомогу.

2️⃣ Кризові консультації: онлайн або очно в північному регіоні України: Київ (+Ірпінь, Буча, Переяслав), Вінниця, Дніпро, Запоріжжя, Львів, Полтава, Суми, Харків, Черкаси, Чернівці, Чернігів.

3️⃣ Просвітницькі психологічні вебінари (записи).

❗️Усі сервіси є безкоштовними для українців та конфіденційними.

👋 Збережи це повідомлення, щоб бути в курсі подій, та поділись з тими, хто потребує!

👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо знаходити опОри і рухатися далі