🧙 Мудрість, що зцілює

Започатковуємо нову рубрику - #з_джерел_мудрості. Час від часу публікуватимемо підтримуючі чи надихаючі цитати, які можуть стати тобі в нагоді.

🟠 Мартин Лютер Кінг, лідер руху за громадянські права 1960-х років, речник тактики ненасильства в боротьбі проти насильства:

💬 «Якби мені сказали, що завтра настане кінець світу, то сьогодні я все одно посадив би ще одно дерево»;

💬 «Наприкінці ми згадаємо не слова наших ворогів, а мовчання наших друзів»;

💬 «Ми можемо остаточно розчаруватись (в чомусь, комусь), але ніколи не повинні втрачати надію»;

💬 «Темрява не може подолати темряву: тільки світло може це зробити»;

💬 «Якщо ви не можете літати, біжіть. Якщо ви не можете бігати, гуляйте. Якщо не можна ходити, повзати. Але що б ви не робили, завжди рухайтесь вперед».

💬 «Віра - це зробити перший крок, навіть коли ви не бачите повний шлях. Решта з'явиться по мірі того, як ви йдете».

🌤️ Новий тиждень традиційно починають #добрі_послання.

Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

✨ Ти можеш хотіти і отримувати багато. Це нормально.
✨ Довіряй своїм бажанням.
✨ Мріяти можна навіть в темні часи. Мрії підсвічують напрямок твого шляху.

Психологічні групи підтримки онлайн: шостий набір

🟢 Група підтримки для тих, хто був вимушений тимчасово покинути свою домівку або переживає інші наслідки війни

⏰ Старт 6 лютого, далі - щопонеділка 18.00-20.00.
📍 Реєстрація тут.

🟣 Група підтримки для тих, хто чекає, перебуваючи у стосунках із військовослужбовцем.

⏰ Старт 8 лютого, далі - щосереди 14:00-16.00.
📍 Реєстрація тут.

Ми будемо в безпечній атмосфері розділяти труднощі, з якими ви стикаєтеся. Робити вправи та техніки, які допоможуть вам знайти власний рецепт стійкості. Наша мета - створити атмосферу підтримки, якою зможе скористатись кожен учасник/ця.

🟧 Ведучі - кризові консультанти Служби турботи про психічне здоров'я БФ"Право на захист":

🔸 Володимир Паньков — психолог, психоаналітично-орієнтований психотерапевт, рекомендований фахівець Асоціації Психологів України.

🔸 Катерина Тищенко - практична психологиня та ведуча груп психосоціальної підтримки, спеціалістка по роботі з підлітками та дорослими.

🔵 Дисоціація як захисний механізм в травматичній події

➡️ Змінений стан, відчуття, що це відбувається не зі мною, а десь в іншому житті, відсутність будь-яких почуттів в ситуації, що несе загрозу – це все є ознаками дисоціації.

Ми можемо потрапляти в дисоціацію не тільки якщо ми є учасниками травматичної події. Це може траплятись навіть якщо ми є просто її свідками: читаємо новини про неї, передивляємось фото з місць подій, спілкуємось із постраждалими.
 
🟩 Дисоціація – це рефлекс. Це те, що трапляється із нами, а не те, що ми обираємо робити свідомо.

Цей механізм захищає нас від надмірних почуттів, тілесних реакцій у відповідь на травматичну/шокову/стресову ситуацію, з якою людина не може впоратись.

Разом із цим, ми втрачаємо контакт із реальністю, а також можливість робити щось корисне для себе в певний момент. Фактично ми потрапляємо в такий собі закляклий стан.

☝️У такі моменти важливо потурбуватись про те, щоб якомога менше перебувати в такому стані і зберігати активність через використання гніву на щось практичне.

Щодовше ми перебуваємо в дисоціації, тим більші наслідки будуть після виходу з неї.

❓Як виходити із дисоціації і повертати себе «у реальність»?  

👉 Для цього потрібно працювати на трьох рівнях: тіло, психіка та ідентичність, або пошук сенсів.  

1️⃣ На рівні тіла:

✔️ Потирання тіла і струшування: «уяви, що ти собачка, яка впала у воду і тобі треба обтруситись»;

✔️ Дихальні вправи.
Наприклад, вправа на вдих-видих із зворотнім відліком. Вдих - видих 30, вдих-видих– 29, вдих-видих – 28… і так далі;

✔️ Поплескувати себе по колінах і плечах.

✔️ Вправа «Обійми метелика»;

✔️ Пошук опори: обома ногами твердо стати на землю, зосередитись, подивитись на свої ноги. Це дає відчуття безпеки;

2️⃣ На рівні психіки:

Найбільше, чого ми потребуємо в момент стресу – відчуття безпеки і того, що ми хоча б щось можемо контролювати:

✔️ Подивись наліво-направо, візуально оціни свій простір і пересвідчись, що знаходишся в безпеці;

✔️ Перерахуй предмети, які ти бачиш навколо. Зосередитись на певному предметі, роздивитись його деталі;

✔️ Зроби щось дуже просте, але те, що в межах твого контролю: чай, склади речі навколо, полий квіти, напиши близьким.

3️⃣ На рівні ідентичності «Хто я?»

✔️ Проговори про себе, або вголос – хто ти, скільки тобі років, чим ти займаєшся;

✔️ Проговори або випиши свої емоції, почуття, озвуч усі свої стани і те, що відбувається з тобою в момент;

✔️ Повтори кілька разів фразу: «Я є. Я зараз в безпечному місці».
 
Бережи себе🍀

Профорієнтаційний тренінг для підлітків: лютневий набір

🤔Як обрати професію?
Це питання не дає спокою багатьом підліткам та їх батькам. Лише деякі щасливчики з дитинства знають, ким хочуть бути. Зараз зробити вибір ще складніше, адже життя стало дуже непередбачуваним. Підлітки можуть перебувати у стресовому стані й взагалі не розуміти, чим хочуть займатись в майбутньому. Ми хочемо допомогти вашим дітям знайти тут саму справу життя.

👩‍🦰🧑‍🦱Тому запрошуємо підлітків віком від 14 до 17 років на профорієнтаційний тренінг “Я обираю професію”.

👥 Курс тренінгу складається з 4 занять, які відбуватимуться 1 раз на тиждень онлайн.

На заняттях ми розберемо:
🔹Світ професій
🔹Коло професійних інтересів
🔹Сильні та слабкі сторони
🔹Ринок праці
🔹Психологічні типи особистості та інше.

⏰ Щочетвера о 16.00 з 9 лютого.

💙 Приєднуйтесь!
➡️ Реєстрація тут.

🟩 Ведуча: Олена Білецька - корпоративна психологиня, гештальт-терапевтка, екс HR-менеджерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист».

Мої кордони: як про них сигналізувати?

Порушення особистих кордонів почасти трапляється з кожним з нас. Зазвичай це не тільки відтоптані ноги в громадському транспорті й штурхани в переході, а й дії близьких, колег, знайомих, друзів і навіть коханої людини. Скажімо, порушувати кордони може колега, який/яка зловживає твоїм особистим часом і висить на вухах в перерві; чи шеф, що регулярно накидує роботу окрім твого домовленого навантаження. Це може бути і порушення побутових домовленостей в спільному проживанні: неприбрані чашки, речі у співмешканців, занадто голосна музика сусідів тощо. У стосунках - обман, зловживання довірою, наполегливе спонукання до неприємних чи неприйнятних речей тощо.

➡️ Об’єднує ці історії зазвичай реакція - маркер злості у різних інтенсивностях: роздратування, презирство, обурення, гнів, лють. З‘являється відчуття «щось не так», «щось відбувається неприємне», «так не має бути».

І добре, якщо одразу зрозуміло, що не так, і про це можна прямо сказати іншому та припинити неприємні речі для тебе. Разом з тим, у момент порушення кордону це може бути не таким очевидним, або ж може бути складно просигналізувати про це.

🟢 Як навчитися це робити?

Для ідентифікації кордонів може бути доречною #психологічна_техніка використання словесних сигналів:

⏺️ «Мені не подобається …» / «Мені подобається…»
⏺️ «Я не люблю, коли…» / «Я люблю, коли…»
⏺️ «Мені неприємно, що…»/ «Мені приємно…»
⏺️ «Я не хочу, щоб…» / «Я хочу…»
⏺️ «Мені так не підходить»/ «Мені підходить…» та подібні.

❗️Зверни увагу: сигнали можуть бути не тільки негативними («мені не подобається») але й позитивними («мені підходить»): так інший/а зрозуміє, як з тобою можна бути. Ця інформація також важлива в стосунках.

▶️ Спробуй упродовж деякого часу сигналізувати про неприємні чи неприйнятні для тебе речі іншим та спостерігати за своєю та їх реакцією.

Вічна дилема: де починаються мої кордони і закінчуються кордони іншого? Як захищати себе і зберігати іншого? Де ця «здорова межа» моїх потреб?

Усі ці речі індивідуальні. Разом з тим, не забувай і про кордони іншої людини: помічай сигнали інших, якщо вони є. Або можеш запитувати: «Чи підходить це тобі?», «Як тобі моя пропозиція?» тощо.

Час від часу питай себе при використанні сигналів:
❓ Чи змінилися мої стосунки з іншими? Якщо так, то як? Що на це впливає?
❓ Які реакції виникають в тебе та інших, коли ти використовуєш позитивні та негативні сигнали?
❓ Які сигнали проговорювати легше, які важче?

Твої кордони важливі, і ти маєш право про них заявляти.

Додаткова психологічна група підтримки:
сьогодні о 20.00.

🟢 Для тих, хто брав/бере участь в наших групових заходах (групи підтримки для сімей військових та дорослих , що стартували минулого року).
⭕️ Запрошуємо в тепле коло, де разом знаходитимемо ресурси, опори та підтримку, щоб подолати складні часи.

📍 Кожна перша та третя п'ятниця місяця о 20.00.
Реєстрація не потрібна.
Вхід тут.

🟢 Ведучі: психотерапевтки Ростислава Пекарюк та Марія Хомів.

Що значить «піклуватися про себе?»

Часто стикаємося з рекомендаціями психологів чи близьких людей стосовно турботи про себе. Але про що це насправді?

🌻 Турбота про себе - це:

☘️ Організовувати відпочинок, коли ти втомився/ся.
☘️ Хвалити себе за успіхи.
☘️ Дозволяти собі помилятися і не картати себе за невдачі.
☘️ Оточувати себе приємними людьми.
☘️ Просити іншого про допомогу та підтримку, якщо цього потребуєш.
☘️ Захищати свої кордини без сорому та провини перед іншим.
☘️ Дозволяти собі обирати власний комфорт.
☘️ Відмовляти, якщо тобі щось не підходить.
☘️ Розуміти власні бажання та потреби і реалізовувати їх.
☘️ Припиняти неприємні для тебе стосунки.
☘️ Робити приємні речі для свого тіла.

❓ Що з цього ти давно для себе не робив/ла?
❓ Що можеш запланувати для себе на вихідних, а що зробити прямо зараз?
❓ Який твій персональний рецепт «піклуватися про себе»?

👣 Крок за кроком

#з_джерел_мудрості

💬 Міхаель Андреас Гельмут Енде — німецький письменник, автор низки творів для дітей. Уривок з його книги «Момо»:

🟢 «…Іноді перед тобою дуже довга вулиця, і ти думаєш: вона така нескінчена, здається, ніколи не зможеш її повністю підмести. І тоді ти починаєш поспішати і підмітати дедалі швидше. Щоразу, коли підіймаєш очі, бачиш, що відрізок вулиці перед тобою не зменшується.

Ти ще сильніше напружуєшся, тобі стає страшно, і, зрештою, ти видихаєшся і знесилюєшся. А вулиця так і лежить попереду. А ти вже нічого не можеш робити.

Не можна постійно думати одразу про всю вулицю, розумієш? У голові потрібно тримати тільки наступний крок, наступний вдих, наступний рух мітли.

Тоді робота приносить радість – це дуже важливо, тоді ти робиш свою справу добре. І так має бути.

А потім раптом виявляєш, що так, крок за кроком, вся вулиця і підмітена. Навіть не помічаєш як це сталося, і зовсім не видихаєшся. Це важливо…"

☀️ Новий тиждень починають #добрі_послання від нас.

Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

🍀 Підтримуємо тебе піклуватись про себе;

🍀 Ти можеш створювати для себе комфортні умови для праці і відпочинку;

🍀 Дозволь собі мати трішки часу на відновлення протягом дня.

Корисний понеділок #21

🟢 «Арттерапевтичні техніки, які можна робити разом з дітьми»:
підготували актуальні пости для тебе ⬇️

📍 Арттерапія: як це працює?

📍 Творча майстерня: чим зайнятися разом з дитиною? (три прості техніки)

📍Арттерапевтичні розмальовки з вправами для дітей 4-15 років

📍Створення мандали (дорослим і дітям середнього та старшого шкільного віку)

📍 Символи як спосіб підтримки захисників

📍 Мурашники

📍 Психотерапевтична казка про пухнастиків Клода Штайнера

Частина 1

Частина 2

👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо знаходити опОри і рухатися далі

🫂 Бути поряд. Як підтримати людей, чиї рідні на війні?

🔵 Чекати рідних із війни – це страшно. Це щоденний стрес, який починається з моменту, коли їм повідомили про мобілізацію, і триває досі.

☝️Проте не всі знають, яка підтримка допоможе або нашкодить родинам військовослужбовців, адже це новий досвід для багатьох українців.

❓ Що не варто робити?

❌ Говорити «А навіщо він(вона) туди пішов(-ла)?», «Ви не могли його(її) якось відкупити?»;

❌ Давати марну надію, що війна скінчиться через два тижні/улітку/через пів року;

❌ Знецінювати горе інших. Казати щось на кшталт «Ось у когось син із 2014 воює, і батьки тримаються»;

❌ Казати, що так мало статися, така доля або воля Божа;

❌ Говорити те, що має мотивувати, якщо людині це не потрібно.

✅ А як можна підтримати сім’ї військовослужбовців?

👉 Читайте у повній статті Катерини Тищенко, психологині Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист» для «Wonderzine».

🤲Тілесно-орієнтована арттерапевтична група для дорослих

😌Для відновлення та стабілізації емоційного стану, зняття напруги, активізації тілесних відчуттів.
Коли ми творимо, у нас вивільняються ті думки та образи, які напружено завмерли в певний період життя. Вивантажуючи свої застиглі почуття через тіло та малюнок, ми звільняємось від напруги, яка накопичилась внаслідок тривалого стресу, та отримуємо нове джерело натхнення і ресурсу.

📍Початок 14.02.2023
🕑 Щовівторка о 17:30. Всього 6 зустрічей.

🖌️🎨Матеріали, які знадобляться: аркуші, пензлі та фарби або олівці.

☝️Конфіденційно. Безкоштовно.

Ведуча групи:

👩‍💼Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арттерапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

➡️Долучайтесь за посиланням: https://meet.google.com/wih-camy-znj

🌳 Заземлення: відчути опору

#психологічна_вправа

🟩 Коли тебе щось «збило з ніг» або відчуваєш щось на кшталт «наче листочок, що гойдається між небом і землею», заземлення надасть можливість повернути рівновагу, відчути опору, стійкість.

➡️ Той, хто добре скоординований, пов'язаний із землею, бачить і чує, той не оступиться і не втратить напряму.

❓Як це зробити?

1️⃣ Займи положення стоячи.

2️⃣ Зроби глибокий вдих і трохи повільний видих.

3️⃣ Відчуй вагу власного тіла. Які частини у тебе важчі? Як ти відчуваєш свої м'язи?

4️⃣ «Послухай» ногами землю (підлогу). Що ти чуєш? Що тобі заважає чи допомагає?

5️⃣ Уяви, що твої ноги – це коріння, які сягають глибоко в землю. Відчуй, як вони проростають глибше і глибше.

5️⃣ «Подихай» через ноги. Що ти вдихаєш, а що видихаєш?

5️⃣ Збери з глибин землі усю потрібну тобі енергію у своєму центрі (нижче пупка на долоню та в глибині).

6️⃣ Зроби ще один глибокий вдих і видих. Заверши вправу.

Спокійного і стійкого тобі дня☘️💪🏻

☘️ Група на відновлення ресурсів і розвитку самоспівчуття

🪫Часто ми чуємо про пошук ресурсів та відновлення, проте не завжди зрозуміло, звідки ж їх брати.

🟢 Втім, ми можемо робите те, що доступно, і навчитись тому, що є в межах нашої зони відповідальності. На різних етапах життя у нас можуть бути різні потреби. 🫶 Однак завжди дуже важливо чути себе.

➡️ Саме тому запрошуємо вас в відкриту навчально-психологічну групу.

⏰ Щочетверга о 17.30 з 16 лютого. Всього 6 зустрічей.

❗️ Конфіденційно. Безкоштовно.

🟩 Ведучі - кризові консультантки Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист»:

🔸 Марія Хомів - лікарка-психотерапевтка; авторка проектів для вагітних, підлітків та жінок; консультантка в методах КПТ, позитивної психотерапії.

🔸 Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арттерапевтка, тренерка.

🔗 Реєстрація не потрібна. Долучайтесь за посиланням: https://meet.google.com/wih-camy-znj

Очікування чогось страшного чи неприємного: що з нами відбувається і як діяти?

Чи можеш ти згадати свої відчуття, коли з тобою могло статися щось неприємне - лікування болючого зуба, обов’язкова зустріч з кимось огидним, залякування якимись страшними подіями?
Якщо так, то чи пам’ятаєш ти свої відчуття після того, як подія сталася: чи так само було боляче, як ти очікував/ла? Як часто відбувалося полегшення, коли складна подія миналася?

Час від часу в інформаційному просторі з’являються інфоприводи типу:
🔸 буде обстріл,
🔸 буде блекаут кілька тижнів,
🔸 буде холоднеча в домівках,
🔸 буде наступ
🔸 буде землетрус … і т.д.

Чи допомагають насправді нам ці повідомлення? Певною мірою, ми, звісно, можемо підготуватися та так відновити контроль над подією. З іншого боку, тривожність в цьому випадку значно підвищується, страх може надовго сковувати наші дії, і зрештою - це ще одна цеглинка до хронічного стресу.

Американські вчені провели #експеримент. Команда добровольців взяла участь в ньому стосовно больових відчуттів. Учасників помістили в апарати МРТ, щоб фіксувати реакції мозку, та до їх тіла приєднанли електрод. Науковці зазадалегідь повідомили першу групу, що в місці приєднання електроду буде дуже сильне нагрівання. Другій групі сказали про значне нагрівання пізніше, коли люди були вже в апараті МРТ прямо перед дією електрода. Третій групі так само в МРТ сказали, що буде звичайне нагрівання прямо зараз. Четверта група була контрольною, без втручань з електродом, тільки з процедурою МРТ.

Результати експерименту дозволили науковцям зробити такі висновки.

🟢 У першої групи добровольців, яких заздалегідь попереджали про загрозу сильного нагрівання, заздалегідь активізувалися і області мозку, що відповідали за страх та загрозу (ще без всякого втручання). Вони переживали сильний дистрес, навіть коли нічого не відбувалося.

🟢 У момент дії електроду добровольці з першої групи були більш збудженими та активними, ніж інші. Чим довше вони чекали - тим за їх суб’єктивними оцінками було болючіше.

🟢 Учасники другої групи описували менший біль та були більш спокійними, а найменше оцінювали свій біль за суб’єктивною оцінкою учасники третьої групи. Хоча нагрівання для всіх було однаковим.

❗️ Отже, очікування болю і страх може викликати більший стрес, ніж біль чи неприємна подія в моменті.

Це, звісно, не значить, що треба забити на все і смиренно чекати усяких негараздів при їх загрозі. Але це свідчить про те, що ми можемо зробити усе від нас залежне, щоб вплинути на ситуацію, але подальша тривожність і страх точно нам не на користь. Так працює наш мозок. Тому найкраще - обмежити «поглинання» новин (особливо жахаючих), переключитися на інші справи в іншому напрямі. Так ти можеш на це впливати, бо твої суб’єктивні відчуття страху та тривоги зміняться.

👨‍👩‍👧‍👦 «Скажи мені: сила запитань»: гра для всієї родини

🟢 Зараз особливий час, коли близькість і довіра - це зцілюючі «терапевтичні інструменти». І одночасно, на те, щоб бути в близькому контакті, нам може бракувати сил.

Ця #психологічна_гра може стати провідником в створенні простору близькості, а відкриті питання - вашими ключами сили ти близькості.

У неї можна грати всією родиною, навіть у ліжку із дітьми. Гра може використовуватись і в шкільних укриттях, під час вимкнення світла, може пропонувати теми для особистих рефлексій.

👉 Акцент гри - на ресурсності. Усі питання та практики в ній терапевтичні. Усі запитання ретельно добиралися, щоб спрямовувати до рефлексій, але бути безпечними (не травмуючими) саме зараз.

🔶 Гра має 7 розділів: Мудрість, Дії, Близькість, Витівка, Мрії, Відчуття, Скарбничка. На кожну тему - 17 карток. Всього 119 питань і практик. Всі відрізняються по кольорах.

У кожному блоці задіяні рівні: Уява, Відносини, Відчуття, Тілесність.

👥 Гравці можуть обирати різні теми, чи конкретну тему для відповідей, залежно від настрою. Окремо є техніка безпеки: наприклад, питання, помічені метеликом, тільки для близьких родинних стосунків.

Є примітка про те, що, якщо у дитини чи дорослого виникає раптом будь-яка складна реакція, пропонується одразу картка з розділу – Дії (всі практики там стабілізуючі). А питання із теми Мудрість можна використовувати для написання есе, тем для розмов із підлітками. Тема Скарбничка підсилює контакт із ресурсами.

➡️ Гру можна можна роздруковувати чи просто завантажити картки в телефон за посиланням https://bit.ly/3HruEwS

🟩 Авторка гри: Світлана Ройз.

Приємного тобі часу разом із родиною💙💛

«Діти та гаджети»: серія вебінарів

#батькам

🕒Коли? 16 лютого о 19:00.
📍Де? Онлайн, на платформі Zoom

☝️Реєстрація обов'язкова. Для отримання лінку - заповніть форму:
https://cutt.ly/03d881L

🔸Корисно чи шкідливо? Вплив і особливості використання ґаджетів дітьми різного віку;
🔸Як ми самостійно створюємо "ґаджетозалежність" дітей? Шкідлива поведінка батьків;
🔸Якщо не можеш знищити мафію гаджети - очоль😉. Стратегії поведінки для батьків.

🟩 Вебінар проводить
Стефанія Кобільник - психологиня, кризова консультантка Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист».

Зустрінемось на події!